«Своїм прикладом виказувала повагу і підтримку терористам». В Харкові вкотре розпочали процес над Нелею Штепою

Ексголова Слов’янська Неля Штепа під час підготовчого засідання в Орджонікідзевському суді Харкова 11 лютого 2020 року. Фото: Анна Соколова, Ґрати
Ексголова Слов’янська Неля Штепа під час підготовчого засідання в Орджонікідзевському суді Харкова 11 лютого 2020 року. Фото: Анна Соколова, Ґрати

9 лютого, через півтора року після підготовки, Орджонікідзевський райсуд Харкова перейшов до розгляду справи по суті про підтримку бойовиків «ДНР» і сепаратизм в Слов’янську навесні 2014 року. Обвинувачена Неля Штепа, колишня міська голова і нинішня депутатка міськради від «Партії Миру і розвитку». На засіданні прокурор зачитав обвинувальний акт. Суд затвердив порядок розгляду доказів і списки свідків.

«Ґрати» розповідають, в чому саме звинувачують Штепу, які докази є в прокуратури, і що про це думає сама обвинувачена.

 

«Навмисне не вжила всіх необхідних заходів» версія обвинувачення

Обвинувальний акт читав прокурор Олександр Чекін. Протягом півтора години Неля Штепа уважно слухала текст, який їй добре знайомий. З лютого 2015 року його оголошували вже п’ять разів в інших судах.

Штепу звинувачують за двома статтями: участь в діяльності терористичної організації частина 1 статті 258-3 Кримінального кодексу та посягання на територіальну цілісність України частину 3 статті 110 Кримінального кодексу , вчинене представником влади, що призвело до загибелі людей та інших тяжких наслідків.

Обвинувальний акт починається з опису подій, що відбулися задовго до окупації Слов’янська бойовиками росіянина Ігоря Стрєлкова навесні 2014 року. Після обрання на пост голови міста Неля Штепа підтримувала зв’язок з керівництвом Партії Регіонів і була її активним членом. А під час виборів до Верховної Ради в 2012 році, підтримала кандидатуру сина колишнього прем’єр-міністра Миколи Азарова — Олексія, який балотувався від 47 округу в Слов’янську. У 2007-2010 роках чиновниця отримувала грамоти від Кабміну, парламенту і Партії Регіонів.

«Русский мир» і розвиток. Як перед виборами в Слов’янську справа про псування агітаційних бордів стала судом над Нелею Штепою

Далі прокуратура переходить до подій у березні 2014 року. Тоді Штепа, знаючи про створення «терористичної організації ДНР», вирішила не дотримуватися Конституції України і діяла вже в інтересах «ДНР», чия мета була захопити владу і змінити кордони України.

Пособництво терористам виявлялося в тому, що в березні 2014 року Штепа організувала соціологічне опитування щодо питання федералізації в Слов’янську, а про його результати повідомила на пресконференції 10 квітня. Після цього, «використовуючи нестабільну ситуацію в країні» і «високу довіру» своїх виборців у Слов’янську, вона «навмисне не вжила всіх необхідних заходів, щоб забезпечити життєдіяльність міста, функціонування підприємств і організацій, державних та правоохоронних органів». У квітні 2014 року бойовики зайняли будівлю міліції з арсеналом зброї, а також СБУ та міськради, а Штепа, на думку обвинувачення, публічно, на мітингах і в ЗМІ, їх підтримала і «не застосувала скоординованих з правоохоронцями адекватних заходів», щоб звільнити захоплені будівлі і місто від терористів. Більше того, з квітня по травень 2014 року вона допомагала зводити блокпости «ДНР» в Слов’янську.

Штепа «своїм прикладом виказувала повагу і підтримку терористам», вважає обвинувачення і цитує її звернення і виступи в ЗМІ і на масових заходах під час захоплення адмінбудівель та окупації. У них вона закликала не чинити опір бойовикам «ДНР», переконувала людей у ​​їх мирних намірах, а також висловлювалася за передачу Донбасу Росії і просила президента РФ Володимира Путіна ввести в регіон війська.

Обвинувачення цитує звернення Штепи до жителів Слов’янська під час захоплення будівлі МВС 12 квітня 2014 року.

«Я запитала у них, хто вони. Вони відповіли, що є донецькими ополченцями. Я багатьох знаю — це наші люди, і вони пред’являють вимоги про проведення референдуму, — говорила Штепа. — Ми всі згодні, все місто стало щитом, захищаючи хлопців, які захопили будівлю. І якщо влада України спробує придушити повстання, загине величезна кількість цивільних людей. Цього не можна допустити. Якщо хтось піде проти людей, то проллється кров. Їм не відмитись. Особисто я не допущу цього. Я стою на сторожі свого міста, ці люди прийшли до нас з миром, у них немає агресії щодо нас. Донецька міліція сьогодні з народом, який вийшов на вулиці міста. Ми мирний народ. Міліціонери не будуть виступати проти мешканців міста. Брат проти брата не піде».

День референдуму в Маріуполі 11 травня 2014. Фото: Петро Шеломовський, Ґрати

Цього ж дня вона дала інтерв’ю слов’янському телеканалу С+, коментуючи захоплення будівлі МВС.

«Особисто мені вони, загарбники, сказали, що вони мною, як міською головою, задоволені, — говорила Штепа. — Я сьогодні зробила заяву, що потрібно виходити на референдум. І потрібно сьогодні ставити питання, чи задоволені владою, чи задоволені всім-всім-всім. Я сьогодні підтримуватиму моїх людей. І ті люди, які сьогодні прийшли, я з ними уклала договір, що вони жодного мого мешканця не чіпатимуть. Я дзвонила начальнику ОВС в Донецькій області і попросила: «Не треба нікого сюди направляти, ми самі мирно тут все вирішимо». Народ став щитом і захищає людей, які сьогодні сюди прийшли. І вони йти не збираються. Вони сьогодні не налаштовані агресивно і хочуть того ж, чого хочемо і ми. Вони хочуть референдуму, хочуть щоб наш Південний Схід став самостійним, федеративним, автономним».

А під час захоплення міськради Слов’янська Штепа дала коментар в прямому ефірі російського телеканалу «Лайф ньюз».

«Зараз з будівлі міської адміністрації зняли український прапор і встановили на нього російський. Слов’янськ вважає Росію своїм старшим братом. Ми — Донбас. І росіяни — рідні по крові. І ми не будемо воювати з Росією, — заявляла Штепа. — Ви чуєте? Городяни на вулиці скандують — «Молодці!».

У вже захопленій міськраді 22 квітня Штепа знову дала інтерв’ю «Лайф ньюз», яке увійшло в обвинувальний акт.

«Я дивлюся на прихильників федералізації і бачу, що вони сильні духом. Вони переможуть «Правий сектор» і військових, — говорила вона російським журналістам. — Вони всіх тут переможуть, бо вони впевнені в тому, що вони роблять. У них немає ненависті до «бандерівців», вони просто знають, що не можна нікого сюди впустити. Потрібно вирішити питання щодо федералізації. Потрібно дізнатися, в який союз ми хочемо — в митний або в євро. Я дуже вдячна Путіну за те, що він увійшов до Криму, він зупинив на Полтаві Правий Сектор. Якби Крим не перейшов до Росії, нас би змели з лиця Землі, як дуже багатьох, і зараз в Слов’янську перебували б не ополченці, а «Правий сектор».

27 квітня Штепа дала інтерв’ю «Комсомольській правді». Обвинувачення цитує його не в повному обсязі, а уривками, пропускаючи речення, де міська голова говорила про Олександра Турчинова, який на той момент виконував обов’язки президента України, а також обурювалася ходом АТО.

«Коли ополченці зайшли сюди, я була рада цим людям. Тому що я дуже боялася приходу Правого сектора — людей, готових за гроші виконати будь-яку роботу … Але, слава Богу, ополченці, народна дружина стабілізували сьогодні ситуацію. Я людина, яка завжди діє в рамках закону. З цих міркувань я розумію, що для початку треба стати автономною республікою. Однозначно, мені було б комфортніше, якби у мене президент був Путін Володимир Володимирович … Я Путіну довіряю, якось впевнена в ньому — те, що він скаже, він зробить. Я бачу в ньому справжнього чоловіка, лідера… Тому гарантом спокою для мене сьогодні є Володимир Путін».

На питання про референдум Штепа відповідала: «Я про нього просила через пресу ще до того, як про це заговорили в усьому регіоні, пропонувала провести голосування за два тижні до виборів президента України. Хотіла винести кілька питань на референдум — про довіру місцевій, обласній та центральній владі, про федералізацію, і якщо за федералізацію, то або в складі України, або в складі Росії. Якби нас почули, сьогоднішніх подій може і не було б. Але нас і сьогодні не слухають. Одна надія на Путіна, може, він припинить ці міфічні антитерористичні пересмикування”.

Міська голова також висловила свою думку про федералізацію: «Я вдячна Путіну тільки за те, що він зайшов до Криму, і на кордоні Харкова зупинилося місиво, що насувалося на нас. Ми тут вже готувалися, будували барикади. Але вони [Правий сектор] просто змели б нас. Та й зараз кажуть, що війська України зупинились тільки через те, що на кордоні під Новошахтинським стоїть велика кількість російських сил. Сюди йти три години, і вони нас, якщо що, можуть врятувати. Все моє місто втомилося. Сьогодні потрібно з людьми розмовляти, розповідати, що таке федералізація, яка вона в складі України або Росії. Ми, як багатодітна сім’я, що залишилася без тата і мами. Кожен придумує собі хорошого батька, дивиться, хто ж за ним прийде. Місто Слов’янськ — це сироти. Ми готові йти до Путіна, ми готові йти в Росію або федералізуватись з Україною».

«Ми не потрібні сьогодні Україні. Я прошу сьогодні, як жінка, зайдіть в це місто і захистіть нас», — завершила Штепа своє інтерв’ю російській «Комсомолці».

Неля Штепа виступає на мітингу 9 травня 2014 року. Скріншот з відео Slavgorod.com.ua

9 травня під час святкування Дня перемоги Штепа виступила перед городянами і закликала їх прийти на референдум 11 травня і проголосувати за відокремлення Донбасу від України.

«Городяни зобов’язані нікого не впустити в Слов’янськ. Ми повинні 11 числа обов’язково прийти на референдум, проголосувати, виявити своє волевиявлення. Я буду разом з вами там, на виборчих дільницях. Ми повинні показати, що за нас не проголосували, а ми голосували самі», — говорила людям Штепа.

Дії Штепи, вважає обвинувачення, призвели до окупації Слов’янська бойовиками «ДНР», яка тривала 84 дні — з 12 квітня по 5 липня 2014 року. За цей час загинуло 198 осіб, а 117 отримали поранення. У місті зруйнували інфраструктуру, комунікації та житловий фонд — в результаті боїв виявилися пошкодженими 1754 житлові будинки. А 6 червня бойовики збили український розвідувальний літак АН-30. Прокурор Олександр Чекін зачитав список зареєстрованих кримінальних проваджень за фактом вбивства і тілесних ушкоджень з іменами потерпілих.

У цьому переліку — офіцер спецпідрозділу СБУ «Альфа» Геннадій Біліченко. Він загинув під час обстрілу бойовиками спецназівців під Семенівкою. Незадовго до того, як українських силовиків обстріляли, з ними говорила Штепа і просила не входити в місто, запевнивши, що бойовиків там немає. Справу досі розслідує Нацполіція, але підозру Штепі по цьому епізоду не оголошували.

 

«Наливайченко, Пашинський і Тарута були головними особами, які керували моїми виступами» — версія Нелі Штепи

Неля Штепа (по центру) і її адвокати Дмитро Марченко (зліва) і Олександр Тананакін (справа) виступає на підготовчому засіданні в Орджонікідзевському суді Харкова 11 лютого 2020 року. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Свою позицію Штепа не змінювала — і цього разу заявила в суді, що не винна, а всі свої інтерв’ю, які їй інкримінує слідство, вона давала, перебуваючи в полоні бойовиків. За її словами, її захопили 17 квітня і тримали до звільнення Слов’янська українськими військами 5 липня 2014 року.

Штепа заявила, що узгоджувала свої виступи 12 квітня, коли в місто зайшли бойовики, з керівництвом країни, зокрема з головою СБУ Валентином Наливайченком, головою адміністрації президента Сергієм Пашинським і головою Донецької облдержадміністрації Сергієм Тарутою. Вони ж і сказали їй їхати під будівлю МВС і вести переговори з бойовиками.

Всупереч заявам прокуратури, за її словами, вона повідомляла про ситуацію в місті правоохоронним органам і керівництву країни.

Штепа також розповіла, як 11 липня, вже після звільнення Слов’янська, вона сама приїхала до обласного СБУ з документами, які бойовики залишили в її кабінеті мера. Її відразу затримали спецслужби. Штепа стверджує, що справу проти неї ініціював керівник відділення СБУ в Донецьку, який потім перейшов на бік «ДНР» і тепер контролює «службу безпеки» самопроголошеної «республіки». Його імені Штепа не назвала.

«Сьогодні прокуратура підтримує цю «ДНРівську» справу», — резюмувала вона.

Штепа також повідомила суду, що їй кілька разів змінювали кваліфікацію і склад злочину, чинячи на неї тиск. Спецслужби і прокуратура наполягали, щоб вона «забула про ті документи, що привезла до СБУ», але вона відмовилася. Штепа вважає, що співробітники СБУ намагалися її вбити, але конкретних прізвищ тих, хто нібито робив замах на її життя, не назвала.

За її словами, в першій редакції підозри не було списку вбитих і поранених жителів Слов’янська, а їй інкримінували вбивство пасажирів Боїнга “Малайзійських авіаліній» рейсу MH17, який збив російський «БУК» в небі над Донбасом 17 липня. Хоча в той момент Штепа вже перебувала в СІЗО.

«Сподівались, що я втечу». Понад року знадобилося суду, щоб відправити депутатку міськради Слов’янська Нелю Штепу під нічний домашній арешт

Штепа просила суд витребувати в прокуратури інформацію про кількість підозр, оголошених їй в 2014 році. Суддя Олена Глибко сказала, що такі клопотання передчасні.

Представники обвинувачення заяви Штепи ніяк не коментували.

Її захисники заявили, що пред’явлені обвинувачення не відповідають дійсності і порушують право обвинуваченої на захист. Адвокати зазначили, що Штепі інкримінують загибель людей і в обвинувальному акті є список загиблих і поранених, але при цьому в справі немає жодного потерпілого. Захисту також незрозуміле формулювання обвинувачення «не вжила заходів для роботи правоохоронних органів і не вжила заходів для звільнення захоплених об’єктів».

«Це новина, коли мер міста керує роботою СБУ та МВС», — зазначив адвокат Олександр Тананакін у суді.

Захист вважає, що необхідно встановлювати, з якого напряму летіли снаряди, які руйнували об’єкти інфраструктури, зазначені обвинуваченням, а також врахувати, що в місті в цей час українські збройні сили проводили АТО.

 

Суд допустив до допиту понад півсотні свідків захисту

Мітинг в центрі Слов’янська проти участі колишньої міської голови Слов’янська Нелі Штепи і її партії на місцевих виборах 24 вересня 2020 року. Фото: Дмитро Торець, Ґрати

Заслухавши сторони, суддя Олена Глибко затвердила порядок вивчення доказів. Спочатку допитають саму обвинувачену Нелю Штепу — 16 лютого. Потім виступатимуть десять свідків обвинувачення: місцеві проукраїнські громадські діячі, адвокати і підприємці. Далі суд має намір допитати свідків захисту. Штепа і її адвокати заявили близько півсотні людей, включаючи керівництво країни, місцевих депутатів, співробітників МВС, лікарів швидкої допомоги, а також чиновників і громадян, що побували в полоні «ДНР». З політиків Штепа викликає Сергія Таруту, який навесні 2014 року було головою Донецької облдержадміністрації, Сергія Пашинського — тоді голова адміністрації президента, Валентина Наливайченка — голова СБУ; також Штепа хоче, щоб свідчення в суді дали п’ятий президент Петро Порошенко і експрем’єр Арсеній Яценюк. Після того як допити закінчать, суд дослідить письмові матеріали.

Прокуратура попросила суд, щоб свідчення свідків не транслювали онлайн, але суддя відмовила. Сама Штепа хотіла, щоб всі свідки давали свідчення в залі суду, а не по відеоконференції.

«Тому що разом зі свідками туди приходить співробітник СБУ і дає вказівки, що говорити», — впевнена обвинувачена.

На це суддя Глибко відповіла, що з огляду на карантинні обмеження в суду є право слухати свідків по відеоконференції.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів