«Мамо, ФСБ!». Колишній український дільничний, секретні свідки і прослушка — що ми дізналися з перших засідань «Красногвардійської справи Хізб ут-Тахрір»

Ескендер Абдулганієв. Арешт. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Ескендер Абдулганієв. Арешт. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Рівно рік тому в Криму бійці ФСБ у масках, повному екіпіруванні й зі зброєю перекрили кілька вулиць селища Октябрське у Красногвардійському районі й після обшуку затримали трьох кримських татар — Рустема Емірусеінова, Арсена Абхаірова та Ескендера Абдулганієва. Так з’явилася справа «Красногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» — кримчан звинуватили у приналежності до ісламської партії, забороненої й визнаної терористичною в Росії й такої, що вільно діє в Україні й більшості європейських країн.

Наприкінці січня Південний окружний військовий суд російського Ростова-на-Дону почав розглядати «красногвардійську справу». До річниці затримань кримських мусульман «Ґрати» розповідають про те, хто опинився в «акваріумі» суду, які звинувачення їм пред’являють російські спецслужби і що відбувалось у суді протягом перших днів процесу.

 

«А потім забрали його в нас»

У 34-річного Арсена Абхаірова в Октябрському була маленька ферма, де він вирощував худобу, яку продавав на м’ясо. Займався спортом, виховував разом із дружиною двох маленьких дітей. Його мати Зеліха Абхаірова була вдома, коли до них прийшли оперативники російських спецслужб.

«Вони почали стукати в двері о пів на шосту ранку 14 лютого. Було відчуття, що її виламають. Син підскочив, кричить «Мамо, ФСБ!». Коли я відчинила, вони увірвались у взутті, в масках, із автоматами… Почали шукати сина. Мені стало погано з серцем, тиск піднявся. Вискочив Арсен, почав питати, що вони хочуть, а вони йому протокол вручили й почали обшук проводити. А потім забрали його в нас», — розповідає Зеліха.

Свого сина вона описує як сім’янина, запевняє, що про нього слова поганого ніхто сказати не може. Згадує, що сусіди були шоковані тим, що сталося, й одразу ж прийшли на допомогу.

Після обшуку в будинку Абхаірових. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Був би він терористом, як вони кажуть, нам ніхто б не допомагав. А двері будинку не зачиняються: люди приходять, допомагають і морально, і матеріально, питають про здоров’я, намагаються дітей кудись водити, щоб якось відсутність тата заповнити. А тата-то немає. І це дуже відчувається», — каже мати Абхаірова.

Ескендер Абдулганієв — наймолодший із підсудних. На момент арешту йому був усього 21 рік. Був різноробочим, займався будівництвом, заливав бетон, працював у шиномонтажці. Займався національною боротьбою «Куреш». Вдома в нього залишилися нагороди з місцевих змагань. Після закінчення школи збирався вступати до університету, але батько тяжко захворів, і він залишився вдома допомагати матері з господарством.

Спортивні нагороди Ескендера Абдулганієва. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Вони увірвалися рано вранці, відштовхнули мене, сказали лягти на підлогу й побігли шукати сина. Мало того, вони сильно налякали мою молодшу дочку, якій 12 років. Вона досі не може пережити цей стрес. Мій син не терорист, нерозумно йому приписувати таке. Він людина з серцем, дуже хороша людина, завжди дуже мене любив, у всьому допомагав. Раніше я приходила додому, а Ескендер грубку затопив. Завжди вдома тепло було. А тепер грубку топити нікому», — розповідає його мати Еміне Абдулганієва.

Після обшуку його відвезли в управління ФСБ у Сімферополі, де він одразу відмовився відповідати на питання, пославшись на 51 статтю Конституції. Захищати його туди приїхала адвокатка Ліля Гемеджі. Вийшла вже до вечора, винесла від нього записку матері.

«Ана («мама» кримськотатарською — Ґ), зі мною все добре, не переживай. Мене не чіпали, все нормально, не переживай. Будь сильною. Аллах відчуває улюблених рабів. Пишайся мною», — з безліччю помилок у поспіху написав Абдулганієв.

Третій фігурант кримінальної справи — 40-річний Рустем Емірусеінов. Саме йому приписують організацію осередку «Хізб ут-Тахрір» у Красногвардійському районі. Приватний підприємець і батько трьох дітей, Емірусеінов у жовтні 2017 року вийшов із плакатом «Свободу брехливо звинуваченим мусульманам Криму!» на пікет проти переслідувань мусульман у Криму. Цього дня пікетували майже сто кримських татар, майже всі вони були затримані і згодом оштрафовані. Судячи з документів справи, з листопада ФСБ встановила за ним стеження і прослуховування — одразу після того, як він виходив із пікетом.

#Одиночный пикет #Октябрьское 14,10,2017г

Posted by Dima Yusupov on Saturday, October 14, 2017

Його батько Решат Емірусеінов теж виходив пікетувати в жовтні 2017 року, а влітку 2019-го, вже після арешту сина, він і ще з десяток кримських татар пікетував на Червоній площі в Москві, вимагаючи припинення репресій у Криму. Він каже, що пишається сином і порівнює те, що відбувається на півострові, з депортацією кримських татар 1944 року. Щомісяця він приїжджає на засідання «Кримської солідарності» — об’єднання активістів, адвокатів і родичів кримських політичних в’язнів.

Дружина Емірусеінова Аліє розповідає, що перебування в СІЗО протягом майже року сильно підкосило здоров’я її чоловіка — у нього вже майже немає верхнього ряду зубів. Весь цей час вона безуспішно намагалася добитися передбачених їй двох побачень на місяць.

Батько і дружина Рустема Емірусеінова Аліє. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Вони увірвались у будинок рано вранці, налякали трьох наших маленьких дітей. Звісно, адвоката нам не надали. Понятих вони привели з собою, про пошук незалежних понятих мови і не йшло. Всю заборонену літературу, на якій будується обвинувачення, вони мало не у відкриту підкинули. Мало того, в матеріалах справи є чотири історичні статті офіційної газети про входження Криму до складу ісламського Халіфату. Звинувачення повністю абсурдне. Виходить, будь-який активізм зараз можна припинити статтею про тероризм. Вони намагаються створити нам саме такий образ. Але кримські татари історично не використовували насильницьких методів боротьби. Виключно мирний протест. І ми готові боротися таким чином до кінця», — каже Аліє Емірусеінова.

Розповідає, що зараз підтримка чоловіка і сім’ї йде не тільки з боку мусульман, але й від російського населення Криму. Мало хто з сусідів вірить, що хтось із заарештованих дійсно є терористом. За її словами, люди сотнями приходять під будівлі суду, коли новим заарештованим обирають запобіжний захід.

Так було й під час арешту «Красногвардійської групи». До Київського райсуду Сімферополя, куди їх привезли після обшуків і затримань, прийшли кілька тисяч людей. Нерви в російських силовиків не витримали й до вечора до будівлі суду приїхали кілька вантажівок із бійцями Росгвардії і спецназом, які оточили суд.

Оточення навколо Київського райсуду Сімферополя. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Красногвардійська справа Хізб ут-Тахрір — восьма за рахунком справа про приналежність до ісламської партії в Криму. Адвокат Арсена Абхаірова Едем Семедляєв працював майже в кожній і вважає, що принципової відмінності ця справа від інших не має. Обвинувачення не прагне довести терористичний характер діяльності підсудних, а лише їхню причетність до забороненої 2003 року партії Хізб ут-Тахрір. Для цього слідство традиційно використовує покази засекречених свідків, які не можна перевірити, і експертизи, виконані на замовлення ФСБ.

«Позиція захисту така — хлопці ніяких терактів не планували. Це підтверджують обидва свідки, допитані на перших засіданнях. У цій справі немає нічого з того, що вказується як ознака терористичної діяльності в федеральному законі про боротьбу з тероризмом. Слідство намагається довести участь у забороненій організації, але робить це безуспішно і знову використовує прихованих свідків. А прихованим може виявитися будь-хто, їх не можна перевірити. Ми підготували альтернативний експертний висновок, який обов’язково оголосимо на етапі подання доказів захисту й будемо критикувати всі докази обвинувачення», — каже адвокат.

 

«Абстрактний характер звинувачення»

Початок судового процесу у справі «Красногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» кілька разів переносили — підсудних не могли вчасно етапувати з Криму в Росію. Але наприкінці січня суд перейшов до розгляду, відбулось уже кілька засідань. На кожне з них із Криму приїжджали рідні, активісти «Кримської солідарності», приходив представник консульства України в Ростові, яке допомагає ув’язненим кримчанам і їхнім сім’ям, і кілька кореспондентів. Підтримати підсудних приїжджає кілька десятків людей, але зал вміщає в себе не більше семи слухачів, яким доводиться тіснитися. Після клопотання адвоката про надання більшої зали, її замінили — на таку ж.

На першому засіданні 29 січня прокурор зачитав обвинувачення. За версією слідства, Емірусеінов організував осередок Хізб ут-Тахрір. У нього він втягнув Абхаірова й Абдулганієва. Перший надавав приміщення для проведення так званих «халакатів» — зборів первинної ланки учнів. Другий брав участь у зборах і намагався залучити більше вірян. Метою Хізб ут-Тахрір, в інтерпретації ФСБ, є усунення неісламських урядів і встановлення ісламської влади у всесвітньому масштабі шляхом відтворення «Всесвітнього ісламського Халіфату», в тому числі на території Росії й СНД, йдеться в матеріалах справи. Там же зазначено, що добиватися поставленої мети організація планує «шляхом войовничої ісламістської пропаганди, що поєднується з нетерпимістю до інших релігій, активним вербуванням прихильників, цілеспрямованою роботою щодо внесення розколу в суспільство». Про терористичну діяльність в обвинуваченні не йдеться.

Вдома в Арсена Абхаірова. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Слідство стверджує, що підсудні перебували на першому етапі діяльності осередку. Цей етап передбачає теоретичну підготовку і вербування нових прихильників, їхнє таємне об’єднання й вибудовування структури організації. На наступному етапі члени партії, як стверджують російські спецслужби, підбурюють населення, яке сповідує іслам, до масових екстремістських дій, «спрямованих на порушення суверенітету й державної цілісності Росії та насильницьку зміну конституційного ладу». На останньому ж етапі, вважає слідство, члени Хізб ут-Тахрір планують «примусове об’єднання території РФ із теократичною унітарною державою «Халіфат». Кілька років тому обвинуваченим в участі в терористичній організації, якщо мова йшла про Хізб ут-Тахрір, слідство стало додавати статтю про підготовку насильницького захоплення влади. Слухаючи обвинувачення, підсудні в «акваріумі» посміхалися.

Доказ провини, тобто приналежності до ісламської партії, будується на вилучених під час обшуків брошурах і книгах, які входять до переліку заборонених у Росії. Слідство називає їх «ідеолого-пропагандистськими матеріалами Хізб ут-Тахрір». Аналогічні матеріали слідство виявило в файлах вилучених під час обшуку комп’ютерів, планшетів і телефонів підсудних. Їхнє ставлення до Хізб ут-Тахрір слідство доводить за допомогою лінгво-релігієзнавчої експертизи, яка також аналізує прослушки зборів підсудних. Нарешті висновки експертів у рамках слідства підтверджують троє свідків — оперуповноважений ФСБ Олександр Бойко, дільничний Октябрського селища Василь Сіваєвський і третій, засекречений, свідок під псевдонімом Татаров А.Т.

Головним для обвинувачення є секретний свідок Татаров. Із його свідчень випливає, що учасники осередку вербували біля мечеті після п’ятничної молитви нових учасників Хізб ут-Тахрір, кликали їх на зустрічі — «халакати», де читали розділи із забороненої в Росії літератури й обговорювали їх. Як розповів свідок, голова осередку Рустем Емірусеінов роз’яснював новим учасникам незрозумілі їм положення із вчення партії. Крім Татарова на зустрічах були присутні ще двоє невстановлених осіб. При цьому на всіх трьох аудіозаписах, представлених у якості доказу провини підсудних, присутні тільки три людини. Самого свідка до кримінальної відповідальності притягати не стали, тому що він швидко розчарувався в ідеології організації і не встиг підписати ніяких документів про вступ, стверджує слідство. Втім, речових доказів вступу в партію обвинувачених у справі теж немає.

Згідно з висновками лінгво-релігієзнавчої експертизи, в записах прослушки зборів, яку вела ФСБ, є прямі вказівки на приналежність підсудних до Хізб ут-Тахрір. Проведення декількома чоловіками, які сповідують іслам, зборів, де є чоловік-ведучий, читання, обговорення й цитування ідеологічних матеріалів організації, присутність у мові специфічних термінів, властивих членам — «хізбам», — все це експерти віднесли до доказів причетності учасників до Хізб ут-Тахрір. Лідером осередку в експертизі називають Рустема Емірусеінова — з посиланнями на його лідерські якості й велику обізнаність про ідеологію організації.

Обвинувачені у справі «Красногвардійської групи Хізб ут-Тахрір» і адвокатка Ліля Гемеджі. Фото: Кримська солідарність

Встановлюючи особистості, суд запитав, громадянами якої країни є підсудні. Всі троє відповіли, що України.

— А Росії? — запитав суддя.

— З примусу, — відповіли всі троє кримчан.

Провину ніхто з підсудних не визнає. Всі вони заявили, що вважають справу політично мотивованою, а звинувачення сфабрикованими, в тому числі за допомогою підкинутих під час обшуку матеріалів.

«Я не визнаю себе винним… Вважаю, що справа політично мотивована, і нас судять тільки за те, що ми кримські татари — мусульмани, сповідували свою релігію, проводили флешмоби (на підтримку політв’язнів — Ґ), висловлювали свою думку щодо анексії Криму. Ви зобов’язані застосувати до нас четверту Женевську конвенцію (про захист цивільного населення під час війни — Ґ), так як міжнародне право панує над національним. Звинуватити в екстремізмі можна кого завгодно, підкинувши йому заборонені на території Росії матеріали», — сказав у суді Рустем Емірусеінов, відповідаючи на питання про визнання провини.

Ескендер Абдулганієв взагалі назвав злочинцями тих, через кого перебуває під слідством. Обвинувачення повністю побудоване на псевдо-експертизах і прихованих свідках, а під прикриттям боротьби з тероризмом держава бореться з ісламом, — заявив він суду. Його підтримав Арсен Абхаіров.

«Ми живемо в тоталітарній державі, де наказ дорожчий за совість і честь. Мій народ уже піддавався репресіям 1944 року. Зараз змінилися тільки методи. Стало модно обвішувати себе нагородами за боротьбу з тероризмом. У психології є таке поняття: синдром помилкового консенсусу. Коли хтось хоче зробити щось, тому що йому так здається правильним. Російські правоохоронні органи перебувають саме в цьому стані. Мені незрозуміло, якими я володів навичками, яких заходів конспірації я дотримувався, яку антиросійську діяльність у вигляді пропагандистської роботи я проводив. Мені незрозуміло, які матеріали я поширював, які традиційні матеріали в ісламі я підміняв і на які. Прошу повернути справу прокурору. Провину не визнаю», — виступив він.

Ескендер Абдулганієв просить передати йому в СІЗО Коран. Фото: Кримська солідарність

Адвокат Абдулганієва Рустем Кяміл спробував у суді апелювати до визначення тероризму з російського законодавства. За його словами, організація Хізб ут-Тахрір під жоден із критеріїв терористичної діяльності не підходить.

«Всі цитати в обвинуваченні носять абстрактний характер. Ніякої зброї або вибухових речовин знайдено не було — тільки книги. Навіть обговорення встановлення Халіфату не свідчать про наявність складу злочину», — говорив адвокат.

Він також нагадав суду про Женевську конвенцію, згідно з якою підсудні, як жителі окупованої території, повинні перебувати на особливому режимі в СІЗО. Замість цього, зазначив він, вони перебувають там із російськими ув’язненими.

Наприкінці держобвинувач зачитав характеристики підсудних — усі позитивні. Підсудні з характеристиками погодилися.

 

«Коло залежності один від одного»

Першим зі свідків обвинувачення допитували оперуповноваженого ФСБ Олександра Бойка. Він, фактично повторюючи обвинувальний акт, розповідав, як підсудні схилили одне одного й намагалися схилити інших вірян до участі в терористичній діяльності, поширювали ідеологію ісламської партії й вивчали заборонену літературу. Потім настала черга адвоката ставити питання, й Бойко на більшість відповісти не зміг, посилаючись на забудькуватість. Довго не хотів відповідати на питання, ким він працював до 2014 року, але потім розповів, що займав аналогічну посаду в СБУ у Джанкойському міжрайонному відділі. В Україні проти нього, як пояснила «Ґратам» прессекретарка СБУ Олена Гітлянська, відкрито кримінальне провадження про держзраду.

Бойко знав, що Хізб ут-Тахрір заборонена на території РФ, але не на території України. Про те, що діяльність партії носить терористичний характер, дізнався з постанови Верховного суду РФ від 2003 року. Втім, в релігії Бойко, й він сам це визнав, не дуже обізнаний.

— Якими методами я хотів побудувати халіфат на території РФ? — питав у нього Рустем Емірусеінов.

— Вивчали, готувалися, вели теоретичну підготовку.

— У матеріалах справи цього немає. Яким чином я хотів побудувати халіфат на території РФ?

— Ви перебували на першому етапі діяльності «Хізб ут-Тахрір», — повторював оперативник загальнопоширену версію ФСБ. — Діяльність вашої організації виражалась у підготовці інших хлопців. Пропаганда вами здійснювалася під час зборів.

— Як я суперечив традиційному тлумаченню ісламу?

— Я не експерт-релігієзнавець, не можу відповісти на це питання.

Пояснити, в яких діях обвинувачених він бачить тероризм, Бойко, у відповідь на питання адвоката Едема Семедляєва, не зміг.

— Ви пояснили, що терор — це залякування, вибухи й інші насильницькі дії для досягнення політичних цілей. Займалися цим підсудні?

— Вони готувалися до цього етапу шляхом ідеологічної підготовки, морального впливу й вивчення теорії. Вони перебували в колі залежності один від одного, але в усякому разі публічно будь-яких вимог до влади або дій насильницького характеру Абхаіров не висловлював.

 

«Дані надавалися з СБУ»

Наступного дня суд допитував другого свідка обвинувачення Василя Сіваєвського, дільничного селища Октябрське Красногвардійського району. Колишній працівник української міліції не пам’ятав майже нічого й відповідав приблизно однаково на різні питання. Вдалося лише з’ясувати, що про терористичну діяльність підсудних він знав ще до 2014 року — інформацію йому передавала СБУ з проханням перевірити.

«За адресою Емірусеінова розташовувався осередок Хізб ут-Тахрір», — говорив він на питання прокурора. «Брехня!» — вигукнула Аліє Емірусеінова й суд зробив їй зауваження.

— Чи входили наші підсудні до партії ісламського звільнення Хізб ут-Тахрір? — запитав у нього адвокат.

— Входили, дані надавалися з СБУ, там такі прізвища були.

— У зв’язку з чим вони були там вказані?

— У зв’язку з тим, що за адресою був цей осередок.

Обвинувачені у справі «Красногвардійської групи Хізб ут-Тахрір». Фото: Кримська солідарність

Він знав про легальний статус Хізб ут-Тахрір в Україні до анексії Криму. Фактично, Сіваєвський у суді переказував усні бесіди з неназваними жителями селища. Він стверджував, що вони скаржились йому — підсудні біля мечеті проводять пропаганду своєї ідеології. Ніяких подробиць він згадати не міг, а Арсена Абхаірова зовсім не знав. Прокурор у відповідь на це попросив зачитати його свідчення на слідстві, в яких він був куди більш впевнений. У свідченнях він стверджував, що осередок Хізб ут-Тахрір очолював Емірусеінов, входили до нього Абхаіров і Абдулганієв. Збиралися вони побудувати халіфат на території Росії шляхом тероризму. На уточнювальне запитання адвокатки Лілі Гемеджі, що таке Халіфат, дільничний спочатку не знайшов, що відповісти, потім згадав, що це «ісламська держава з мусульманськими порядками».

Іронізуючи, адвокат Семедляєв поцікавився у Сіваєвського, чи не бився він головою останнім часом і з чим може бути пов’язана амнезія. Дільничний, здається, образився і відповів, що не бився й амнезії не має, а події, про які його запитують, відбувалися давно.

Арсен Абхаіров після допиту не витримав і зажадав порушити проти Сіваєвського кримінальну справу за неправдиві свідчення. «Потім вирішимо», — перебив його суддя, поспішаючи на обід. Самі підсудні в день засідання нічого не їдять — вранці і ввечері в СІЗО не встигають, а сухпайки, які їм видають, протухнули.

 

«Вони просто зайшли і підкинули»

Важливий доказ обвинувачення, який суд вивчив на перших засіданнях — аудіозапис зборів підсудних. Слідство стверджує, що це були «халакати» осередку Хізб ут-Тахрір. Протягом майже двох годин присутні в залі суду слухали, як троє чоловіків на записі обговорюють тонкощі сімейних відносин в ісламі.

Судячи з запису, на зборах були присутні троє людей: двоє дорослих і один молодий. Спочатку молодший читав розділ книги про те, як виховувати дітей відповідно до мусульманських традицій.

— Що ти зрозумів? — запитали його після читання.

— Ну, зрозумів, як дитину треба виховувати. Що дитину не повинна виховувати інша дитина або, наприклад, божевільний.

Після цього чоловіки роз’яснили йому правила ісламського виховання, наводячи приклади з власного життя. Обговорювали, хто повинен виховувати дитину в разі смерті батька, які повинні бути відносини у дитини з матір’ю й багато іншого.

Наприкінці дискусії старші товариші порадили молодому приділяти більше часу Аллаху. Той поскаржився у відповідь, що постійно працює, через що в нього майже не залишається часу на релігію. «Почни хоча б із 15 хвилин на день», — надихали його співрозмовники.

На останньому засіданні прокурор Ігор Надолинський читав протоколи обшуків у будинках підсудних. Довго перераховував списки вилучених речей — електронні пристрої, носії, брошури, документи і книги, видані Хізб ут-Тахрір і внесені в Росії в список заборонених. Книги він наводив у приклад обвинувачення: ісламська пропаганда, повалення конституційного ладу і повсюдний Халіфат.

Всі підсудні стверджували після читання документів, що заборонену літературу їм підкинули під час обшуку. «Вони просто зайшли і підкинули. Я про це говорив, але тоді ще був у шоковому стані. Мати була при смерті, і я був зайнятий нею», — розповів Абхаіров. Коли його матері під час обшуку стало погано з серцем, їй викликали швидку допомогу — родичі й сам Абхаіров більше звертали увагу на її стан, ніж на оперативників.

Ескендер Абдулганієв частину вилучених під час обшуку предметів визнав своїми, але теж стверджував, що заборонену літературу йому підкинули в тумбочку ледь не у відкриту. Коли він побачив, як оперативник кладе журнали, запитав, що він робить. ФСБшник засміявся й відповів, що в суді розберуться.

Емірусеінов теж стверджував, що працівники ФСБ підкинули йому літературу, поки батько спілкувався з понятими. Протокол обшуку він підписувати відмовився.

Наприкінці останнього засідання Арсен Абхаіров попросив у суду дозвіл зв’язатися з матір’ю — побачення за весь час слідства, що триває рік, домогтися їм так не вдалося. Суд дозволив.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів