У Львові на початку березня відбулася міжнародна конференція United 4 Justice, на якій керівники правоохоронних відомств країн Європи та США разом із експертами та правозахисними організаціями обговорювали, яким має бути суд над Володимиром Путіним, а також об’єдналися, щоб вести слідство щодо злочину агресії.

«Ґрати» побували на цьому, безумовно, історичному заході та розповідають, як у Львові обговорювали створення трибуналу над Путіним.

«Рік тому світ дискутував про те, чи Україна вистоїть. Сьогодні, тут, у Львові, ми дискутуємо про формат трибуналу для Путіна», — каже генпрокурор Андрій Костін, відкриваючи конференцію United for Justice у Львові.

«Юридичний Рамштайн» — так прокурор назвав захід, коли анонсував його. Але в порядку денному було не отримання зброї для боротьби з російськими військами, а створення дієвої системи правосуддя, яка б дозволила притягнути до відповідальності керівництво РФ за агресію проти України.

Учасники — керівники прокуратур та інших правоохоронних органів країн Європи і США, а також авторитетні юристи з різних країн та правозахисники. Від України — представництво на найвищому рівні: окрім керівництва і працівників Офісу генпрокурора у дискусіях беруть участь голова Офісу президента Андрій Єрмак, прем’єрміністр Денис Шмигаль та спікер Верховної Ради Руслан Стефанчук. Через це на конференції запровадили підвищені заходи безпеки: журналісти мали залишити телефони і комп’ютери на вході, а на публікації будь-якої інформації про захід під час його перебігу наклали ембарго.

Про виступ президента у програмі, яку поширили в останній момент серед тих, хто зареєструвався, не йшлося. Та несподівано конференцію відкрив саме Володимир Зеленський та президент Латвії Егілс Левітс. Перед цим вони їздили на Личаківський цвинтар, де поховані загиблі бійці ЗСУ.

Президент Латвії Егілс Левітс та перша леді Латвії Андра Левіте на Личаківському цвинтарі у Львові 3 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу президента

Через візит високопосадовців центр міста перекритий, на перехрестях стоять поліцейські регулювальники. Таксисти, яким доводиться їхати в об’їзд, із сумішшю гордості та бурчання говорять пасажирам: «Щось Зеленський зачастив до нас».

На юридичній конференції президент і вся українська делегація виділяються: вони не в костюмах і краватках, як решта учасників, а в сорочках і камуфляжних худі.

Конференц-зал оформлений у небесно-синьому із жовтими написами — кольори українського прапора.

Львів якнайкраще підходить для проведення заходу такого рівня — нагадує президент під час вітальної промови. У Львівському університеті навчалися визначні юристи — перераховує Зеленський. Рафал Лемкін, який сформулював поняття геноциду. Його юридичні розробки стали основою вироків під час Нюрнберзького трибуналу. Лемкін просував Конвенцію про запобігання злочину геноциду, яка набула чинності 1951 року. Герш Лаутерпахт — один із авторів концепції прав людини як норми міжнародного права — навчався в цьому ж університеті. Ще один його випускник — Луї Зон брав участь у створенні ООН, а його розробки з міжнародного права використовували для написання статуту Міжнародного кримінального суду. Ці прізвища ще неодноразово звучали під час дискусій.

«Маємо зробити й зробимо ще один львівський внесок у міжнародне право. Ще один український внесок у міжнародне правосуддя. Саме тут і саме зараз ми виводимо на абсолютно новий рівень процес —  комплексний процес, у фіналі якого будуть вироки. Вироки винуватцям російської агресії», — наголошує президент Зеленський у вітальній промові.

Президент Володимир Зеленський на конференції United for Justice у Львові 3 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

Латвійський президент Егілс Левітс у своєму виступі конкретизує завдання: необхідно підготуватися до того, щоб притягнути Росію до відповідальності.

«Україна має перемогти та переможе. Росія програє і понесе відповідальність за злочин агресії — найсерйозніший злочин у міжнародному праві, мати всіх злочинів», — впевнено заявляє він.

Левітс нагадує, що справедливість так і не настала для жертв російських репресій у Латвії, як і для жертв українського Голодомору, та закликає «розірвати цей патерн». Левітс має 24 роки досвіду роботи суддею міжнародних судів, у тому числі ЄСПЛ і Міжнародного арбітражного суду.

«Світ повільно втрачає свій страх перед Росією. Україна вже втратила цей страх. Тепер Росія має боятися злочинів, які вона скоїла», — наголошує латвійський президент.

Обидва президенти коротко відвідують і другий день конференції, щоб підтримати Олену Зеленську та Андру Левіте — перших леді України і Латвії. Вони беруть участь у панельній дискусії, присвяченій проблемам реагування на сексуальне насильство, яке Росія застосовує у війні як зброю. Їхній візит не був анонсований у програмі конференції і знову став сюрпризом.

Перші кроки

Вперше питання трибуналу для російських військових злочинців порушується, коли війну ще не закінчили. Українська сторона розраховує, що на конференції будуть зроблені практичні кроки до її створення.

Першого дня відбувається перша офіційна зустріч Групи діалогу щодо відповідальності за Україну. У ній беруть участь генпрокурор Андрій Костін, Міністр закордонних справ Нідерландів Вопке Хукстра, його український колега Дмитро Кулеба, єврокомісар з питань правосуддя Дідьє Рейндерс, прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан і президент Євроюсту Ладислав Хамран.

Відкрита зустріч Групи діалогу на конференції United for Justice у Львові 3 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

Групу створили для підтримки і координації зусиль із притягнення до відповідальності за злочини, вчинені внаслідок російської збройної агресії. Це стало необхідно з огляду на те, що розслідування веде вже 21 країна — у тому числі 14 країн ЄС, а також міжнародні організації та правозахисники.

Групу діалогу ініціювали ще у липні 2022 року за участі українського Офісу генпрокурора, тоді ще під керівництвом Ірини Венедіктової, разом із Міжнародним кримінальним судом та Євросоюзом. Це сталося на конференції у Гаазі, присвяченій питанням правосуддя за воєнні злочини в Україні. 45 країн тоді висловили свою політичну підтримку. На конференції у Львові 3 березня 2023 року відбувся перший крок «втілення зобов’язань у результати». Перші зустрічі із практичних питань заплановані на квітень.

«Ми з вами стільки, скільки це знадобиться», — обіцяє Дідьє Рейндерс. Генпрокурор Костін у відповідь називає єврокомісара «близьким другом України».

Карім Хан окреслює межі: «Як прокурор Міжнародного кримінального суду, попри мою любов та повагу до дорогих друзів в Україні, у мене немає особливої ​​прихильності до якоїсь конкретної країни».

«Прапор правосуддя не належить країні, а людству», — нагадує Хан і запевняє у своїй прихильності та рішучості у пошуку правди, відповідно до закону «заради стабільності і безпеки».

Напередодні він їздив із робочою метою на лінію фронту на сході України, де відвідав дитячий будинок. Дітей із нього вивезли незаконно до Росії, і побачене без сумніву його вразило.

Прокурор Міжнародного кримінального суду Карім Хан у покинутому дитячому будинку на Донбасі. Фото: Міжнародний кримінальний суд

«У тиші цього моменту, коли праворуч і ліворуч від мене стояли порожні дитячі ліжка, поряд стояли дитячі черевики, лежав одяг, який передали люди, щоб ці діти мали краще майбутнє, — ділиться з учасниками конференції Карім Хан. — Мене вразили світлини на стінах. Такі ж можна побачити у будь-якій школі у будь-якій країні світу та у спальнях наших маленьких дітей. Фотографії святкування Нового року. Коли діти наряджаються в костюми і з нетерпінням чекають на це свято. Замість їхньої радісної присутності — лише тиша».

Прокурор МКС тепер уважно вивчає ситуацію із незаконною депортацією українських дітей до Росії. Одразу після російського вторгнення, ще в лютому 2022 року, Карім Хан заявив, що починає розслідування ситуації в Україні. З того часу команда МКС регулярно приїжджає в Україну і збирає докази актів геноциду, злочинів проти людяності та воєнних злочинів на звільнених територіях. Україна у рамках додаткових угод дала МКС право розслідувати ці злочини на своїй території. 

3 березня цього року Кабінет Міністрів України погодив створення польового офісу Міжнародного кримінального суду України.

Але Міжнародний суд, як і раніше, не має юрисдикції над злочином агресії, оскільки ні Україна, ні Росія не ратифікували Римський статут, на підставі якого суд уповноважений працювати. Карім Хан намагається добитися розширення юрисдикції Міжнародного суду, щоб відмовитися від спецтребуналу, а суд був ключовою інституцією для розслідування всіх основних міжнародних злочинів. Цей план на перспективу підтримав єврокомісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс на конференції у Львові.

Заповнити пробіл

«Зі злочину агресії беруть початок всі інші злочини в Україні», — каже професор права Філіп Сандс, включаючись на конференцію по відеозв’язку. Сандс очолює Центр Міжнародних судів і трибуналів в Університетському коледжі Лондона.

На львівській конференції глава МЗС України Дмитро Кулеба віддає належне британському професору за те, що він став одним з ініціаторів міжнародної дискусії щодо суду над російським керівництвом.

Глава МЗС України Дмитро Кулеба під час конференції United for Justice у Львові 3 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

Ще 28 лютого 2022 року, через чотири дні після російського вторгнення, у Financial Times була опублікована колонка Сандса, в якій він доводив необхідність створення особливого трибуналу, щоб судити Путіна за злочин агресії проти України.

«Це [суд без створення спеціального трибуналу для російського керівництва щодо злочинів агресії] буде пародія на правосуддя. Якщо ми не створимо суду щодо злочину агресії, ми ухилимося від правосуддя», — вважає професор.

У міжнародній системі правосуддя, за його словами, існує прогалина щодо злочину агресії, за яку необхідно судити вище керівництво РФ.

Спецтрибунал здатний його заповнити.

Створення трибуналу вже підтримали Європарламент та ПАРЄ своїми резолюціями. Проте дискусія про те, яким він має бути, продовжуються.

Є кілька варіантів. По-перше, це може бути гібридний трибунал на основі української юрисдикції та закону, але з міжнародною участю. Гібридний трибунал створювали, наприклад, у Камбоджі для кримінального переслідування лідерів червоних кхмерів. Ще один приклад — Спеціальний суд Сьєрра-Леона, який, зокрема, судив експрезидента Ліберії Чарльза Тейлора за участь у воєнних злочинах під час громадянської війни.

Інші варіанти — створення спеціального міжнародного трибуналу на основі угоди між Україною та ООН з ухваленням відповідної резолюції Генасамблеї ООН — такий трибунал діяв щодо колишньої Югославії та в Руанді; а також формування трибуналу на основі багатосторонньої відкритої міжнародної угоди між іншими державами. Крім того, є можливість створити трибунал на підставі угоди між Радою Європи та ЄС із Україною.

Головний прокурор Євросоюзу Лаура Ковеші (ліворуч) та генпрокурор України Андрій Костін (праворуч) на зустрічі під час конференції United for Justice у Львові 3-5 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

Нюрнберзький процес із переслідування і покарання головних військових злочинців європейських країн, які билися на боці нацистської Німеччини — його назва часто згадується під час конференції в контексті майбутнього трибуналу щодо злочинів Росії в Україні — це Міжнародний військовий трибунал, заснований за згодою між урядами СРСР, США та Великобританії і Тимчасовим урядом Франції, який вони уклали у Лондоні 8 серпня 1945 року.

Конференція у Львові не поклала край спорам про формати, але дозволила Україні чітко показати свою позицію. Її озвучив Андрій Єрмак: гібридний варіант — неприйнятний, оскільки не гарантує зняття імунітету з керівництва РФ. Різкий тон, у якому глава Офісу президента говорить про гібридний трибунал і який не залишається непоміченим учасниками, свідчить про непримиренність української сторони щодо цього питання.

Для створення спеціального трибуналу, якого добивається Україна, необхідно отримати більшість у Генасамблеї ООН. Тільки так його не зможе ветувати Росія — країна-учасниця Радбезу ООН.

У коаліцію, яка підтримує створення спецтрибуналу, наразі входять 29 країн. Серед них Гватемала — єдина поки що латиноамериканська країна. Підтримка «глобального Півдня» потрібна — наголошують учасники конференції у Львові. Серед проблем, які озвучують: деякі з країн перебувають під політичним та економічним впливом Росії, інші вважають війну в Україні локальною європейською проблемою чи міждержавним конфліктом. Проте Україна налаштована отримати більшість у Генасамблеї ООН, спираючись на своїх партнерів.

«Я глибоко переконаний, якщо ми швидко зможемо заснувати та змусити працювати такий міжнародний механізм [як спецтрибунал] — це неодмінно вплине на хід цієї агресивної війни», — каже у своєму виступі Андрій Смирнов, заступник голови Офісу президента України.

Він займається питанням спеціального міжнародного трибуналу щодо злочину агресії проти України і призначений координатором робочої групи від українського уряду.

Професор Сандс згоден: створення трибуналу саме собою може послабити основу підтримки російського президента. Як і в 1945 році, невідворотність Нюрнберзького процесу змусила близьке оточення Гітлера запитати себе, чи вони хочуть бути пов’язаними зі злочинами його режиму.

Однак, попри позицію України, в ЄС продовжують обговорювати і можливість створення «гібридного трибуналу». Це підтвердив єврокомісар із питань юстиції Дідьє Рейндерс. За такий формат, наприклад, раніше виступала Німеччина і Франція з Британією.

Друга JIT

У маленькій кімнаті в кулуарній обстановці генпрокурори семи країн — України, Польщі, Латвії, Литви, Естонії, Словаччини та Румунії — разом із представником МКС та головою Євроюсту Засноване у 2002 році агентство Європейського Союзу, яке займається судовою співпрацею у кримінальних справах між агентствами держав-членів, координує розслідування та роботу прокуратур для покращення боротьби з транскордонними злочинами та організованою злочинністю. підписують угоду про роботу Об’єднаної слідчої групи (JIT). Документ на кілька десятків сторінок — доводиться підписувати кожну, це займає близько п’яти хвилин.

Генпрокурори-учасники Об’єднаної слідчої групи підписують документ про початок роботи Міжнародного центру розслідування злочину агресії. Конференція United for Justice у Львові 4 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

За цією угодою влітку в Гаазі на базі Євроюсту відкриється Міжнародний центр із розслідування злочину агресії РФ проти України. Там працюватиме Об’єднана слідча група, створена прокуратурами України, Польщі і Литви рік тому. Пізніше до них приєдналися ще чотири країни: Латвія, Естонія, Словаччина та Румунія.

Вся прокурорська рать. Як європейські правоохоронні органи розслідують воєнні злочини в Україні

Принцип і досвід роботи був запозичений в Об’єднаної слідчої групи, яка розслідувала збиття пасажирського літака МН17 над Донецькою областю у 2014 році. Торік у листопаді Окружний суд Гааги засудив трьох проросійських бойовиків до довічного ув’язнення. На суд жоден з них не прийшов, всі перебувають у міжнародному розшуку.

«Три людини визнані винними заочно, і немає жодної критики щодо цього рішення. Це дуже важливо нам памʼятати, що цей кейс, ця справа і її результат доводять, що головне, щоб правосуддя відбулось», — зазначив генпрокурор Костін, коментуючи роботу слідчої групи.

«Відповіді знаходяться в Росії». Володимир Путін причетний до катастрофи MH17, але слідство довелося зупинити

Україна готова до того, що трибунал над Путіним може бути заочним. Якщо главу РФ не зможуть заарештувати, вирок міжнародного суду значно звузить географію його переміщення — буквально до кількох країн, а статус воєнного злочинця вплине на міжнародні зв’язки РФ.

Докази злочину агресії збиратимуть та зберігатимуть в єдиній базі даних Євроюсту — її запустили наприкінці лютого цього року. Вона допоможе аналізувати великий масив даних, розібратися, якими розслідуваннями займаються партнери та які докази вже зібрані. Це дозволить, своєю чергою, ефективніше використовувати ресурси слідства.

Міжнародний кримінальний суд, який також бере участь у слідчій групі, допоможе прокурорам зі стратегією зі збирання і використання доказів.

У Міжнародному центрі в Гаазі працюватимуть не лише прокурори і слідчі країн-учасниць слідчої групи, але також передбачається залучити прокурорів, а потім експертів, інших країн. Наприклад, меморандум про співпрацю з Мін’юстом США підписали у перший день львівської конференції.

Таке розслідування — безпрецедентне. На цьому наголошує президент Євроюсту Ладислав Хамран.

«Поки що мені не відомий жоден збройний конфлікт, внаслідок якого в такій формі, колективними міжнародними зусиллями, було розпочато збирання доказів, опитано кілька тисяч біженців і потерпілих, які живуть за межами України. Щоб збирали цифрові докази спільно з іншими типами доказів», —  зазначив Хамран, коментуючи угоду про початок роботи Міжнародного центру у Гаазі.

Правосуддя для всіх

Між виступами учасників конференції на екранах у залі показують фотографії та відео з українських міст, зруйнованих російськими снарядами: розбиті житлові будинки, розстріляні машини, тіла вбитих мирних громадян. Для фахівців, які займаються розслідуваннями воєнних злочинів — без цензури. Звучать назви українських міст, які стали символами злочинів російських військових: Буча, Ізюм, Ірпінь, Харків, Херсон, Маріуполь.

Місто мертвих і живих. Буча після окупації — місце злочинів російської армії

З екрана самі за себе говорять ті, хто вижив після злочинів російських військових: 22-річний краматорчанин Ілля Ковалевський, який вижив із маленькою сестрою під час обстрілу залізничного вокзалу в Краматорську, пережив тортури і сексуальне насильство після затримання на російському блокпосту; і 12-річний Саша, якого розділили з мамою російські військові під час фільтрації, і досі про нього нічого не відомо. Обидві історії пронизливі та трагічні, багато хто в залі не стримує сліз.

Вранці кожного дня конференції перед початком дискусій усі встають на хвилину мовчання на згадку про загиблих у війні. У контексті заходу — ще й заклик до правосуддя, що так необхідне жертвам російського вторгнення.

Основний тягар притягнення воєнних злочинців до відповідальності, який би формат трибуналу не був обраний, нестиме національна правоохоронна і судова система. Вже відкрито понад 70 тисяч кримінальних справ щодо злочину російських військових проти цивільного населення. На конференції детально обговорюють розслідування геноциду, окремо говорять про депортацію дітей, сексуальне насильство, злочини проти навколишнього середовища.

Професор Клаус Кресс (ліворуч) та голова МЗС Естонії Урмас Рейнсалу (праворуч) на конференції United for Justice у Львові 4 березня 2023 року. Фото: пресслужба Офісу генпрокурора

Проте жертви війни — не лише цивільні, а й військові. Але згідно з міжнародним правом, вбивство комбатантів у бою — не злочин. Тому лише трибунал щодо злочину агресії зможе забезпечити правосуддя для українських військовослужбовців, які гинуть на війні. На цьому наголошує професор міжнародного права та кримінального права з Кельна Клаус Кресс.

Також, на його думку, суд важливий й в контексті майбутнього Росії.

«Я — громадянин Німеччини, — підкреслює Кресс. — Відверто кажучи, нам, колишнім поколінням, знадобився час, щоб прийняти спадщину Нюрнберзького трибуналу. Але врешті-решт ми його прийняли. І я можу сказати, що це стало подарунком для нашої колективної пам’яті — тим, як Німеччина дивиться на темний час своєї історії. Тобто в певному сенсі ми маємо певний прецедент того, як це може працювати на рівні набагато фундаментальнішому, ніж юридичні формальності».

Для створення спеціального трибуналу над керівництвом РФ потрібна рішучість та політична воля — наголошують учасники конференції. А потім знадобляться роки, щоб правосуддя відбулося.