«Нас всіх хотіли завалити». Що кажуть в суді свідки масової бійки у Вільшанах та родичі вбитого лідера ромської громади
Людмила Каспіцка у Вільшанах, 16.05.2017. Фото: Павло Пахоменко, MediaPort
16 травня 2017 року в селищі Вільшани Харківської області сталася масова бійка. З одного боку в ній брав участь селищний голова Андрій Литвинов, його батько — колишній селищний голова та депутат облради Олексій Литвинов, друг їхньої сім’ї і місцевий бізнесмен Євген Криворучко і озброєні люди в масках. З іншого боку — родина Каспіцьких і їх родичі з ромської громади Вільшан.
Олексій Литвинов сперечався з головою ромської громади Миколою Каспіцьким — за два дні до цього посварилися їхні сини. Суперечка Литвинова і Каспіцького закінчилася масовою бійкою і стріляниною. Миколу Каспіцького поранили в груди і пізніше він помер у лікарні. В інших ромів стріляли гумовими кулями.
У 2018 році справу Литвинових про масові заворушення і умисне вбивство передали до суду. А справу Євгена Криворучка виділили в окреме провадження, яке в лютому цього року вже вчетверте закрила прокуратура. Озброєних людей в масках слідство не встановило.
Влітку минулого року суд вислухав потерпілих. Вони розповіли, що Олексій Литвинов покликав ромів на зустріч, погрожуючи виселенням з Вільшан, і він же ініціював стрілянину — кивнув «своїм» озброєним людям, після чого вони відкрили вогонь.
У вересні та грудні суд допитав кількох свідків обвинувачення — всього їх більше 30. 3 березня суд відновив їхній допит.
«Ґрати» разом з судом вислухали свідків і розповідають, що вони говорили про подію у Вільшанах.
«Збирай усіх своїх циган»
Олексій Литвинов покликав ромів на зустріч під загрозою виселення з Вільшан — Галина Юрченко, місцева мешканка і родичка загиблого.
Галина Юрченко під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
16 травня Галина Юрченко планувала поїхати до дочки в Харків. Коли вона чекала маршрутку на зупинці біля центру Вільшан, до неї підійшов син Ян. Він сказав, що йому подзвонив Микола Каспіцький і покликав з собою в центр, тому що цього вимагав Олексій Литвинов.
«Сказав:«Збирай всіх своїх циган, щоб всі були в центрі». А то я, каже, з вікон їх повитягаю всіх», — свідчила Галина Юрченко.
Жінка злякалася.
«Я кажу: «Сину, хоч не буде там скандалу якого? Він каже: «Ма, який скандал? Все буде нормально», — згадувала Юрченко.
Її син пішов до селищної ради, а вона залишилася на зупинці. За десять хвилин жінка почула постріли. Потім побачила, як її родичі біжать через дорогу, у протилежний від селищної ради бік.
«Я з сумками біжу туди. Тому що хлопці там. Хто через трасу біжить, а хто ще там. Я дуже перелякалася за сина. Там і мої брати рідні були. Я плачу, кричу: «Ян!». Істерика. Його шапка лежить на землі, а його не видно. Мій брат в крові. Хлопці теж всі в крові. Я кричу. Я мало не впала — у мене з серцем погано. Тоді дивлюся — а він за кіоском сховався. Всі розгублені. Коля Каспіцький падає. Але я більше за сина перелякалася. Як там з Каспіцьким вийшло, я не знаю. Він лежав. Я не зрозуміла, чи мертвий він», — розповідала Галина Юрченко.
На місці стрілянини вона побачила Литвинових і «їхніх людей», яких вона не знала.
Пораненого Миколу Каспіцького відвезли в лікарню. Решта — хто на машинах, хто пішки — вирушили слідом. Галина разом з ними. Там вже жінка почула, що Микола мертвий.
«Якщо я прийшов, а в мене почали стріляти — значить, хто в цьому винен?»
Олексій Литвинов був ініціатором масової бійки і стрілянини — Богдан Череповський, мешканець Вільшан і похресник загиблого Миколи Каспіцького.
Богдан Череповський під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
Вранці 16 травня Богдан Череповський був вдома. До нього заїхав Микола Каспіцький — він саме повертався з зустрічі з Олексієм Литвиновим, батьком селищного голови.
«Коля каже: «Викликає нас Литвинов, всіх циган. Якщо ми не приїдемо — значить буде по хатах їздити, буде витягувати». Погрожував», — розповідав Богдан Череповський в суді.
На зустрічі біля селищної ради планували вирішити конфлікт синів Литвинова і Каспіцького — напередодні «Андрюха з Русіком поскандалив». За словами Руслана, 14 травня в центрі Вільшан він зустрів Андрія Литвинова, який став ображати місцевих ромів і вдарив його в ніс. Руслан відповів йому, вдаривши по обличчю. Литвинов і його кум стали переслідувати Руслана.
Вислухавши Миколу Каспіцького, Богдан Череповський поїхав з ним до нього додому, де вже зібралися інші родичі та друзі родини — близько десяти осіб. Всі разом вони вирушили до селищної ради. Там на них чекали близько 30 осіб, частину з яких Богдан Череповський не знав.
Микола Каспіцький підійшов до Олексія Литвинова. Череповський стояв за кілька метрів від них і не чув, про що вони говорили.
Розмова тривала не довше п’яти хвилин, після чого почалася стрілянина. Хто вистрілив першим — Богдан Череповський не бачив.
«Слухайте, якби в вас стріляли, ви б бачили? Я тікав, я втікав звідти! Там ось так було: в нас стріляють, а ми біжимо. Колю відразу прибрали. А нас — кому в голову з травмата попали, кому куди», — Богдан Череповський обурювався уточнюючим запитанням прокурора.
Він бачив зброю в руках «чужих хлопців» і Євгена Криворучка. Обидва Литвинови були без зброї. Проте Олексій Литвинов був ініціатором масової бійки і стрілянини, впевнений Богдан Череповський.
«Він же викликав нас усіх. Якщо я прийшов, а в мене почали стріляти — значить, хто це винен? — міркував Богдан. — Як без команди найняті люди будуть стріляти? Звичайно, була команда. Хто точно дав команду, я не бачив. Люди стояли напоготові. Нас всіх хотіли завалити там».
Як вистрілили в Миколу Каспіцького, Богдан Череповський не бачив.
«Я обернувся — він вже падав. Я вам ще раз кажу, ви зрозумійте, стріляють впритул — я за ГАЗель забігаю, там поруч машина стояла. Я тільки побачив — думав, його битою вдарили і він знепритомнів. А виявляється, що його вбили …».
Коли поранений Микола Каспіцький впав, Олексій Литвинов, який ініціював зустріч, повіз його в лікарню на своїй машині. Тим часом стрілянина тривала, хоча у Богдана Череповського і його родичів зброї не було.
«Чим стріляти, палицею? Ви бачите, у мене емоції? Я не можу … Як можна поводитися, коли в тебе стріляють, коли вбили людину на очах? Ну які дії? Ми намагалися відбиватися», — пояснював Богдан Череповський.
«Розібрались начебто мирно»
Масову бійку і стрілянину спровокував Євген Криворучко — Микола Череповський, мешканець селища Дворічний Кут і родич загиблого. При цьому він сказав, що на зустріч ромів покликав не Олексій Литвинов, а він сам.
Родичі загиблого Миколи Каспіцького під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
Вранці 16 травня, близько 11:00, Микола Череповський їхав в лікарню через центр Вільшан.
«Бачу, в центрі стоїть мій племінник і ще десь 15 наших хлопців, — розповідав Микола Череповський. — Я зупинився біля них, підходжу, привітався з Олексієм Івановичем [Литвиновим]. Кажу: «Що таке?». Він: «Ми знаємо один одного більше 40 років, поважаємо один одного, а зараз молодь творить беззаконня». «Що таке?» — кажу. Він: «Та ваш хлопчик побив мужика якогось».
Почувши це, Микола Череповський запропонував Олексію Литвинову зателефонувати батькові «хлопчика» і розібратися.
«Якщо винен, покараємо по-циганськи», — обіцяв Микола Череповський.
Він сам зателефонував Миколі Каспіцькому і сказав йому приїхати. Незабаром той приїхав до селищної ради разом з іншими родичами і друзями родини.
«Стали розповідати, хто винен, хто правий. Олексій Іванович запитав свого сина, як так сталося. Той — свого. Виходить, що той мужик (кум Андрія Литвинова — Ґ) п’яний вдарив Русланчика, а потім Русланчик його вдарив. Ну, розібралися ніби мирно, начебто добре, заспокоїлися. Вже хотіли розійтися додому», — згадував Микола Череповський.
Андрій і Олексій Литвинови під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
Потім підійшов місцевий бізнесмен Євген Криворучко, сказав, що один ром з Вільшан — Володимир Ярмак, вдарив офіціантку в його ресторані і побив посуд. Почалася суперечка.
«Вискочили хлопці, людей п’ять чи шість, в масках — і почалася стрілянина», — розповідав Микола Череповський.
Разом з племінником він сховався за ГАЗель. Зброї не бачив ні в кого з тих, хто прийшов до селищної ради, але впевнений, що стріляли люди в масках.
«Коли вже виглянув — кров текла з голови Каспіцького», — згадував Череповський.
Пораненого Миколу Каспіцького завантажили в машину і відвезли до лікарні. Череповський поїхав з племінником додому, а потім в лікарню, де йому повідомили, що Микола помер.
«Ми біжимо туди, чуємо — постріли»
Вогонь відкрили озброєні люди в масках — Ліана Ковяченко, мешканка Вільшан і кума загиблого.
Ліана Ковяченко під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
16 травня Ліана Ковяченко планувала поїхати в Харків продовжити посвідку на проживання в Україні. Її чоловік Євген Солодовник зголосився підвезти її. Подружжя вийшло з дому і по дорозі до машини зустріло Миколу Каспіцького. Він був схвильований.
«Коля каже: «Нам терміново треба до сільради. Всім. Тому що [Олексій Литвинов] сказав, що, якщо ми всі не приїдемо, підуть по хатах і будуть … Я не знаю, що будуть робити. Витягати або що», — розповідала Ліана Ковяченко.
Її чоловік поїхав з Каспіцьким до нього додому, а звідти разом з іншими родичами — до селищної ради. Тим часом Ліана Ковяченко пішла до дружини Миколи Людмили, і вже разом вони вирушили до селищної ради.
«Ми біжимо туди, чуємо — постріли. Караул! Люди з магазинів, повно було людей на трасі, на все це дивилися. Я підбігла, бачу — Коля лежить. І чоловіка мого підстрелили. Там таке було … Розповідаю — і мене всередині тіпає. Я страх пережила — чоловіка мого підстрелили! Добре, хоч він живий, слава Господу Богу!», — згадувала Ліана Ковяченко.
Вона впевнена, що стріляли люди в масках. Зброї в руках Литвинових жінка не бачила.
«Там був страх. Я не дивилася, у кого які пістолети. Я чоловіка рятувала», — говорила Ліана Ковяченко.
Поки тривала перестрілка, вона підняла чоловіка, щоб відвезти його в лікарню. Але хтось — вона не пам’ятає, хто саме, підвіз їх. Коли Євгенія доставили в лікарню — там вже були інші поранені роми.
«Я думав, нормально розберемося і все»
Олексій Литвинов озирався на озброєних людей в масках, перш ніж вони відкрили вогонь — Олександр Солодовник, мешканець селища Південне і родич загиблого.
Учасники процесу під час засідання в Харківському районному суді Харківської області 3 березня 2021 року. Фото: Ганна Соколова, «Ґрати»
Вранці 16 травня Олександр Солодовник був в гостях в Олександра Каспіцького. Каспіцькому подзвонив його брат Микола і сказав, що Литвинові кличуть ромів «на розмову» до селищної ради.
«Старший Литвинов сказав йому, що, якщо роми не прийдуть, він їх виселить», — свідчив Олександр Солодовник.
Обидва Олександри вирушили до Миколи. По дорозі вони проїжджали селищну раду і бачили, що там вже зібралося багато людей. Забравши Миколу, вони повернулися до селищної ради.
Солодовник побачив натовп місцевих мешканців і близько десяти невідомих — «молоді, спортивні, всі, крім одного, з бородою, як кавказької зовнішності». Вони розташувалися по різних боках площі.
«Литвинов і Коля говорили на високих тонах. Я підійшов і сказав: «Перестаньте, давайте миріться», — згадував Олександр Солодовник.
Він чув, як Литвинов і Каспіцький говорили про конфлікт своїх синів.
«Потім підійшов Криворучко, сказав Вові Ярмаку, що він дівчинку вдарив в ресторані, посуд бив. Ярмак каже: «Це моя наречена, вона заслужила, вона мене нехорошими словами називала». А ті, що чужі, кажуть: «А, ти дівчат б’єш». І з ноги його, вдарив циганча. Той не впав, правда. І тут відразу пістолет і почали стріляти. Я розгубився. Я думав, нормально розберемося і все», — розповідав Олександр Солодовник.
Потім він побачив незнайомого «пацана з залізякою», обурився і хотів вдарити його. Але відволікся: побачив, що його брата Євгена Солодовника поранили в спину. Він посадив його в машину і повіз його в лікарню.
Солодовник не бачив зброї в руках Литвинових, але бачив, що Олексій озирався на незнайомців перед тим, як вони почали стріляти.
«Мені ось що прикро: звідки ось ті взялися, чужі? Якби їх не було, можливо, все б нормально закінчилося. Начебто і розмова вже затихла. А Женя [Криворучко] спровокував — і пішло-поїхало. З усіх боків біжать, стріляють», — говорив Олександр Солодовник.
