Агенти ФСБ, секретні свідки й затримання. Суд у Росії засудив кримських татар із Бахчисараю в справі про належність до ісламської партії Хізб ут-Тахрір
Акція кримських татар біля Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Фото: «Кримська солідарність»
Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону ухвалив вирок у справі «Третьої бахчисарайської групи Хізб-ут Тахрір». Історик Сейтумер Сейтумеров отримав 17 років колонії суворого режиму. Інженер-автомеханік Осман Сейтумеров — 14 років. Будівельника Рустема Сейтмеметова та менеджера Амета Сулейманова суд засудив до 13 та 12 років суворого режиму відповідно. Усі четверо підсудних проведуть перші три з половиною роки у в’язниці.
З 2014 року від російських спецслужб зазнали переслідувань понад 80 кримських мусульман. Усі, зокрема засуджені сьогодні, визнані російським правозахисним центром «Меморіал» політв’язнями.
«Ґрати» розповідають про черговий вирок за належність до ісламської партії в Криму.
Звинувачення
Усіх чотирьох жителів Бахчисарайського району було затримано в березні 2020 року. Сейтумера Сейтумерова звинуватили в організації терористичної організації . Іншим — участь у ній . Їх звинувачували в створенні осередку визнаної в Росії терористичної партії Хізб-ут Тахрір. За версією слідства, Сейтумер Сейтумеров разом із невстановленою особою влаштували діяльність осередку організації в Бахчисараї. Інші троє підсудних займалися пропагандою серед місцевого населення та вели приховану антиконституційну діяльність.
Партія Хізб ут-Тахрір — ісламська організація, що має на меті побудову ісламської держави Халіфату мирними засобами — власним прикладом та проповіддю. У 2003 році Верховний суд РФ визнав партію терористичною організацією. В Україні та більшості європейських країн вона діє без обмежень.
Під час обшуку до кримчан не допустили адвокатів. Пізніше в суді Рустем Сейтмеметов стверджував, що заборонену літературу йому підкинули працівники ФСБ, користуючись тим, що обшук проходив без юристів та понятих, які приїхали разом з оперативниками.
Рустем Сейтмеметов, Осман Сейтумеров, Сейтумер Сейтумеров (зліва направо) у Південному окружному військовому суді, 29 жовтня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»
Слідство вважає, що Сейтумер Сейтумеров займався плануванням цілей та завдань осередку Хізб ут-Тахрір, а також проводив конспіративні збори членів організації, на яких вони вивчали партійну ідеологію та матеріали. Як докази звинувачення в суді слухали аудіозаписи зібрань за участю підсудних у бахчисарайській мечеті «Тахтали-Джамі», записані таємно. Крім того, держобвинувачення використало в суді свідчення засекречених свідків та працівників ФСБ, і вказувало на вилучені під час обшуку тексти видавництва Хізб ут-Тахрір.
Судячи з матеріалів справи, діяльністю, яку слідство називає терористичною — зустрічами та обговореннями релігійних та політичних тем — підсудні займалися впродовж трьох років — з 2017 до 2020 року. Проте обидва записи прослуховування «сухбетів», що використовуються обвинуваченням, — так званих конспіративних зібрань членів осередку — були зроблені у 2017 році. Підсудні піддали їх сумніву, наголошуючи, що час цих зборів, зазначений у матеріалах справи, збігався з часом проведення нічного намазу в мечеті, куди збиралися прихожани.
Захист наполягав на політичному характері переслідування та непричетності підзахисних до будь-якої терористичної діяльності. Адвокати вимагали визнати більшу частину доказів неприпустимими, оскільки вважали, що їх зібрали з порушенням законодавства — прослуховування, знайдені під час обшуку книги та інше.
Секретні свідки
Засекречений свідок під псевдонімом «Османов» впевнено відповідав на питання обвинувачення, підтверджуючи свідчення, які він дав слідству, але практично на всі конкретні питання захисту про зустрічі з підсудними та розташування мечеті відповіді дати не зміг — він просто не знав цього чи не пам’ятав. В «Османові» сторона захисту впізнала Салахуддіна Назруллаєва — жителя Бахчисараю, який уже виступав засекреченим свідком у аналогічній справі «Другої бахчисарайської групи Хізб ут-Тахрір».
Родичі підсудних моляться після вироку біля суду. Фото: «Кримська солідарність»
У другому секретному свідку під псевдонімом «Керімов» підсудні впізнали Костянтина Тумаревича, який регулярно виступає в цій ролі в судах проти кримських татар.
«Він називався Костянтином, говорив, що наполовину латвієць, наполовину циган, зростом десь 190–195 сантиметрів, здобув церковну освіту, має проблеми із законом. Він бреше, відповідаючи на запитання. Він залежить від ФСБ, багато жителів Бахчисараю постійно бачили його в компанії працівників правоохоронних органів», — заявив Сейтумер Сейтумеров у суді.
Приховані свідки нічим не змогли підтвердити свої свідчення, як і працівник ФСБ Микола Артикбаєв, який посилався на їхні слова та засекречені результати оперативно-розшукових заходів під час допиту в суді. Про те, як він узагалі дізнався про причетність бахчисарайських мусульман до Хізб-ут-Тахрір і чому почав їх прослуховувати за допомоги агентів, він нічого сказати не зміг.
Експертизи
Усі підсудні заперечували причетність до будь-якої терористичної та насильницької діяльності. Рустем Сейтмеметов заявив, що справді був членом партії Хізб-ут Тахрір до 2014 року, але ще до анексії Криму вийшов із неї. Він уточнив, що перебуваючи в організації ніколи не навчався жодній терористичній діяльності й не здійснював її, як і решта членів партії. Він пояснив, що навіть за наявності в Криму українського законодавства, яке не забороняє ісламську організацію, заняття Хізб ут-Тахрір не проходили в мечеті «Тахтали-Джамі».
Акція кримських татар біля Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Фото: «Кримська солідарність»
Релігієзнавчі експертизи слідства, автори яких стверджували, що розмови мусульман на прослуховуванні свідчать про їхню належність до Хізб ут-Тахрір, спростовували в суді незалежні експерти Дмитро Дубровський та київський релігієзнавець Данило Радівілов. За їхніми висновками, висновки експертів слідства не можна вважати обґрунтованими, до того ж вони суперечать вимогам російського законодавства. Фонографічна експертиза слідства не змогла точно встановити, чи належать голоси на записах із мечеті підсудним.
Допитані в суді прихожани мечеті повідомили, що жодних конспіративних зібрань там не проводилося, а зустрічі з обговоренням питань релігії, сім’ї, історії та політики проводились завжди відкрито.
Підсудні
Сейтумерови — брати, Рустем Сейтмеметов — їхній дядько. Таким чином, вирок забрав одразу трьох чоловіків із сім’ї.
Амет Сулейманов упродовж судового слідства перебував під домашнім арештом через стан здоров’я, на відміну від інших фігурантів, які утримувалися в СІЗО. Він потребує регулярного медичного спостереження й має серйозні проблеми із серцем навіть на волі — лікарі рекомендували замінити йому серцевий клапан. Проблеми зі здоров’ям має й інший засуджений — Осман Сейтумеров. У нього пролапс мітрального клапана, хронічний гастрит та травми голови, отримані внаслідок ДТП. Проте це не завадило суду відправити їх до колонії суворого режиму.
Затримання під час вироку
Під час оголошення вироку мусульмани, які приїхали з Криму до Ростова-на-Дону, організували біля будівлі суду пікет із вимогою припинити репресії щодо кримськотатарського народу і звільнити фігурантів справи. Біля будівлі суду зібралися понад сто кримських татар. Через деякий час до них підійшли поліцейські та почали перевіряти документи.
Приблизно стільки ж зібралося в Сімферополі біля Кримського гарнізонного суду, звідки за допомоги відеозв’язку брали участь у засіданні адвокати. Суд розташований на території Таврійського університету, і поліція організувала оточення та пропускний режим — у двір перед судом пускали лише студентів. Не пустили ні родичів, ні журналістів, які хотіли подати клопотання про присутність та зйомку оголошення вироку. Якийсь час до суду не пускали навіть адвокатку Лілю Гемеджі.
Релігієзнавчі експертизи слідства, автори яких стверджували, що розмови мусульман на прослуховуванні свідчать про їхню належність до Хізб ут-Тахрір, спростовували в суді незалежні експерти Дмитро Дубровський та київський релігієзнавець Данило Радівілов. За їхніми висновками, висновки експертів слідства не можна вважати обґрунтованими, до того ж вони суперечать вимогам російського законодавства. Фонографічна експертиза слідства не змогла точно встановити, чи належать голоси на записах із мечеті підсудним.
Допитані в суді прихожани мечеті повідомили, що жодних конспіративних зібрань там не проводилося, а зустрічі з обговоренням питань релігії, сім’ї, історії та політики проводились завжди відкрито.
Підсудні
Сейтумерови — брати, Рустем Сейтмеметов — їхній дядько. Таким чином, вирок забрав одразу трьох чоловіків із сім’ї.
Амет Сулейманов упродовж судового слідства перебував під домашнім арештом через стан здоров’я, на відміну від інших фігурантів, які утримувалися в СІЗО. Він потребує регулярного медичного спостереження й має серйозні проблеми із серцем навіть на волі — лікарі рекомендували замінити йому серцевий клапан. Проблеми зі здоров’ям має й інший засуджений — Осман Сейтумеров. У нього пролапс мітрального клапана, хронічний гастрит та травми голови, отримані внаслідок ДТП. Проте це не завадило суду відправити їх до колонії суворого режиму.
Затримання під час вироку
Під час оголошення вироку мусульмани, які приїхали з Криму до Ростова-на-Дону, організували біля будівлі суду пікет із вимогою припинити репресії щодо кримськотатарського народу і звільнити фігурантів справи. Біля будівлі суду зібралися понад сто кримських татар. Через деякий час до них підійшли поліцейські та почали перевіряти документи.
Приблизно стільки ж зібралося в Сімферополі біля Кримського гарнізонного суду, звідки за допомоги відеозв’язку брали участь у засіданні адвокати. Суд розташований на території Таврійського університету, і поліція організувала оточення та пропускний режим — у двір перед судом пускали лише студентів. Не пустили ні родичів, ні журналістів, які хотіли подати клопотання про присутність та зйомку оголошення вироку. Якийсь час до суду не пускали навіть адвокатку Лілю Гемеджі.
Акція кримських татар біля Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону. Фото: «Кримська солідарність»
До 10 ранку ті, що прийшли підтримати співвітчизників у Сімферополі, розгорнули кілька плакатів: «Поверніть дітям батьків», «Вивчення релігії не тероризм», «Корінь зла — рішення ЗС РФ 2003 року» та інші. Багато хто одягнув поверх одягу футболки з написами: «Досить із нас ліпити терористів». До них одразу підійшли поліцейські перевірити документи зі словами, що вони скоюють адміністративне правопорушення.
У Ростові відбувалося те саме, але жодних претензій правоохоронці до присутніх не висловлювали, лише попередили про необхідність масок.
До 10:40 у Сімферополі до суду під’їхала поліцейська вантажівка і правоохоронці почали затримувати кримських татар, що зібралися. Жодного пояснення цих дій не було.
Усього затримали 33 осіб, зокрема двох журналістів об’єднання «Кримська солідарність» та видання «Грані» — Енвера Алімова та Сейрана Максудова. Але їх відпустили із відділу поліції, перевіривши редакційне завдання.
Журналісти Енвер Алімов та Сейран Максудов. Фото: «Кримська солідарність»
Решту розвезли до відділів поліції — 15 осіб до Центрального райвідділу Сімферополя, решту — до Київського. У Київському поліцейські відібрали в затриманих телефони, вимагали здати зразки слини та пройти огляд на алкоголь, погрожуючи в разі відмови скласти протокол про невиконання вимог працівника поліції .
До Київського райвідділу до затриманих довгий час не впускали адвоката Рустема Кямілева. Натомість у Центральний пустили Лілію Гемеджі.
Затримані кримські татари Фото: «Кримська солідарність»
Надвечір усіх відпустили. На більшість склали протокол про порушення правил проведення пікету , кількох людей звільнили без складання протоколу.
Серед затриманих опинився неповнолітній Кемран Сейтлюманов. Він йшов повз суд, коли побачив знайомого. Підійшов привітатись, і його одразу ж затримали. Поліцейські віддали його мамі, яка приїхала до відділу, але протокол вирішили не складати.
