«Ми всі освічені й культурні». Жителі селища в Харківській області вимагають виселення місцевих ромів

Місцеві жителі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати
Місцеві жителі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

29 серпня в селищі Андріївка Харківської області кілька сотень жителів напали на будинки місцевих ромів, вимагаючи їхнього виселення. Поліції довелося вивезти одну ромську сім’ю на службовій машині та організувати постійне патрулювання селища. Що цьому передувало і чи можна було уникнути насильства — в репортажі «Ґрат».

 

У суботу вранці місцеві жителі збираються на центральній площі, яку вже оточили поліцейські. На спинки лавок приклеєні оголошення із закликом дотримуватися дистанції, користуватися масками й антисептиками. Взяти їх можна зі столу біля імпровізованої сцени.

Оголошення на центральній площі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Це мирне зібрання щодо поведінки ромів, — пояснює кореспондентці «Ґрат» місцева жителька. — У нас їх дуже багато (близько 300 людей, усього жителів 9 тисяч — Ґ), вони крадуть, ображають наших дітей, п’яні ганяють на машинах, у них є наркотики. Нам це прикро!

Ми — росіяни, ми тут народилися, а нас ображають.

Ось ми й зібралися, щоб щось із ними вирішити».

Ініціатор зборів — Віталій Степаненко, житель Андріївки і брат Євгена Степаненка, постраждалого нещодавно в конфлікті з місцевими ромами. За словами Віталія, 19 серпня Євген їхав на машині й зачепив пішохода — рома. Той поскаржився своїм родичам і разом із ними побив Євгенія, який потрапив до лікарні.

«Жека їхав із футболу, дорогою йшов п’яний циган, і він зачепив його дзеркалом. Циган встав і пішов, а через три секунди вибігли інші й побили Жеку. Поліція приїхала і нікого не заарештувала», — розповідає «Ґратам» місцевий житель Ігор, який не був свідком події, але чув про нього зі слів Євгена Степаненка.

Сам потерпілий на збори не прийшов.

Поки організатори підключають мікрофони, площа заповнюється людьми — всього близько 500 осіб, ромів серед них не видно. Першим бере слово Віталій Степаненко.

 

«Назріває військовий конфлікт»

Місцевий житель Віталій Степаненко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Подія, що сталася 19 серпня, — це остання крапля, — звертається до односельців Степаненко. — Нагадаю представникам влади, представникам правоохоронних органів статтю Конституції України номер три: людина, її здоров’я, безпека, життя, недоторканність, честь і гідність є найвищою цінністю в нашій державі. Конституція є вищим правовим актом. Адміністрація селища Андріївка і правоохоронні органи Балаклійського району нехтують Конституцією України…»

Односельці кричать йому:

«Так!»

«…замовчуючи всі непоодинокі випадки, які сталися, з самоуправством, хуліганством і кримінальними справами з боку представників ромської громади, вони закривають очі, вони не хочуть із цим зв’язуватися! — продовжує він. — А страждаємо від цього ми!»

Односельці аплодують. Степаненко звертається до місцевої влади та правоохоронців, натякаючи на їхнє лояльне ставлення до злочинів, нібито скоєних ромським населенням: «Якщо ви хочете отримувати зарплату, то, будь ласка, захищайте інтереси наших громадян. А якщо ви хочете отримувати зарплату пір’ям, кавунами, металобрухтом або краденими телефонами, то знімайтеся з посад».

Виступаючий зауважує машину спостерігачів Спеціальної моніторингової місії ОБСЄ і резюмує: «Якщо вони сюди приїхали — вони теж відчули, що тут назріває військовий конфлікт. Давайте не доводити до лінії розмежування! Давайте не робити вулицю Садову (де стався конфлікт 19 серпня — Ґ) лінією розмежування!»

Односельці знову аплодують. А Степаненко запрошує їх по черзі вийти на сцену і висловити свої претензії до ромів, які проживають у селищі.

«Я родом із Андріївки, — представляється літній чоловік, вийшовши на сцену, і продовжує криком. — Скільки можна?! Коли ми вже згуртуємося проти них?! Вони що хочуть, те творять! Влада нічого не робить, міліція нічого не робить! Попрописували їх, будинки їм подавали, соціалку! А ти спробуй соціалки домогтися — хріночки, блять! Згуртуватися треба і взятися! Взятися, блять

«Просто запитайте в людей, нехай піднімуть руки ті, хто постраждав від циган», — доноситься з натовпу.

Степаненко повторює питання в мікрофон, і майже всі піднімають руки.

На сцену виходить наступний виступаючий, чоловік середніх років, і починає загальними фразами скаржитися на безлад у селищі.

«Я був тут дільничним, ви знаєте. Але такого безладу ніколи не було. Тому що ми тоді служили справедливості. І найбільший хабар був — це сто грам горілки випити. А те, що зараз твориться, це наслідок того, що ми не контролюємо владу», — каже чоловік і переводить тему на проблеми з місцевими ромами.

«Чому роми не служать на Донбасі?» — раптово запитує виступаючий.

Він пропонує створити наглядову раду, щоб контролювати владу, і спеціальну комісію, щоб «перевіряти ромів».

Жителі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Не треба насильства, але треба законодавчий порядок», — каже колишній дільничний.

Ще хвилин 15 він розповідає про майбутні місцеві вибори, про розподіл податків і формування державного бюджету, про децентралізацію, ремонти доріг та навіть видобуток газу.

«До чого тут це?» — обурюються односельці і просять його залишити сцену.

Мікрофон знову переходить до Степаненка. Він для чогось згадує відомих людей, які народилися в Андріївці, — державного діяча часів Радянської України Петра Шелеста і фармацевта Івана Перцева, творця мазі «Левомеколь».

«Я до чого веду, — пояснює Степаненко. — Ми всі освічені й культурні. І в нашому селищі не потрібні наркотики й наркоторгівля, яка теж зав’язана на представниках ромської громади».

Степаненко звертається до поліцейських, просить їх організувати патрулювання Андріївки і сусіднього селища Донець.

 

«Будемо чинити самосуд»

Людмила Панченко, місцева жителька, начальниця підприємства житлово-комунального господарства «Андріївське» і депутатка Донецької об’єднаної територіальної громади. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Людмила Панченко, місцева жителька, начальниця підприємства житлово-комунального господарства «Андріївське» і депутатка Донецької об’єднаної територіальної громади, до складу якої недавно увійшла Андріївка, виступає на захист місцевої влади. Каже про брак кадрів і труднощі місцевого бюджету в умовах децентралізації. Пропонує організувати ініціативну групу для вирішення проблеми з ромами.

Односельці кричать, очевидно, не підтримують Панченко, і вона, відчуваючи це, одразу ж змінює тему.

«Я ще хочу сказати про свавілля циган, — продовжує вона. — Більшість із вас ходить на дитячий майданчик. Я хочу, щоб правоохоронні органи звернули увагу: нам там уже немає місця. Велика кількість ромів, які там перебувають, поводяться неадекватно. І ми не можемо зробити зауваження. Наступне питання — роми за кермом. Треба перевірити, чи є у них права. Так, як вони їздять… Це катастрофа! І наступне питання — я не один раз зверталася до правоохоронних органів, тому що роми лізуть, витягають усе, що можна. Я навіть їздила по Андріївці, шукала барона, щоб це зупинити…»

«Виселяти!» — вигукує хтось із натовпу.

«Виселяти!» — повторює Панченко в мікрофон, і більшість присутніх слідом за нею скандує «Виселяти!»

А Панченко продовжує перераховувати претензії до ромів: сидять на лавочці з ногами, плюють на землю, смітять.

Жителі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Я навіть не міг уявити, що в нас тут — а я народився тут, але живу в Дінці — є така проблема з ромами, — говорить голова Донецької тергромади Анатолій Наздрачов, вийшовши на сцену. — Що я мав зробити?»

«Барон відповідає, треба йому пизди дати», — вигукує хтось із натовпу.

«Не треба нікому нічого давати… — Наздрачов намагається заспокоїти селян. — Будучи в дев’ятому класі, роми вчили мене грати на гітарі. Для мене те, що зараз коїться в Андріївці, і те, що не озвучувалися ці питання, це дивно. Коли Віталій (Степаненко — Ґ) до мене приїхав, я схопився за голову».

Він теж пропонує створити ініціативну групу для спілкування з ромами, тут же намагається набрати в неї людей, але Віталій Степаненко відбирає в нього мікрофон і каже, що головне не це, а «привести в порядок поліцію».

«Якщо ви не хочете робити нічого — значить ми будемо робити самосуд», — підхоплює хтось із натовпу.

Селяни починають вимагати виступу когось із поліції. Поліцейські, які стоять біля сцени, в тому числі й начальник Балаклійського відділу Михайло Муленко, ніяк на це не реагують. Тоді Степаненко пропонує викликати поліцію телефоном.

«Викликаємо начальника поліції, — демонстративно говорить у слухавку місцевий депутат Євген Галушка, вийшовши на сцену. — Алло, ви в ефірі, вас викликає вся громада, 500 людей. Ромське питання».

Поки селяни чекають на поліцію, Галушка пропонує зібрати в вайбері групу для самостійного патрулювання селища. Незабаром на сцену все ж піднімається підполковник Муленко й починає чергово звітувати про розслідування подій 19 серпня:

Місцевий житель Віталій Степаненко та підполковник Муленко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«До Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено два кримінальні провадження. Одне — за ознаками ДТП, інше — за нанесення тілесних ушкоджень. Повторюю: на цей час проводяться необхідні слідчі дії. У разі встановлення доказів, винні будуть притягнуті до відповідальності. Я вас дуже прошу не розхитувати ситуацію».

Селяни проганяють його зі сцени криками:

«Ганьба!»

 

«Верховенство закону для всіх і кожного»

Голова ромської громадської організації «Чачімо» і радник із ромських питань при обладміністрації Микола Бурлуцький. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Слово дають голові ромської громадської організації «Чачімо» і радника з ромських питань при обладміністрації Миколі Бурлуцькому, який приїхав до Андріївки з Харкова разом із іншими ромськими громадськими діячами. Поки він піднімається на сцену, жінка вигукує вслід: «Коли ви поїдете з України?»

Бурлуцький починає свій виступ словами «Слава Україні!»

«Давай по справі!» — відповідають селяни.

«Дорогі мої, я так розумію, що ми хочемо, щоб був закон. Верховенство закону для всіх і кожного. Це правильно?» — продовжує Бурлуцький.

«Ми хочемо, щоб не було циган в Андріївці», — відповідає йому хтось лементом із юрби. Селяни аплодують.

«Я чую: щоб не було циган в Андріївці, — реагує Бурлуцький. — Скажіть, а є тут люди, з якими живуть цигани, корінні, з якими ви виросли?»

З натовпу чути позитивні вигуки.

«Вся проблема, яка існує, це не проблема якоїсь національності, це проблема влади, це проблема того, як працює закон», — намагається достукатися до натовпу Бурлуцький.

Але селяни перебивають його, викрикуючи образи на адресу ромів.

«Я розумію, що у вас накипіло, — намагається заспокоїти їх Бурлуцький. — Але давайте почуємо один одного».

Харків’янин ромського походження Петро Золотарьов. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Селяни не дають йому виступати, Степаненко відбирає мікрофон і передає наступному — Петру Золотарьову, харків’янину ромського походження. Він обіцяє селянам поговорити з місцевими ромами і просить усіх ставитися один до одного толерантно.

«Я не приїхав з вами лаятися, я не приїхав їх захищати…» — намагається пояснити Золотарьов, але і йому не дають висловитися.

Із натовпу доносяться крики жінки похилого віку — Світлани Кузьменко, єдиної місцевої жительки ромської національності, яка прийшла на збори. Вона лається з чоловіком, який викрикував образи на адресу ромів.

«Я прийшла сюди за свою сім’ю, — говорить вона кореспондентці «Ґрат». — Я тут із 80-го року живу. Моя сім’я ніде нічого поганого не робила, ніяких злочинів. У мене онук тут народився, йому 24 роки зараз. Моя дочка ходила в школу, як і всі. Що нам робити? Взяти вузлик і бігти? Це ж не війна! Чому ми повинні відповідати за всі злочини?»

Поруч зі Світланою стоять дві місцевими жінки. Вони підтримують її в суперечці і кажуть, що у них ніколи не було конфліктів із односельцями-ромами.

Місцева мешканка ромської національності Світлана Кузьменко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Тим часом на сцену виходить літній чоловік і згадує, як 12 років тому в його сина вкрали велосипед, і зробили це, на його думку, роми. Він закликає людей, які підтримують виселення ромів, підняти руки. Селяни знову піднімають руки.

Заспокоїти натовп намагається Вадим Матюшенко, голова громадської організації «Харківська національно-культурна спільнота «Ромен».

«Я приїхав, щоб побудувати діалог. Які методи вирішення? Вигнати? Яким чином?» — Матюшенко намагається сказати селянам, що виселення незаконне.

З натовпу чути образи.

«Тоді у нас, напевно, не вийде діалогу. Я даремно приїхав», — каже Матюшенко і йде зі сцени.

Його місце займає місцевий житель, директор комунального підприємства «П’ятигорськ» Андрій Дяченко. Він також закликає селян заспокоїтися і почати діалог.

«Чим ви кращі за інші нації? Чому?» — обурюється Дьяченко.

Місцевий житель, директор комунального підприємства «П’ятигорськ» Андрій Дяченко. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Але інший місцевий житель, не розуміючи, що питання риторичне, виходить на сцену і відповідає:

«Я працюю, плачу податки, не отримую субсидію, а вони отримують соціальну допомогу і ходять із котлетами грошей…».

Дяченко запитує односельчан:

«Хто за те, щоб жити з циганами?» Піднятих рук не видно.

Тим часом місцева мешканка підходить до голови Донецької громади Анатолія Наздрачова, що стоїть у стороні, просить його вийти на сцену і, користуючись своїм авторитетом, сказати, що виселення ромів незаконне.

«Марно», — зітхає Наздрачов.

 

«Бійка неминуча»

Місцеві жителі Андріївки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Ще одна жінка, яка виступає на сцені, порівнює місцевих ромів із ромами в іншому селі на Харківщині — Шелудьківці. Там у січні 2017 року частина жителів також вимагала їхнього виселення після того, як одного з них піймали на крадіжці. Напругу вдалося зняти після втручання Миколи Бурлуцького з «Чачімо» і створення робочої групи з інтеграції ромів.

«У Шелудьківці вони мирно працюють. А у нас виродки», — вигукує жінка зі сцени. Люди знову починають скандувати «Виселяти!» і «Самосуд!»

Степаненко пропонує йти на Садову, де живуть родини ромів. «Усі, хто проти й у кого є час, йдемо маршем на Садову. А потім збираємо підписи про виселення», — закликає Степаненко.

«Бійка неминуча», — резюмує літній чоловік, сідає на велосипед і разом із іншими — майже половиною присутніх, вирушає в бік будинків ромів.

Місцеві жителі біля будинку ромів. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Селяни зупиняються в одного з них, уже оточеного поліцейськими. В бік будинку летять яйця і каміння, чути звук скла, що б’ється. Селяни скандують «Їдь» і намагаються потрапити у двір, де видно переляканих дітей, поліцейські встають ланцюгом і нікого не пускають.

Поліцейські охороняють будинки ромів. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Правоохоронці влаштовують коридор, у двір заїжджає службовий автомобіль, і під оплески селян на ньому вивозять ромську сім’ю. Куди — поліцейські не говорять для безпеки.

А селяни натовпом вирушають до наступного дому ромів. Дорогою пишуть заяви «проти влади й поліції», а Степаненко збирає підписи «за виселення ромів». Поліцейські слідують за натовпом, але не зупиняють його.

Біля воріт наступного будинку вже чергує поліція, господарів немає. Селяни вирішують чекати їхнього повернення, і через кілька хвилин під’їжджає машина. З неї виходять подружжя і їхній дорослий син. Господар підходить до одного з селян, спокійно вітається з ним за руку й запитує, чому всі сюди прийшли. Не чекаючи відповіді, господиня йде в будинок і повертається звідти з паспортом. Демонстративно показує натовпу. Вона — громадянка України, зареєстрована в Андріївці.

 Поліцейські охороняють будинки ромів. Фото: Анна Соколова, Ґрати

«Нести домову книгу?», — запитує жінка.

Якийсь час селяни мовчки розглядають штамп у паспорті, після чого кричать про претензії до всіх ромів в Андріївці, але йдуть до наступного дому. Так, у супроводі поліції натовп обходить ще кілька будинків і поступово розходиться. Як повідомлять потім правоохоронці, — без пригод.

«Надвечір мені зателефонував Віталій, сказав підійти підписатися під «протоколом про виселення ромів», — розповідає «Ґратам» голова Донецької громади Анатолій Наздрачов. — Я послав його і сказав більше мені не телефонувати».

Увечері того ж дня поліція відкрила кримінальне провадження за фактом хуліганства (частина 2 статті 296 Кримінального кодексу) і порушення рівноправності громадян залежно від їхньої расової приналежності (частина 1 статті 161 КК).

 

«Завідомо неправомірні збори»

Местные жители Андреевки. Фото: Анна Соколова, Ґрати

Наступного дня представники ромської національності з різних міст України публікували в соцмережах відеозвернення, в яких засуджували насильство в Андріївці.

«Я — ром, який виріс у ромської сім’ї, у ромських традиціях. Я — ром, у якого є вища освіта, чия дочка теж вчиться в університеті, а ще я виховую сина. Я — ром, який десять років працює в органах місцевого самоврядування і є місцевим депутатом, — заявив Мирослав Горват із Ужгорода. — Так чому ж ви всіх ромів рівняєте під одну гребінку? Чому ви дозволяєте собі нехтувати законами України, дозволяєте чинити самосуд? Позиція ромів дуже проста: у злочинця немає етнічної приналежності, за злочин повинен відповідати кожен».

