Російський прокурор Владислав Кузнєцов у Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону попросив для кримського татарина Ернеста Сейтосманова 18 років колонії суворого режиму за участь в ісламській партії Хізб ут-Тахрір — визнаної в Росії терористичною, в більшості європейських країн вона вільно діє.

«Ґрати» розповідали історію його молодшого брата — Енвера, якого також засудили до 17 років, а тепер розповідають про кримінальну справу проти старшого.

Затримання

Російські поліцейські і працівники ФСБ приходили до кримського татарина Ернеста Сейтосмана кілька разів. Вперше обшук у його будинку відбувся у травні 2018 року. Тоді Сейтосманова затримали на кілька годин, але звільнили одразу після допиту, а його рідного молодшого брата Енвера заарештували і обвинуватили в участі в діяльності ісламської політичної партії. У грудні 2019 року Південний окружний військовий суд засудив його до 17 років ув’язнення в колонії суворого режиму.

Вдруге ФСБ проводила обшук в Ернеста у травні 2021 року. Старший слідчий севастопольського управління ФСБ Юрій Андрєєв допитав його, взяв підписку про нерозголошення розмови і відпустив. Ернест вирішив оскаржити дії оперативників: він розповів, що вдершись у будинок, вони почали його душити.

У лютому 2022 року в Балаклавському районі Севастополя та інших районах Криму знову відбулися обшуки в будинках кримських татар. Цього разу Ернеста Сейтосманова затримали і порушили кримінальну справу. Слідчий Андрєєв звернувся з клопотанням про арешт до Ленінського районного суду Севастополя.

За версією обвинувачення, Ернест Сейтосманов й Ансар Османов — його справу також розглядають у Південному окружному військовому суді — є прихильниками забороненої в Росії «Хізб ут-Тахрір», які спілкувалися один з одним щодо діяльності партії в Криму. Правозахисники назвали їхню справу «Третьою Севастопольською групою», але слідство розділило провадження кримських татар.

П’ять років ув’язнення за таким самим обвинуваченням у приналежності до Хізб ут-Тахрір провів і вже вийшов на волю, відбувши весь термін, їхній троюрідний брат — Юрій Примов.

Свідки і книги

Сейтосманова обвинуватили за двома епізодами — організація діяльності терористичної організації частина 1 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ і насильницьке захоплення влади стаття 278 КК РФ . Восени 2022 року справу Сейтосманова передали до Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону.

Кримський татарин не заперечував свого спілкування із прихильниками партії, але розповів, що літературу в будинку не зберігав, а знайдені оперативниками книги видання Хізб ут-Тахрір принесли і підкинули під матрац самі працівники ФСБ.

Адвокат Олексій Ладін просив, щоб провели дактилоскопічне дослідження, щоб перевірити, кому належать відбитки пальців на книгах, але йому відмовили.

«Книги є одним із головних доказів обвинувачення. ФСБ відмовила нам у задоволенні цього клопотання, побічно підтвердивши, що ці книги самі ж вони й підкинули», — вважає захисник.

У суді виступив свідок обвинувачення Назім Мурадосилов, який під час слідства дав свідчення проти Ернеста Сейтосманова. Несподівано у суді він зізнався, що його змусили це зробити.

«На мене чинився психічний та моральний тиск із боку слідства», — повідомив суд Мурадасилов.

Працівники ФСБ приїхали до нього додому у травні 2022 року і вимагали проїхати з ними.

“Мені сказали, якщо я не поїду добровільно, то мене повезуть силою”, — розповів Мурадосилов.

Під час допиту слідчі погрожували йому порушенням кримінальної справи за відмову надати свідчення. Розмову з ним слідчий вів без адвоката, сказавши, що «у цьому немає потреби».

Ще один свідок обвинувачення — понятий Валерій Юр’єв — розповів, що Сейтосманов не був присутнім під час виявлення книг, а перебував у сусідній кімнаті. Оперативний працівник першим зайшов до кімнати, де знайшли книги.

Анонімний свідок під псевдонімом «Рефатов» розповів, що познайомився з Ернестом Сейтосмановим у мечеті села Орлине у 2019 році. Йому здалося, що підсудний «розбирається в ісламі краще за місцевого імама». Пізніше він дізнався, що Сейтосманов є “мушрифом” забороненої в Росії «Хізб ут-Тахрір». Рефатов не зміг сказати, чи пропонувалося йому вступати в партію. Виступити як секретний свідок він погодився після того, як спецслужби прийшли до нього додому.

Адвокат Олексій Ладін. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Його допитували через зв’язок з іншої кімнати суду зі зміненим голосом. Несподівано він сказав уголос, звертаючись до когось: “Я не бачу ні чорта”. Адвокат Олексій Ладін припустив, що свідок читає свідчення з аркуша.

Як свідка ФСБ залучила і троюрідного брата Юрія Примова, у разі відмови пообіцявши «влаштувати йому цікаве життя».

Дебати прокурора

12 квітня у дебатах виступив державний обвинувач Владислав Кузнєцов. Справу в суді вів інший прокурор — Сергій Айдінов, який неодноразово виступав держобвинувачем у кримських справах, але він на дебати не прийшов. Кузнєцов заявив, що вина Сейтосманова доведена і попросив для нього 18 років позбавлення волі, з них п’ять років у в’язниці, а решту терміну — в колонії суворого режиму. Після основного покарання, продовжував прокурор, Сейтосманову необхідно призначити два роки обмеження волі.

Адвокати виступатимуть у дебатах 23 травня, але адвокатка за призначенням Ольга Шапошнікова заявила, що захист не згоден і вважає, що вина нічим не доведена.

Сейтосманов також ще не виступав, тільки з короткою реплікою — порівняв дії російських спецслужб із подіями 1944 року, коли з Криму масово депортували кримських татар.

«Ернесте, все що ти зараз кажеш — це порив у нікуди. Це система. Прокурор не може змінити свого обвинувачення. Якщо він це зробить, його просто звільнять», — відповіла йому замість суду адвокатка Шапошнікова.