Нестатутне насильство. Чому правозахисники Freedom House домагаються заборони харківської націоналістичної організації «Фрайкор»

Затримання націоналістів під час KharkivPride. Фото: Павло Стех
Затримання націоналістів під час KharkivPride. Фото: Павло Стех

З ініціативи українського представництва міжнародної правозахисної організації Freedom House Головне територіальне управління юстиції в Харківській області спробувало в суді ліквідувати громадську організацію «Фрайкор». На думку правозахисників, активісти «Фрайкору» пропагують насильство й порушують права і свободи людей. Суд не задовольнив позов, але харківське управління юстиції подало апеляцію.

«Ґрати» розбиралися, чим займається «Фрайкор» і чому правозахисники домагаються заборони організації.

 

«Дійсно права організація»

Акція «Фрайкору» до 3-ї річниці утворення. Фото: телеграм-канал «Фрайкору»

«Фрайкор» — громадська організація, яка декларує, що «займається патріотичним вихованням молоді та військовою підготовкою, а також бере участь у політичному і громадському житті Харкова». «Фрайкор» налічує не більш ніж 20 активістів, і, як стверджує її керівник Георгій Тарасенко, вступити в організацію непросто.

«Військово-патріотична організація «Фрайкор» була зареєстрована 19 березня 2018 року в Харкові. Через півтора місяці, напередодні 9 травня, в місті скинули з постаменту бюст радянського маршала Георгія Жукова. На місці поліція знайшла наклейки з написом «Фрайкор» і відкрила кримінальне провадження про хуліганство, вчинене групою осіб (частина 2 статті 296 Кримінального кодексу). Фрунзенський районний суд Харкова допитав понад десять свідків, але підозру досі нікому не оголосили, хоча і провадження не закрили.

Фрунзенський районний суд Харкова розглядає ще одне кримінальне провадження про чергове знесення бюста маршала Жукова. Це сталося через рік, 2 червня 2019 року, під час з’їзду партії мерів Харкова й Одеси Геннадія Кернеса і Геннадія Труханова — «Доверяй делам». З’їзд пікетували харківські націоналісти, в тому числі члени «Фрайкору». Націоналісти влаштували «коридор ганьби» для учасників форуму, а потім знесли розташований поряд бюст Жукова. У знесенні пам’ятника за статтею про групове хуліганство звинувачують Миколу Зінченка та В’ячеслава Дуду, і, хоча вони не є учасниками «Фрайкору», організація їх активно захищає.

Керівник «Фрайкору» Георгій Тарасенко називає свою організацію «дійсно правою» з націонал-консервативними поглядами. 14 жовтня 2018 року разом із іншими харківськими націоналістами активісти «Фрайкору» організовували марш, присвячений річниці заснування Української повстанської армії, 1 жовтня 2019 року — акцію «Ні капітуляції» проти «формули Штайнмаєра» про поетапну реалізацію Мінських угод, включаючи проведення виборів на неконтрольованих територіях Донбасу. У День пам’яті жертв Голодомору 23 листопада 2019 року представники «Фрайкору» пікетували консульство Росії в Харкові.

Під час заходу на честь річниці Євромайдану 21 листопада 2019 року фрайкорівці намагалися перешкодити роботі журналістки NewsOne.

«Ми не хочемо бачити в рідному місті пропаганду сепаратизму, пропаганду антиукраїнських ідей», — сказав голова «Фрайкору» Георгій Тарасенко й порадив журналістці знімати репортажі в Донецьку та Луганську.

Поліція тоді відкрила кримінальне провадження щодо перешкоджання професійній журналістській діяльності (частина 1 статті 171 КК).

Представники «Фрайкору» не взяли на себе відповідальність за напади на офіс партії «Опозиційна платформа — За життя» та кандидата в депутати від цієї партії Дмитра Святаша. Але при цьому активісти оперативно писали про напади на своїх сторінках у Facebook і Telegram із очевидним схваленням, називаючи тих, хто їх скоїв, «невідомими й небайдужими патріотами».

У сторінки «Фрайкору» в Facebook близько 8 тисяч читачів, у каналу в Telegram — понад дві тисячі. На патріотичних акціях і в судах у справах про тероризм і державну зраду можна часто побачити близько 20 молодих хлопців у чорних футболках із символікою «Фрайкору». Місцеві ЗМІ зазвичай згадують «Фрайкор» як проукраїнських активістів або супротивників феміністок і ЛГБТ.

Спроби перешкоджати заходам на феміністську і ЛГБТ-тематику активісти «Фрайкору» пояснюють захистом «сімейних цінностей». На насильство з боку «Фрайкору» часто скаржаться організаторки таких заходів із громадської організації «Харківське жіноче об’єднання «Сфера». Наприклад, 11 жовтня 2018 року — в Міжнародний день камінг-ауту або видимості ЛГБТ, представники «Фрайкору» зірвали Coming Out Fest. Вони заблокували двері клубу, де мав розпочатися захід, і нікого туди не пускали. Поліцейські не втручалися, а потім провели учасників фестивалю до метро.

 

«Марш рівності»  

Акція націоналістів під час KharkivPride. Фото: Павло Стех

Особливо активно «Фрайкор» намагався перешкодити заходам, які мають відношення до правозахисного маршу KharkivPride. 17 квітня 2019 року кілька націоналістів увірвалися до зали готелю, де відбувалася закрита зустріч на підтримку маршу, організована «Харківським жіночим об’єднанням «Сфера» та українським представництвом міжнародної правозахисної організації Freedom House. Націоналісти зажадали припинити зустріч і звинувачували організаторів у «розбещенні малолітніх» і пропаганді «гнилих» західних цінностей.

12 вересня 2019 року в Харківському літературному музеї відбувся ще один захід на підтримку маршу рівності KharkivPride — лекція «Толерантність як одна зі складових модерної національної української ідеї» колишнього депутата Верховної Ради та журналіста Олеся Донія. Активісти «Фрайкору» намагалися зірвати її, обливши лектора зеленкою. Доній отримав травму ока, але відмовився від госпіталізації і не став писати заяву в поліцію, щоб продовжити лекцію.

«Замість цього я дві години читав лекцію. Про толерантність. Дуже символічно читати лекцію про толерантність у зеленці. Найсмішніше, що ця група «в чорних футболках» ще дві години слухала мою лекцію. Якийсь мазохізм, здається», — прокоментував Доній.

15 вересня 2019 року відбувся сам марш рівності. На нього зібралися близько двох тисяч людей, і безпосередньо під час самої ходи поліцейські не зафіксували грубих правопорушень. Одночасно представники націоналістичних організацій, зокрема «Фрайкору», проводили паралельні акції на підтримку «сімейних цінностей». Близько 300 супротивників KharkivPride закидали яйцями учасників маршу й вигукували образи.

Двоє постраждалих поліцейських і троє затриманих націоналістів. У Харкові відбувся марш рівності

Але до і після маршу противники KharkivPride, очевидно націоналісти, напали на учасників. Кілька людей у балаклавах побили неповнолітнього хлопця, який не брав участі в марші, а гуляв парком зі своєю дівчиною, але в нього було пофарбоване волосся, а дівчина була одягнена в футболку з веселкою. Ще кілька учасників маршу постраждали від невідомого хлопця, який кидав у них каміння. Обидві події поліція розслідує як хуліганство.

Після маршу націоналісти побилися з поліцейськими біля офісу «Фрайкору». За версією голови організації, кілька активістів вийшли на вулицю, а поліцейські тут же почали їх «пакувати».

Поліцейський б`є людину на вулиці Римарській

АПД: Поліцейському оголошено підозру.Дякуємо усім, хто поширював матеріали з нашої сторінки та робив цю справу гучною. Спостерігачі OZON продовжуватимуть слідкувати за справою та інформувати про її результати.Посилання на новину про оголошення підозри: https://www.facebook.com/OZON.monitoring/photos/a.1375469319373219/2508417329411740/?type=3&theater⚡️⚡️⚡️ Харківська поліція відмовилася проводити службове розслідування щодо побиття затриманого, оскільки «не змогла встановити» свого співробітника.Під час моніторингу подій після Харків Прайд Маршу 15 вересня нашими спостерігачами був зафіксований випадок незаконного застосування фізичної сили з боку працівника поліції. Затримуючи особу на вулиці Римарській 15 разом з іншими правоохоронцями поліцейський без розрізнювальних знаків, як видно на відеозаписі, став ногою на одну ногу затриманого, а іншою здійснив удар трохи вище коліна. На відео видно, що затримана особа не чинить спротиву, а навпаки лежить та руками прикриває голову, що свідчить, на нашу думку, про перевищення службових повноважень працівником правоохоронного органу.4 жовтня координаторка групи "ОЗОН" Любов Галан та провідний експерт Харьковский институт социальных исследований Andrew Chernousov провели робочу зустріч із начальником УПД Поліція Харківської області області та керівником групи поліції діалогу, представивши наш звіт за моніторингом та рекомендації для співробітників. У звіті, серед іншого, був зафіксований описаний раніше інцидент. Після зустрічі ми звернулися до ГУНП у Харківській області з вимогою провести службове розслідування цього епізоду і дати правову оцінку діям співробітника поліції.📄 Через місяць ми отримали відповідь, в якому управління превентивної діяльності при ГУНП у Харківській області повідомляє, що провести службове розслідування неможливо, оскільки не вдалося розпізнати співробітника поліції, який зафіксований на відеозаписі.‼️ Ми стурбовані таким результатом розгляду нашого звернення і тим, що такі дії спричиняють до посилення безкарності за злочини серед правоохоронців. Це у свою чергу підриває довіру населення до Національна поліція України та не сприяє конструктивному діалогу з громадськістю, яка зацікавлена у підвищенні стандартів роботи поліції.Правозахисна організація Center for Civil Liberties / Центр Громадянських Свобод зараз приймає рішення щодо подальших кроків для подолання безкарності, зокрема з приводу цього інциденту.

Posted by Ozon/Озон – громадське спостереження on Tuesday, November 5, 2019

За версією поліції, націоналісти сказали, що поліцейські «такі ж, як і ті учасники параду», а правоохоронцям це «не сподобалося».

Двоє поліцейських отримали опіки очей, а трьом націоналістам оголосили підозру в насильстві щодо працівників правоохоронних органів (частина 2 статті 345 КК). Двоє з них — представники «Фрайкору» Максим Сахненко і Вадим Макаров. Суд відправив їх під нічний домашній арешт, але незабаром відпустив під особисте зобов’язання. Третього — Ростислава Федорка із «Всесвітньо-броварського телебачення» і руху «Братство», відправили в СІЗО, але потім змінили запобіжний захід на нічний домашній арешт. Підтримати підозрюваних до суду приходили близько 30 представників організацій «Фрайкор», «Традиція і порядок», «Правий сектор» і «Національні дружини» з плакатами «Свободу націоналістам» і «Ні поліцейським репресіям».

З молитвою і за «погані звички». Як заарештовували підозрюваних у зіткненнях із поліцією під час KharkivPride

 

«Систематичне порушення прав і свобод людини»

Напад фрайкорівців після KharkivPride 2019. Фото: твіттер IT Sector Харків

Після подій під час заходів KharkivPride керівництво українського представництва Freedom House заявило, що дії активістів «Фрайкору» порушують право на мирні збори, а поліція не притягує їх до відповідальності.

«Після нападу на захід 17 травня ми кілька разів подавали заяву про вчинення правопорушення в поліцію, проте не отримували ніяких відповідей, — прокоментував «Ґратам» директор українського представництва Freedom House Метью Шааф. — Ми були змушені звернутися до суду, щоб зобов’язати поліцію порушити провадження у справі».

Виконуючи рішення суду, поліція відкрила кримінальне провадження про хуліганство групою осіб (частина 2 статті 296 КК), але потім закрила його. При цьому, на думку Метью Шаафа, правоохоронці взагалі не провели розслідування.

«Ми були змушені повторно звернутися до суду, але вже оскаржуючи постанову слідчого про закриття кримінального провадження в цій справі. На сьогоднішній день справа перебуває в суді, остаточне рішення не ухвалене», — зазначив Метью Шааф.

Українське представництво Freedom House зробило висновок, що «Фрайкор» пропагує насильство, а також порушує права і свободи людей. Колишня уповноважена Верховної Ради з прав людини, адвокатка Валерія Лутковська, яка представляє інтереси Freedom House, звернулася до Міністерства юстиції України з заявою, в якій просила «вжити заходів щодо примусового розпуску» громадської організації «Фрайкор». Причина — діяльність організації не відповідає заявленій цілі.

Мін’юст направив заяву Лутковської до територіального управління відомства в Харківській області. І в грудні минулого року воно звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з проханням заборонити діяльність громадської організації «Фрайкор» і ліквідувати її. Лутковська брала участь у справі як третя особа в інтересах українського представництва Freedom House.

Суд розглянув позов у спрощеному порядку, тобто без судових засідань. «Фрайкор» просив не задовольняти його, назвавши вимоги про примусову ліквідацію необгрунтованими. Позивач — харківське управління юстиції — надав у якості доказів роздруківки журналістських публікацій про правопорушення «Фрайкору» під час маршу та його підготовки.

Суд у відповідь поцікавився, чи розслідує харківська поліція причетність «Фрайкору» до правопорушень під час заходів KharkivPride. Харківське управління юстиції відповідало, що в нього немає інформації про слідство. Тоді суд сам звернувся в Головне управління Національної поліції в Харківській області — поліція не відреагувала зовсім.

У свою чергу, «Фрайкор» надав суду відповідь на адвокатський запит у поліцію, у якому йшлося про те, що організація не фігурує у кримінальних провадженнях про правопорушення під час закритої зустрічі на підтримку KharkivPride 17 квітня 2019 року. Про решту нападів жодних даних у суді не виявилося.

 

«Доказів більше не стало»

Напад фрайкорівців після KharkivPride 2019. Фото: твіттер IT Sector Харків

23 березня суд виніс рішення: в задоволенні позову відмовити, оскільки позивач не надав офіційних доказів правопорушень, скоєних членами «Фрайкору». Через місяць, 22 квітня, харківське управління юстиції направило до суду апеляційну скаргу. Про це «Ґратам» повідомила Наталія Колотилова, начальниця відділу судової роботи і міжнародної правової допомоги. При цьому вона зазначила, що «доказів більше не стало».

Втім, адвокатка Валерія Лутковська стверджує, що під час розгляду апеляції, запланованої на 17 червня, все ж надасть додатковий доказ. Це відповідь прокуратури, в якій говориться, що вона відновила провадження щодо дій «Фрайкору» 17 квітня 2019 року. На думку Лутковської, в поліції, відповідаючи на запит адвокатів «Фрайкору», надали неактуальну інформацію, оскільки ще не знали про відновлення провадження.

Цю інформацію «Ґратам» підтвердили в пресслужбі прокуратури Харківської області. «У березні прокуратура дійсно відновила це провадження, — сказали у відомстві. — Зараз триває досудове розслідування».

Поліція не зацікавлена ​​в розслідуванні злочинів на ґрунті ненависті, — вважає директор українського представництва Freedom House Метью Шааф. Він також обурюється тому, що такі злочини часто кваліфікують як хуліганство.

«Відчуваючи абсолютну безкарність, а іноді й зовсім підтримку з боку правоохоронних органів, подібні організації продовжуватимуть напади, погроми, перешкоджатимуть мирним зібранням, — прокоментував «Ґратам» Метью Шааф. — Жертви нападів на ґрунті ненависті жодним чином не захищені державою, розслідування таких злочинів проходить посередньо й формально, а також майже завжди безрезультатно».

Наприклад, після нападу на акцію харківської громадської організації «Сфера» на честь Міжнародного дня протидії гомофобії, трансфобії і біфобії 2017 року поліція відкрила два провадження — про опір представнику правоохоронного органу (частина 2 статті 342 КК), оскільки постраждав поліцейський, і про порушення рівноправності громадян (частина 1 статті 161 КК). Однак потім справу за 161-ю статтею закрили «у зв’язку з відсутністю складу злочину».

 

Авторка при написанні матеріалу неодноразово намагалася отримати коментарі від керівництва «Фрайкору», але в організації не відповіли ні на телефонні дзвінки, ні на електронні повідомлення.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств «У таких умовах щось планувати просто неможливо»

«У таких умовах щось планувати просто неможливо»

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів