Ексміністрів юстиції і закордонних справ підозрюють у держзраді та оголосили у розшук за «Харківські угоди»

Дмитро Мєдвєдєв та Віктор Янукович підписали «Харківські угоди». Фото: Kremlin.ru
Дмитро Мєдвєдєв та Віктор Янукович підписали «Харківські угоди». Фото: Kremlin.ru

Прокуратура оголосила підозру у державній зраді двом міністрам часів президентства Віктора Януковича: ексглаві Мін’юсту Олександру Лавриновичу та колишньому керівнику МЗС Костянтину Грищенку. Слідство обвинувачує їх у тому, що 2010 року вони були причетні до підписання «Харківських угод», за якими Росія залишила Чорноморський флот у Криму до 2042 року в обмін на дешевий газ. Обидва підозрювані перебувають за кордоном, слідчий оголосив їх у розшук.

«Ґрати» розповідають, які саме претензії слідство має до ексміністрів, що вони самі думають про підозру і якою може бути їхня доля.

 

Версія слідства

Держбюро розслідувань 25 липня оголосило: слідчі зібрали докази держзради, вчиненої двома колишніми міністрами часів Януковича. Перший — ексглава Мін’юсту Олександр Лавринович, другий — колишній керівник МЗС Костянтин Грищенко. Їхня справа стосується подій, що відбулися 12 років тому у Харкові.

21 квітня 2010 року там зустрілися президенти України та Росії Віктор Янукович та Дмитро Мєдвєдєв. Вони підписали угоду про те, що російський Чорноморський флот перебуватиме в Севастополі до 2042 року. До цього, згідно з договором між Києвом і Москвою від 1997 року, флот мав залишити Крим у 2017 році. Замість продовження контракту Україна отримала 30-відсоткову знижку на російський газ.

Підписаний документ отримав неофіційну назву «Харківські угоди». Проти них виступали опозиційні партії, проте 27 квітня 2010 року Верховна Рада ратифікувала договір. «За» проголосували 236 депутатів.

За чотири роки за допомогою Чорноморського флоту Росія окупувала Крим. У січні 2021 року прокуратура оголосила, що підписання «Харківських угод» було злочином, і повідомила про підозру у державній зраді експрезиденту Віктору Януковичу і колишньому прем’єр-міністру Миколі Азарову. Слідство звернуло увагу, що у 17-й статті Конституції прямо зазначено: на території України не допускається розташування іноземних військових баз. Тому прокуратура переконана, що підписання і ратифікація «Харківських угод» були незаконними.

За даними слідства, підписавши договір, Янукович та Азаров нашкодили суверенітету й обороноздатності України, сприяли майбутній окупації Криму. Прокуратура вважає, що цим вони «сприяли підривній діяльності іноземної держави на території України», в чому і полягає державна зрада, згідно з Кримінальним кодексом. У травні 2022 року Печерський райсуд Києва заочно арештував Януковича у цій справі.

25 липня прокуратура оголосила підозру і профільним міністрам Лавриновичу і Грищенку. Їхня вина, за версією слідства, полягає в тому, що «вони брали участь у підготовці проєкту угоди і проєкту закону України про ратифікацію цієї угоди». Прокуратура вважає, що, згідно із законом «Про міжнародні договори», перед підписанням угоди мали пройти правову експертизу. Цього не було і, на думку слідства, за це несуть відповідальність підозрювані міністри.

За версією ДБР, міністр Лавринович також винний у тому, що «організовував узгодження «угод» із керівниками інших органів влади для створення ілюзії законності процедури ухвалення документа».

Ані Лавриновича, ані Грищенка зараз немає в Україні. Тому прокуратура повідомила їм про підозру заочно, а слідчий оголосив їх у розшук.

 

Відповідь Лавриновича

Олександр Лавринович. Фото: Андрій Гудзенко, LIGA.net

Олександр Лавринович — досвідчений політик, один із розробників Конституції, наприкінці 80-х був одним із засновників і лідерів «Народного Руху України». Двічі обирався народним депутатом, тричі був міністром юстиції. На початку 2000-х балотувався від «Нашої України», але пізніше перейшов до «Партії регіонів» і увійшов до уряду Азарова.

Після перемоги Євромайдану у 2017 році йому вже вручали підозру у схожій кримінальній справі. Прокуратура обвинувачувала його в тому, що він був співучасником незаконного захоплення влади Віктором Януковичем. За версією слідства, міністр допоміг експрезиденту домогтися незаконного повернення Конституції зразка 1996 року з ширшими президентськими повноваженнями.

Печерський райсуд Києва тоді відправив Лавриновича в СІЗО, але він провів там менше місяця. Апеляційний суд Києва визнав підозру йому необґрунтованою і відпустив на волю. Проте прокуратура передала справу в суд. Вирок щодо нього досі не винесений.

У розмові з «Ґратами» Лавринович сказав, що в новій справі проти нього «немає ні юриспруденції, ні здорового глузду». Він заявив, що не має відношення до «Харківських угод» — їх підписував президент, а ратифікував парламент.

«Є дві інституції, які реально щось вирішували, а відповідальність хочуть перекласти на інших людей. А ті, хто ратифікували, до них чомусь жодних питань не виникає», — обурився ексміністр.

Він назвав брехнею звинувачення ДБР у тому, що брав участь у підготовці угод, а саме розпорядження Кабміну про їх  ухвалення і законопроєкт про ратифікацію. Він не погодився також зі звинуваченнями в тому, що мав організувати правову експертизу угод і погоджував з іншими чиновниками їхнє прийняття. За словами політика, він не мав таких повноважень.

При цьому Лавринович визнав, що на засіданні уряду справді назвав «Харківські угоди» конституційними.

«Основний зміст цієї угоди полягав у тому, що змінювалася дата, встановлена у чинному договорі від 1997 року. Вони не мали нових правових норм… Зміни стосувалися лише цифри, це не є правовою нормою. Тому я не мав заперечень [на засіданні Кабміну про «Харківські угоди»]», — пояснив він.

Лавринович також додав, що сам був депутатом у 1997 році, коли Україна і Росія уклали договір про перебування Чорноморського флоту у Севастополі. Тоді, за словами політика, він не підтримав цього рішення.

Ексміністр не став говорити «Ґратам», де зараз перебуває. Відомо лише, що у травні він поїхав на Кіпр після того, як там померла дружина його сина — видавниця журналу L’Officiel Austria Світлана Лавринович. Він не уточнив, чи там він досі і чи планує повернутися до України через оголошення в розшук.

Костянтин Грищенко. Фото: LIGA.net

Другий підозрюваний — 67-річний дипломат Костянтин Грищенко. На дипломатичній службі він ще з 70-х років. Був послом України у Бельгії, Нідерландах, США. Двічі ставав міністром закордонних справ. Остання посада Грищенка — віцепрем’єр. Він займав її до перемоги Євромайдану у лютому 2014 року.

Грищенко відмовився коментувати підозру «Ґратам», пославшись на нестачу часу.

Спікерка Держбюро розслідувань Тетяна Сап’ян повідомила, що ще у січні Грищенко вилетів з України в Париж. Чи перебуває він зараз там, — невідомо.

Заступник голови департаменту Офісу генпрокурора у справах Майдану Денис Іванов повідомив «Ґратам», що якщо Грищенко та Лавринович не прийдуть до слідчого, прокуратура попросить суд заочно їх заарештувати. Якщо суддя задовольнить це прохання, слідство встановлюватиме місцезнаходження підозрюваних через міжнародних партнерів. Прокуратура не виключає, що якщо ці кроки будуть зроблені, вони проситимуть про екстрадицію Грищенка і Лавриновича.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів