Мечеть розбрату. У що для релігійної громади вилилося протистояння з муфтіятом

Ясін, син Ельдара Кантемирова, махає батькові в автозаці. «Кримська солідарність»
Ясін, син Ельдара Кантемирова, махає батькові в автозаці. «Кримська солідарність»

Південний окружний військовий суд у російському Ростові-на-Дону виніс вирок кримським мусульманам у справі «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір». Одного з чотирьох підсудних — Ленура Халілова, колишнього голову релігійної громади «Алушта» — засудили до 18 років позбавлення волі. Стільки ж призначили охоронцеві мечеті, у якій Халілов був імамом. Підсудні пов’язують кримінальну справу з конфліктом із муфтіятом Криму, стверджуючи, що він намагається встановити контроль над громадою за допомоги держави і правоохоронців.

«Ґрати» розповідають про справу «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір» і чому бажання мусульман вибирати імамів народним голосуванням так не влаштовує проросійський муфтіят.

 

«Верхня мечеть»

Стара кримська мечеть «Юк’ари Джамі» була збудована в 1833 році на вершині пагорба «Фортечна гора». Звідси й походить її назва, яка в буквальному перекладі з кримськотатарської означає «Верхня мечеть». Радянська влада кілька разів закривала мечеть, а в 1962 році будівлю переобладнали під спортивну школу. Лише наприкінці 80-х мечеть отримала статус пам’ятки архітектури. У 1994 році Рада міністрів Криму передала її місцевій релігійній громаді «Алушта» в безстрокове користування на безоплатній основі. Тоді від початкового внутрішнього оздоблення не залишилося і сліду: кримські татари, що повернулися з місць депортації, отримали практично порожню коробку, яку наступні роки активно відновлювали за допомоги пожертв із Туреччини. За словами імама мечеті Юсуфа Аширова, врешті їм вдалося повернути їй історичний вигляд.

Мечеть «Юк’ари Джамі» в Алушті. Фото: «Кримська солідарність»

Навколо мечеті сформувалася релігійна громада «Алушта», у якій збиралися віряни з усієї однойменної кримської округи. Загальним голосуванням вони обрали імамом Юсуфа Аширова. Громада займалася релігійними обрядами: весіллями, святами, похоронами. Після анексії у 2014 році її перереєстрували відповідно до російського законодавства. У 2019 при спробі оформлення мечеті у власність, члени громади несподівано з’ясували, що будівлю, без скасування акту про передачу, передано Духовному управлінню мусульман Криму (ДУМК) Муфтіят — орган управління мусульманськими громадами, юридично незалежний від російської держвлади, але де-факто активно з нею співпрацює . Громада оскаржила це в суді, подавши позов до уряду в особі Міністерства майнових і земельних відносин. ДУМК і держкомітет у справах національностей та релігії, з яким згідно із законом узгоджують земельні операції кримських татар, брав участь у суді як третя сторона.

Адвокатка Ліля Гемеджі, вважає, що ДУМК не хоче втратити репутацію через тиск на одновірців і тому вдається до допомоги державних органів — використовує майнові суперечки й рішення влади.

«Якби вони робили це у відкритому протистоянні з прихожанами мечеті, місцева громада не прийняла б цей підхід. Під прикриттям закону хочуть повернути під контроль мечеть. Це вигідно всім (державі й муфтіяту — Ґ), тому що ДУМК говорить виключно те, що хоче чути сьогоднішнє російське керівництво», — пояснює Гемеджі.

Громада програла суд першої інстанції, будівля відійшла муфтіяту, але члени громади разом із юристами вирішили боротися далі, дійшли до Верховного суду РФ, який відмовився розглядати скаргу громади. Зараз мечеть перебуває на балансі муфтіяту, але громада все ще опирається цьому рішенню. Адвокати планують направити скаргу до ЄСПЛ.

Абдул Гафаров. Фото: «Кримська солідарність»

«Ні джамаат, ні громада не вважають це законним, вони його не підтримують. Джамаат хоче тут саме цю релігійну громаду й конкретно цього імама», — пояснює нинішній голова громади Абдул Гафаров.

Суть конфлікту полягає не лише в бажанні ДУМК володіти мечеттю. Муфтіят хоче заборонити процедуру виборів імама членами громади і призначати на цю посаду своїх людей. Пізніше ці ж імами обиратимуть муфтіят. Прихожан, за словами імама, це не влаштовує. Імам «Алушти» Юсуф Аширов каже, що не розуміє, чому муфтіят так зацікавився саме цією мечеттю — в Алуштинському районі є ще одинадцять інших, які ніким не використовуються.

«Коли представники муфтіяту почали приходити й говорити, що імам має призначатися муфтієм, я запитав їх, де так написано, чи відповідає це шаріату. Вони відповіли, що в російському законодавстві є така стаття, але мені її ніхто не показав, — каже Аширов. — Якщо імама призначатиме муфтіят, з’явиться кругова порука. Я призначаю тебе — ти призначаєш мене. Ці імами будуть непідконтрольні народу і відпихнуть його на смітник. А якщо немає думки народу, навіщо нам тоді муфтії та імами?».

У матеріалах прокурорської перевірки, яка проводилася за скаргою ДУМК на громаду і її голову в мін’юсті, є пояснення юриста муфтіяту Ібраїма Каймакана. Він стверджує, що в липні 2017 року адміністрація Алушти передала земельну ділянку, на якій розташована мечеть, у користування муфтіяту, а у 2019 році міністерство майнових і земельних відносин Криму передало в безоплатне користування й саму будівлю.

Мінарет мечеті «Юк’ари Джамі». Фото: «Кримська солідарність»

За словами юриста, після цього ДУМК регулярно надсилає своїх імамів до мечеті, але їх туди не впускають прихожани. Каймакан стверджує, що члени «Алушти» сповідують нетрадиційний іслам і намагаються втягнути до нього нових учасників. За його словами, на це в муфтіят скаржилися прихожани. Водночас імам Аширов запрошує вірян до мечеті, де виховує в них нетрадиційні цінності — пояснює Каймакан. Він стверджує, що «за часів України» громада публікувала газету «Відродження» — видання ісламської партії «Хізб ут-Тахрір». Про неї йшлося, коли юрист говорив про нетрадиційний іслам.

 

Кримінальна справа

Перший тривожний сигнал прозвучав перед громадою у квітні 2019 року, коли одного дня в Криму відключили електрику в дев’яти мечетях, включно з «Юк’ари Джамі». Усі вони не були в управлінні муфтіяту. Тоді виявився винним місцевий постачальник електроенергії «Крименерго» — незважаючи на чинний договір, він вирішив відключити мечеті і згодом відмовився продовжувати з ними угоду. «Алушті» вдалося вийти зі скрутного становища завдяки генератору.

Через два місяці, у червні 2019 року, співробітники ФСБ затримали голову громади «Алушта» Ленура Халілова за звинуваченням в організації діяльності терористичної організації частина 1 статті 205.5 Кримінального кодексу РФ . Разом із ним у СІЗО опинилися охоронець мечеті Руслан Месутов, імам мечеті села Малоріченське Руслан Нагаєв і викладач арабської мови Ельдар Кантемиров. Двох останніх звинуватили в участі в діяльності терористичної організації частина 2 статті 205.5 КК РФ . До цих звинувачень додалося ще одне — спроба насильницького захоплення влади стаття 278 КК РФ через статтю 30 .

Обвинувачені в справі «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір» у залі Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, 16 серпня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

Підсудні пов’язують кримінальну справу з конфліктом навколо громади «Алушта». Очевидним підтвердженням для них було те, що оперативники ФСБ затримали їх за два тижні до чергового суду щодо суперечки навколо мечеті.

«Формально — громада перереєструвалася за російським законодавством, неформально — це хізби. Суперечить чи не суперечить законодавству їхня діяльність — вирішує не муфтіят, а правоохоронні органи», — коментує справу проти «алуштинців» прес-секретарка ДУМК Зера Емірусейн.

Ленур Халілов у залі Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, 16 серпня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

За версією слідства, підсудні організували осередок ісламської партії «Хізб ут-Тахрір» — організації, яка заборонена і визнана терористичною в Росії, але водночас вільно діє в Україні та більшості європейських країн. Вони проводили збори членів партії, на яких планували роботу, вербування нових учасників, поширення ідей Хізб ут-Тахрір, водночас конспіруючись — вважає слідство. Про жодну терористичну діяльність в обвинуваченні не йшлося, слідство лише доводило належність обвинувачених до ісламської партії — для суду цього цілком достатньо.

Як докази обвинувачення в суді були представлені таємно записані аудіозаписи зборів мусульман, у яких брали участь обвинувачені, свідчення засекречених свідків та працівників ФСБ, а також вилучені під час обшуків тексти видавництва Хізб ут-Тахрір.

Руслан Месутов у залі Південного окружного військового суду в Ростові-на-Дону, 16 серпня 2021 року. Фото: «Кримська солідарність»

В одному з засекречених свідків підсудні впізнали жителя Криму Енвера Халілова, який разом із ними відвідував збори — на аудіозаписах найкраще чутно його голос. Підсудні назвали його позаштатним агентом ФСБ, підісланим до них на зустрічі. Водночас у матеріалах справи стверджувалося, що прослуховування отримані через оперативно-розшукові заходи, названі «спостереженням», тобто зовнішнім стеженням. Сторона захисту в суді кілька разів вказувала, що це агентурна робота, і те, що слідство називає її інакше — порушення.

Другий засекречений свідок під псевдонімом «Ісметов» називав себе практикуючим мусульманином, але не зміг пригадати жодної сури з Корану й назвати жодної букви арабського алфавіту.

Аудіозаписи зустрічей мусульман проаналізували експерти Казанського федерального університету Ільшат Мухаметзаріпов і Катерина Палеха. Вони відповіли на запитання — чи свідчать розмови учасників про те, що вони належать до Хізб ут-Тахрір. Захист розкритикував експертизу, назвавши її необ’єктивною, неповною й такою, що не відповідає вимогам, але суд це не переконало. Фактично, ця експертиза — єдине непряме свідчення обвинувачення.

Підсудні вину не визнали й постійно наголошували на політичному характері свого переслідування. Про свою можливу участь в ісламській партії вони не говорили, посилаючись на 51 статтю Конституції РФ, що дає змогу не свідчити проти себе, але стверджували, що не мають жодного стосунку до терористичної діяльності.

«Кримінальна справа проти нас повністю сфабрикована. Вона складається з припущень слідства і свідчень двох засекречених свідків, один із яких такий секретний, що його всі знають. Ми не є загрозою громадській безпеці та Конституційному устрою РФ. Під час обшуку в наших будинках не було знайдено нічого, що можна було б використовувати для тероризму. Жодної зброї, жодних інструкцій із її виготовленню. Не знайдено жодної людини, яку би ми залякували і якій би загрожували. У справі немає жодного свідчення про підготовку актів тероризму з нашого боку», — заявив у своєму останньому слові Руслан Нагаєв, який виступав від імені всіх підсудних.

Родичі обвинувачених у справі «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір» перед вироком суду. Фото: «Кримська солідарність»

16 серпня Південний окружний військовий суд вирішив, що причетність обвинувачених до Хізб ут-Тахрір доведена, і засудив Ленура Халілова й Руслана Месутова до 18 років позбавлення волі, а Руслана Нагаєва й Ельдара Кантемирова до 12 і 13 років відповідно. Усім їм доведеться провести перші два роки покарання у в’язниці — у найсуворішому режимі, а решту часу — у колонії суворого режиму. Після звільнення їх чекає півтора року обмеження волі, яке мало чим відрізняється від умовного терміну.

 

Імам і новий голова

Правоохоронці не обмежилися арештом екс-голови громади та охоронця мечеті. За останні два роки переслідувань зазнали імам громади Юсуф Аширов і двоє наступників Халілова — Руслан Емірвалієв і Абдул Гафаров. Приходили з перевірками й до громади.

У травні 2020 року на Руслана Емірвалієва склали адмінпротокол за демонстрацію екстремістської символіки й оштрафували на тисячу рублів.

За версією слідства 16 вересня 2016 року він опублікував на своїй сторінці ВКонтакте «фотознімок хлопчика, що вказує вказівним пальцем правої руки вгору на полотно темного кольору з розташованими на ньому символами білого кольору, що згідно з висновком спеціаліста… є прапором, атрибутикою, символікою, яка використовується організацією «Хізб ут-Тахрір аль-Ісламі».

Порівняння символіки з прапором Хізб ут-Тахрір. Фото з матеріалів справи

Ці звинувачення Емірвалієв у розмові з «Ґратами» назвав абсурдними і сказав, що не розуміє, де саме правоохоронці розгледіли екстремізм.

«Вони знайшли фотографію маленького хлопчика, який тримав у правій руці піднявши великий палець. Вона була на тлі шахади з написом «Нема бога крім Аллаха, і Мухаммед посланець його й раб». Це один зі стовпів ісламу — свідоцтво віри. Вони знайшли цю фотографію в мене на сторінці, якою я вже давно не користувався. Це допомогло їм зняти мене з посади голови громади», — каже Емірвалієв.

Ще один епізод, який фігурував у адмінпротоколі — розміщення на його сторінці «фотознімку полотна темного кольору з розташованими на ньому символами білого кольору», які фахівець слідства теж зарахував до символіки «Хізб ут-Тахрір».

Сравнение символики с флагом Хизб ут-Тахрир. Фото из материалов дела

Йому опонував експерт Дмитро Дубровський, який у дослідженні для захисту стверджував, що «Хізб ут-Тахрір» не використовує якусь специфічну символіку, а «використовує для досягнення статутних цілей партії ті ж символи, якими користуються всі мусульмани».

Після рішення суду за адмінпротоколом міністерство юстиції направило громаді застереження з вимогою усунути порушення законодавства — прибрати з керівництва громади людину, визнану судом винною у розповсюдженні екстремізму. Емірвалієв був не лише усунутий із посади голови, але і видалений із самої громади.

Імам Юсуф Аширов. Фото: «Кримська солідарність»

Водночас імама мечеті Юсуфа Аширова притягнули за статтею про незаконну місіонерську діяльність, оскільки він, як імам, не контролюється муфтіятом. 11 червня 2020 року Алуштинський міський суд оштрафував його на п’ять тисяч рублів. Адвокат Аширова Рустем Кямілєв пояснював у суді, що не можна вважати незаконною місіонерською діяльністю проповіді в офіційно зареєстрованій громаді, але переконати суд він не зміг. Сам Аширов себе винним не вважає і стверджує, що адміністративна справа проти нього було заведена за сприяння муфтіяту.

«Тиск на місіонерську діяльність відбувається за сприяння муфтіяту. Прокурор каже, що на нас написали заяву, а вони зобов’язані реагувати. Зрозуміло звідки йдуть витоки. Вони [муфтіят] кажуть, що мусульманська громада є непідконтрольною, нібито ми в цій мечеті щось незаконне робимо. Вони кажуть, що ми йдемо не за ханафітським мазхабом Одна з чотирьох і найпоширеніша канонічна школа в сунітському ісламі , але це не так, я все життя йшов за ним», — каже алуштинский імам.

У муфтіяті будь-яку участь у конфлікті навколо мечеті заперечують, як і будь-яку спробу тиснути на непідконтрольні громади через правоохоронні органи. На питання «Ґрат» у ДУМК відповіла прес-секретарка Зера Емірусейн.

«У муфтіяту з релігійною громадою «Алушта» немає жодних конфліктів, у представників цієї громади конфлікт із законом, — пояснювала вона. — Муфтіят жодною взаємовигідною співпрацею з правоохоронними органами не займається. У Криму багато мечетей, які не входять до сфери координації ДУМК, у них є свої громади та імами. А проблеми з правоохоронними органами в них виникають через їхню діяльність, а не через муфтіят. ДУМК не є контролюючим чи наглядовим органом, а — релігійною організацією».

У 2016 році в українських ЗМІ поширили копію документа — звернення муфтіяту до кримських управліннь ФСБ, МВС і прокуратури з проханням перевірити 12 громад, «пов’язаних із хабашитами й Хізб ут-Тахрір». До списку потрапила і громада «Алушта». У прес-службі ДУМК назвали документ фейковим і запевнили, що муфтіят таких заяв ніколи не писав.

Звернення ДУМК до ФСБ. Муфтіят стверджує, що документ підроблений. Фото: Ґрати

«Ніколи ДУМК не писав подібних заяв, це можна перевірити в канцелярських записах тих організацій, куди вони були відправлені. Ця історія вже давно відшуміла, п’ять років тому відбулося фейкове вкидання, і ці заяви були спростовані, — переконувала «Ґрати» прес-секретарка муфтіяту. —… На той момент ще не набрав чинності так званий «Пакет Ярової», до того ж у 2016 році ще діяв мораторій на затримання хтшників (членів Хізб ут-Тахрір — Ґ). Я не знаю, звідки ви витягли цей нафталін, він гуляє інтернетом давно і вже не має жодної важливості».

 

Свідки муфтіяту

Через рік Юсуфа Аширова знову оштрафували на п’ять тисяч рублів за тією ж статтею, а до мечеті прийшли з перевіркою співробітники ФСБ, Центру протидії екстремізму МВС (Центр Е), прокуратури і кримського муфтіяту. Правоохоронці показали документи про те, що прокурор Алушти Сергій Бродський вирішив провести перевірку громади «Алушта», щоби «виявити і припинити порушення федерального законодавства про свободу совісті та релігійних об’єднань, про протидію екстремістській діяльності та тероризму, земельного та іншого законодавства».

Правоохоронці обшукали мечеть і вилучили для експертизи три книги: «Ісламська етика бізнесу» Гульнари Нурулліної, «Сім’я. Іслам» і «Він. Вона» російського богослова, імама-хатиба Московської меморіальної мечеті Шаміля Аляутдінова. Усі три книги є у вільному продажу й не входять до списку забороненої в Росії літератури.

Молитва в мечеті «Юк’ари Джамі». Фото: «Кримська солідарність»

Проте, за підсумками перевірки громаду оштрафували на тридцять тисяч рублів за  браком маркування організації на літературі. Відповідно до законодавства всі матеріали, які поширює релігійна організація від свого імені мусять маркуватися її повним найменуванням.

Голову громади Юсуфа Аширова опитали — питання стосувалися фінансування ремонту та реконструкції мечеті.

«Щодо реконструкції мечеті можу пояснити, що ця реконструкція проходила за кошти, що надійшли від спонсора, який провів першу реконструкцію орієнтовно у 2003 році. У цю реконструкцію в приміщенні мечеті була зроблена плитка, мінбар і споруда мінарету. Дані зазначеного спонсора мені невідомі, але точно можу сказати, що це робилося не за бюджетні кошти, а за кошти спонсорів та членів громади. Також можу пояснити, що будь-які роботи й реконструкції проводяться за погодженням із громадою і здебільшого за кошти її членів. Крім того можу пояснити, що від ДУМК… будь-яких грошових коштів або матеріальних цінностей не надходило. Усі матеріальні цінності та оснащення придбано за кошт пожертвувань членів МРО «Алушта» і прихожан мечеті міста Алушта», — записали тоді правоохоронці пояснення Аширова.

У матеріалах перевірки є свідчення двох алуштинських імамів із підконтрольних муфтіяту мечетей, які стверджують, що Юсуф Аширов і громада проповідують нетрадиційний іслам, а раніше й зовсім випускали газету з емблемою «Хізб ут-Тахрір». Один із них — імам мечеті в селі Сонячногірське Різа Куртаметов. Другий — Велі Умеров, імам із села Привітне. Обидва вони покликаються на газету й сайт під назвою «Відродження» Газету з такою назвою раніше видавала Хізб ут-Тахрір й говорять про вірян своїх мечетей, які припинили відвідувати «Юк’ари Джамі» через нетрадиційний іслам, який там нібито проповідують, але жодних імен не називають.

Правоохоронці опитали також Мустафу Девлєтова — екс-голову громади «Алушта», який обіймав цю посаду з 1999 до 2003 року. Правоохоронцям він говорив, що нинішній голова громади — Абдул Гафаров — є неофіційним представником «Хізб ут-Тахрір», як і багато її рядових членів. Він також додав, що у 2019–2020 роках члени громади вербували вірян для відправки їх до Сирії для участі в бойових діях, а решта прихожан мечеті, що не належать до громади, бояться про це розповідати через погрози. За словами адвоката Рустема Кямілєва, ці твердження нічим не були підтверджені, він назвав їх голослівними.

У ДУМК до представників «Хізб ут-Тахрір» ставляться вкрай негативно, звинувачуючи, зокрема й у «знищенні національної ідентичності» кримських татар.

«Це хізби, — говорить прес-секретарка Зера Емірусейн про обвинувачених членів «Алушти». — Ракова пухлина на тілі кримськотатарського народу. Ось уже майже 20 років вони п’ють кров із народу, знищуючи його національну ідентичність, мову, культуру, історію, вводячи людей в оману. І дуже прикро, коли на одній чаші терезів раптом виявляються справжні патріоти й ці люди. Бо саме для них немає «ні батьківщини, ні прапора». А закінчується все трагедією. Особистою трагедією кожної сім’ї, яка втрачає батька, сина, дочку, дітей і так далі».

Пікет біля Південного окружного військового суду перед вироком у справі «Алуштинської групи Хізб ут-Тахрір». Фото: «Кримська солідарність»

У відповідь на прохання пояснити претензії ДУМК до «Хізб ут-Тахрір» у Криму, у прес-службі муфтіяту порадили звернутися до СБУ, де, на їхню думку, «розкажуть багато цікавого про цю контору».

«Спочатку, коли у 2014 році почалися перші затримання, муфтій звернувся до силовиків, щоби дали мораторій, — розповіла Зера Емірусейн версію подій із погляду ДУМК. — Дали два роки, за цей час муфтіят вів роз’яснювальну роботу з адептами Хізб ут-Тахрір — що у РФ партія оголошена екстремістською, за участь у ній садять. Хтось поїхав на материк, в Україну, хтось пішов у підпілля, а хтось продовжив діяльність у відкриту. Зрозуміло, почалися затримання. Усі ці хлопці ще з часів появи в Криму різних релігійних течій уже були на олівці в СБУ. Тому вже за РФ силовикам не було складно точково затримувати їх. Кількох із допомогою нормальних адвокатів вдалося витягнути, але «друзі» з колишніх кримських ЗМІ, наприклад телеканалу АТР, почали антимуфтіятівську пропаганду, мовляв, муфтій здає хізбів. Жодного доказу, зате галас був неабиякий, досі люди так думають, щоправда, останнім часом народ почав прозрівати».

 

Продовження

Зараз адвокати громади займаються поданням скарг до Європейського суду з прав людини. Вони вважають, що російськими правоохоронцями та судом порушені право на свободу віросповідання й релігії, а також право власності.

«Тиск на громаду пов’язаний із тим, що громада хоче сама обирати імама і проти того, щоб імама призначав ДУМК. ДУМК також вимагає, щоб імам читав п’ятничні проповіді за тими текстами, які готує ДУМК — це вже точно не свобода віросповідання. Щодо свободи релігії, вона стосується того, що не треба ні з ким узгоджувати свою поведінку. Втручання держави може бути лише тоді, коли мова йде про деструктивні секти, які зазіхають на демократичний устрій. Держава має зберігати нейтральність, але влада дуже активно із самого початку стала на бік ДУМКа, починаючи з передачі зайнятого приміщення й закінчуючи тим, що суди обґрунтовують свої рішення позицією ДУМК. Це найголовніше в розмові про свободу віросповідання», — пояснює український адвокат, керівник проекту JustCraft, експерт УГСПЛ Сергій Заєць, який представляє інтереси громади в ЄСПЛ.

За його словами, «Алушта» — не єдина громада в Криму, яка зіткнулася з тиском російської держави на релігійні об’єднання — він назвав цей процес системним. За його словами, зараз інтереси мусульман офіційно представлені одним лише ДУМК. Адвокат стверджує, що за 7 років кількість релігійних громад зменшилася більш, ніж удвічі — з 2220 на початок 2014 року до 907 у 2021 році. А кількість деномінацій — різноманітності типів релігійних організацій — зменшилася з 43 до 20.

Мечеть «Юкъары Джами». Фото: «Крымская солидарность»

Його дані підтверджує у своєму звіті за 2016 рік, міністерство культури України. На офіційному порталі уряду Криму цифра зареєстрованих релігійних громад ще менша — понад 700 організацій на 1 жовтня 2020 року.

Заєць каже, що тенденція, раніше характерна лише для мусульман, зараз проявляється і в ставленні до християнських громад, які Росія теж намагається зробити слухняними до влади. За його словами, це стало помітно після автокефалії Української церкви у 2019 році.

 

 

80 відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий
80

відсотків українців вважають, що в суді виграє багатший або більш впливовий

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча «В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

«В Україні сформувалася традиція — в усіх проблемах звинувачують суди»

Монолог голови Ради суддів Богдана Моніча

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів