Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону засудив трьох кримчан за обвинуваченням у приналежності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір. Організація визнана терористичною в Росії, але в Україні та більшості європейських країн вона не заборонена.

Один із кримчан — Олександр Сізіков — інвалід, який фактично не бачить. Його засудили до 18 років ув’язнення.

Мешканців Бахчисараю Олександра Сізікова, Сейрана Хайредінова та Аліма Суф’янова затримали працівники ФСБ після обшуків у них вдома 7 липня 2020 року. Тоді оперативники затримали сімох мусульман по всьому Криму. Хайредінова та Саф’янова обвинуватили у приналежності до терористичної організації частина 2 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ , а Сізікова, який осліп унаслідок ДТП у 2009 році, обвинуватили у створенні осередку організації частина 1 статті 205.5 КК РФ у Бахчисарайському районі. Київський райсуд Сімферополя заарештував усіх затриманих, окрім Сизікова, якого через стан здоров’я відправив під домашній арешт.

Алім Суф’янов. Фото: «Кримська солідарність»

27 червня справу почав розглядати Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону.

За версією слідства, бахчисарайський осередок Хізб ут-Тахрір, яким керував Сізіков, проводив халакати — релігійні заняття. Як докази слідчі використали прослуховування зустрічей мусульман у 2015 році.

Стенограму прослуховування зробив оперативник кримського управління ФСБ Микола Артикбаєв. Захист кримчан у суді вказав на протиріччя, які виникли під час розшифрування аудіозаписів. Наприклад, адвокати і самі підсудні стверджували, що навряд чи зустріч відбулася у грудні 2015 року, як стверджувало слідство. Можливо, і місце, де був зроблений запис — не будинок Сізікова, як наполягає слідство. На записі чути звуки радіо, голоси дітей і гавкіт собак — чого, за його словами, у нього вдома не було.

Стенограму Артикбаєва проаналізували судові експерти, які дійшли висновку, що розмова мусульман свідчить про участь у Хізб-ут-Тахрір.

Їхню роботу розкритикувала експертка-філолог, член Палати судових експертів Олена Новожилова. Вона зазначила, що експерти слідства не дотримувалися методології дослідження, і через це їх висновки не можна перевірити. Сама Новожилова виявила у висновках колег ознаки розпалювання ненависті і ворожнечі. Захист просив суд допитати Новожилову у процесі, але суддя Кирило Кривцов відмовив.

Ще одним непрямим доказом слідство вважає книги, видані Хізб ут-Тахрір і знайдені у кримчан під час обшуку. Обвинувачені стверджували, що книжки підкинули їм оперативники ФСБ. Зрозумілі, яких правоохоронці привели із собою, під час допитів у суді плуталися і часто не могли згадати, що відбувалося під час обшуку. Наприклад, Леонід Сальников, який був присутнім як понятий під час обшуку у Аліма Суф’янова, розповів, що заборонені книги знайшли на вулиці біля будинку, але так і не згадав їхню кількість.

Олександр Сізіков. Фото: «Кримська солідарність»

Ніхто із кримчан вину не визнав.

«Якщо бути справедливим, то я не вчинив жодних дій, які суперечать законам РФ, за які можна притягнути до відповідальності і покарання, — говорив в останньому слові перукар Алім Суф’янов. — Як аудіозапис невідомих мені зборів міг стати моїм? Відповім — завдяки фальсифікації з подачі слідчого та горе-експертів, які працюють у змові».

Він розповів, що єдиний доказ, де він дійсно фігурує — відеозапис, зроблений потай оперативником ФСБ, коли він стригся у Суф’янова. Про збори мусульман у грудні 2015 року він нічого не знає.

Сейран Хайредінов в останньому слові говорив про політичний характер справи.

«1944 року 18 травня мої предки пережили депортацію. У вагонах для худоби за одну ніч вивезли всіх — від малого до великого. Під каток репресій потрапив увесь народ… Події сьогоднішніх днів — це продовження тієї страшної історії, тільки на місці наших бабусь і дідусів опинилися вже ми — онуки, правнуки. А ярлик «зрадника» поміняли на новий, сучасний ярлик — «терорист». Що ми бачимо сьогодні? Повторення 1944 року у цивілізованому світі».

Сізіков готувався також до останнього слова, підготувавши текст, набраний шрифтом Брайля для сліпих. Але його не попередили, що його потрібно буде вимовити того ж дня, коли відбулися дебати сторін. Коли він, перериваючись, спробував відтворити його з пам’яті, суддя не став слухати і фактично позбавив його можливості виступити.

17 травня суд засудив Олександра Сізікова до 17 років ув’язнення в колонії суворого режиму. Чотири перші роки він має провести у в’язниці — з найжорсткішим режимом утримання, а після звільнення ще півтора року йому обмежили свободу, заборонивши відвідувати публічні місця, змінювати місце проживання та поклавши обов’язок приходити до наглядових органів.

Сейран Хайредінов (ліворуч) та Алім Суф’янов у залі Південного окружного військового суду. Фото: «Кримська солідарність»

Хайредінова і Суф’янова суд засудив до 12 років кожного, перші чотири роки з яких вони також проведуть у в’язниці. Після визволення їм на рік обмежили волю.

На оголошення вироку Хайредінова і Суф’янова доставили із СІЗО у кофтах, на яких було написано: «Важкі часи народжують сильних людей» і «Ми — ваші бранці, але не ваші раби».

«Звісно, захист має намір оскаржити цей вирок, оскільки ми вважаємо, що вирок є не лише несправедливим, але ще й цинічним, тому що засудити інваліда першої групи по зору, який потребує сторонньої допомоги, який не може утримуватись у місцях позбавлення волі, відповідно до російського законодавства до такого тривалого терміну — це вершина блюзнірства», — прокоментувала рішення суду адвокатка Сафіє Шабанова.

Російська влада переслідує кримських мусульман за обвинуваченням у приналежності до Хізб ут-Тахрір з початку 2015 року. Репресій зазнали понад сто мусульман. Усі вони визнані російським правозахисним центром «Меморіал» політв’язнями.