«Любите спорт?». Поліція закрила одну зі справ про конфлікт з охороною в харківському парку — підлітки скаржилися, що їх змусили присідати через катання на гойдалках

У Харкові відсвяткували Міжнародний день ненасильства сидячим протестом у міському саду. Фото: Ганна Соколова, Ґрати
У Харкові відсвяткували Міжнародний день ненасильства сидячим протестом у міському саду. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

На початку серпня харків’янка Надія Лисенко поскаржилася, що в міському саду імені Шевченка охоронці затримали двох її синів-підлітків і змусили їх зробити сто присідань — у покарання за те, що один із них катався на дитячих гойдалках.

Поліцейські вирішили не відкривати справу. Але харків’яни вийшли на протест із вимогою розслідувати черговий конфлікт з охоронцями в парку. За останній рік відвідувачі саду Шевченка кілька разів скаржилися на насильство з боку представників двох охоронних агентств — спочатку «Антирейдер ГО Ветеран», потім «Зубр». Харків’яни протестували і просили міськраду відмовитися від послуг агентств.

У результаті поліція все ж відкрила кримінальне провадження щодо нанесення дітям легких тілесних ушкоджень. Але вчора закрила — через брак складу злочину.

«Ґрати» розповідають, що за два місяці з’ясувало слідство.

 

Що сталося в парку

За словами Надії Лисенко, на початку серпня її сини, 12 і 13 років, йшли до неї на зустріч через сад Шевченка. На дитячому майданчику вони зустріли трьох знайомих і зупинилися з ними погратися. 12-річний хлопчик сів у гойдалку-машинку, а один зі знайомих почав його розгойдувати. За словами дітей, до них підійшов охоронець і сказав, що тут не можна кататися. Діти встали і вибачилися. Але охоронець відвів усіх п’ятьох дітей до службового приміщення, де були ще декілька його колег. Один із них відмовився зателефонувати батькам і сказав, що не відпустить дітей, поки вони не зроблять сто присідань — як покарання. Діти злякалися, поприсідали та пішли.

Брати Лисенки зустріли маму й розповіли їй про те, що трапилося. Жінка пішла до охоронців, але ті почали заперечувати, що примушували дітей — нібито поприсідати було їхньою ініціативою. Лисенко викликала поліцейських, але вони вирішили, що в діях охоронців немає складу злочину.

Надія Лисенко. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Жінка написала про те, що трапилося на своїй сторінці у фейсбуці. У коментарях до її посту фактичний керівник охоронного агентства «Антирейдер ГО «Ветеран», яке охороняло парк до «Зубра», Олег Черкашин опублікував запис із камери відеоспостереження. На ній видно, як один із хлопчиків сідає на гойдалку, а інший сильно розгойдує його, але гойдалка від цього не ламається. Проте Черкашин назвав дітей «недоумками», які «вважають, що руйнувати дитячий майданчик — це нормально».

Керівництво «Зубра» вирішило не коментувати дії своїх працівників і ніяк не відповіло на обурення харків’ян, які вийшли на акцію протесту з вимогою розслідувати подію й розірвати договір з охоронним агентством.

Пізніше поліція відкрила провадження про умисне нанесення дітям легких тілесних ушкоджень частина 1 статті 125 Кримінального кодексу . Лисенко спочатку була незадоволена кваліфікацією злочину. Вона наполягала, щоб інцидент розслідували як тортури, вчинені за попередньою змовою групою осіб частина 2 статті 127 КК .

 

Що виявило слідство

Розслідування тривало два місяці. За цей час поліцейські опитали обох синів Лисенко як потерпілих. Вони підтвердили, що охоронець затримав їх на дитячому майданчику, оскільки він «призначений не для їхнього віку», і відвів до службового приміщення. Там його колега сказав, що діти «порушили правопорядок» і змусив їх присідати. Решта охоронців «рахували кількість присідань», але фізичної сили до них не застосовували.

Поліція також опитала двох охоронців — Мохаммада Рафі та Костянтина Депутата — як свідків. Вони сказали, що того дня до них звернулися перехожі з проханням «вгамувати підлітків», які, за їхніми словами, «дуже зухвало поводилися й ламали гойдалки на дитячому майданчику». Охоронець Рафі пішов на майданчик і побачив, як п’ятеро хлопців катаються на гойдалці, призначеній для дітей до семи років, а один із них «бив гойдалку ногами». Рафі підійшов до дітей, сказав, що вони можуть зламати гойдалки й що на них скаржаться перехожі. Він заявив, що з ними хоче поговорити керівник зміни, і попросив їх пройти до приміщення охорони. Хлопці погодилися.

Працівники охоронної компанії «Зубр» у саду Шевченка. Фото: Ганна Соколова, Ґрати

Керівник зміни Костянтин Депутат пояснив, що в парку є спортивні майданчики, «де діти сміливо можуть займатися спортом». Потім сказав хлопцям, що, оскільки вони неповнолітні, він зобов’язаний повідомити про подію їхнім батькам і, якщо вони не дадуть їхні контакти, то викличе поліцію. Хлопці почали просити його не телефонувати батькам. Тоді Депутат запитав: «Чи любите спорт?». Один із них погодився і сказав, що вони можуть поприсідати — аби він не повідомляв батькам про інцидент. Решта з ним погодилися. На це керівник зміни сказав: «Добре, поприсідайте, тільки не посеред дороги, а під будівлею, щоби не заважати перехожим». Потім підлітки почали присідати, «під час чого сміялися й жартували один над одним». Фізичного чи психологічного примусу охоронці не застосовували — стверджував керівник зміни.

Поліція вилучила записи з камер відеоспостереження, встановлених біля дитячого майданчика і приміщення охорони.

«Оглядом зазначених відеозаписів будь-яких фактів застосування фізичного впливу на підлітків із боку працівників охорони саду Шевченка не виявлено», — виснувало слідство.

Судово-медична експертиза також не зафіксувала тілесних ушкоджень. Тому поліція закрила справу — через брак складу злочину.

Надія Лисенко планує оскаржити це рішення в суді.

 

Що з іншими справами про насильство з боку охорони

За останній рік відвідувачі саду Шевченка кілька разів скаржилися на насильство з боку охорони. Ярослав Васильченко заявив, що охоронець зламав йому ніс через те, що він бігав парапетом фонтану. Охоронець визнав провину в нанесенні йому легких тілесних ушкоджень частина 2 статті 125 КК , і суд призначив йому умовне покарання.

Дениса Волоху охоронець схопив за руки й силою виволік із газону, коли він там сидів. Поліція вирішила не відкривати провадження щодо цього інциденту.

«Парк — не зона». Як розслідують насильство, з боку охорони харківських парків

Сергій Шигида отримав перелом двох відростків хребців, ушкодження трьох зубів, синці та подряпини на голові та шиї після того, як закрився в туалеті зі своєю дівчиною, якій стало погано, а охороні це здалося підозрілим. Охоронці заперечували причетність до побиття. Поліція досі проводить розслідування за фактом нанесення ушкоджень середньої тяжкості стаття 122 КК .

Борис Фурсов заявив, що охоронці затримали його, побили й порвали одяг через те, що він заліз у фонтан. Охорона заперечувала й це. Поліція розслідувала справу про легкі ушкодження стаття 125 КК , але закрила її, не знайшовши складу правопорушення.

На грубість із боку охорони скаржилися й вуличні музиканти. Навесні цього року охоронці почали забороняти їм грати музику в саду Шевченка, посилаючись на усне розпорядження секретаря міськради Ігоря Терехова, яке він аргументував скаргами харків’ян на шум.

https://graty.me/gallery/edte-v-svoyu-evropu-i-tam-na-gazonah-lezhite-a-zdes-etogo-ne-nado-v-harkove-otmetili-mezhdunarodnyj-den-nenasiliya/

Харків’яни кілька разів виходили на протести. Вони вимагали від поліції ефективно розслідувати конфлікти з охоронцями, а від міськради — відмовитися від їхніх послуг. Остання акція відбулася 2 жовтня. Близько пів сотні харків’ян зібралися в саду Шевченка, щоби висловитися проти насильства з боку охорони, а також заборони сидіти на газонах і грати музику. Свої вимоги протестувальники оформили у звернення, яке планують передати до міськради.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів