Кримськотатарський конвеєр. Поліція в Криму затримала 15 кримських татар, які прийшли до суду підтримати співвітчизників, а потім ще п’ятьох, які прийшли підтримати затриманих

Кримськотатарський конвеєр. Поліція в Криму затримала 15 кримських татар, які прийшли до суду підтримати співвітчизників, а потім ще п’ятьох, які прийшли підтримати затриманих

У Криму поліція затримала півтора десятка кримських татар, які прийшли до будівлі суду підтримати співвітчизників — сьогодні мали розглянути апеляційні скарги на вирок у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». А потім затримала ще п’ятьох біля райвідділу поліції, куди кримські татари зібралися підтримати затриманих біля суду.

«Ґрати» розповідають, як карантинні обмеження дозволяють російській поліції перетворити затримання в конвеєр.

 

Апеляція, яка не відбулася

Сьогодні вранці в Апеляційному військовому суді в підмосковній Власисі мали розглянути апеляційні скарги кримських татар, засуджених у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». 3 листопада 2020 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив Рустема Емірусейнова до 17 років ув’язнення в колонії суворого режиму за звинуваченням у створенні терористичного осередку ісламської партії Хізб ут-Тахрір у Курманському районі Криму (до декомунізації — Красногвардійський — Ґ). Арсена Абхаїрова суд засудив до 13 років, а Ескендера Абдулганієва до 12 років за участь в осередку.

Партія Хізб ут-Тахрір заборонена і визнана терористичною в Росії рішенням Верховного суду у 2003 році, але діє вільно в Україні й більшості європейських країн.

Кримчан із селища Біюк-Онлар Курманського району працівники ФСБ затримали в лютому 2019 року, після обшуків у них вдома. За версією слідства, Емірусейнов організував осередок Хізб ут-Тахрір, куди увійшли також Абхаїров і Абдулганієв.

Як докази в суді обвинувачення подало кілька брошур і книг видавництва ісламської партії, вилучені під час обшуків. Заборонені в Росії матеріали слідство виявило також у файлах, вилучених під час обшуку комп’ютерів, планшетів і телефонів підсудних. Їхнє ставлення до Хізб ут-Тахрір слідство доводило за допомоги лінгво-релігієзнавчої експертизи. Ці ж експерти проаналізували прослуховування зборів мусульман, у яких брали участь підсудні, і також вирішили, що теми розмов й характер фраз дозволяють зарахувати учасників до адептів Хізб ут-Тахрір

Обвинувачені в справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». Фото: «Кримська солідарн

Головний свідок обвинувачення був засекречений під псевдонімом «Татаров». Він стверджував, що підсудні — учасники осередку вербували біля мечеті після п’ятничної молитви нових послідовників. А на зустрічах — «халакатах» читали заборонену в Росії літературу й обговорювали її. «Татаров» розповів у суді, що Рустем Емірусейнов, як глава осередку, знайомив новачків із вченням партії.

У суді обвинувачення подало три аудіозаписи, очевидно записані засекреченим свідком. Судячи з них, на зустрічах були три людини. Самого свідка до кримінальної відповідальності вирішили не притягати, оскільки «він швидко розчарувався в ідеології організації й не встиг підписати жодних документів про вступ», — стверджує слідство. Але жодних документів про вступ до партії обвинувачених у справі теж немає, та і вчення організації їх не перед

«Мамо, ФСБ!». Колишній український дільничний, секретні свідки і прослушка — що ми дізналися з перших засідань «Красногвардійської справи Хізб ут-Тахрір»

Усі обвинувачені заперечують причетність до терористичної діяльності, Абдулганієв і Емірусейнов стверджували в суді, що заборонену літературу їм підкинули під час обшуку.

«Позиція захисту така — хлопці жодних терактів не планували. Це підтверджують обидва свідки, допитані на перших засіданнях. У цій справі немає нічого з того, що вказується, як ознака терористичної діяльності, у федеральному законі про боротьбу з тероризмом. Слідство намагається довести участь у забороненій організації, але робить це безуспішно і знову використовує прихованих свідків. А прихованим може виявитися будь-хто, їх неможливо перевірити», — коментував «Ґратам» звинувачення адвокат Абхаїрова Едем Семедляев.

Після вироку захист кримчан подав апеляційні скарги, де й далі наполягав на тому, що їхні підзахисні не винні. Їхній розгляд призначили майже за рік — 11 жовтня 2021 року, проте за одне засідання впоратися не змогли. Засідання відклали після того, як з’ясувалося, що Абхаїрову не вручили заздалегідь текст додаткової скарги його адвокатки Лілі Гемеджі російською і кримськотатарською мовами. Засідання призначили на 25 жовтня.

 

Затримання біля суду

Традиційно перед засіданням підтримати співвітчизників до будівлі суду сьогодні зібралися понад сто кримських татар. Засідання проходило у військовому суді в Підмосков’ї, але захист брав участь за допомоги відеозв’язку з Кримського гарнізонного суду в Сімферополі. Туди ж прийшли родичі підсудних і активісти об’єднання «Кримська солідарність».

Матері підсудних у справі «Червоногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» в очікуванні апеляції біля будівлі Кримського гарнізонного суду, 11 жовтня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Майже одразу, біля 11:30 ранку, до суду приїхали два порожні рейсові автобуси й підійшли десятки поліцейських. Жінок вони оточили, але не затримували. А чоловіків по одному заводили до автобуса. Деяким, зокрема тим, хто показував паспорт, вони говорили, що затримують для встановлення особи в райвідділі. Іншим пояснювали, що ті, хто зібралися порушують адміністративну статтю 20.6.1 — «Невиконання правил поведінки під час надзвичайної ситуації або загрози її виникнення». У Кодекс про адміністративні правопорушення РФ вона була введена у квітні 2020 року з початком карантинних заходів через епідемію COVID-19.

Затримані кримські татари в автобусі, 11 жовтня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Усього поліцейські затримали 15 осіб. Їх доставили до Центрального райвідділу на вулиці Футболістів.

«Я прийшов на цей суд через те, що не згоден, що мого сина посадили, — пояснював 71-річний батько Рустема Емірусейнова Решат. — Вони не мають права мене затримувати за це. Вони пояснюють, що ми порушуємо санітарні норми, що ми порушили закон. Я вважаю, що це не порушення закону. Нам адвокатка пояснила, що це не порушення. Люди мають право приходити на суди».

Решат Емірусейнов, 11 жовтня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Решата Емірусейнова також затримали і відвезли до райвідділу. Там у них почали вимагати пояснення — для чого вони зібралися біля будівлі суду.

«У будівлі поліції без складання процесуальних документів (без протоколу доставлення та протоколу затримання) мене насильно утримують без їжі та води. Я хвора людина, потребую прийому ліків і спокою. Прошу встановити осіб, причетних до незаконного затримання та вжити заходів реагування», — написав замість пояснень Решат Емірусейнов.

 

Затримання біля поліції

У цей час до будівлі Центрального райвідділу поліції теж почали сходитися кримські татари, щоби стежити за тим, що відбувається й підтримати затриманих. Їх зібралося майже пів сотні, коли знову підійшли поліцейські і приблизно о 18:20 вечора затримали ще п’ятьох осіб.

«Вони підійшли до всіх людей, до натовпу і сказали: ви берете участь у такому-то заході… І запропонували розійтися. Я упродовж двох хвилин узяв свої речі й переніс до своєї машини. Поклав, потім прийшов за рештою речей і попрямував до машини. Поліцейський запитав, куди я йду: «Покажіть документи». Я пішов до машини, усе завантажив. Він підійшов, я показав документи. Поки вони дивилися паспорт, я сів у машину. Згодом вони підходять і кажуть, щоби я вийшов і пройшов із ними», — розповів один із присутніх на місці Ельдар Енвер. Він дві години вів із машини стрім у фейсбуці, але зрештою його так і не затримали.

Більшість залишилися на вулиці перед будівлею поліції посідавши до машин. Всередину зайшли спочатку адвокати Назім Шейхмамбетов і Едем Семедляев, а до вечора їх змінили Ліля Гемеджі та Еміль Курбедінов

Затримані кримські татари у дворі Центрального райвідділу поліції, 11 жовтня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Біля 20:40 з райвідділу під зобов’язання про явку випустили п’ятьох найстарших кримських татар. На них склали адмінпротоколи про порушення громадського порядку при масовому одночасному перебуванні громадян у громадських місцях частина 2 статті 20.2.2 Кодексу про адміністративні правопорушення РФ . Розгляд їхніх протоколів у суді запланований на завтра.

На п’ятьох, затриманих біля райвідділу, склали протоколи про порушення карантинних заходів частина 1 статті 20.6.1 КпАП РФ і також відпустили до суду.

Різні протоколи адвокат Еміль Курбедінов пояснює необхідністю формально визначити когось організатором масового заходу, щоб інших звинуватити в участі в ньому та порушенні карантину.

У райвідділі залишилися ще десять затриманих вранці біля суду. Після 22:00 вечора, не дочекавшись їх, кримські татари почали масово писати скарги на ім’я керівника райвідділу.

«Зі ЗМІ мені стало відомо про те, що 11.10.2021 року біля 11 години в Сімферополі, біля Кримського гарнізонного військового суду, були затримані 15 кримських татар, зокрема люди похилого віку та ті, які мають проблеми зі здоров’ям. Після чого їх усіх доставили проти їхньої волі до ОП № 3 «Центральний». Упродовж понад сім годин їх не відпускають із невідомих причин. Вважаю своїм громадянським обов’язком з’ясувати законність таких дій працівників поліції і причини такого тривалого утримання кримських татар, зокрема похилого віку», — написав у своїй скарзі житель Бахчисараю Наріман Сейталієв.

Скарги в райвідділі взяли, але дві години не видавали жодного талона, що зобов’язані були зробити після реєстрації для підтвердження.

Зрештою, уже до півночі поліцейські сказали адвокатам, що відпустять усіх, крім координатора «Кримської солідарності» Ділявера Меметова й активіста Решата Параламова. Їх із райвідділу відвезли до ізолятора на вулиці Павленка.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів