Міграційна служба України відмовила колишньому кримському в’язню, фігуранту справи «Кримських диверсантів» Андрію Захтею у тимчасовому документі для повернення з Росії на українську територію після звільнення з колонії. Текст рішення є у розпорядженні редакції.
«Ґрати» розповідають, як Захтей і після звільнення з колонії у Криму знову опинився фактично ув’язнений. І він такий не один.
Андрія Захтея затримали російські спецслужби у Криму у серпні 2016 року під час інциденту в районі Армянська. Тоді ФСБ заявила про проникнення на півострів української диверсійної групи, під час перестрілки з якою загинули двоє російських військових. Група, відстрілюючись, змогла втекти, і ФСБ затримала лише Захтея. А згодом, під час перетину адмінкордону з Херсонською областю, затримали Євгена Панова.
За версією російських спецслужб, Захтей, який займався у Криму приватним перевезенням, мав зустріти групу і забезпечити її переміщення по півострову. 5 серпня він нібито забрав зі схованки вибухівку, а вночі наступного дня мав зустріти диверсантів у районі селища Рисове. Там відбувся перший бій, під час якого загинув офіцер ФСБ Роман Камєнєв.
Захтей не мій брати участі в зіткненні, його захопили раніше, ще до зустрічі з групою. Тим не менш, він визнав вину, підписав угоду зі слідством, але не назвав нікого з інших фігурантів справи.
Згодом він заявив про жорстокі тортури, яких зазнав під час затримання і слідства.
Справу Захтея виділили в окреме провадження: розглядали окремо від справи Євгена Панова. Його обвинуватили в підготовці диверсії , незаконному придбанні та зберіганні зброї та вибухівки . Крім того, Захтею інкримінували використання підробленого паспорта — слідство стверджувало, що він отримав російський паспорт за підробленими даними про прописку в Євпаторії, куди він переїхав з сім’єю в 2016 році. У 2017-у суд позбавив його російського громадянства і ухвалив рішення про депортацію в Україну після того, як він опиниться на волі.
16 лютого 2018 року Верховний суд Криму засудив Захтея до шести з половиною років позбавлення волі, які він провів у колонії суворого режиму у Сімферополі.
Євгена Панова суд у липні 2018 року засудив до восьми років. Але 7 вересня 2019 року його звільнили під час «великого обміну» ув’язненими між Україною та Росією.
Захтей вийшов на свободу після того, як відбув весь термін ув’язнення повністю — 18 лютого 2023 року. Оскільки він мав судовий припис про депортацію, його одразу ж затримали. Але відправити на підконтрольну частину України через бойові дії було неможливо, тому його примусово відвезли до Центру тимчасового утримання іноземних громадян у Ростовській області.
Андрій Захтей після звільнення з колонії. Фото надане дружиною Захтея Оксаною
Звідти Захтей подав заяву до Міністерства реінтеграції із проханням видати йому тимчасовий документ для повернення додому — його родина мешкає у Львівській області. Такі документи видає міграційна служба, згідно з експериментальним проєктом, що впроваджується з листопада 2022 року.
Проєкт передбачає, що заява до міграційної служби про видачу тимчасового документа для українців, які опинилися за кордоном без паспортів, наприклад після насильницької евакуації до Росії, може подати родич або адвокат, або Міністерство реінтеграції. Міграційна служба звіряє дані з базами громадян і оформляє документ без участі та підпису самого прохача. Після цього документ треба якось передати йому.
У випадку Захтея міграційна служба відповіла відмовою, пославшись на те, що не змогла підтвердити всю інформацію щодо його ідентифікації з Єдиного державного демографічного реєстру. У міграційній службі при цьому повідомили, що заяву можна подати повторно після зміни причин, через які була відмова.
За даними «Ґрат», у Центрі для іноземців у Ростовській області, де перебуває Захтей, є ще щонайменше шестеро українців, які не мають документів, що дозволяють їм повернутися додому.