«Не судіть строго — я вже змінився». Суд закрив справу учасника «Нацкорпусу», який напав на неповнолітнього після маршу рівності в Харкові

«Не судіть строго — я вже змінився». Суд закрив справу учасника «Нацкорпусу», який напав на неповнолітнього після маршу рівності в Харкові

Після закінчення першого в Харкові правозахисного маршу KharkivPride у вересні 2019 року праворадикали напали на неповнолітнього хлопця, який разом із подругою гуляв у парку неподалік. Підлітків сприйняли за учасників маршу — дівчина була одягнена у футболку із зображенням обкладинки альбому Pink Floyd із веселкою, а в хлопця було фарбоване волосся. Праворадикали оточили його й почали бити, доки за нього не заступився фотограф Reuters, який знімав марш.

Жодна з праворадикальних організацій, які пікетували KharkivPride, не взяла на себе відповідальність за напад на підлітків. А слідство встановило лише одного з нападників — 20-річного учасника партії «Національний корпус» Віктора Масальського, його звинуватили в масовому хуліганстві частина 2 статті 296 КК . Проте за два роки Дзержинський районний суд Харкова так і не перейшов до слухань по суті через часту неявку учасників процесу. Під час чергового засідання 10 грудня обвинувачений попросив суд закрити його справу.

«Моє життя повністю змінилося, — запевняв Масальський. — З позиції досвіду, який я отримав під час проходження служби в збройних силах, я негативно ставлюся до вчинку, який я здійснив».

Як він переконував суд закрити його справу за допомоги медалей та фото з президентом Володимиром Зеленським, а прокурорка просила потерпілого не ображатися на обвинуваченого в репортажі «Ґрат».

 

«Завершив навчання, добровільно пішов служити»

«Я змінив своє життя: завершив навчання, одержав диплом бакалавра, добровільно пішов служити за контрактом до лав Збройних сил України. За час проходження служби зарекомендував себе позитивно. За характером комунікабельний, врівноважений та стриманий», — суддя Денис Цвірюк читав клопотання Віктора Масальського, яке було подане напередодні засідання.

Він просить закрити його справу на підставі 48 статті Кримінального кодексу — вона застосовується, коли обвинувачений або злочин перестали бути суспільно небезпечними. Масальський воював на Донбасі, за що президент Володимир Зеленський нагородив його наручним годинником. До свого клопотання він додав фото з президентом та дві медалі — за бойові заслуги та участь у параді до Дня незалежності України.

Масальський — кремезний рудоволосий хлопець — прийшов до суду у військовій формі. Поки суддя читав його клопотання, він дивився в підлогу.

«Прошу врахувати, що я вже давно не спілкуюся з особами (представниками праворадикальної партії «Національний корпус» — Ґ), які разом зі мною були присутніми під час маршу рівності», — продовжував читати суддя.

Фотограф Гліб Гаранич зупинив напад на перехожого після Маршу рівності в Харкові, 2019 рік. Фото: Bird in Flight, Андрій Кравченко

Масальський також написав, що він «вживав заходів для примирення» з потерпілим Д. та його матір’ю Ю. («Ґрати» не називають імені потерпілого, оскільки він неповнолітній, і матері, щоби його було неможливо ідентифікувати), пропонував їм гроші, щоби компенсувати моральну шкоду.

«На жаль, потерпілі не пішли мені на зустріч, — зачитував суддя. На цих словах Ю., яка представляє свого неповнолітнього сина в суді, здивовано подивилася на Масальського. — Я хочу помиритися й мені шкода, що я брав участь у подіях на площі Свободи (там проходив марш рівності, який пікетували праворадикали — Ґ). Моє життя повністю змінилося. З позиції досвіду, який я здобув під час проходження служби в Збройних силах, я негативно ставлюся до вчинку, який я здійснив».

Більше Масальський нічого не додав, а лише підтвердив написане в клопотанні.

 

«Моральна сатисфакція для потерпілого»

Прокурорка Анна Мороз, яка останні два роки представляла обвинувачення в суді, несподівано підтримала Масальського.

«Я з ним спілкуюся вже впродовж трьох років — він змінив своє життя, — підтвердила слова обвинуваченого прокурорка. — Наразі він перебуває в лавах Збройних сил України, бере участь у проведенні операції із захисту територіальної цілісності на території Донецької області. Я знаю, що він отримав контузію, хоч він про це не вказує…».

«Водночас я знаю, що потерпілим дуже важливо отримати певну моральну сатисфакцію, а саме — почути від Масальського вибачення», — додала прокурорка після паузи.

Масальський на це не відреагував. Суддя Денис Цвірюк повторив йому пропозицію прокурорки і хлопець швидко піднявся з місця.

«Шановні потерпілі, — звернувся Масальський до Д. та його матері. Він говорив тихо й не дивився їм у вічі. — Хотів вибачитись. Потрапив під час своєї юності до неприємної організації, потрапив під їхній вплив. Не судіть строго — я вже змінився. Мені вже не цікаві ті події. Чесно… Більше нема чого сказати».

Потерпілий Д. та його мати Ю. не заперечували проти закриття справи. Пізніше вони пояснили «Ґратам», що втомилися від суду, який тривав два роки. Цивільний позов на компенсацію збитків вони не заявляли.

Ю. вирішила не коментувати клопотання Масальського, але зауважила, що слова про спробу зв’язатися з нею та її сином — неправда.

«Такого не було, вибачень ми не чули», — сказала жінка.

Масальський не сперечався з нею. А суддя не уточнив, як було насправді.

 

«Всі побігли — ну і я побіг»

Було зрозуміло, що суд закриє справу Віктора Масальського. Але суддя Денис Цвірюк вирішив допитати обвинуваченого, аби «встановити обставини».

— Які обставини? — не зрозумів Масальський.

— Які вам інкримінуються, — суддя відповів йому повільно та терпляче, ніби звертався до дитини.

Масальський явно не хотів розповідати про напад на підлітків після маршу рівності — махав рукою в бік папки з матеріалами справи, де «вже все написано». Але суддя наполіг.

Двоє постраждалих поліцейських і троє затриманих націоналістів. У Харкові відбувся марш рівності

Обвинувачений видавив кілька фраз: «Харків. Парк Шевченка. Натовп людей. Негативні висловлювання».

— Що саме ви робили? — намагався з’ясувати суддя.

— Ну, як сказати… — знітився Масальський. — Був натовп, крики. Усі побігли — ну і я побіг.

— За ким?

— За потерпілим.

— І…

— Намагався дати підсрачник.

— І дали?

— Ну так.

На запитання судді про ставлення до скоєного Масальський відповів, що шкодує. Коли мова зайшла про визнання провини, хлопець замислився. Прокурорка намагалася підказати йому правильну відповідь — активно кивала, зазираючи у вічі. Він вагався, але все ж визнав провину.

— То провина в чому — у тому, що бігли парком? — іронізувала мама потерпілого Ю. Вона так і не почула, щоби Масальський визнав провину в побитті її сина.

— Ну, виходить, що так, — не зрозумів іронії Масальський.

На відео, яке долучене до матеріалів справи, видно, як натовп хлопців — більшість із них у балаклавах — біжить за підлітком і, наздогнавши та поваливши на землю, б’є його ногами. На записі можна впізнати лише Масальського — він справді біг за потерпілим і кілька разів замахнувся ногою в його бік. Але самого удару не видно.

— Тобто вам інкримінується те, що ви бігли парком Шевченка? — Глузливо повторила питання Ю.

— Виходить, що так, — цілком серйозно відповів хлопець.

— Виходить, що не так, — заперечила жінка.

 

«Головне, щоби в голові щось змінилося»

Щоби припинити суперечку, суддя Денис Цвірюк вирішив зачитати частину обвинувального акту. У документі йшлося, що Віктор Масальський, «перебуваючи поміж осіб, які негативно налаштовані» проти маршу рівності, побачив двох підлітків — Д. та його подругу, «які були одягнені в одяг яскравих кольорів».

«Масальський, маючи надуманий привід і використовуючи зазначені обставини для розпалювання конфлікту, ідентифікував їх як учасників маршу рівності», — читав суддя.

Разом з іншими праворадикалами Масальський почав вигукувати образи до підлітків. Потім вони побігли за Д. і почали бити його ногами — внаслідок чого хлопець отримав синці.

Усе було саме так — підтвердив у суді обвинувачений. А суддя, швидко переглянувши матеріали справи, пішов до нарадчої кімнати.

Фотограф Гліб Гаранич забирає постраждалого після нападу на Марші рівності в Харкові, 2019 рік. Фото: Bird in Flight, Андрій Кравченко

За пів години він повернувся з рішенням — задовольнити клопотання Масальського й закрити його справу. Суддя оголосив лише резолютивну частину рішення. Чим керувався суддя — буде опубліковано в судовому реєстрі наступного тижня.

— Ви, будь ласка, не ображайтесь на нього, — виходячи із зали, звернулася до потерпілого та його мами прокурорка. — Він добрий хлопець, більше не буде. Просто йому не пощастило з адвокатом, він якусь агресивну позицію обрав, ви самі бачили.

Прокурорка мала на увазі Анатолія Тарасенка, який раніше захищав Масальського і, вочевидь, не рекомендував йому визнавати провину. Тарасенко захищав ще трьох праворадикалів, які побилися з поліцейськими після маршу рівності у 2019 році. Двоє з них пізніше визнали провину та отримали умовні вироки.

— Ну, адвоката можна поміняти, — парирувала мати потерпілого. — Головне, щоб у голові щось змінилося.

— Потрапив під вплив агресивно налаштованих людей, — знизала плечима прокурорка.

Чи щось змінилося в голові Масальського — не зрозуміло. У розмові з кореспонденткою «Ґрат» після суду він сказав, що судимість могла завадити йому влаштуватися на роботу в поліцію. Про те, що написав у клопотанні, Масальський говорив як про щось несерйозне.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів