У Росії відмовляються визнавати, що іноземці, що воюють в Україні, підпадають під Женевські конвенції, які захищають військовополонених, у тому числі від судового переслідування у кримінальних злочинах. Але формально іноземних громадян, які потрапили в полон, судять не в Росії, а в окупованому Донецьку. Їх обвинувачують у найманстві та погрожують смертною карою.

«Ґрати» розповідають, як судять іноземців, які потрапили в полон, і чому це воєнний злочин.

Волонтери

7 вересня Росія повернула Україні тіло британського волонтера Пола Урі. Він помер у полоні на окупованих територіях Донецької області. У «ДНР» заявили, що смерть настала через стреси й хронічні хвороби. Проте Уповноважений ВР із прав людини Дмитро Лубінець заявив, що смерть Урі була насильницькою.

«Я бачив фото тіла загиблого і в будь-кого, хто це побачить, сумнівів не залишиться», — повідомив уповноважений у фейсбуці.

Пол Урі. Фото: сторінка Урі в фейсбуці

В Урі, за словами Лубінця, відсутні частини тіла, на ньому видно численні порізи.

Тіло понівечене і зберігалося в неналежних умовах, повідомив генпрокурор Андрій Костін під час брифінгу ввечері в середу 7 вересня. Остаточну причину смерті має встановити судмедекспертиза. Катування та вбивство британського волонтера розслідує СБУ.

Російські військові захопили 45-річного Пола Урі в полон разом зі ще одним британцем — 22-річним Діланом  Гілі. Це сталося наприкінці квітня. Їх затримали на російському блокпості біля Дніпрорудного на Запоріжжі, коли вони вивозили з окупації українську родину.

Урі та Гілі в полоні пред’явили обвинувачення — пособництво у вербуванні найманців частина 5 статті 32 — частина 1 статті 430 (пособництво у вербуванні найманців для використання у збройному конфлікті та військових діях шляхом сприяння вчиненню злочину порадами, наданням інформації, а також шляхом усунення перешкод) та частина 1 статті 430 (вербування, навчання, фінансування чи інше) матеріальне забезпечення найманця, а також його використання у збройному конфлікті або військових діях) КК «ДНР». Караються позбавленням волі терміном від чотирьох до восьми років з обмеженням волі терміном до двох років або без такого . Гілі тепер судять у Донецьку.

Бойовики «ДНР» заявляють, що Гілі під виглядом волонтера Червоного Хреста перевозив іноземних найманців із території Польщі в Україну. Гілі справді не був волонтером Червоного Хреста, повідомили «Ґратам» в організації. Однак він та Урі співпрацювали з гуманітарною організацією Presidium Network, яка працює в Україні.

Морпіхи 36-ї бригади

Разом із Гілі на лаві підсудних у Донецьку опинилися ще четверо іноземців. Трьом із них — шведу Матіасу Гутсавассону, хорвату Векославу Пребегу та британцю Джону Гардінгу — загрожує смертна кара. «ДНР» вважає їх найманцями, які пройшли підготовку для насильницького захоплення влади стаття 232 (проходження навчання з метою скоєння злочину, передбаченого статтею 323), стаття 323 (насильницьке захоплення влади або насильницьке утримання влади), частина 3 статті 430 (участь найманця у збройному конфлікті чи воєнних діях) у «республіці». Ніхто з обвинувачених не визнав вини. Джон Гардінг відмовився давати свідчення.

Матіас Густавссон, 15 серпня 2022 року, Донецьк. Фото: ДАН

Російські державні ЗМІ називають їх бійцями «націоналістичного батальйону Азов» та «інших збройних формувань», яких взяли в полон у Маріуполі, зокрема на заводі «Азовсталь».

«Ґрати» з’ясували, що всі троє не мають відношення до полку Нацгвардії «Азов» і служать у 36-й бригаді морської піхоти Збройних сил України. Цю інформацію виданню підтвердили у бригаді, проте подробиць їхньої служби там не стали повідомляти.

59-річний британець Джон Гардінг родом із Сандерленда. Його біографію зібрали кореспонденти ВВС. Він — професійний військовий. Відслужив 9 років у армії. Після цього працював інженером. У 2015 році поїхав у Сирію і воював там у лавах сил курдського ополчення. У лютому 2018 року Гардінг приїхав в Україну та приєднався до Грузинського національного легіону. У полон він потрапив у травні 2022 року у Маріуполі. Тоді російські ЗМІ поширили інтерв’ю з Гардінгом, в якому він просить про допомогу британського прем’єра Бориса Джонсона і каже, що йому загрожує страта.

Про затримання Векослава Пребега, 40-річного громадянина Хорватії, стало відомо у травні із відео «Народної міліції ДНР» з його коротким допитом. На ньому Пребег повідомляє, що служив за контрактом у ЗСУ: спочатку був на ротації у селі Павлополь під Маріуполем, а 24 лютого 2022 року передислокувався до Маріуполя, де перебував до 11 квітня. Цього дня на сторінці 36-ї бригади у Фейсбуці було опубліковано звернення. У ньому йшлося, що в підрозділу, який перебуває в оточенні в Маріуполі на заводі «Азовмаш», закінчувалися боєприпаси, а підтримки немає вже тривалий час.

«Сьогодні буде, напевно, крайній бій, оскільки БК (боєкомплекта) не залишилося. Далі — врукопашну. Далі для деяких — смерть, а для деяких — полон», — йшлося в пості.

Пребег під час допиту росіян називає прізвище прапорщика — Федоренка, з яким нібито він виходив із Маріуполя через Запорізьку область. За словами Пребега, в полон він та його товариші по службі потрапили 24 квітня — російські телеграм-канали і ЗМІ поширили в цей день інформацію про захоплення 17 морпіхів у Малинівці Запорізької області. У Генштабі та 36-бригаді не коментували цю інформацію.

Про 47-річного громадянина Швеції Матіаса Густавссона відомо лише, що він служив у 36-й бригаді. За повідомленням «ДНР», він був серед бійців, які вийшли з «Азовсталі» в середині травня. На засіданні Апеляційної палати Верховного суду «ДНР» 15 серпня він розповів, що був мотористом і вів спостереження на блокпості.

У суді, за повідомленням російського держінформагентства, заслухали свідка — бійця диверсійно-штурмової групи «Ведмеді». Він дав свідчення про те, що Густавссон воював на «Азовсталі», у нього був позивний «Микола». За його словами, швед перебував у спеціальному приміщенні заводу «Азовсталь» під назвою «Бастіон», де працював інтернет, щоб зв’язуватися з рідними за кордоном. Прізвище свідка ЗМІ не називають.

Групу «Ведмеді», названу так за позивним командира Олександра «Ведмедя» Кравцова, також показово судять у «ДНР». Дев’ятьом бійцям, включаючи командира, загрожує страта. Російські державні ЗМІ називають їх неонацистами й обвинувачують у масових вбивствах, у яких ті нібито зізналися під час слідства. «Ведмеді» потрапили в полон, захищаючи «Азовсталь» у Маріуполі. Їх було десятеро, але один загинув у полоні. Про його смерть у СІЗО повідомив російський ТАСС, не називаючи прізвища. Причиною смерті інформагентство назвало пристрасть до наркотиків, яка нібито «спровокувала у нього ускладнення хронічних захворювань».

Боєць Інтернаціонального легіону

П’ятий із групи іноземців, яких судять за найманство слово частина 3 статті 430 (участь найманця у збройному конфлікті чи воєнних діях) КК «ДНР». Карається позбавленням волі на строк від трьох до семи років з обмеженням
волі терміном до одного року або без — 35-річний британець Ендрю Гілл. Він — боєць Інтернаціонального легіону, що воює у складі української армії. «Ґратам» підтвердили це у пресслужбі підрозділу.

Ендрю Гілл, 15 серпня 2022 року, Донецьк. Фото: ДАН

Про затримання Гілла стало відомо після того, як Міноборони Росії опублікувало відео його допиту 29 квітня. На ньому Гілл розповідає про себе: родом із Плімута, має чотирьох дітей. Він каже, що його завербували у легіон у Жешуві, на польському кордоні, коли він допомагав біженцям. Його поведінка не виглядає впевненою та самостійною.

«У нашій групі було семеро. Але я їх не знаю», — говорив Гілл про своїх побратимів.

На відео у нього загіпсована рука — вогнепальне поранення.

«Я в безпеці?» — запитує він. Його запевняють, що так.

За даними Міноборони РФ, його затримали у Миколаївській області.

У пресслужбі легіону повідомили, що свідчення Гілла на відео не відповідають дійсності, але підтвердили, що його затримали на Миколаївщині.

Обставини затримання Гілла згадуються у розслідуванні Kyiv Independent про діяльність Інтернаціонального легіону. Бійці розвідувального крила Легіону обвинувачують своє безпосереднє керівництво у пограбуванні, насильстві та відправленні непідготовлених солдатів у гарячі точки на фронті без підтримки. В одній із таких «самовбивчих місій» — на позиції, виявлені російськими військами, потрапив у полон Ендрю Гілл. Четверо побратимів Гілла загинули, інші отримали поранення.

У коментарі німецькому виданню DW командир легіону поляк Петро Капусцінський категорично заперечував звинувачення на свою адресу, а Kyiv Independent, за його словами, довірився дезертирам легіону. Капусцінський також сказав, що звинувачення проти нього перевіряли правоохоронні органи — допитали його та ще трьох чи чотирьох військовослужбовців, але нічого злочинного у його діяльності не знайшли.

Воєнний злочин

Іноземці, які служать в українській армії, підпадають під захист Женевських конвенцій 1949 року. Вони не є «найманцями», як стверджує російська сторона, а під час затримання мають набувати статусу військовополонених комбатантів. Українська правозахисна організація Zmina Входить до коаліції неурядових організацій «Україна. 5-а ранку», яка збирає та документує докази військових злочинів, скоєних під час збройної агресії Росії , пояснює, що комбатантів, згідно з міжнародним гуманітарним правом, не можна переслідувати ні за найманство, ні за спробу захоплення влади — статті, які зараз «ДНР» інкримінує іноземцям.

«Судові процеси окупаційних адміністрацій РФ на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей над ними (іноземцями) є недійсними з погляду міжнародного права», — йдеться в аналітичному матеріалі правозахисників.

Спікер українського МЗС Олег Ніколенко офіційно заявив, що всі іноземці, що воюють на українській території у складі ЗСУ, — військовослужбовці. У коментарі «Ґратам» речник Інтернаціонального легіону Дам’єн Магру також запевнив, що члени легіону воюють у складі української армії — у них є всі офіційні документи, які це підтверджують.

Цивільні особи, зокрема іноземці, також перебувають під захистом міжнародних конвенцій, але Росія це ігнорує.

«Можна зробити більше». Іноземні добровольці в Україні

Декілька місяців тому трьох іноземців — громадян Великобританії Шона Піннера та Ейдена Айсліна, а також громадянина Марокко Саадуна Брагіма, військовослужбовців 36-ї бригади морської піхоти, — той же суд у Донецьку засудив до страти за найманство. 

Причому смертну кару в «ДНР» ввели вже після початку повномасштабного російського вторгнення в Україну. Для цього 1 липня ухвалили новий «Кримінально-виконавчий кодекс». Згідно з ним, покарання виконується непублічно в результаті розстрілу — в установах кримінально-виконавчої системи в присутності прокурора, представника установи, де виконується смертна кара, та лікаря, який потім констатує настання смерті. У кодексі також прописано, що засуджений має право подати клопотання про помилування главі «республіки» — на цей час це Денис Пушилін. Положення про смертну кару мали розпочати діяти лише через два з половиною роки, але вже 8 липня «Народна Рада ДНР» скасувала мораторій на виконання смертних вироків. Крім того, Пушилін після вироку Піннеру, Айсліну і Брагіму заявив, що не бачить підстав для їхнього помилування, як і для обміну.

Вирок поки не виконаний. Засуджені заперечують свою вину. А Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) наказав Росії забезпечити невиконання вироку. Росія у відповідь заявила, що більше не виконує рішення ЄСПЛ.

Російська влада також наполягає, що питання обміну іноземців, яких судять у Донецьку, необхідно вирішувати лише через представників «ДНР». По суті, цим вони шантажують іноземні держави, змушуючи вести переговори з «республіками» і тим самим побічно визнати їхню легітимність.

В ООН засудили смертний вирок іноземцям, а процеси проти військовополонених у «ДНР» назвали воєнним злочином. Держсекретар США Ентоні Блінкен назвав суд у «ДНР» фіктивним і закликав Росію та підконтрольні їй сили поважати міжнародне гуманітарне право.

Попри всі заяви України, правозахисників і лідерів Європи та США, досі не зрозуміло, що буде з іноземними громадянами, які перебувають у російському полоні.