«Ми побачили, як легко використовують міжетнічні конфлікти в маніпуляціях і підбурюють людей тільки з однією метою — щоб хтось став головою ОТГ або села, — зазначила Зола Кондур із Києва. — Цього не повинно бути ні в Україні, ні в будь-якій іншій країні. Тому я хочу закликати правоохоронні органи провести ефективне розслідування не тільки того, що сталося в Харківській області, а й усіх тих погромів, нападів і вбивств ромів, що відбулися за останні десять років. Ми — роми України, хочемо жити в цій країні, мати рівні права й можливості і не боятися, що на нас можуть напасти, або вбити, або виселити тільки тому, що ми — роми».

31 серпня Уповноважена Верховної Ради з прав людини Людмила Денісова також висловила стурбованість подіями в Андріївці. Цього ж дня ромські громадські активісти провели пресконференцію в Харкові, де заявили: збори в Андріївці були свідомо неправомірними.

«Хто дав дозвіл на свідомо протизаконні збори? Можна сказати, що вони були засновані на грунті національної ненависті», — обурився голова «Чачімо» Микола Бурлуцький.

На думку голови «Ромену» Вадима Матюшенка, події в Андріївці — це наслідок безкарності попередніх випадків насильства щодо ромів.

У 2016 році в селі Лощинівка Одеської області деякі місцеві жителі громили їхні будинки, виганяючи з села. У тому ж році частина жителів міста Лозова Харківської області також вимагала виселення ромів. У 2017 році в селищі Вільшани Харківської області стався конфлікт двох груп місцевих жителів, в одній із яких були тільки роми, а в іншій — селищний голова, депутат облради і їхні прихильники. Перепалка закінчилася стріляниною і смертю рома.

«Он кивнул — и началась стрельба». Поселкового голову и депутата Харьковского облсовета судят за убийство главы ромской общины

У 2018 році радикально налаштовані угруповання щонайменше п’ять разів нападали на ромські тимчасові поселення в Києві, Тернопільській та Львівській областях, куди роми приїжджали на сезонні роботи.

Після випадку у Вільшанах представники громадської організації «Чачімо» задумалися про превентивні заходи, впроваджувати їх почали в місті Мерефа Харківської області. У 2018 році громадські активісти зібрали місцеву ромську громаду і протягом пів року проводили для неї освітні тренінги з юристами, соцпрацівниками і лікарями. В результаті знайшли найактивнішого представника громади, який у разі конфлікту може стати посередником. Громадські активісти займалися і з місцевими чиновниками і, на думку Бурлуцького, змінили їхнє стереотипне ставлення до ромів.

Після того, як був завершений пілотний проєкт у Мерефі, до Бурлуцького звернувся житель Андріївки і повідомив, що в селищі зростає напруга між місцевими жителями і ромським населенням. Бурлуцький приїхав в Андріївську селищну раду й запропонував попрацювати з місцевим населенням так, як це вже було випробувано в Мерефі. Але місцева влада не зацікавилася.

«Я тоді говорив: якщо конфлікт не дозволяти на цьому етапі, то виникне більш серйозна ситуація. Ці прогнози, на жаль, здійснилися, — зазначив Бурлуцький. — Так, спасибі за реакцію. Але я думаю, що дуже важливо державі і правоохоронним органам вживати превентивних заходів, а не гасити пожежі».

За інформацією громадського активіста, ромська родина, яку 29 серпня вивезли з Андріївки поліцейські, зараз переховується і не виходить на зв’язок. Решта ромського населення селища налякана.

«Мені зараз телефонували люди з Андріївки. Кажуть: ми не знаємо, що нам робити, ми боїмося за наших дітей, як наші діти можуть піти до школи, якщо ми не знаємо, що з ними може трапитися, якщо нас виганяють із будинків», — сказав Бурлуцький.

31 серпня поліція направила в Андріївку додаткові сили. Працівники полку поліції особливого призначення збираються цілодобово патрулювати селище протягом місяця. За інформацією голови Донецької громади Анатолія Наздрачова, цього дня в селищі зібралося п’ятеро людей, які планували поговорити з місцевими ромами, але незабаром розійшлися.

 

А тим часом, у 2018 році Європейський суд із прав людини став на сторону ромів у справі про спробу місцевої влади виселити їх із Петрівки Одеської області у 2002 році. Україну зобов’язали виплатити компенсацію кожному з 17 постраждалих.

 

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів