Російський суд підтвердив вирок кримським татарам у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». Водночас у Криму вперше пройшли масові затримання кримських татарок

Затримані кримські татари у вікні Центрального райвідділу поліції, 1 листопада 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»
Затримані кримські татари у вікні Центрального райвідділу поліції, 1 листопада 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Апеляційний військовий суд у підмосковній Власисі підтвердив вирок трьом кримським татарам, яких обвинувачують у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». Водночас, у Криму поліція затримала майже два десятки людей, які прийшли підтримати співвітчизників, зокрема вперше сімох жінок. На них склали адміністративні протоколи щодо порушення карантину.

«Ґрати» розповідають, що сьогодні відбувалося в Криму та російському суді.

 

Апеляція

«Ґрати» вже розповідали про справу «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» — засідання з апеляції переносили двічі.

3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Емірусєйнова до 17 років ув’язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням у створенні терористичного осередку ісламської партії Хізб ут-Тахрір у Курманському районі Криму. Арсена Абхаїрова суд засудив до 13 років, а Ескендера Абдулганієва до 12 років за участь в осередку.

Обвинувачені в справі «Червоногвардійської групи Хізб-ут-Тахрір» під час вироку. Фото: Ґрати

Партія Хізб ут-Тахрір заборонена і визнана терористичною в Росії рішенням Верховного суду у 2003 році, проте вільно діє в Україні та більшості європейських країн. Після анексії російська влада масово переслідує кримських мусульман за звинуваченням у причетності до Хізб ут-Тахрір. Усі вони визнані російським правозахисним центром «Меморіал» як політв’язні.

Кримчан із селища Біюк-Онлар Курманського району працівники ФСБ затримали в лютому 2019 року, після обшуків у них вдома. За версією слідства, Емірусейнов організував осередок Хізб ут-Тахрір, куди увійшли також Абхаїров та Абдулганієв.

Як докази обвинувачення в суді представило кілька брошур та книг видавництва ісламської партії, вилучені під час обшуків. Заборонені в Росії матеріали слідство виявило також у файлах, вилучених під час обшуку комп’ютерів, планшетів та телефонів підсудних. Їхній стосунок до Хізб ут-Тахрір слідство доводило за допомоги лінгво-релігієзнавчої експертизи. Ці ж експерти проаналізували прослуховування зібрань мусульман, у яких брали участь підсудні, і так само вирішили, що теми розмов та характер фраз дозволяють зарахувати учасників до адептів Хізб ут-Тахрір.

«Мамо, ФСБ!». Колишній український дільничний, секретні свідки і прослушка — що ми дізналися з перших засідань «Красногвардійської справи Хізб ут-Тахрір»

Головний свідок обвинувачення був прихований під псевдонімом «Татаров». Він стверджував, що підсудні вербували нових послідовників біля мечеті після п’ятничної молитви. А на зустрічах — «халакатах» — читали заборонену в Росії літературу та обговорювали її. «Татаров» розповів у суді, що Рустем Емірусейнов, як голова осередку, знайомив новачків із вченням партії.

У суді обвинувачення представило три аудіозаписи, вочевидь записані засекреченим свідком. Судячи з них, на зустрічах було троє людей. Самого свідка до кримінальної відповідальності не притягали, оскільки «він швидко розчарувався в ідеології організації й не встиг підписати жодних документів про вступ», — стверджує слідство. Але жодних документів про вступ до партії обвинувачених у справі теж немає, та і вчення організації їх не передбачає.

Усі обвинувачені заперечують причетність до терористичної діяльності, Абдулганієв та Емірусейнов стверджували в суді, що заборонену літературу їм підкинули під час обшуку.

«Позиція захисту така — хлопці жодних терактів не планували. Це підтверджують обидва свідки, допитані на перших засіданнях. У цій справі немає нічого з того, що вказується як ознака терористичної діяльності у федеральному законі про боротьбу з тероризмом. Слідство намагається довести участь у забороненій організації, але робить це безуспішно та знову використовує прихованих свідків. А прихованим може виявитися будь-хто, їх не можна перевірити», — коментував «Ґратам» звинувачення адвокат Абхаїрова Едем Семедляєв.

Після вироку захист кримчан подав апеляційні скарги, де продовжував наполягати на невинності підзахисних. Їхній розгляд призначили майже через рік — 11 жовтня 2021 року, проте за одне засідання впоратися не змогли. Засідання відклали після того, як з’ясувалося, що Абхаїрову не вручили заздалегідь текст додаткової скарги його адвокатки Лілі Гемеджі російською та кримськотатарською мовами. Засідання призначили на 25 жовтня, але й тоді воно не відбулося — в Абдулганієва піднялася температура й розгляд апеляцій перенесли на 1 листопада.

Адвокати кримчан брали участь в апеляції за допомоги відеозв’язку з Кримського гарнізонного суду в Сімферополі.

Захист в апеляційній скарзі наполягав, що фоноскопічну експертизу, яка доводила, що голоси на прослуховуванні зустрічей мусульман — це голоси обвинувачених, не можна брати до уваги через те, що вона була проведена установою, яка підпорядковується ФСБ, тобто органу слідства.

Крім того, адвокатка Ліля Гемеджі, посилаючись на рекомендації Європейського суду з прав людини, говорила про відсутність потреби засекречувати свідків обвинувачення, як це було зроблено під час процесу.

На додачу до скарги захист заявив відвід усієї суддівської колегії, стверджуючи, що вона ставиться до підсудних з упередженням. Зокрема через те, що судді апеляції не дали їм час на ознайомлення з протоколами процесу, як вони просили.

У результаті суд залишив вирок кримчанам без змін.

«Ніхто не розраховував на справедливе рішення. Проте захист виклав усі свої докази, чому вирок Південного окружного військового суду треба скасувати. В останньому слові фігуранти справи також говорили про те, що не чекають справедливості від суду. Про те, що репресіям проти народу, які беруть свій початок ще задовго до них, від часів Катерини II, не буде сьогодні покладено край. Сьогодні лише черговий виток цих репресій, а вони розраховують лише на суд Всевишнього», — розповіла адвокатка Ліля Гемеджі.

 

Затримання в Криму

До 10 ранку біля будівлі Кримського гарнізонного суду зібралися кілька десятків кримських татар — зокрема родичі обвинувачених та активісти об’єднання «Кримська солідарність» — щоби підтримати співвітчизників. Так відбувається завжди, коли проходять важливі судові засідання — арешти, вироки та апеляції. Так само кримські татари збиралися 11 та 25 жовтня. Тоді десятки з них були затримані. На деяких склали протоколи про організацію та участь у неузгодженому масовому заході, але на більшість — про порушення карантинних норм.

Родичі, активісти та слухачі чекають на початок судового засідання біля будівлі Кримського гарнізонного суду, 1 листопада 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Саме це трапилося й сьогодні. До 10 ранку омонівці почали затримувати присутніх. Кримські татари стояли в медичних масках метрів за два-три один від одного й на узбіччі тротуару, щоби їх не можна було звинуватити в перешкоджанні проходу. Проте спочатку поліцейський пройшов повз них, промовляючи в гучномовець про заборону на збори, а потім дав відмашку бійцям ОМОНу.

«Все, працюємо» — сказав поліцейський.

ОМОН почав відводити присутніх по одному до порожнього автобуса, що стояв неподалік. Усього затримали 19 осіб, зокрема 7 жінок, що сталося вперше з моменту анексії. Серед інших затримали журналіста «Кримської солідарності» та видання «Грані» Куламета Ібраїмова, який казав, що він є кореспондентом і веде стрім у фейсбуці в момент затримання.

«Там розберуться», — відповіли йому й завели до автобуса. Там він продовжував стрімити ще хвилин десять, розпитуючи затриманих і пояснюючи те, що відбувається.

Затриманих кримських татар везуть до Центрального райвідділу поліції, 1 листопада 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»Затриманих відвезли до Центрального відділу поліції та завели усередину. До них спробував пройти адвокат Назім Шейхмамбетов, але його довго не впускали.

Серед затриманих був координатор «Кримської солідарності» Ділявер Меметов. Його двічі затримували в жовтні. Уже у відділі поліції з’ясувалося, що затримано Суваде Бекірова з діабетом. До другої години дня їй потрібно було робити ін’єкцію інсуліну, але її не випускали. Шейхмамбетов приніс до поліції її медичні документи, і лише за годину її відпустили, не склавши жодних протоколів.

Після неї почали випускати жінок. На них склали протоколи про порушення карантину подсказка . Останньою в поліції залишалася неповнолітня дівчина. На неї також склали адмінпротокол, але сказали, що розглядатиме його не суд, а комісія в справах неповнолітніх.

Після цього до вечора із протоколами відпускали чоловіків. Весь цей час кримські татари чекали на співвітчизників біля відділу поліції. До обіду привезли піцу та гарячий чай. Коли вже стемніло з відділу, вийшли поліцейські з бійцями ОМОНу й ланцюгом почали йти на людей, змушуючи їх відходити все далі від будівлі. На запитання, чому людям не можна тут перебувати, поліцейський спочатку відповів у гучномовець, що присутні заважають проходу громадян. Уже стемніло, перехожих, окрім самотнього працівника Центру з протидії екстремізму, не було. Коли на це вказали кримські татари, поліцейські почали говорити, що вулиця оточена, бо проводяться слідчі дії. Усі відійшли на сусідню вулицю й залишилися там чекати.

Поліція та ОМОН перед тим, як оточити вулицю з райвідділом поліції, 1 листопада 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

За півгодини відпустили всіх чоловіків. Загалом поліцейські склали 17 адмінпротоколів, які найближчими днями розглядатиме Центральний райсуд Сімферополя.

 

Реакція Києва

Прокуратура Криму в Києві повідомила ввечері, що відкрила кримінальне провадження за фактами незаконного позбавлення волі частина 2 статті 146 Кримінального кодексу кримських татар сьогодні.

«За останні два місяці це вже п’ятий випадок безпідставних масових затримань кримських татар в окупованому Криму. Спочатку «силовики» забороняли відвідувати судові засідання в так званих «справах Хізб ут-Тахрір», а тепер навіть наближатися до стін суду. До того ж постійний тиск чиниться й на адвокатів, які захищають осіб у цих справах», — йдеться в повідомленні прокуратури.