Хто тиснув на кнопку. Держбюро розслідувань завершило слідство за підозрою голові та бухгалтерці Конституційного суду

Голова Конституційного суду Олександр Тупицький на засіданні Подільського райсуду Києва 9 вересня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Голова Конституційного суду Олександр Тупицький на засіданні Подільського райсуду Києва 9 вересня 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Державне бюро розслідувань завершило розслідування і відкрило для ознайомлення сторонам справу за підозрою очільнику Конституційного суду Олександру Тупицькому та головній бухгалтерці суду Наталії Осницькій у несанкціонованому втручанні в роботу автоматизованої системи частина 2 статті 361 Кримінального кодексу Державної казначейської служби під час підписання електронних бухгалтерських документів.

Слідство вважає суддю підбурювачем і пособником частини 4 і 5 статті 27 КК .

«Ґрати» розповідають про позиції обох сторін у справі.

 

Щоби справити враження

Олександр Тупицький, якого ДБР називає колишнім головою Конституційного суду, посилаючись на указ президента Володимира Зеленського про усунення його з посади, вирішив, за версією обвинувачення, самочинно залишити собі владні повноваження й надалі керувати Конституційним судом. Для цього він наказав головній бухгалтерці користуватися його особистим ключем з електронним підписом для несанкціонованого втручання в роботу автоматизованої системи Держказначейства, щоби підписувати бухгалтерські документи в електронній формі від його імені. Він передав їй захищений носій із власним електронним підписом.

З 29 грудня 2020 до 9 лютого 2021 року Наталія Осницька підписала електронним ключем 207 документів. На думку ДБР, це були платіжні доручення для виплат винагород суддям, зарплати працівникам секретаріату КС разом із преміями, надбавками за інтенсивність праці та іншими виплатами. Їх підписували щоби справити враження на працівників суду, ніби Тупицький далі виконує свої обов’язки.

У результаті була спотворена інформація про їхнього справжнього підписанта, вважає ДБР, порушений процес обробки інформації.

Після початку розслідування детективи звернулися до Держказначейства й електронний цифровий підпис Тупицького заблокували.

Підозри Тупицькому та Осницькій вручили в липні цього року.

 

Хто тиснув на кнопку?

Захист Тупицького не згоден із підозрою і вважає, що, як у його діях, так і в діях головної бухгалтерки немає складу злочину. За словами одного з його адвокатів Олександра Телешецького, його підзахисний підписував фінансові документи на папері, а головній бухгалтерці лише доручав заповнювати електронну форму в системі Держказначейства.

«Слідство не піддає сумніву паперові документи, а лише те, хто тиснув на кнопку в електронній системі. Ні головна бухгалтерка, ні Олександр Миколайович не є сторонніми людьми, щоби говорити про несанкціоноване втручання в систему. Крім цього, у такому випадку мають бути наслідки. Слідство каже про спотворення інформації про справжнього підписанта, оскільки кнопку натискала головна бухгалтерка, але є рішення Верховного суду у 2019 році в аналогічній справі, де йдеться, що такі обставини не є кримінально карними», — пояснив він позицію захисту в коментарі «Ґратам».

За словами адвоката, ДБР посилається на указ президента від 29 грудня 2020 року, але тоді глава держави усунув Тупицького з посади судді на два місяці, але не з позиції голови суду. Такий самий указ глава держави видав 28 лютого — але вже на місяць. Пізніше Володимир Зеленський скасував указ про призначення Тупицького суддею КС, хоча ні Конституція, ні законодавство не передбачає такого способу звільнення судді.

Конституційний суд скасував кримінальну відповідальність за недостовірне декларування. Президент намагається розігнати суд. Що взагалі відбувається? Відповіді «Ґрат»

«Голова суду — це адміністративна посада. Так, ці посади пов’язані, але усунення з посади судді не спричиняє автоматичного звільнення з посади голови суду. Жоден суддя особисто не заносив бухгалтерські документи до системи казначейства», — додав адвокат.

Наталя Осницька в коментарі «Ґратам» сказала, що теж не бачить у своїх діях правопорушень. За її словами, вона лише виконувала свої посадові обов’язки.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів