Командира російського танкового батальйону заочно засудили до 11 років ув’язнення за обстріл житлового будинку у Чернігові

Командир російського танкового батальйону Леонід Щьоткін. Скріншот відео Володимира Золкіна
Командир російського танкового батальйону Леонід Щьоткін. Скріншот відео Володимира Золкіна

У лютому минулого року російський танк обстріляв житловий будинок у Чернігові — було зруйновано кілька квартир, але ніхто не постраждав. Танк підбили, у полон потрапили навідник Михайло Куліков та командир — Леонід Щьоткін. У серпні Деснянський райсуд Чернігова засудив Кулікова до десяти років ув’язнення. Щьоткіна на той час обміняли, але судили заочно і засудили до 11 років.

«Ґрати» розповідають про деталі вироку.

 

Розстріл будинку

Деснянський райсуд Чернігова засудив командира танкового батальйону 35 окремої гвардійської мотострілецької бригади у складі 41 загальновійськової армії РФ майора Леоніда Щьоткіна до 11 років позбавлення волі. Його визнали винним у порушенні законів і звичаїв війни частина 1 статті 438 КК за обстріл житлової багатоповерхівки на околиці Чернігова. Про це повідомляється у рішенні суду, опублікованому 12 квітня в єдиному реєстрі судових рішень.

Танк Щьоткіна — Т-72Б із бортовим номером 500 — перебував у колоні російської військової техніки, яка вторглася в Україну через Білорусь близько 5 ранку 24 лютого минулого року. Після перетину кордону у районі Сеньківки Чернігівської області танк попрямував у бік Чернігова. 26 лютого він уже рухався вулицею Кільцевою у напрямку місцевого аеродрому. Він проїхав перехрестя з вулицею Єфремова і через 20 метрів Щьоткін наказав оператору-навіднику танка, старшому сержанту Михайлу Кулікову, розвернути вежу і вистрілити у житлову багатоповерхівку по вулиці Рапопорта. Той зарядив танкову гармату осколково-фугасним снарядом калібру 125 мм і відкрив прицільний вогонь по будинку. Снаряд зруйнував дві квартири на 9 і 10 поверхах та технічний поверх.

Житловий будинок, який обстріляв із танка Михайло Куліков, 24 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Незабаром після пострілу російський танк був підбитий. Механік загинув на місці, а Куліков разом зі Щьоткіним вибралися і сховалися у сараї приватного будинку. Їх побачила пенсіонерка Олена Савенок. Вона розповіла про це сусідам, після чого росіян затримали.

Щоткіну повідомили про підозру 24 травня 2022 року, але заочно. Його на той момент уже обміняли.

У розмові з блогером Володимиром Золкіним 22 березня 2022 року майор різко заперечував, що його танки стріляли по людях чи житлових будинках.

 

Свідок-підлеглий

Головним свідком у справі Щьоткіна був його підлеглий Куліков. У серпні минулого року той же Деснянський райсуд засудив Кулікова до десяти років в’язниці у цій же справі. Куліков повністю визнав вину і дав свідчення в суді.

Обстріл будинку у Чернігові. Як у суді доводили, що полонений російський танкіст вчинив воєнний злочин

Старший сержант розповів про обставини обстрілу і повідомив, що стріляв за наказом командира Щьоткіна.

«Після того, як ми заїхали до Чернігова, я був закритий у вежі танка. Ми об’їхали багатоповерховий будинок, виїхали на асфальтовану дорогу. То вже був населений пункт. Продовжували рух. Я не знаю, метрів сто, можливо, проїхали. Командир крикнув: «РПГ, ззаду, у багатоповерховому будинку!». І словами вказав мені, де знаходиться. Я розвернув вежу танка, зробив постріл», — розповів Куліков.

Михайло Куліков у Деснянському райсуді Чернігова, 24 червня 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Він уточнив, що до пострілу башта танка і знаряддя були в похідному положенні: знаряддя спрямоване вперед. Куліков наполягав, що командир побачив бійців ЗСУ із ручним протитанковим гранатометом в одному з житлових будинків.

«У командира був огляд 360 градусів. Він побачив у будинку, що знаходився ззаду… І наказав повернути башту, зарядити гармату і вистрілити у вказане місце. Місце він показав мені по вікнах. Наприклад, праворуч п’ять, зверху — два. І я розвернув, натиснув кнопку. І зарядив зброю, зробив постріл», — пояснив Куліков.

За його словами, все зайняло не більше як хвилину, він діяв швидко, на автоматизмі.

«Було страшно за себе, за екіпаж», — згадував Куліков свої відчуття.

Крім того, він розповів у суді, що майор наставив пістолет на пенсіонерку, яка їх виявила в сараї. Куліков же зброї не мав, оскільки не є офіцером. Савенок також свідчила у суді і підтвердила, що один із військових направив на неї зброю, але хто це був, згадати не змогла.

Танкістів впізнав 67-річний місцевий житель Володимир Кужиль, який також виступив свідком у справі. Він бачив їх на вулиці Єфремова одразу після затримання. З Куліковим Кужиль тоді зміг поговорити, а Щьоткін не відповідав на запитання — був контужений. Українські військові, які стояли біля росіян, сказали Кужилю, що це полонені російські солдати з підбитого танка.

 

Експертизи та інші докази

Очевидців танкового обстрілу не було. Тому слідчі провели експертизу, щоб з’ясувати, чи танк міг технічно зробити такий постріл.

Виміри показали, що кут між горизонтом і місцем влучення снаряда — 7%, тобто танк цілком міг поцілити в будинок з відстані 253 метри, де він знаходився.

Схема дії танка Т-72Б, з якого стріляв Михайло Куліков в багатоповерхівку у Чернігові, 30 червня 2022 року. Фото: Тетяна Козак, Ґрати

Також обвинувачення доводило в суді, що танк вистрілив у порожні квартири, надавши протоколи огляду зруйнованих приміщень і вибухотехнічну експертизу. У квартирі знайшли лише дев’ять фрагментів боєприпасу 125 мм — його нижню частину, стабілізатор. В експертизі йдеться про те, що пошкодження в квартирі цілком могли наступити від попадання одного танкового снаряда такого калібру. Слідів крові чи людських жертв у квартирі не виявили — вона була порожньою.

Володимир Кужиль показує на карті обстріляний російським танком житловий будинок 30 червня 2022 року. Фото: Тетяна Козак, Ґрати

Відповідно до міжнародного гуманітарного права — Женевської конвенції, прийнятої 12 серпня 1949 року, та додаткового протоколу 1 до неї від 8 червня 1977 року, а також Гаазької 4-ї конвенції про закони і звичаї війни на суші від 18 жовтня 1907 року з доповненням ведення війн, атакувати цивільні споруди заборонено. А всі сумніви, чи використовується цивільний об’єкт для військових цілей, слід трактувати на користь того, що він залишається цивільним Стаття 52 додаткового протоколу до Женевської конвенції 12 серпня 1949 року . Щобільше, навіть якщо цивільний об’єкт використовується супротивником, його дозволено атакувати лише в тому випадку, якщо це принесе очевидну військову перевагу.

Щьоткіна почали заочно судити в жовтні 2022 року, і через сім місяців, 11 квітня, оголосили обвинувальний вирок.

«Я не людині допомагаю, а нашій державі». Монолог судової перекладачки російського танкіста Михайла Кулікова

Потерпілі — забудовник ТОВ «Форест-3» і власниця розбомбленої квартири Ірина Кушнаренко — не стали заявляти цивільні позови, хоча збитки будівлі склали 980 тисяч 662 гривень. Потерпілі вважали, що не зможуть отримати компенсацію, навіть якщо суд стане на їхню сторону.

Слухайте подкаст СИРЕНА Піонертабір для дорослих. Як росіяни викрадали людей у Херсоні

Піонертабір для дорослих. Як росіяни викрадали людей у Херсоні

Слухайте подкаст СИРЕНА

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів