«Материнська» справа Майдану. Прокуратура завершила розслідування розгону протестувальників і очікує заочного суду над Віктором Януковичем і ще дев’ятьма чиновниками

Бійці «Беркуту» стоять біля барикади під пішохідним мостом на вулиці Інститутській, 18 лютого 2014 року. Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)
Бійці «Беркуту» стоять біля барикади під пішохідним мостом на вулиці Інститутській, 18 лютого 2014 року. Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)

Напередодні восьмої річниці Євромайдану генпрокурорка Ірина Венедіктова прозвітувала про закінчення «головної справи» — про розгін табору протестувальників у лютому 2014 року. За її словами, слідство переконане — розстріли та побиття в центрі Києва організував колишній президент Віктор Янукович за допомоги дев’ятьох вищих посадовців МВС, СБУ та Міноборони. Після того, як сторони ознайомляться з матеріалами справи, яка нараховує 1 500 томів, розпочнеться заочний суд над обвинуваченими. У свою чергу, захист Януковича називає звинувачення прокуратури бездоказовими.

«Ґрати» розповідають, у чому саме підозрюють Януковича та інших чиновників, і чому ця справа може ніколи не дійти до вироку.

 

Версія слідства

17 листопада генпрокурорка Ірина Венедіктова зібрала журналістів на пресконференцію разом із керівниками департаменту справ Майдану.

«Вісім років від початку Євромайдану. Майже стільки триває очікування суспільства та пошук істини правоохоронцями. Сьогодні завершене досудове розслідування «материнської» справи Майдану. Це справа про верхівку організаторів найтрагічніших днів Революції гідності — силового розгону, штурму і, насамкінець, розстрілів протестувальників», — оголосила вона.

За її словами, «материнська» справа Майдану охоплює події останніх трьох днів протестів у центрі Києва — з 18 до 20 лютого 2014 року. Вони розпочалися з акції Євромайдану під назвою «Мирна хода». 18 лютого тисячі протестувальників вирушили маршем від Майдану до Верховної Ради, щоби вимагати від депутатів урізати повноваження президента. На підході до парламенту майданівців зустріли бійці «Беркуту». Почалися зіткнення, під час яких спецназівці били протестувальників палицями, кидали світло-шумові гранати, стріляли гумовими кулями та свинцевою картеччю.

Брифінг Генеральної прокурорки Ірини Венедіктової в справах Майдану, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Силовики відтіснили протестувальників до Майдану. Увечері 18 лютого влада оголосила про проведення Антитерористичної операції й розпочала штурм, але майданівці дали відсіч і втримали контроль над майданом Незалежності. Вранці 20 лютого протестувальники пішли в контрнаступ у бік урядового кварталу, у відповідь силовики стріляли в них із бойової зброї. За інформацією прокуратури, усього за три дні зіткнень загинули 67 протестувальників, постраждали 887 цивільних осіб та 132 правоохоронці.

За версією прокуратури, головний організатор розгону Євромайдану — колишній президент Віктор Янукович, який після перемоги революції втік до Росії. Слідство вважає, що він хотів зупинити протести, оскільки вони ставили під загрозу його перебування у владі. Через це, як вважає прокуратура, він «віддав відверто злочинні накази про застосування працівниками МВС та СБУ спецзасобів та вогнепальної зброї для силової протидії протестам безпідставно та з порушенням законодавства». За версією слідства, у міністерстві внутрішніх справ його вказівки виконували голова відомства Віталій Захарченко, його заступник Віктор Ратушняк, керівник МВС Києва Валерій Мазан, командувач внутрішніх військ Сергій Шуляк, керівник київського «Беркуту» Сергій Кусюк та керівник київської міліції громадської безпеки Петро Федчук. Також накази щодо розгону Майдану, за версією слідства, виконував міністр оборони Павло Лебедєв, голова Служби безпеки Олександр Якименко та його заступник Володимир Тоцький.

Слідство вважає їх організованою злочинною групою та підозрює в шести злочинах: вбивствах частина 3 статті 28, частина 3 статті 27, пункти 1, 5, 12 частини 2 статті 115 Кримінального кодексу , замахах частина 3 статті 28, частина 3 статті 27, частина 2 статті 15, пункти 1, 5, 12 частини 2 статті 115 КК та завданні тяжких тілесних ушкоджень протестувальникам частина 3 статті 28, частина 3 статті 27, частина 2 статті 121 КК , терористичному акті частина 3 статті 28, частина 3 статті 27, частина 3 статті 258 КК , перевищенні повноважень частина 3 статті 28, статті 340 КК та перешкоджанні мітингам частина 3 статті 28, частина 3 статті 27, частина 3 статті 365 КК .

Генпрокурорка Ірина Венедіктова, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, ҐратиСлідство встановило, що під час вуличних зіткнень Янукович проводив наради з силовиками та телефонував Захарченку та Якименку. Прокуратура вважає це доказом того, що саме колишній президент організував розгін протестувальників. Інші підозрювані силовики теж постійно телефонували один одному.

«Відбувалися телефонні з’єднання з телекомунікаційного чи спеціального зв’язку. Таких з’єднань було багато. У період 18–20 лютого між Мазаном та Федчуком було 139 з’єднань, між Шуляком та Мазаном 47 з’єднань», — сказав заступник голови департаменту справ Майдану Денис Іванов.

За його словами, слідство знає лише про кількість телефонних з’єднань, записів самих розмов він не має.

За інформацією прокуратури, усі 10 підозрюваних зараз переховуються в Росії. Денис Іванов повідомив, що Україна надсилала запит до Москви щодо їхньої екстрадиції, але отримала відмову. У 2014 році Київ також наполягав, щоби Януковича оголосили в міжнародний розшук Інтерпол, проте організація відмовила, пославшись на те, що підозра є політично мотивованою.

Декларація правосуддя. На річницю Майдану від Ради чекають нових законів, але поки що отримали лише маніфест

У квітні цього року Верховна Рада внесла зміни до Кримінально-процесуального кодексу про заочне правосуддя. Ці поправки дають змогу судити обвинувачених за їхньої відсутності, якщо вони переховуються на окупованих територіях або в країні, визнаній в Україні агресором. Посилаючись на цю норму, суди дозволили розслідувати та судити Януковича та інших дев’ятьох підозрюваних за їхньої відсутності.

 

Версія захисту та надії потерпілих

Прокурор Денис Іванов заявив, що 17 листопада його колеги завершили розслідування та відкрили матеріали справи для захисту та потерпілих. Проте адвокат Януковича Олександр Горошинський сказав «Ґратам», що дізнався про це зі ЗМІ.

Прокурор Денис Іванов, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

За його словами, усі звинувачення прокуратури голослівні й у справі немає жодних доказів того, що колишній президент наказав розігнати Майдан. За його словами, телефонні з’єднання Януковича з підлеглими ні про що не свідчать, оскільки логічно, що під час таких подій у центрі Києва президент обговорював ситуацію із профільними міністрами.

«Жоден протокол допиту свідка чи потерпілого не вказує, що Віктор Федорович як президент віддавав якісь накази про розгін. До того ж, ви знаєте, що, навпаки, президент пішов на всі вимоги тодішніх опозиційних сил. Окрім того, був підписаний договір про мирне врегулювання, який, між іншим, не виконали самі протестувальники», — сказав адвокат.

Під час судів про запобіжний захід та заочний розгляд захист Януковича наполягав, що слідство було одностороннім. Адвокати заявляли: учасники Майдану самі стріляли з вогнепальної зброї, поранили та вбили правоохоронців, але Держбюро розслідувань та прокуратура не розслідують ці епізоди. За версією захисту, стрілянину спровокували саме протестувальники за вказівкою лідерів опозиції Петра Порошенка, Андрія Парубія та інших. А коли вони прийшли до влади, то, як вважають адвокати Януковича, сфабрикували справу про організацію розстрілів проти свого політичного опонента. За словами адвоката Горошинського, цю ж версію він обстоюватиме в суді.

Коли розпочнеться процес — поки невідомо. До того, як прокуратура скерує справу до суду, сторони мають ознайомитись із матеріалами справи, у якій 1 500 томів. За час слідства допитали понад 1 600 свідків та 3 000 потерпілих, провели понад тисячу слідчих експериментів та понад 3 500 експертиз — прозвітувала прокуратура.

Адвокат Горошинський не зміг відповісти, як довго він із колегами вивчатиме всі ці матеріали.

«В інших кримінальних провадженнях вони давали два терабайти відео. Якщо ці відео оглядати впродовж робочого дня з 9:00 до 18:00, потрібно три місяці. А це лише відеоматеріали! Скільки відеоматеріалів у цьому кримінальному провадженні — невідомо», — сказав він.

Прокурори переймаються, що адвокати навмисно затягнуть ознайомлення з матеріалами, посилаючись на значні обсяги.

Прокурор Олексій Донський, 17 листопада 2021 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Велике питання, скільки триватиме процес, коли справа потрапить до суду з огляду на те, що в справі 10 обвинувачених і понад тисячу потерпілих і ще більше свідків, яких треба допитати. Для порівняння в справі командира роти «Беркута» Віктора Шаповалова, якого обвинувачують у розгоні «мирної ходи» 18 лютого 2014 року, 106 потерпілих, і його справу розглядають уже понад п’ять років. Цього року суддя в справі пішов у відставку, і процес розпочався заново.

Війна і «Мирна хода». З чого почалися розстріли на Майдані, хто за це відповів, а хто пішов на підвищення

Інший приклад: справа колишнього заступника керівника міліції громадської безпеки Володимира Гриняка, також обвинуваченого в розгоні Майдану 18–19 лютого. У ньому 204 потерпілих. Суд слухає справу три роки й поки перебуває на початковій стадії.

Потерпілі в справі Майдану розуміють, що заочний суд над Януковичем та рештою чиновників затягнеться ще довше. Голова організації «Нескорений Майдан 18.02», яка об’єднує постраждалих, Олександр Тимошенко сказав «Ґратам», що задоволений закінченням слідства в справі Януковича, але не чекає нічого доброго в судах.

«Звичайно, без надії не можна жити. Але з досвіду того, як це відбувається, як готуються адвокати, яким дуже добре платять кремлівськими грошима, у мене мало надій на швидке закінчення суду в найближчому майбутньому», — сказав він.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів