Не лише «Вагнер». Трьох бійців російської ПВК «Редут» засудили за найманство та воєнні злочини

Бійці «Редута» — Руслан Колесніков та Михайло Іванов, а також військові 16-ї окремої бригади спецназу Головного управління Генштабу ЗС РФ Максим Вольвак та Валентин Бич у Котелевському райсуді Полтавської області. Фото: «Судовий репортер»
Бійці «Редута» — Руслан Колесніков та Михайло Іванов, а також військові 16-ї окремої бригади спецназу Головного управління Генштабу ЗС РФ Максим Вольвак та Валентин Бич у Котелевському райсуді Полтавської області. Фото: «Судовий репортер»

З приватних військових компаній проти українських сил воює не лише російська ПВК «Вагнера». У вторгненні з перших днів бере участь ПВК «Редут» — трьох її бійців судили у Полтаві та Києві.

«Ґрати» ознайомилися з вироками та розповідають, хто ці найманці, як вони потрапили в Україну та що відомо про ПВК «Редут».

 

Білорус із КДБ

18 січня Шевченківський райсуд Києва ухвалив вирок: 10 років позбавлення волі для 22-річного громадянина Білорусі Максима Зязюльчика.

Він воював в Україні у складі російської ПВК «Редут» і його судили за найманство частина 4 статті 447 КК України . Зязюльчика взяли в полон 22 вересня під час зачистки села Яцківка під Лиманом в Донецькій області. При ньому був кулемет ПКП і комплекс радіозв’язку.

З вироку, опублікованого у реєстрі судових рішень, відомо, що Зязюльчик народився в місті Руденськ Мінської області, служив у збройних силах Білорусі. Був командиром-розвідником 2 загону 5 окремої бригади спецназу КДБ Білорусі.

Максим Зязюльчик. Фото: Пресслужба СБУ

За його свідченнями в суді, про набір у ПВК «Редут» для участі у війні в Україні він дізнався від командира своєї військової частини. Щоб укласти контракт, спеціально поїхав до Тамбова.

19 липня на автостанції його зустріли бійці «Редута» з позивними «Мажор» і «Кіборда» — хто вони, слідство ще встановлює, і повезли на полігон «Тригуляй» в однойменному селищі. Там Зязюльчик підписав контракт із зарплатою 3600 доларів на місяць, плюс страховка. Його зарахували до підрозділу «Ветерани» кулеметником-ретранслятором.

Оголошення про вербування в підрозділ «Ветерани» ВЧК «Редут» у ВКонтакте. Скріншот

Після триденного навчання на полігоні, 21 липня, його відправили воювати до Харківської області в місто Ізюм, яке на той момент перебувало під російською окупацією.

Зяюльчик мав обороняти пункт зв’язку і допомагати зв’язковим. 30 липня, через 9 днів після прибуття в Україну, Зязюльчик отримав поранення у бою під Краснопіллям Донецької області. 15 серпня його відправили у Сватове Луганської області, потім — до села Коров’ячий Яр під Лиманом на Донеччині. 19 вересня під Яцківкою Зязюльчик отримав ще одне поранення в ногу. Як він сказав, не вдаючись до деталей, його поранив його ж командир. І того ж дня потрапив у полон.

У суді білорус визнав вину і заявив, що шкодує, що скоїв.

За даними реєстру судових рішень, це — поки єдиний в Україні вирок за найманство за весь час війни. Але не єдиний вирок бійцям ПВК «Редут».

 

Воєнні злочинці

23 грудня 2022 року Котелевський районний суд Полтавської області засудив до 11 років в’язниці ще двох найманців із «Редута», росіян: командира відділення Руслана Колеснікова та гранатометника Михайла Іванова. Разом із ними судили Максима Вольвака і Валентина Бича, стрільців 16-ї окремої бригади спецпризначення Головного управління Генштабу збройних сил РФ.

На допиті в суді обвинувачені повідомили, що всі вони — військовослужбовці 16-ї бригади, а Колесніков пояснив, що «Редут» був створений при бригаді, — писав «Судовий репортер», який був присутній на судовому засіданні.

Із матеріалів справи відомо, що ПВК «Редут» разом 16-й ОМБР воювали на Харківському напрямку з 24 лютого 2022 року. Обвинувачені потрапили у полон, коли українські війська звільняли Харківську область. У жовтні 2022 року СБУ повідомила, що захопила групу «вагнерівців», які ховалися у приватному будинку, але це були бійці «Редута» і 16-ї бригади.

Бійці «Редута» — Руслан Колесников і Михайло Іванов, а також військові 16-ї окремої бригади спецназу Головного управління Генштабу ЗС РФ Максим Вольвак та Валентин Бич у Котелевському райсуді Полтавської області. Фото: «Судовий репортер»

Під час слідства військові зізналися, що вони причетні до катування цивільних у селищі Борова. Наприкінці серпня Колесніков отримав від військовослужбовця із позивним «Амур» — хто він, слідство ще не встановило — список трьох місцевих мешканців, які воювали в АТО у 2014-2015 роках: Володимира П., Андрія М. та Сергія С. Прізвища відомі виданню, але ми їх не називаємо з міркувань безпеки. Дані потерпілих від тортур також засекречені у вироку суду. . Наказано було доставити їх на допит на базу відпочинку Харківського машинобудівного заводу «Світло Шахтаря» в сусідньому селі Новоплатонівка.

Володимира П. 1 вересня забрали із Борівського відділення поліції, а наступного дня знайшли Андрія М. — його забрали з дому. Сергія С. також затримали у нього вдома —  4 вересня.

Усіх везли однаково: зі зв’язаними пластмасовими стяжками руками, мішками на головах, у кузові білого джипа пікапа з написом «Севастополь» на дверях. На базі відпочинку чоловіків кинули у триметрову яму і тримали там впродовж трьох днів без води та їжі. «Амур» допитував їх, вимагаючи назвати інших учасників АТО у Боровій. Під час допиту чоловіків катували — психологічно і фізично. Андрію М. «Амур» погрожував відрізати пальці та показував ніж. А Сергія С. били дерев’яним молотком по кінцівках — це робили самі обвинувачені.

Після допитів затриманих відпустили — вивезли до Борової так само, у кузові джипа, із зав’язаними руками і з мішками на голові.

Яма на території бази відпочинку Харківського машинобудівного заводу «Світло Шахтаря» у селі Новоплатонівка, де тримали українських полонених. Фото: Факти

За інформацією поліції Харківщини, у тій же ямі катували ще одного мешканця Борової — ветерана АТО Сергія Авдєєва, внаслідок чого він загинув. Після деокупації там знайшли тіла ще двох чоловіків зі слідами тортур. Ці вбивства розслідують.

На турбазі під час окупації був штаб російського спецназу, вважає слідство.

 

Воює на всіх напрямках

Попри законодавчу заборону, приватні військові компанії активно діють у Росії та займаються «прихованою мобілізацією» — у тому числі в Білорусі — на війну проти України.

Найвідоміша — ПВК «Вагнер» бізнесмена Євгена Пригожина. ПВК «Редут» відома менше, але, як з’ясували російські «Медуза» і «Новая газета. Европа», у 2018 році вона займалася охороною та обороною об’єктів російського «Будтрансгазу» у Сирії. А з 24 лютого бере участь у вторгненні в Україну на різних напрямках: на Луганському і Донецькому, а також була на Київщині та Харківщині.

Хоча збройне формування називають «приватним», «Редута» контролює головне розвідуправління Міноборони РФ. База «Редута», за інформацією «Медузи», знаходиться у підмосковній Кубинці і примикає до території 45-ї бригади ВДВ. Колишні бійці бригади оперативно керують компанією. Наприклад, журналісти називали ексзаступника командира Костянтина Мірзаянця, хоча він сам це заперечував.

Видання також пише, що найманців для війни проти України масово набирали у Тамбові. Це підтвердив у своїх свідченнях засуджений в Україні білорус Зязюльчик.