«Ми заручники совісті кожного судді». Як суди на карантині стали більш закритими для суспільства

Обрання запобіжного заходу учасникам перестрілки в Бровараському міжрайонному суді, 30 травня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Обрання запобіжного заходу учасникам перестрілки в Бровараському міжрайонному суді, 30 травня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Через епідемію суди в Україні обмежили допуск відвідувачів на засідання. Ще в квітні Верховна Рада дозволила суддям не пускати на процеси глядачів, якщо їх присутність «загрожує чиємусь життю і здоровю». Цю норму суди можуть застосовувати і до журналістів.

«Ґрати» запитали колег і медіа-організації і зясували, що, як правило, судді все ж пускають пресу на засідання, але іноді відмовляють, і важливі процеси стають закритими від суспільства.

 

Не один закон для всіх

Вранці 4 лютого журналіст телеканалу «1+1» Дмитро Святненко разом з оператором приїхав в Північний апеляційний адміністративний суд в Києві. Там розглядався спір між комплексом ВДНГ (зноска: Офіційна назва: Національний комплекс «Експоцентр») і приватною фірмою «Віді-Мистецтво». Компанія намагалася відсудити в державної установи земельну ділянку біля парку.

Коли телевізійники піднялися до залу засідань, коло дверей їх зустріли двоє охоронців. Вони сказали, що через карантин вхід до зали для журналістів заборонений, туди можуть потрапити лише учасники процесу. Разом з «плюсами» вони не пускали знімальні групи каналів ICTV та «UA Київ».

«Стали з’ясовувати, на яких підставах, які документи [служать причиною для відмови]. Документу на офіційному сайті [суду] нема, документу взагалі нема. Ми викликали патрульну поліцію, патрульна поліція викликала слідчо-оперативну групу», — розповів журналіст «Ґратам».

Cудові охоронці показали прибулим поліцейським розпорядження голови суду про карантин, на основі якого вони не пускають журналістів. Там було прямо сказано, що охорона повинна «обмежити доступ відвідувачів в зал засідання».

Поліцейські прийняли у Дмитра Святненка заяву про перешкоджання його діяльності й поїхали. На засідання ніхто з журналістів того дня не потрапив. Пресслужба Північного суду повідомила «Ґратам», що рішення не пускати репортерів прийняла колегія суддів на чолі з Сергієм Стаником. На засіданні, яке пройшло за зачиненими дверима, судді відхилили скаргу ВДНГ і віддали землю держустанови приватній фірмі.

Журналіст Святненко вважає, що колегія порушила його права і принцип гласності судового процесу, який гарантує Конституція. Допуск журналістів на засідання також гарантує закон «Про судоустрій і статус суддів». Його 11-а стаття зазначає, що на відкритому засіданні «мають право бути присутніми будь-які особи». Цей же закон дозволяє працівникам ЗМІ знімати засідання на камеру і записувати на диктофон без дозволу суддів.

Трансляція апеляції на запобіжний захід Сергію Стерненко в Київському апеляційному суді, 26 червня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Однак з початком карантину суди часто ігнорують ці норми. Це почалося в березні 2020 року — під час першого строгого локдауну. Тоді голова Ради суддів України Богдан Монич розіслав по всіх судах листа з пропозицією ввести «особливий режим» під час карантину і «обмежити допуск на засідання осіб, які не є учасниками судових процесів».

Це було рекомендацією, а не наказом, але багато судів заборонили вхід слухачам, в тому числі й журналістам, хоча закон цього не передбачає. Проте вже через місяць Верховна Рада внесла необхідні зміни в кримінальний, господарський та цивільний процесуальні кодекси. Там з’явилася норма про те, що суддя «може обмежити доступ осіб, які не є учасниками процесу, на засідання під час карантину, якщо участь в засіданні становить загрозу для життя і здоров’я особи».

Важливо, що таку норму депутати внесли не у всі процесуальні кодекси. Її нема, наприклад, в Кодексі адміністративного судочинства і про адміністративні правопорушення. Як пояснив «Ґратам» медіа-юрист Олександр Бурмагін, це значить, що судді, як і раніше, не мають права не пускати журналістів, і загалом вільних слухачів, на розгляд адміністративних справ — на суди, де фізичні та юридичні особи оскаржують рішення органів влади. Те ж стосується справ про адміністративні правопорушення.

 

Закритий режим в масштабах країни

Новий закон і лист від Ради суддів на практиці вилились в те, що голови судів по всій країні видали розпорядження про карантин, в яких наказали «обмежити доступ на засідання осіб, які не є учасниками процесів». Після цього в багатьох судах охорона на вході не пропускає в будівлю тих, хто не бере участі в засіданнях. Така система, наприклад, діє зараз у більшості судів у Києві.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін вважає, що у голів судів нема повноважень забороняти вхід в будівлю будь-кому. За його словами, закон каже, що обмежувати допуск відвідувачів можуть тільки судді, і не в приміщення, а лише в зал засідання. Юрист вважає, що розпорядження голів судів порушують принцип гласності судового процесу і фактично вводять режим закритих судових засідань в обхід законній процедурі.

Трансляція продовження запобіжного заходу Сергію Стерненко в Шевченківському райсуді Києва, 15 червня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Якщо мова йде про інтимні питання життя, державну чи іншу таємницю, передбачену законом, суди мають право проводити закритий процес… А тут у зв’язку з пандемією ми отримали такий режим без якихось визначень судів, без спеціальної процедури на підставі підзаконних актів, чия легітимність сумнівна, в масштабах всієї країни», — сказав Бурмагін.

Для журналістів суди, як правило, все ж роблять винятки і пускають в приміщення і на засідання. Однак, правила попадання для преси на слухання всюди різні. В деякі суди журналісти можуть прийти без попередження, десь потрібно попередньо домовитися по телефону, а окремі судді просять надіслати клопотання про відвідання засідання.

Якщо процеси резонансні, і журналістів більше, ніж може вмістити зал, пресслужби також чинять по-різному. Хтось пропускає тільки частину журналістів, хтось влаштовує для преси відеотрансляції в окремих залах, а деякі суди не пускають взагалі нікого.

Так робив, наприклад, Печерський суд — один з ключових судів у Києві, в якому слухають багато важливих справ, які веде Офіс генпрокурора. З березня по жовтень 2020 року туди взагалі не пускали вільних слухачів і журналістів, через що преса не могла попасти, наприклад, на засідання щодо обрання запобіжного заходу п’ятому президенту Петру Порошенку чи обвинуваченим у вбивстві херсонської активістки і чиновниці Катерини Гандзюк.

Трансляція обрання запобіжного заходу Петру Порошенко в Печерському районному суді Києва 1 липня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Наприкінці жовтня недопуском журналістів на суди занепокоїлася Рада суддів України. Її голова Богдан Монич розіслав по судах нового листа. Він вказав, що турбота про здоров’я — це важливо, але принципу гласності під час карантину також слід дотримуватись. Монич попросив суддів пускати журналістів, якщо ті носять маски і дотримуються дистанції. Окремо він звернувся до пресслужб судів і закликав, за можливості, влаштовувати онлайн-трансляції засідань, а також висвітлювати хід важливих слухань на сайтах і в соцмережах.

Після цього листа ситуація покращилася, і, наприклад, Печерський суд зняв обмеження на доступ журналістів. Однак туди все ж пускають не всіх і не завжди. Наприклад, 9 грудня більшість журналістів не потрапили на засідання по заочному арешту експрезидента Віктора Януковича. Бажаючих було значно більше, ніж могла вмістити зала.

Після листа Ради суддів не стало більше і онлайн-трансляцій. Як правило, пресслужби влаштовують стріми, тільки якщо справа дуже гучна, і її хочуть дивитись багато журналістів, а запити на трансляцію одного ЗМІ ігнорують. Так «Ґрати» за час карантину відправили близько десяти клопотань на трансляцію, але суд задовольнив лише одне — по справі ексмера Слов’янська Нелі Штепи, звинуваченої у держзраді (зноска: Справу розглядає Орджонікідзевський районний суд Харкова).

 

Як повезе

Час від часу журналісти скаржаться, що судді не пускають їх на засідання під приводом карантину, хоча для цього і нема ніяких підстав. Так 25 листопада суддя Голосіївського суду Києва Катерина Плахотнюк не дала журналістам телеканалу ICTV і видання «Watchers» бути присутніми на засіданні у справі поліцейських, підозрюваних у викраденні людини.

Журналісти в коридорі Шевченківського районного суду Києва під час продовження запобіжного заходу обвинуваченим у вбивстві Павла Шеремета. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Журналістка «Watchers» Аліна Кондратенко розповіла «Ґратам», що заздалегідь подала клопотання для відвідання слухань, але суддя не захотіла його розглядати. Вона вимагала від репортерів вийти, оскільки голова суду видав розпорядження про допуск на засідання тільки учасників процесів. Після довгих сперечань, журналісти вийшли з зали, після чого пресслужба організувала їм трансляцію в сусідньому приміщенні.

Медіа-юрист Олександр Бурмагін зазначає, що суддя не має права виганяти співробітників ЗМІ з засідання на підставі розпорядження голови суду. За словами експерта, суд може відмовити журналісту лише з посиланням на процесуальний кодекс, і тільки у випадку, якщо його присутність загрожує чиємусь здоров’ю. Тієї ж думки юрист «Інституту масової інформації» Алі Сафаров.

«Якщо він кашляє, чхає, з явними ознаками ГРВІ, то в конкретному судовому засіданні, ось тут, сьогодні і зараз ця особа не може бути присутньою. Обмеження для всіх журналістів щодо присутності на відкритому судовому засіданні не передбачено ні одним процесуальним кодексом», — сказав Сафаров «Ґратам».

З цим згідна секретар Ради суддів Олена Журавська.

«Якщо дотримуються всі санітарні норми у зв’язку з епідемією: маски, рукавички, дотримання безпечної дистанції, яка вказана в постанові Кабміну, то суддя не має права заборнити [журналістам бути присутніми]», — сказала вона «Ґратам» і додала, що дистанція між людьми в залі повиннна бути не менше, ніж півтора метри.

Голова Вищої ради правосуддя Андрій Овсієнко в розмові з «Ґратами» також засудив своїх колег, які безпідставно не пускають пресу. Але зауважив при цьому, що допускати велике скупчення журналістів в залах теж не можна.

Журналісти на продовження запобіжного заходу Сергію Стерненко в Шевченківському райсуді Києва, 15 червня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Питання доступу повинне бути збалансованим. В першу чергу, потрібно виходити з фізичної можливості в судовому засіданні, зокрема, з розміру залу», — сказав він.

Голова Національного союзу журналістів України Сергій Томіленко в розмові з «Ґратами» зазначив, що через карантин судді можуть на свій розсуд вирішувати, пускати пресу чи ні. На його думку, це дає  ґрунт для зловживань.

«Ми зараз заручники совісті кожного судді, який приймає обмежувальне рішення, — розмірковує він. — Якщо суддя реально не боїться і готовий бути вірним суспільству,… очевидно, що він не буде обмежувати присутність преси. Хіба що враховуватиме місткість приміщень. А якщо суддя не хоче такої прозорості, він буде використовувати такий аргумент».

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча «В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів