Невловимий. Як Національному антикорупційному бюро так і не вдалося заарештувати заступника голови Офісу президента Олега Татарова

Заступник глави Офісу президента Олег Татаров під Вищим антикорупційним судом, 24 грудня 2020 року. Фото: Ґрати
Заступник глави Офісу президента Олег Татаров під Вищим антикорупційним судом, 24 грудня 2020 року. Фото: Ґрати

Епопея з однією з найгучніших корупційних справ року, що минув, – про хабарництво за оцінку квартир Національної гвардії, очевидно, продовжиться вже в наступному. 30 грудня Вищий антикорупційний суд повернув на прохання прокуратури клопотання про арешт двох основних підозрюваних – заступника голови Офісу президента Олега Татарова і заступника директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС Костянтина Дубоноса. Третій фігурант справи – колишній глава будівельної компанії «Укрбуд» Максим Микитась. 31 грудня пізно вночі його заарештували за іншим кримінальним провадженням.

Те, що серед підозрюваних – представник нинішньої влади, призвело до боротьби силових структур навколо розслідування і протидії антикорупційним органам. Тільки за останній місяць у справі змінилося дві групи прокурорів, а вона «пішла» до Служби безпеки.

«Ґрати» розповідають, у чому суть підозр і як з цією справою пов’язане викрадення людини. 

 

Справа у справі 

Акція протесту під Вищим антикорупційним судом з вимогою заарештувати заступника голови Офісу президента Олега Татарова, 28 грудня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

У лютому 2017 року детективи Національного антикорупційного бюро почали розслідувати махінації з квартирами для Національної гвардії, які відбувалися ще 2006-го. Тоді Головне управління внутрішніх військ МВС, в подальшому реорганізоване в ГУ Нацгвардії, і компанія-забудовник ТОВ «Фінансово-будівельна компанія «Пагода» підписали договір, згідно з яким остання повинна була побудувати на території колишньої військової частини по вулиці Щорса в Печерському районі Києва житловий комплекс з вбудованими паркінгами та нежитловими приміщеннями. В обмін на цю земельну ділянку площею близько 1 га, що належала Нацгвардії, відомство мало отримати 50 квартир і 30 паркомісць у майбутньому комплексі. 

На початку 2013-го через фінансові проблеми «Пагода» звернулася до «Укрбуду» і особисто до її керівника – Максима Микитася з проханням добудувати об’єкт. 

Представники нового забудовника і Нацгвардії уклали додаткові угоди з іншими умовами: замість півсотні квартир у центрі міста Нацгвардія погодилася на 65 квартир в будинку, який та ж компанія будувала на околиці Києва – по вулиці Бориспільській біля станції метро «Червоний хутір». Вартість цих квартир, як встановила пізніше експертиза, була на 81,6 млн гривень меншою ніж тих, які повинна була отримати Нацгвардія на початку будівництва. 

Із восьми підозрюваних організатором цієї схеми, за версією слідства, був народний депутат восьмого скликання, нині екс-глава держкорпорації «Укрбуд» Максим Микитась. У січні 2020-го його затримали в аеропорту Києва під час спроби вилетіти в Лондон, і до початку грудня з невеликими паузами він перебував у СІЗО. 

Справу розслідувала спочатку Національна поліція, яка спробувала з’ясувати, чи дійсно обмін квартир привів до втрати грошей Нацгвардії чи був рівноцінний. Під час обшуків у фігурантів слідство знайшло докази іншого злочину – підробку будівельної експертизи. 

У серпні 2017 року Нацполіція направила запит до Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС для проведення судової експертизи ринкової вартості квартир. Експертка Інна Тальянчук в результаті написала, що різниця між ціною квартир на Печерську і біля «Червоного хутора» становить 7 млн гривень, а не 81. За версією слідства, зробила вона це під тиском керівництва. 

 

Переписка з Олегом Татаровим

Заступник глави Офісу президента Олег Татаров під Вищим антикорупційним судом, 24 грудня 2020 року. Фото: Ґрати

Під час обшуків у фігурантів справи, зокрема у Микитася, детективи НАБУ вилучили телефони, де знайшли листування і скріншоти листування з нинішнім заступником глави Офісу президента Олегом Татарова. Тоді він працював юристом «Укрбуду». За версією слідства, саме Татаров домовився про «потрібну» експертизу за хабар у вигляді паркомісця вартістю 250 тис гривень. 

Пізніше НАБУ опублікувало переписку між Микитасем, Татаровим, заступником гендиректора компанії «Укрбуд» Сергієм Якусевичем і колишньою директоркою департаменту продажів «Укрбуду» Оксаною Голобородько, датовану 2017 роком. В одному з діалогів Якусевич переслав Голобородько повідомлення від Татарова – в ньому була копія паспорта Костянтина Дубоноса – заступник директора Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС. 

«Прохання на людину оформити зі 100% знижкою», – написав при цьому, за версією слідства, Татаров.

Голобородько перепитала про це Микитася, він – підтвердив. Незабаром після цього листування паркомісце було зареєстровано на Дубоноса. Причому це була сусіднє паркомісце – біля того, яке Дубонос орендував раніше. Його паркомісце №15 виявилося зайнятим, – пояснив прокурор Сергій Лесько. 

Дубонос заперечує отримання хабара. За його словами, він купив паркомісце, особисто сплативши 75 тис гривень і оформивши документи у нотаріуса. 

«Я орендував паркомісце раніше у компанії, яка здійснювала управління будинком (ТОВ «Будівельні мережі» – Ґ), але мені повідомили, що будинок будуть переоформляти на ОСББ, і запропонували купити паркомісце», – пояснив Дубонос. 

Він стверджує, що не втручався в проведення експертизи, не підписував остаточний висновок, а тільки супровідні документи. 

Адвокат Дубоноса Володимир Лисенко зазначив, що в листуванні немає прізвища його підзахисного, а фото паспорта, на його думку, нічого не підтверджують. 

Своє знайомство з Татаровим Дубонос підтвердив. 

«Так, я знайомий з ним з 2006 року. По роботі… Він тоді працював у Національній академії внутрішніх справ, пізніше – в МВС… Виконували спільне доручення керівництва МВС», – сказав він у судовому засіданні і додав, що, на відміну від Татарова, з Микитасем ніколи не спілкувався.

1 грудня Національне антикорупційне бюро вручило підозру Максиму Микитасю в наданні хабара (частина 3 статті 369 Кримінального кодексу) Дубоносу за видачу недостовірного експертного висновку з оцінки квартир для Нацгвардії. 

На той момент він перебував у СІЗО, але після співпраці зі слідством 2 грудня вийшов під нічний домашній арешт. НАБУ повідомило, що Микитась дав важливі свідчення, як у цій справі, так і взагалі про діяльність деяких колишніх і нинішніх посадових осіб, в тому числі Татарова. 

«Поки я був в силі (мається на увазі – керував компанією – Ґ), ми, як мені здавалося, дружили. З Татаровим ми в 2019-му разом на Новий рік літали на відпочинок до Мексики сім’ями, але він все це зрадив… Коли МВС почало розслідування, Татаров взявся за супровід справи…

За свої гріхи я готовий відповідати перед судом, я з себе своєї частини відповідальності не знімаю. Але я не розумію, чому один з ключових керівників «Укрбуду» з юридичних питань Олег Татаров, який збагатився на знищенні мене і моєї компанії, отримав собі недоторканність? Ми з Татаровим все робили разом, але якщо Татаров сів в Офісі президента, так чому я повинен сидіти у в’язниці?» – сказав Микитась в інтерв’ю виданню Цензор.нет незабаром після виходу з СІЗО. 

Костянтина Дубоноса підозрюють в отриманні хабара (частина 3 статті 368 КК) у вигляді паркомісця. 2 грудня Вищий антикорупційний суд заарештував його з альтернативою застави в 1 млн гривень. Наступного дня за підозрюваного внесли гроші, і він вийшов із СІЗО. Але апеляційна палата ВАКС скасувала це рішення і відправила клопотання на новий розгляд, у зв’язку зі заміною групи прокурорів. Тому 23 грудня Спеціалізована антикорупційна прокуратура знову попросила суд заарештувати Дубоноса з альтернативою застави тепер уже в 5 млн гривень.

 

Битва за справу

Акція протесту під Вищим антикорупційним судом з вимогою заарештувати заступника голови Офісу президента Олега Татарова, 28 грудня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Присутність серед фігурантів справи заступника голови Офісу президента Олега Татарова, який курує роботу з правоохоронними органами, викликало суспільний резонанс, у тому числі акцію протесту, і, без перебільшення, боротьбу за розслідування між силовими структурами. 1 грудня генпрокурорка Ірина Венедіктова раптово змінила групу прокурорів, і попередні не змогли оперативно вручити підозру Татарову. 

В Офісі генпрокурора пояснили дії керівниці тим, що «справа стала резонансною», тому вона вважала за потрібне «забезпечити швидке, повне, об’єктивне, всебічне і ефективне розслідування всіх обставин кримінального провадження». Чим нові прокурори – кращі попередніх, у прокуратурі не пояснили. 

Підозру в дачі хабара (частина 3 статті 369 Кримінального кодексу) Дубоносу Татаров все ж отримав – 18 грудня. Він навіть прийшов до антикорупційного бюро особисто. 

«Моя позиція незмінна. Я готовий до будь-якого відкритого і публічного судового процесу за участю журналістів, тому що вже три тижні вимагаю від НАБУ представити суспільству хоч один доказ моєї будь-якої протиправної діяльності. Нагадую, що за невдалою спробою помсти щодо мене стоїть скандальний директор НАБУ Ситник, який знаходиться в реєстрі корупціонерів і офіційно визнаний судом винним у корупції», – відреагував Татаров у своєму телеграм-каналі. Деталі підозри він не коментував. 

Напередодні обрання йому запобіжного заходу, а НАБУ просило заарештувати його з можливістю вийти під заставу в 10 млн гривень, заступник генпрокурора Анатолій Симоненко передав справу для розслідування в Службу безпеки України і, відповідно, знову змінив групу прокурорів. 

Офіційною причиною такого рішення була постанова судді Печерського райсуду Києва Сергія Вовка від 14 грудня, яким він зобов’язав Офіс генпрокурора передати справу іншому правоохоронному органу. Хоча будь-які процесуальні рішення у справах, які розслідує НАБУ, може приймати тільки Антикорупційний суд. 

Після цього засідання щодо запобіжного заходу Татарову переносилися двічі через зміну прокурорів і їх неявки. 30 грудня в суд все-таки прийшов один з нових процесуальних керівників – прокурор Офісу генпрокурора Андрій Грицан і відкликав клопотання про арешт. Він послався на те, що нові прокурори не встигли ознайомитися з матеріалами, і не можуть бути впевненими в тому, що підозра Татарову – обґрунтована і вручена законним способом. 

Грицан при цьому зазначив, що, можливо, підозри Дубоносу і Татарову будуть перекваліфіковані, оскільки в матеріалах справи, з якими він ознайомився, немає підтвердження, що Дубонос впливав на експертизу, а Татаров передавав йому хабар. 

ВАКС повернув прокурору клопотання про арешт Татарова і супровідні матеріали. Пізніше – таке ж рішення суд прийняв щодо клопотання про арешт Дубоноса.

Чи передали в підсумку справу в СБУ – «Ґратам» не вдалося дізнатися. У прес-службі НАБУ таку інформацію коментувати відмовилися, але назвали дії Офісу генпрокурора безпрецедентним втручанням в розслідування бюро.

 

Викрадення людини, спецоперація і Максим Микитась

Народний депутат восьмого скликання, екс-глава держкорпорації «Укрбуд» Максим Микитась. Фото: Радіо Свобода, СХЕМИ

Між судовими засіданнями у справі про квартири Нацгвардії, 29 грудня в будинок одного з її фігурантів – Максима Микитася – з обшуком прийшла поліція. Через кілька годин прес-служба повідомила, що йому вручили підозру за фактом замовлення викрадення юриста Олега Мірошниченка, а також вимагання у нього близько 800 тисяч доларів. 

За даними поліції, Мірошниченко якийсь час представляв інтереси Микитася і нібито після того, як той вийшов з СІЗО, зажадав від нього грошей. Позичив він їх юристу чи інші деталі, – правоохоронці не повідомляли. Але відзначали, що колишній глава «Укрбуду» найняв чотирьох виконавців і двох організаторів злочину, серед яких кримінальний авторитет, засуджений за вбивство, який перебуває в СІЗО Києва, – Нажмудін Газієв. З ним Микитась нібито познайомився під час утримання під вартою. 

За версією слідства, Газієв організував групу виконавців: Сергія Чернова, Юрія Опанасенка, Алі Газієва (брат організатора) і Алві Вутсаєва. Вони напали на Мірошниченка 8 грудня, побили і вимагали від нього написання боргової розписки на суму 800 тис доларів. Забрали від нього два телефони і близько 65 тис гривень, які він мав при собі. Поліція затримала їх через кілька годин після викрадення в Дарницькому районі Києва, нині вони – під арештом. 

Захист Микитася зазначає, що Олег Мірошниченко був двічі судимий в загальному на 14 років, тому виникають сумніви в достовірності його показів.

Серед доказів поліції є листування нібито Микитася з одним із підозрюваних – Сергієм Черновим, в якому йдеться про викрадення людини. Захист Микитася вважає, що той листувався сам з собою з двох телефонів, про що свідчать скріншоти з вилученої під час затримання техніки. 

Адвокат Артур Габрієлян заявив у судовому засіданні з обрання запобіжного заходу Микитасю, що Чернов – агент правоохоронців і сфальсифікував листування. Він зачитав протокол свідчень Чернова, в яких той розповідає, що якось йому зателефонувала знайома Юлія Михайлова, яка поскаржилася на те, що Олег Мірошниченко вимагає від неї віддати пеню з боргу на суму 1700 доларів. Чернов попросив її скинути йому фото Мірошниченка, яке переслав Газієву, з яким був раніше знайомий. Чернов стверджує, що боявся Газієва, платив йому «данину» і хотів «вийти з цієї кабали». 

Михайлова також розповіла, що Мірошниченко взяв велику суму грошей в борг від Микитися. Про це Чернов повідомив Газієву і той подзвонив Микитасю, який нібито підтвердив наявність боргу. Чернов, за його словами, дійшов висновку, що участь в злочині вирішить проблему і Михайлової, і Микитася, і його, – щоб припинити зв’язок з Газієвим. 

У свідченнях Чернов підтвердив, що під час нападу на Мірошничена Газієв з’єднав їх з Микитасем. Той нібито запитав, чи визнає Мірошниченко борг і коли буде віддавати. Останній пообіцяв повернути гроші і сказав, що в якості частини боргу готовий віддати машину. На що Микитась відповів: «Все, машину забирайте». 

Адвокат Габрієлян вважає, що навіть якщо дійсно це була розмова з його підзахисним, то вона не підтверджує замовлення викрадення і вимагання грошей. 

Сам Микитась коротко сказав у суді, що не «причетний до злочину, а справа – сфальсифікована». Раніше він називав чергову підозру йому провокацією, пов’язаною зі свідченнями проти Олега Татарова.

НАБУ називає Микитася викривачем і турбується, що таким чином поліція може заблокувати розслідування справи про квартири Нацгвардії. Поліція у відповідь закликала не маніпулювати інформацією і не втручатися в їхню діяльність.

О 22:19 31 грудня Шевченківський райсуд Києва заарештував Микитася без права застави. При цьому, суддя Наталя Аббасова не дослідила всі матеріали справи і навіть не вислухала підсумкові заперечення сторін. 


Перспективи всіх цих кримінальних справ поки невизначені – розслідування кожної з них триває, деталі не розголошуються. Але, судячи з дій прокуратури, НАБУ і поліції, а також їх публічних заяв, можна припустити, що навколо справи з фігурантом з Офісу президента фактично почалася боротьба правоохоронних відомств, вплив на які, в тому числі формальний – згідно зі службовими обов’язками, мають і сам Олег Татаров, й інші причетні. У таких умовах корупційна справа набуває політичних рис, і, мабуть, це один із трендів року, що минув.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів