«Краще платити адвокату, ніж трунарю». Як в Україні судять за злочини при самообороні

Акція на підтримку Сергія Стерненка і за право на самозахист. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Акція на підтримку Сергія Стерненка і за право на самозахист. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

З початку 2019 року українські суди винесли 15 вироків щодо вбивств при перевищенні самооборони. Як правило, це побутові сварки, часто — у п’яному вигляді. Один із учасників починає бити, інший, захищаючись, хапається за ніж.

«Ґрати» вивчили судові рішення, поговорили з адвокатами і навіть інструктором із самооборони, намагаючись розібратися, які судові перспективи в тих, хто зумів себе захистити, але сам потрапив під кримінальне переслідування.

 

Вбивство: дитина принесла ніж

19 лютого 2019 року сім’я (редакція не називає прізвище, оскільки у справі йдеться про неповнолітню дитину — Ґ) — чоловік Павло, дружина Алла і двоє дітей, ночувала в себе вдома в селі Замшани Волинської області. Дорослі спали в різних кімнатах — як і останні п’ять років: у вироку Ратнівського районного суду йдеться, що чоловік і жінка часто конфліктували. Чоловік дружину бив і сам скаржився родичам на побої. Двічі суди притягали його до адміністративної відповідальності за психологічне насильство.

Тієї ночі подружжя лягло спати нетверезим. Алла ввечері випила з подругами в магазині, забравши з дитсадка молодшу дочку. Її чоловік до моменту повернення дружини й дочки теж був п’яний і спав у своїй кімнаті.

Близько першої години ночі Павло почав ломитися в спальню до дружини і дітей. Жінка, щоб не розбудити їх, вийшла на кухню. Чоловік повалив її на підлогу і почав тягнути за волосся. На крики матері прибіг 11-річний син, розтягнув батьків, і ті розійшлися по кімнатах. Із кухні в спальню дитина принесла ніж — «щоб мати могла захиститися, якщо батько знову накинеться на неї».

Через кілька хвилин Павло знову почав ломитися в кімнату до дружини і дітей. Алла розповідала, що спочатку намагалася відмахнутися від нападника ножем через дверний проріз. Але той відкрив двері, замахнувся кочергою, а потім схопив стілець і заніс над головою дружини. Подальші події, зі слів підсудної, суд описав так:

«Злякавшись за своє і дітей життя, вона протягнула вперед руку з ножем до його грудей і одразу ж викинула ніж. Побачила кров у районі грудей. Чоловік захрипів і впав спиною назад, ударившись при цьому головою об піч. Вона притримувала голову чоловіка, прикривала рану в грудях, намагаючись зупинити кровотечу. Одразу викликала швидку допомогу. У скоєному розкаюється, просить вибачення у потерпілих».

Експерт у суді відкинув версію, що підсудна тільки відмахувалася. Він встановив: смерть чоловіка настала від удару ножем у серце. Удар завдали зверху вниз і з зусиллям, тобто «в підсудної був умисел, спрямований на позбавлення життя потерпілого», — вирішив суд..

Акція на підтримку Сергія Стерненка і за право на самозахист. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Суддя Оксана Свистун визнала Аллу винною в умисному вбивстві при перевищенні меж необхідної оборони, призначила їй два роки умовно з випробувальним терміном три роки й зобов’язала виплатити по 150 тисяч гривень потерпілим — дітям загиблого чоловіка від колишніх зв’язків. Її адвокат Віталій Сілік розповів «Ґратам», що потерпілі намагалися оскаржити вирок і домогтися засудження за статтею «Умисне вбивство», але Апеляційний суд Волинської області підтвердив початкову кваліфікацію.

Із початку 2019 року українські суди винесли 15 вироків у справах про умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. У дев’яти випадках із 15 обвинувачені — жінки, які захищалися від своїх чоловіків, родичів або співмешканців.

Диявол у Вікні. Як громадянин Туреччини взяв у заручниці жінку з села на Прикарпатті

Покарання за умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони прописане в статті 118 Кримінального кодексу України й передбачає до двох років виправних робіт, або до трьох років обмеження волі, або до двох років позбавлення волі. Більшість вироків, які винесли українські суди з початку 2019 року за цією статтею, закінчилися умовними термінами.

 

Знову вбивство: без слідів крові і синців

27 березня 2018 року жителька села Ясенове Друге Одеської області Оксана Стрішкова отримала два роки в’язниці за вбивство чоловіка, яке, як вважав Іллічівський міськсуд, вона вчинила при перевищенні заходів самооборони. Роком раніше Оксана вдарила співмешканця ножем у шию. Суд першої інстанції визнав правдоподібною версію жінки, що вона схопилася за ніж, захищаючись від його побоїв. Одразу після вироку до засудженої застосували амністію і відпустили.

Прокуратура подала скаргу. Колегія Одеського апеляційного суду з головуючим суддею Олегом Копицею знайшла у справі нестиковки. По-перше, жінка стверджувала, що в день злочину співмешканець бив її руками і ногами по всьому тілу, від чого вона падала на підлогу. На тілі в неї знайшли два синці на плечі й передпліччі. Це не відповідає ударам, про які заявляла засуджена, — вирішив суд.

Також експерти з’ясували, що в загиблого було три поранення — в груди, шию та обличчя. А свідки в суді говорили: коли вони побачили загиблого чоловіка, слідів крові поряд із ним не було, але в сараї була ганчірка зі слідами крові. Апеляційний суд перекваліфікував справу з «легкої» 118-ої статті КК про перевищення самооборони на 115-у — «умисне вбивство», і призначив Стрішковій вісім років позбавлення волі.

 

Не вбивство: «хрестоматійна справа»

Президент Федерації крав-мага України Антон Фарб (праворуч). Фото зі сторінки Фара в фейсбуці

16 серпня 2017 року президент Федерації крав-мага України (ізраїльського мистецтва самооборони — Ґ) Антон Фарб повертався з Києва до Житомира. В автобусі через протяг він посварився з жінкою. На кінцевій його вже чекали троє: чоловік жінки, її син та друг сина. Вони почали бити Фарба. У спортсмена був із собою ніж: один нападник отримав поріз обличчя, інший — поріз шиї. Антон Фарб поїхав із місця події, не викликавши поліцію. Пізніше медики діагностували в нього струс мозку. Через кілька годин його затримали за підозрою в закінченому замаху на умисне вбивство двох і більше осіб.

Інтереси Антона Фарба представляли адвокати Микола Ореховський і Віталій Коломієць, які зараз входять до групи захисників ексголови одеського «Правого сектора» Сергія Стерненка, підозрюваного у вбивстві чоловіка, який на нього напав. У справі Фарба адвокати зібрали у вигляді доказів відео з камер спостереження і свідчення водія маршрутки. Захисники наполягали, що їхній клієнт мав право виїхати з місця події — він мав подбати про свою безпеку.

Через 20 годин після затримання Антона Фарба відпустили з ІТТ. Згодом прокурор закрив справу проти голови федерації крав-мага — замість підозрюваного він став потерпілим у справі про хуліганство.

Антон Фарб розповідає, що суд поставив крапку у справі минулого року. За статтею про хуліганство колишній чоловік жінки, а подружжя до моменту вироку встигло розійтися, отримав два роки умовно. Антон Фарб залишився незадоволений таким результатом, але апеляцію подавати не став.

«З мого боку, — це був спланований напад у складі групи осіб. Але прокуратура чомусь відкрила справу проти однієї людини за хуліганські дії. Я не вважаю, що це адекватний вирок», — пояснює Фарб «Ґратам».

Адвокат Микола Ореховський про нападників на свого клієнта говорить, якщо коротко: «Добре, що вони залишилися живі».

Адвокат Микола Ореховський (у центрі). Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Антон Фарб застосував ножа і в досить небезпечні місця відбулися поранення нападників. Але, слава Богу, вони живі й отримали таку науку, таким чином ознайомилися з нормами права України, що дає кожному громадянину право захиститися від протиправних посягань», — вважає юрист.

Випадок Фарба Микола Ореховський називає «хрестоматійною» справою, яка повністю вписується в статтю Кримінального кодексу про «необхідну оборону» (частина 5 статті 36 КК). За нею, громадянин не несе кримінальної відповідальності за застосування зброї або засобів самозахисту в трьох випадках:

  • якщо захищався від озброєної людини;
  • якщо відбивав атаку групи людей;
  • якщо нападник вторгся в житло або інше приміщення.

Тяжкість шкоди, яку завдав той, хто оборонявся, при цьому не враховується. На Антона Фарба нападала група людей. Адвокат Микола Ореховський вважає, що слідчі взагалі не повинні були відкривати проти нього справу.

«Як правило, правоохоронці перевіряють обставини шляхом підозри, а то і направлення справи до суду. Хоча, на моє переконання, повинні були б дотримуватися норм статей 91-92 КПК, які покладають на слідчого і прокурора обов’язок встановлювати не тільки обставини, які звинувачують, але й ті, які виключають кримінальну відповідальність», — каже адвокат.

У справі Стерненка захист теж намагається довести, що нападників було двоє, а, отже, — ексголова одеського «Правого сектора» не повинен нести кримінальну відповідальність. Прокуратура у відповідь заявляє, що Сергій Стерненко погнався за одним із двох нападників і добив його, вдаривши ножем у серце. Експерти суперечливо описують картину злочину і характер травм.

Микола Ореховський попереджає, що людина, яка відбилася від нападників, поранила їх або вбила, в будь-якому випадку повинна бути готова до того, що потрапить під слідство. Колега Ореховського Віталій Коломієць уточнює загальний принцип: крім трьох винятків, де межі необхідної самооборони взагалі не вказуються, захист повинен бути необхідним і достатнім, щоб відбити напад.

Адвокат Віталій Коломієць. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Не можна добивати лежачого, не можна надмірно застосовувати силу. Найчастіше це все розглядається в межах заборони завдавати тяжких тілесних ушкоджень. Якщо хтось смикнув дівчинку за косу за обставин, які не загрожували життю і здоров’ю, не потрібно різати горло або ногу після того, як відштовхнув кривдника. Це все зрозуміло юристу», — заявляє Коломієць.

Єдине, на що звертають увагу адвокати — в українському законодавстві не прописано застосування зброї: за майже 30 років так і не ухвалили закон про зброю. Для наочності юристи проводять паралель із правилами дорожнього руху.

«Якщо в нас є правило на вільне пересування і ми ходимо пішки в поле, нам ніяких правил не потрібно. Але якщо ми сідаємо в автомобіль, використовуємо засоби пересування, повинні бути правила. І правила, які регулюють вільне пересування, називаються Правилами дорожнього руху. Звичайні громадяни повинні мати право використовувати засоби самозахисту. І до цього порядку теж має бути застосований закон», — говорить Віталій Коломієць.

 

Кулаками можна, сковорідкою — не можна: практика Верховного Суду

У 2017 році в Україні запрацював оновлений Верховний Суд. У його практиці є щонайменше три справи, що стосуються самооборони.

У травні 2020 року Колегія суддів Касаційного кримінального суду на чолі з Аркадієм Бущенком розглянула справу про п’яну бійку в селі Гончарівське Чернігівської області. У лютому 2018 року поблизу місцевого кафе побилися двоє чоловіків, один із опонентів ударив іншого ножем. Потерпілий, як вважала прокуратура, отримав важкі травми і міг померти, якби вчасно не отримав медичну допомогу. Обвинувачений Сергій Брязкало отримав сім років за закінчений замах на умисне вбивство.

Його захисник Микола Скумин подав апеляцію, а потім і касаційну скаргу, просив більш м’яку кваліфікацію — замах на вбивство при перевищенні меж необхідної оборони.

Колегія Верховного Суду проаналізувала вирок і звернула увагу, що засуджений і потерпілий спочатку билися на кулаках. Потім їх розняли. Сторона захисту стверджувала, що потерпілий знову накинувся на суперника і тоді, захищаючись, засуджений схопився за ніж. Судді з цим висновком не погодилися.

«Навіть якщо спиратися на версію сторони захисту й допустити, що потерпілий мав намір продовжити бійку, обставини цієї справи не свідчать про те, що той збирався застосувати велику ступінь насильства, ніж те, що застосовувалося в попередньому епізоді бійки, і, таким чином, засуджений опинився у стані необхідної самооборони», — записали судді до постанови й залишили вирок у силі.

У вересні 2019 року інша колегія суддів Верховного Суду на чолі з Олегом Могильним розібрала вирок Шевченківського райсуду Запоріжжя у справі про умисне вбивство. До цього він встояв в апеляції.

За матеріалами справи, засуджений Дмитро Куштанов ударив опонента ножем під час п’яного конфлікту. Сторона захисту стверджувала, що загиблий спочатку увірвався в кімнату Куштанова, бив його рукою по голові, а потім схопився за сковороду. Дмитро встиг нанести удар ножем, а від удару сковородою по голові знепритомнів.

Верховний Суд вирішив, що судді апеляційного суду не досліджували мотивів засудженого і не застосували статтю 36 Кримінального кодексу, яка визначає поняття необхідної оборони.

«Прийшовши до висновку, що не можна вважати єдиним порятунком від нападника, який завдав легких тілесних ушкоджень, заподіяння йому смерті, апеляційний суд не перевірив, що закон передбачає виключення із загального правила про те, що при необхідній обороні особа, яка захищається, має дотримуватися певної межі, завдаючи шкоду тому, хто нападає. Цими винятками є напад озброєної особи, напад групи осіб або протиправне насильницьке вторгнення в житло чи інше приміщення. У таких випадках шкода, заподіяна особі, яка нападає, не обмежена ніякими межами, аж до позбавлення нападника життя», — нагадала колегія і відправила справу на новий розгляд до апеляційного суду.

Акція на підтримку Сергія Стерненка і за право на самозахист. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

26 квітня 2018 року Колегія на чолі з Валентиною Щепоткіною розглянула справу про умисне вбивство при перевищенні меж необхідної оборони. За вироком Коломийського міськрайонного суду Віктор Костюк отримав два роки в’язниці за те, що вбив жінку, яка увірвалася разом зі знайомим до нього в квартиру й напала на нього.

Суд першої інстанції так описував те, що сталося. У 2014 році Костюк зайшов у гості до сусідки, де разом зі знайомими вони випивали. Потім знайомі заснули, а Костюк пішов до себе додому, але перед цим образив жінку. Та розбудила товаришів по чарці, один із них разом зі скривдженою знайомою пішов розбиратися з кривдником. Удвох вони увірвалися до нього в квартиру, напали на нього, під час оборони Костюк вдарив жінку ножем.

Касаційну скаргу на вирок подавали і прокуратура, і адвокат. Прокурори просили кваліфікувати дії Костюка як умисне вбивство, захисниця — визнати клієнта невинуватим.

Вирішальним для Верховного суду стало те, що двоє нападників незаконно проникли в житло засудженого. Межі самооборони в цьому випадку не застосовуються. Судді закрили справу за відсутністю в діях чоловіка складу злочину.

Роз’яснення суддів Верховного суду, які знайшли відображення в рішеннях за касаційними скаргами, про те, що вважати необхідною обороною, які її межі, коли вони не застосовуються, — обов’язкові не тільки для судів нижчих інстанцій, а й для слідчих і прокурорів, — стверджує адвокат Микола Ореховський. Закон «Про судоустрій і статус суддів» зобов’язує застосовувати норми права так, як роз’яснив їх Верховний суд.

 

«Про все інше подбає адвокат або лікар»»

Співавтор цього тексту близько року ходить на заняття з самооборони. На тренуваннях вчать, як блокувати удари й бити у відповідь, захиститися, якщо погрожують ножем, відібрати зброю. Інструктор Володимир Кучма постійно при цьому промовляє: якщо людина відібрала ніж у опонента, застосовувати його проти кривдника не можна.

«З юридичної точки зору, в момент, коли ви відібрали ніж, він став вашим. І, якщо ми не беремо до розгляду ситуацію з декількома противниками, то застосування зброї буде перевищенням меж допустимої самооборони. Однак я знаю випадок, коли ніж застосовувався проти групи нападників. І слідчі намагалися інтерпретувати це як перевищення меж самооборони. Це вже юридична гра», — розповідає Володимир Кучма.

 Інструктор із самооборони Володимир Кучма. Фото зі сторінки Кучми в фейсбуці

Кучма — інструктор із самооборони з десятирічним стажем. Вважає, що в українському законодавстві багато неоднозначних моментів, із якими може зіткнутися людина, яка захистилася.

«Система відверто ущербна в плані самооборони. Вона не враховує різницю в здібностях і силових характеристиках. Якщо ми візьмемо дівчину в 50 кілограмів і середньостатистичного чоловіка, будемо відверті: без зброї їй захиститися майже неможливо. Немає застережень, немає умовностей, які могли б це допустити. Якщо людина застосовує до мене неявне фізичне насильство — наприклад, штовхає — а я його вдарив, то в цій ситуації я завдав шкоди, а він мені — образу, я — провокатор. Дуже спірна буде ситуація в суді. Це поле абсолютно не конкретизоване. І найкраще, що інструктор із самооборони може порадити — це не вступати в силовий конфлікт, а, якщо вже вступати, битися за своє життя. Там, як пощастить», — каже інструктор.

Володимир Кучма жартує, що, якщо дійшло до силового протистояння, згодом краще заплатити адвокату, ніж трунарю. Базову пораду він формулює двома словами: «Бий, біжи».

«Не вступайте в довгостроковий конфлікт, шукайте допомоги, створюйте шум, який допоможе перетворити конфлікт із силового на соціальний, коли можна буде отримати підтримку оточуючих. Якщо такої можливості немає, в першу чергу подбайте про своє життя. Про все інше подбає адвокат або лікар, якщо він буде потрібен. Далі, в першу чергу, потрібно потрапити в безпечне місце, а звідти вже телефонувати в поліцію і швидку допомогу», — підсумовує інструктор.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств «У таких умовах щось планувати просто неможливо»

«У таких умовах щось планувати просто неможливо»

Слідчий поліції про те, як коронавірус заважає розслідуванню вбивств

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів