Окружний адмінсуд Києва позбавив статусу пам’ятки архітектури модерністську будівлю «Квіти України». Розповідаємо, як, чому і що тепер із нею буде

«Квіти України», 16 июня 2021 года. Фото: Ярослав Савченко
«Квіти України», 16 июня 2021 года. Фото: Ярослав Савченко

У липні 2021 року компанія «Rockwill Group» почала зносити будівлю «Квіти України», збудовану в Києві у 80-х у стилі радянського модернізму. У відповідь мешканці будинків поряд, молоді архітектори та урбаністи влаштували акцію протесту і заблокували будівельну техніку. Міністерство культури стало на бік протестувальників і надало «Квітам» статус пам’ятки архітектури. Після цього забудовник втратив право розбудовувати будинок без погодження з Мінкультом. Однак днями Окружний адміністративний суд скасував цю ухвалу міністерства.

«Ґрати» проаналізували судове рішення і розповідають, чим суддя його обґрунтувала і що тепер буде з «Квітами».

 

Порятунок від знесення

Уранці 12 липня екскаватор заїхав на будмайданчик на вулиці Січових Стрільців і почав зносити фасад будівлі «Квіти України». Це — незвичний будинок, збудований у стилі радянський модернізм у 1985 році. Тоді він отримав премію «будівля року» від спілки архітекторів України.

«Унікальність цієї будівлі в тому, як вона працює в просторі, як вона є частиною міста, як вона тактовно примикає до сусідніх, старіших за неї будівель. Вона знаходиться на розі вулиць і за рахунок своєї каскадності та утопання відступає і залишає на міський тканині, на тротуарі місце для громадського простору», — розповідала «Ґратам» архітекторка Уляна Джурляк.

У радянські та 90-і роки у будівлі була оранжерея і квітковий магазин. У 2000-х на їхньому місці відкрився супермаркет «Бджілка». А в 2019 році будівлю викупила компанія Rockwill Group на чолі з керуючим партнером Олексієм Пишним. Вони купили акції ПрАТ «Квіти України» — об’єднання колишніх працівників квіткового магазину, якому належав будинок. Забудовник вирішив реконструювати «Квіти» — знести частину будівлі і збудувати восьмиповерховий офісний центр із підземним паркінгом.

Дізнавшись про знесення, біля будівлі почали збиратися мешканці району і любителі архітектури. Вони зламали паркан, прорвалися на будмайданчик та заблокували техніку. «Квіти» вціліли, але будівельники встигли знищити скляні елементи фасаду і частину облицювання. Протестувальники кілька днів не покидали приміщення й організували чергування.

Їх підтримало Міністерство культури. 13 липня відомство надіслало забудовнику розпорядження з вимогою припинити будівельні роботи. Чиновники обґрунтували це тим, що будівля знаходиться «у межах історичного ареалу Києва» і щось будувати тут можна лише за їхньою згодою.

Незабаром Мінкульт та Департамент охорони культурної спадщини мерії внесли «Квіти України» до списку пам’яток архітектури. Це означає, що тепер будівлю заборонено перебудовувати без узгодження з міністерством.

 

Розгляд у суді

Через місяць забудовник подав позов до Окружного адміністративного суду Києва з вимогою скасувати припис Мінкульту про заборону на будівництво та рішення про статус пам’ятки.

Першу вимогу позивач обґрунтував тим, що влада не визначила чітко і належним чином «межі історичного ареалу Києва». Тому, на думку забудовника, Мінкульт необґрунтовано заявив, що «Квіти» перебувають у цих межах. За версією позивача, у зв’язку з цим чиновники не могли вимагати погоджувати будівництво з ними, і їхній припис — протиправний.

Позивач наполягав, що Мінкульт надав «Квітам» статус пам’ятки також незаконно. Процедура була такою. Спочатку організація «Мапа реновації» подала в міністерство облікову документацію з обґрунтуванням того, що Квіти України — це об’єкт культурної спадщини. Потім експертна рада міністерства зібралася на нараду і в режимі онлайн проголосувала за те, щоб надати «Квітам» охоронного статусу. І лише потім міністерство та мерія включили будівлю до списку пам’яток.

Демонтаж будівлі «Квіти України», 12 червня 2021 года. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Забудовник заявив, що на кожній із цих стадій були процедурні порушення. За версією позивача, «Мапа реновації» не мала права подавати облікову документацію, бо згідно із законом, це може робити лише наукова установа, а «Мапа» такою не є.

Позивач також зазначив, що законодавство не дозволяє експертній раді збиратися в режимі онлайн. Забудовник звернув увагу, що рішення ради підписали два її члени, які не брали участь у нараді. На думку позивача, за таких обставин міністерство не мало права включати «Квіти» до списку пам’яток.

Забудовник замовив дослідження будівлі двом іншим науковим установам — «Центру консервації предметів археології» та Науково-дослідному інституту теорії та історії архітектури. Посилаючись на їхні висновки, позивач заявив, що «Квіти» — це пересічна радянська будівля, яка не заслуговує на статус пам’ятки.

Відповідачі — Мінкульт і Департамент охорони культурної спадщини були незгодні із забудовником. За їхньою версією, «межі історичного ареалу» в Києві чітко визначені, і «Квіти» знаходяться на території, де заборонено щось будувати без погодження з ними

Відповідачі наполягали, що надали будівлі статус пам’ятки законно. «Мапа реновації», яка брала участь у суді як третя сторона, заявила, що є науковою установою. В їхньому статуті зазначено, що вони займаються науковим вивченням пам’яток архітектури, а облікову документацію для «Квітів» готували кандидат історичних наук Роман Харковенко і спеціалістка у галузі архітектури Віталіна Баркар. Тому, на думку «Мапі» та Мінкульту, процедура була дотримана.

 

Рішення

Окружний адмінсуд Києва розглянув позов за скороченою процедурою — «у письмовому провадженні». Це означає, що засідань не було, сторони висловлювали свою позицію письмово. 2 грудня суддя Наталія Клочкова ухвалила рішення. Вона прийняла всі аргументи забудовника і визнала непереконливою версію відповідачів.

Посилаючись на звіти наукових інститутів, які замовив позивач, суд вирішив, що «Квіти» не заслуговують на статус пам’ятки. Суддя вказала, що будівля перебуває в аварійному стані, не підлягає використанню та її треба перебудувати.

«Непослідовним в такому випадку стає підхід суб’єктів владних повноважень, які з одного боку максимально «вичищають» все радянське на території столиці та держави, зносять пам’ятники, змінюють назви вулиць. Але коли питання стало щодо приватного інвестора та будівлі радянських часів, яка згідно наукових звітів, наявних у справі, історичної цінності не несе — невідкладно органи влади стали на захист цієї будівлі, щоб нібито зберегти її історичну радянську цінність, замість приведення її у відповідний стан шляхом реконструкції, яка відповідає європейським зразкам та аналогам», — написала суддя.

Пікет на підтримку Миколи Левчука — архітектора «Квітів України», 15 червня 2022 года. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Вона додала, що з вини влади інвестор зазнав збитків і не зміг підготувати будинок до зими, через що будинок руйнується. Суддя додала, що в цьому винні активісти — це слово в ухвалі взято в лапки.

Суд задовольнив позов і скасував припис Мінкульту, що забороняє будівництво, та рішення про статус пам’ятки.

Забудовник поки що публічно не коментував судове рішення. Керуючий партнер Rockwill Group Олексій Пишний не відповів на дзвінки «Ґрат» та повідомлення в телеграмі, хоча прочитав його.

Поки що рішення не набуло чинності. Міністерство культури має місяць на подачу апеляції. Чиновники вже заявили, що планують оскаржити ухвалу.

Співзасновниця організації «Зберегти Квіти України» Леся Донець сказала «Ґратам», що рішення суду здивувало і розчарувало її соратників.

«Для нас є показовою риторика, у якій сформульована ухвала. Перечитуючи її, ми побачили багато посилань на слова забудовника та його юристів. Нам це здається як мінімум дивним. Там багато оціночних суджень, які нам також видалися підозрілими», — сказала вона.

Донець вважає малоймовірним, що забудовник найближчим часом почне перебудовувати будівлю, оскільки рішення поки що не набуло чинності. Але про всяк випадок її організація закликала прихильників бути напоготові.

«Під покровом ночі він техніку вже не завезе, бо комендантська година, — сказала вона. — Ми плануємо моніторити ситуацію. І у своїх постах у соцмережах попросили людей стежити разом із нами. Ми сподіваємося, що до цього не дійде, але можливо таке, що доведеться фізично відстоювати «Квіти» ще раз».