Кінець фільму. Суд відмовився повертати столичний кінотеатр «Київ» орендарю, за якого він працював 20 років

Кінотеатр «Київ». Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Кінотеатр «Київ». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Північний апеляційний господарський суд відмовився повертати столичний кінотеатр «Київ» колишньому орендарю — компанії з однойменною назвою «Культурний центр «Кінотеатр Київ». Вона орендувала будинок у центрі міста 20 років і показувала там авторське та фестивальне кіно. Але у 2019 році мерія передала будівлю комерційній мережі «Сінема Сіті», яка закрила «Київ» і вже півтора роки нічого не платить за оренду. Колишній орендар подав позов щодо повернення йому кінотеатру й навіть виграв суд першої інстанції, але програв в апеляції.

«Ґрати» розповідають, як Київ залишився без «Києва».

 

Історія конфлікту

«Київ» — один із найстаріших кінотеатрів у столиці, він працював із 1952 року. Його будівля розташована в центрі столиці, належить місту та визнана пам’яткою архітектури.

Раніше «Київ» був комунальним кінотеатром. У 1999 році трудовий колектив зареєстрував ТОВ під назвою «Культурний центр «Кінотеатр «Київ». Ця компанія отримала будівлю та обладнання в оренду на 10 років та провела капітальний ремонт. У репертуарі кінотеатру було багато артхаусного та українського авторського кіно. У «Києві» регулярно відбувалися кінофестивалі, наприклад, «Молодість» та «DocuDays».

У 2009 році договір автоматично продовжили ще на 10 років. А у 2019, коли черговий термін оренди минув, Київська адміністрація відмовилася пролонгувати контракт. Чиновники обґрунтували це тим, що «Культурний центр» платив за оренду надто мало — лише 47 тисяч гривень за понад 7 тисяч квадратних метрів.

На початку 2019 року мерія передала «Київ» на баланс комунального підприємства «Київкінофільм», яке розпоряджається муніципальними кінотеатрами. У квітні відбувся конкурс на нового орендаря. Перемогла компанія «Сінема-Центр». Вона запропонувала найбільшу суму оренди — 2 мільйони 119 тисяч на місяць. Це компанія бізнесменів та кінопродюсерів Бориса Фуксмана та Олександра Роднянського, якій належить мережа кінотеатрів «Сінема Сіті». За умовами договору, «Сінема-Центр» мав забезпечити роботу кінотеатру й зберегти його фестивальний формат.

Кінотеатр «Київ». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Колишній орендар — «Культурний центр» — не брав участі в конкурсі. Компанія заявила, що за договором має право оренди. «Культурний центр» подав позов із вимогою продовжити контракт із мерією ще на 10 років. Вони відмовилися передавати будівлю переможцям конкурсу до рішення суду та продовжили покази.

Тоді мерія вирішила передати будинок новому орендарю примусово. 7 червня громадське формування «Муніципальна варта» заблокувала вхід до кінотеатру. Всередину зайшли чиновники та вигнали керівництво та працівників. Ці події обурили прихильників «Києва» та кінематографістів. Вони провели великий мітинг біля кінотеатру й навіть на деякий час перекрили вулицю Велика Васильківська, де розташований «Київ».

Акція проти захоплення кінотеатру «Київ», 7 червня 2019 року. Фото: Політична критика

Але протести не принесли результату. Старого орендаря вигнали, а новий так і не поновив роботу кінотеатру. За кілька місяців «Сінема-Сіті» оголосила, що будівля «Києва» непридатна для кінопоказів і потребує капітального ремонту. У грудні 2019 року мерія повністю звільнила орендаря від сплати, обґрунтовуючи це тим, що приміщення кінотеатру в поганому стані.

Будівлю також перевірили пожежники та знайшли 48 порушень норм безпеки. У січні 2020 року Окружний адмінсуд заборонив проводити в «Києві» покази до їхнього усунення.

Наприкінці того ж року «Сінема Центр» змінив власника. Роднянський та Фуксман продали компанію іншій мережі кінотеатрів «Wizoria», яка належить бізнесменам із Полтави Андрію та Ірині Соколовим. Вони так і не відремонтували «Київ», кінотеатр досі пустує.

 

Перший суд: перемога «Культурного центру»

«Культурний центр» подав позов проти мерії навесні 2019 року ще до того, як їх вигнали з кінотеатру. Компанія просила визнати їхній договір оренди з мерією продовженим до 2029 року. Проте у вересні 2019 року Господарський суд Києва відхилив позов «Культурного центру». Позивач намагався оскаржити рішення в Апеляційному та Верховному судах, але безуспішно.

Київ без «Києва». Як столичний кінотеатр програв суд за будівлю в центрі міста

Але у 2020 році «Культурний центр» найняв нових юристів, і вони подали ще один позов до того ж Господарського суду Києва майже з такими самими вимогами. Позивач просив визнати продовженим їхній договір оренди ще на 10 років, скасувати договір оренди компанії «Сінема Центр» та виселити її з кінотеатру. Відповідачами в справі були Департамент комунальної власності міської адміністрації (власник кінотеатру), КП «Київкінофільм» (балансоутримувач) та «Сінема-Центр» (новий орендар)

«Культурний центр» у позові спирався на статтю 17 закону «Про оренду державної та комунальної власності» в редакції 1992 року. У ній ідеться: якщо одна зі сторін не повідомляє про припинення контракту впродовж місяця після закінчення терміну, то договір вважається автоматично продовженим на такий самий термін. За договором «Культурного центру» з адміністрацією міста, термін оренди спливав 4 січня 2019 року. Мерія заявляє, що завчасно надіслала «Культурному центру» три листи щодо планів не продовжувати договір. Але позивач стверджує, що жоден із них не дійшов до адресата.

За інформацією департаменту комунальної власності, перший лист його працівники надіслали 12 жовтня 2018 року — за два з половиною місяці до закінчення терміну договору. У документі чиновники зазначили: договір продовжувати не будуть, кінотеатр треба повернути власнику. Але, за словами позивача, мерія не має доказів того, що лист дійсно надсилали.

Другого листа департамент надіслав 20 грудня 2018 року — за 24 дні до закінчення терміну. Чиновники мають чек, який це підтверджує. Але «Укрпошта» у відповідь на запит позивача повідомила, що цей лист не дійшов до адресата. Конверт прийшов до поштового відділення, і пошта мала сповістити про це адресата за допомоги sms, але не зробила цього, оскільки в поштовій накладній був вказаний неправильний номер «Культурного центру». У результаті лист повернувся до відправника.

Третього листа департамент відправив 25 січня 2019 року — уже після оголошення конкурсу на нового орендаря. У ньому йшлося: кінотеатр необхідно звільнити, коли визначиться переможець. Цей лист дійшов до адресата, але, на думку позивача, його не можна вважати повідомленням про плани не продовжувати договір, оскільки там йдеться не про це, а про конкурс, що готується.

Оскільки мерія належним чином не повідомила «Культурний центр», позивач просив суд визнати контракт автоматично продовженим.

Оголошення на дверях «Києва». Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Також позивач посилався на ще одну норму закону «Про оренду державної та комунальної власності». Відповідно до неї, орендар, який належним чином виконував договір, має переважне право на укладання контракту на новий термін. Однак, на думку позивача, мерія позбавила його цього права.

За договором, у 1999 році «Культурний центр» отримав від мерії не лише будинок, а й «майновий комплекс». Відповідно до законодавства — це «об’єкт із завершеним циклом виробництва», із земельною ділянкою, системою енергопостачання та інженерними комунікаціями. А на конкурс мерія виставила лише будівлю. Тому, на думку позивача, навіть якби «Культурний центр» брав участь у конкурсі та переміг, він не міг би скористатися законним переважним правом на продовження оренди всього майнового комплексу.

Усі відповідачі просили суд відхилити позов. Вони заявили, що мерія вчасно попередила «Культурний центр» про розірвання договору. За версією відповідачів, чиновники повідомили про це в третьому листі, який був надісланий 25 січня 2019 року, а отриманий 4 лютого. За версією чиновників та нового орендаря, мерія вклалася у відведений законом місяць після закінчення терміну оренди, і це підтвердили суди всіх трьох інстанцій під час розгляду попередньої аналогічної справи, яку «Культурний центр» програв.

На думку відповідачів, адміністрація Києва не порушувала переважного права на продовження оренди. «Культурний центр» міг скористатися ним, якби брав участь у конкурсі.

Але суддю Вікторію Сівакову більше переконали аргументи позивача. 1 червня 2021 року вона задовольнила позов та повернула кінотеатр колишньому орендарю. Однак рішення не набуло чинності, оскільки на нього подали скарги одразу двоє відповідачів: КП «Київкінофільм» та Департамент комунальної власності.

 

Реванш чиновників

Північний апеляційний господарський суд розпочав розгляд скарг 25 жовтня. Адвокат Денис Бондаренко, який представляє КП «Київкінофільм», просив суддів скасувати рішення колеги із першої інстанції.

Адвокат Денис Бондаренко, який представляє КП «Київкінофільм», на засіданні Північного апеляційного господарського суду в справі кінотеатру «Київ», 28 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

На його думку, суддя Сівакова неповно досліджувала всі обставини справи. Адвокат зазначив: насправді позивач отримував листи мерії щодо планів не продовжувати контракт, і цьому є доказ. За словами Бондаренка, незадовго до закінчення терміну оренди, наприкінці грудня 2018 року було створено комісію з інвентаризації майна кінотеатру. Акт про створення цієї комісії підписали, зокрема, представники «Культурного центру».

«Сама участь позивача в цій комісії свідчить про отримання кількох із цих листів, існування та отримання яких він заперечував», — сказав Бондаренко.

Він також заявив: суди в попередній схожій справі, яку «Культурний центр» програв, визнали, що мерія належним чином повідомила позивача про розірвання контракту. За Господарським процесуальним кодексом обставини, які вже встановлені рішенням суду, не доводяться під час розгляду іншої справи за участю тих самих сторін. На думку адвоката Бондаренка, суд першої інстанції порушив цей принцип і тим самим створив небезпечний прецедент.

«Це рішення шкідливе не лише для комунального підприємства, воно шкідливе і для судової системи», — сказав він.

Юристка департаменту комунальної власності Юлія Шумінська також наполягала, що чиновники сумлінно повідомили «Культурний центр» про розірвання контракту, і позивач сам винен, що не отримував листи.

Представник позивача — адвокат Артем Воробйов заперечував ці аргументи. За його словами, участь «Культурного центру» в комісії з інвентаризації не підтверджує, що орендар знав про плани не пролонгувати договір. Адвокат заявив: сама інвентаризація не свідчить про намір не продовжувати оренду, а акт про створення комісії підписував не директор «Культурного центру», а головний бухгалтер, який не мав повноважень на це. Адвокат наполягав, що рішення суду першої інстанції є законним і просив залишити його чинним.

Колегія суддів Північного апеляційного господарського суду на засіданні в справі кінотеатру «Київ», 28 жовтня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Проте судова колегія на чолі із суддею Віталієм Корсаком йому відмовила. Судді задовольнили скарги чиновників та скасували рішення суду першої інстанції. Чим обґрунтований цей вердикт наразі невідомо, колегія оголосила лише резолютивну частину.

Рішення набуло чинності, але «Культурний центр» може подати скаргу до Верховного суду. Директорка компанії Вілія Бондаренко сказала, що подасть касацію.

«Ми підемо до кінця, аж до Європейського суду. Бо це ганьба!» — сказала вона «Ґратам».

Представники «Сінема-Центр» не брали участі в суді, власник компанії Андрій Соколов дізнався про ухвалене рішення від журналіста «Ґрат». Він не відповів на запитання, чи його компанія відновлюватиме роботу кінотеатру.

«Там треба робити ремонт. Є питання, хто його має робити: орендар чи орендодавець. Це другорядне питання, але воно не за один день вирішується. Якщо я вкладу гроші, а потім касаційний суд скаже, що я не орендар — це буде якось неправильно з погляду бізнесу. Тому трохи треба почекати», — сказав Соколов.

Двері кінотеатру «Київ». Фото: Стас Юрченко, ҐратиОренда кінотеатру зараз йому нічого не вартує, оскільки ще наприкінці 2019 року мерія звільнила «Сінема-Центр» від сплати. Нещодавно прокуратура порушила через це кримінальну справу. На думку правоохоронців, чиновники ухвалили це рішення незаконно, і міський бюджет недоотримав 22 мільйони гривень. Прокуратура оголосила підозри в службовій недбалості директору департаменту комунальної власності Андрію Гудзю, його першому заступнику Олегу Шмуляру, а також директору комунального підприємства «Київкінофільм» Денису Хомичу.

«Не захистили права громади». Прокуратура підозрює в недбалості трьох столичних чиновників через закриття кінотеатру «Київ»

Учасники протестів за збереження кінотеатру «Київ» вітали це рішення правоохоронців, але засмучені вердиктом суду.

«Мені здається ганебним, що КП «Київкінофільм» у міських судах так захоплено лобіює інтереси «Сінема Сіті» — орендаря, який уже заборгував місту 22 мільйони, — сказав «Ґратам» режисер монтажу Микола Базаркін. — З року в рік працює схема зі знищення та виведення з-під комунальної власності кінотеатрів міста. З 1991 року 30 кінотеатрів Києва були виведені з ладу. Це свідчить про послідовну корупційну аферу в мерії, яка знищує культурні простори на користь торговельно-розважальних об’єктів».