«Нас всіх хотіли завалити». Що кажуть в суді свідки масової бійки у Вільшанах та родичі вбитого лідера ромської громади

Людмила Каспіцка у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPort
Людмила Каспіцка у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPort

16 травня 2017 року в селищі Вільшани Харківської області сталася масова бійка. З одного боку в ній брав участь селищний голова Андрій Литвинов, його батько — колишній селищний голова та депутат облради Олексій Литвинов, друг їхньої сім’ї і місцевий бізнесмен Євген Криворучко і озброєні люди в масках. З іншого боку — родина Каспіцьких і їх родичі з ромської громади Вільшан.

Олексій Литвинов сперечався з головою ромської громади Миколою Каспіцьким — за два дні до цього посварилися їхні сини. Суперечка Литвинова і Каспіцького закінчилася масовою бійкою і стріляниною. Миколу Каспіцького поранили в груди і пізніше він помер у лікарні. В інших ромів стріляли гумовими кулями.

У 2018 році справу Литвинових про масові заворушення і умисне вбивство передали до суду. А справу Євгена Криворучка виділили в окреме провадження, яке в лютому цього року вже вчетверте закрила прокуратура. Озброєних людей в масках слідство не встановило.

Влітку минулого року суд вислухав потерпілих. Вони розповіли, що Олексій Литвинов покликав ромів на зустріч, погрожуючи виселенням з Вільшан, і він же ініціював стрілянину — кивнув «своїм» озброєним людям, після чого вони відкрили вогонь.

У вересні та грудні суд допитав кількох свідків обвинувачення — всього їх більше 30. 3 березня суд відновив їхній допит.

«Ґрати» разом з судом вислухали свідків і розповідають, що вони говорили про подію у Вільшанах.

 

«Збирай усіх своїх циган»

Олексій Литвинов покликав ромів на зустріч під загрозою виселення з Вільшан — Галина Юрченко, місцева мешканка і родичка загиблого.

Галина Юрченко під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

16 травня Галина Юрченко планувала поїхати до дочки в Харків. Коли вона чекала маршрутку на зупинці біля центру Вільшан, до неї підійшов син Ян. Він сказав, що йому подзвонив Микола Каспіцький і покликав з собою в центр, тому що цього вимагав Олексій Литвинов.

«Сказав:«Збирай всіх своїх циган, щоб всі були в центрі». А то я, каже, з вікон їх повитягаю всіх», — свідчила Галина Юрченко.

Жінка злякалася.

«Я кажу: «Сину, хоч не буде там скандалу якого? Він каже: «Ма, який скандал? Все буде нормально», — згадувала Юрченко.

«Він кивнув — і почалася стрілянина». Селищного голову і депутата Харківської облради судять за вбивство голови ромської громади

Її син пішов до селищної ради, а вона залишилася на зупинці. За десять хвилин жінка почула постріли. Потім побачила, як її родичі біжать через дорогу, у протилежний від селищної ради бік.

«Я з сумками біжу туди. Тому що хлопці там. Хто через трасу біжить, а хто ще там. Я дуже перелякалася за сина. Там і мої брати рідні були. Я плачу, кричу: «Ян!». Істерика. Його шапка лежить на землі, а його не видно. Мій брат в крові. Хлопці теж всі в крові. Я кричу. Я мало не впала — у мене з серцем погано. Тоді дивлюся — а він за кіоском сховався. Всі розгублені. Коля Каспіцький падає. Але я більше за сина перелякалася. Як там з Каспіцьким вийшло, я не знаю. Він лежав. Я не зрозуміла, чи мертвий він», — розповідала Галина Юрченко.

На місці стрілянини вона побачила Литвинових і «їхніх людей», яких вона не знала.

Пораненого Миколу Каспіцького відвезли в лікарню. Решта — хто на машинах, хто пішки — вирушили слідом. Галина разом з ними. Там вже жінка почула, що Микола мертвий.

 

«Якщо я прийшов, а в мене почали стріляти — значить, хто в цьому винен?»

Олексій Литвинов був ініціатором масової бійки і стрілянини — Богдан Череповський, мешканець Вільшан і похресник загиблого Миколи Каспіцького.

Богдан Череповський під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Вранці 16 травня Богдан Череповський був вдома. До нього заїхав Микола Каспіцький — він саме повертався з зустрічі з Олексієм Литвиновим, батьком селищного голови.

«Коля каже: «Викликає нас Литвинов, всіх циган. Якщо ми не приїдемо — значить буде по хатах їздити, буде витягувати». Погрожував», — розповідав Богдан Череповський в суді.

На зустрічі біля селищної ради планували вирішити конфлікт синів Литвинова і Каспіцького — напередодні «Андрюха з Русіком поскандалив». За словами Руслана, 14 травня в центрі Вільшан він зустрів Андрія Литвинова, який став ображати місцевих ромів і вдарив його в ніс. Руслан відповів йому, вдаривши по обличчю. Литвинов і його кум стали переслідувати Руслана.

Вислухавши Миколу Каспіцького, Богдан Череповський поїхав з ним до нього додому, де вже зібралися інші родичі та друзі родини — близько десяти осіб. Всі разом вони вирушили до селищної ради. Там на них чекали близько 30 осіб, частину з яких Богдан Череповський не знав.

Микола Каспіцький підійшов до Олексія Литвинова. Череповський стояв за кілька метрів від них і не чув, про що вони говорили.

Розмова тривала не довше п’яти хвилин, після чого почалася стрілянина. Хто вистрілив першим — Богдан Череповський не бачив.

«Слухайте, якби в вас стріляли, ви б бачили? Я тікав, я втікав звідти! Там ось так було: в нас стріляють, а ми біжимо. Колю відразу прибрали. А нас — кому в голову з травмата попали, кому куди», — Богдан Череповський обурювався уточнюючим запитанням прокурора.

Він бачив зброю в руках «чужих хлопців» і Євгена Криворучка. Обидва Литвинови були без зброї. Проте Олексій Литвинов був ініціатором масової бійки і стрілянини, впевнений Богдан Череповський.

«Він же викликав нас усіх. Якщо я прийшов, а в мене почали стріляти — значить, хто це винен? — міркував Богдан. — Як без команди найняті люди будуть стріляти? Звичайно, була команда. Хто точно дав команду, я не бачив. Люди стояли напоготові. Нас всіх хотіли завалити там».

Як вистрілили в Миколу Каспіцького, Богдан Череповський не бачив.

«Я обернувся — він вже падав. Я вам ще раз кажу, ви зрозумійте, стріляють впритул — я за ГАЗель забігаю, там поруч машина стояла. Я тільки побачив — думав, його битою вдарили і він знепритомнів. А виявляється, що його вбили …».

Коли поранений Микола Каспіцький впав, Олексій Литвинов, який ініціював зустріч, повіз його в лікарню на своїй машині. Тим часом стрілянина тривала, хоча у Богдана Череповського і його родичів зброї не було.

«Чим стріляти, палицею? Ви бачите, у мене емоції? Я не можу … Як можна поводитися, коли в тебе стріляють, коли вбили людину на очах? Ну які дії? Ми намагалися відбиватися», — пояснював Богдан Череповський.

 

«Розібрались начебто мирно»

Масову бійку і стрілянину спровокував Євген Криворучко — Микола Череповський, мешканець селища Дворічний Кут і родич загиблого. При цьому він сказав, що на зустріч ромів покликав не Олексій Литвинов, а він сам.

Родичі загиблого Миколи Каспіцького під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Вранці 16 травня, близько 11:00, Микола Череповський їхав в лікарню через центр Вільшан.

«Бачу, в центрі стоїть мій племінник і ще десь 15 наших хлопців, — розповідав Микола Череповський. — Я зупинився біля них, підходжу, привітався з Олексієм Івановичем [Литвиновим]. Кажу: «Що таке?». Він: «Ми знаємо один одного більше 40 років, поважаємо один одного, а зараз молодь творить беззаконня». «Що таке?» — кажу. Він: «Та ваш хлопчик побив мужика якогось».

Почувши це, Микола Череповський запропонував Олексію Литвинову зателефонувати батькові «хлопчика» і розібратися.

«Якщо винен, покараємо по-циганськи», — обіцяв Микола Череповський.

Він сам зателефонував Миколі Каспіцькому і сказав йому приїхати. Незабаром той приїхав до селищної ради разом з іншими родичами і друзями родини.

«Стали розповідати, хто винен, хто правий. Олексій Іванович запитав свого сина, як так сталося. Той — свого. Виходить, що той мужик (кум Андрія Литвинова — Ґ) п’яний вдарив Русланчика, а потім Русланчик його вдарив. Ну, розібралися ніби мирно, начебто добре, заспокоїлися. Вже хотіли розійтися додому», — згадував Микола Череповський.

Андрій і Олексій Литвинови під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Потім підійшов місцевий бізнесмен Євген Криворучко, сказав, що один ром з Вільшан — Володимир Ярмак, вдарив офіціантку в його ресторані і побив посуд. Почалася суперечка.

«Вискочили хлопці, людей п’ять чи шість, в масках — і почалася стрілянина», — розповідав Микола Череповський.

Разом з племінником він сховався за ГАЗель. Зброї не бачив ні в кого з тих, хто прийшов до селищної ради, але впевнений, що стріляли люди в масках.

«Коли вже виглянув — кров текла з голови Каспіцького», — згадував Череповський.

Пораненого Миколу Каспіцького завантажили в машину і відвезли до лікарні. Череповський поїхав з племінником додому, а потім в лікарню, де йому повідомили, що Микола помер.

 

«Ми біжимо туди, чуємо — постріли»

Вогонь відкрили озброєні люди в масках — Ліана Ковяченко, мешканка Вільшан і кума загиблого.

Ліана Ковяченко під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

16 травня Ліана Ковяченко планувала поїхати в Харків продовжити посвідку на проживання в Україні. Її чоловік Євген Солодовник зголосився підвезти її. Подружжя вийшло з дому і по дорозі до машини зустріло Миколу Каспіцького. Він був схвильований.

«Коля каже: «Нам терміново треба до сільради. Всім. Тому що [Олексій Литвинов] сказав, що, якщо ми всі не приїдемо, підуть по хатах і будуть … Я не знаю, що будуть робити. Витягати або що», — розповідала Ліана Ковяченко.

Її чоловік поїхав з Каспіцьким до нього додому, а звідти разом з іншими родичами — до селищної ради. Тим часом Ліана Ковяченко пішла до дружини Миколи Людмили, і вже разом вони вирушили до селищної ради.

«Ми біжимо туди, чуємо — постріли. Караул! Люди з магазинів, повно було людей на трасі, на все це дивилися. Я підбігла, бачу — Коля лежить. І чоловіка мого підстрелили. Там таке було … Розповідаю — і мене всередині тіпає. Я страх пережила — чоловіка мого підстрелили! Добре, хоч він живий, слава Господу Богу!», — згадувала Ліана Ковяченко.

Вона впевнена, що стріляли люди в масках. Зброї в руках Литвинових жінка не бачила.

«Там був страх. Я не дивилася, у кого які пістолети. Я чоловіка рятувала», — говорила Ліана Ковяченко.

Поки тривала перестрілка, вона підняла чоловіка, щоб відвезти його в лікарню. Але хтось — вона не пам’ятає, хто саме, підвіз їх. Коли Євгенія доставили в лікарню — там вже були інші поранені роми.

 

«Я думав, нормально розберемося і все»

Олексій Литвинов озирався на озброєних людей в масках, перш ніж вони відкрили вогонь — Олександр Солодовник, мешканець селища Південне і родич загиблого.

Учасники процесу під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»

Вранці 16 травня Олександр Солодовник був в гостях в Олександра Каспіцького. Каспіцькому подзвонив його брат Микола і сказав, що Литвинові кличуть ромів «на розмову» до селищної ради.

«Старший Литвинов сказав йому, що, якщо роми не прийдуть, він їх виселить», — свідчив Олександр Солодовник.

Обидва Олександри вирушили до Миколи. По дорозі вони проїжджали селищну раду і бачили, що там вже зібралося багато людей. Забравши Миколу, вони повернулися до селищної ради.

Солодовник побачив натовп місцевих мешканців і близько десяти невідомих — «молоді, спортивні, всі, крім одного, з бородою, як кавказької зовнішності». Вони розташувалися по різних боках площі.

«Литвинов і Коля говорили на високих тонах. Я підійшов і сказав: «Перестаньте, давайте миріться», — згадував Олександр Солодовник.

Він чув, як Литвинов і Каспіцький говорили про конфлікт своїх синів.

«Потім підійшов Криворучко, сказав Вові Ярмаку, що він дівчинку вдарив в ресторані, посуд бив. Ярмак каже: «Це моя наречена, вона заслужила, вона мене нехорошими словами називала». А ті, що чужі, кажуть: «А, ти дівчат б’єш». І з ноги його, вдарив циганча. Той не впав, правда. І тут відразу пістолет і почали стріляти. Я розгубився. Я думав, нормально розберемося і все», — розповідав Олександр Солодовник.

Потім він побачив незнайомого «пацана з залізякою», обурився і хотів вдарити його. Але відволікся: побачив, що його брата Євгена Солодовника поранили в спину. Він посадив його в машину і повіз його в лікарню.

Солодовник не бачив зброї в руках Литвинових, але бачив, що Олексій озирався на незнайомців перед тим, як вони почали стріляти.

«Мені ось що прикро: звідки ось ті взялися, чужі? Якби їх не було, можливо, все б нормально закінчилося. Начебто і розмова вже затихла. А Женя [Криворучко] спровокував — і пішло-поїхало. З усіх боків біжать, стріляють», — говорив Олександр Солодовник.

 

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів