Карта, спори, два суди. Як у Харкові маршал Жуков «програв» дисиденту Григоренку

Карта, спори, два суди. Як у Харкові маршал Жуков «програв» дисиденту Григоренку

Із початку травня Харківська міськрада намагається повернути проспекту Петра Григоренка декомунізовану назву – на честь Георгія Жукова. Місцеві активісти і представники політичних партій виступають проти. Влітку вони звернулися до суду й виграли його. 8 листопада апеляція підтвердила: повернення проспекту імені Жукова – незаконне.

 

На фасадах будинків уздовж проспекту – сліди від старих табличок. Нові, з написом «проспект Георгія Жукова», висять на рівні третього поверху. На цьому ж проспекті встановлено бюст маршалу, біля його підніжжя хтось залишив букет квітів. Про своє ставлення до зворотного перейменування проспекту місцеві жителі говорять неохоче. «Я думаю, в нашому місті є проблеми серйозніші, ніж назви вулиць», – відповідає дівчина.

«Погано ставлюся, – каже жінка постарше. – Я не поважаю маршала Жукова. Мій свекор із ним служив. І я з першоджерела знаю, що він цього не гідний».

Поки говорю з жителями, двоє пенсіонерок проходять повз, прислухаються й голосно обурюються: «Коли ж ви заспокоїтеся?».

«Це герой. Такі люди повинні не просто поважатися, а бути увічнені», – вважає пенсіонер. «Це все-таки маршал, заслужена людина, – говорить ще один чоловік. – А хто такий Григорович? (Насправді дисидента звали Петро Григоренко – Ґ). Ну дисидент, ну і що? Що він зробив?»

 

Передвиборна карта міста

У Харкові процес декомунізації почався у 2015 році. Через рік, під час другої хвилі перейменувань, проспекту Георгія Жукова дали нову назву – на честь українського правозахисника й дисидента Петра Григоренка. А цього року, 8 травня, на сайті Харківської міськради зареєстрували петицію про повернення проспекту Григоренка попередньої назви – маршала Жукова.

Цю петицію публічно підтримав харківський міський голова Геннадій Кернес.

Сегодня на сайте горсовета опубликованы две петиции. Одна – с предложением убрать палатку с пл. Свободы. Вторая – о том,…

Posted by Геннадий Кернес on Wednesday, May 8, 2019

Його опоненти назвали це «заграванням із електоратом напередодні парламентських виборів»: через кілька тижнів Геннадій Кернес оголосив, що разом із мером Одеси Геннадієм Трухановим братиме участь у парламентських виборах. За добу петиція набрала понад п’ять тисяч голосів, необхідних для розгляду. У відповідь в Українському інституті національної пам’яті заявили, що перейменування назад суперечить закону про декомунізацію.

2 червня активісти, серед яких були представники партії «Національний корпус», повалили бюст Жукова.

Це сталося під час з’їзду «партії мерів» Кернеса і Труханова. Тоді ж в своєму виступі Геннадій Кернес пообіцяв відновити пам’ятник. Через місяць бюст Жукова відреставрували й повернули на місце.

19 червня на засіданні сесії Харківської міськради депутати проголосували за повернення проспекту Григоренка імені Жукова. Це рішення пояснили тим, що «життя і діяльність Жукова пов’язані зі спротивом і вигнанням нацистських окупантів із України, а також звільненням міста Харкова за часів Другої світової війни». Деякі депутати висловлювалися проти перейменування, а активісти, серед яких були представники політичних партій «Свобода» і «Національний корпус», протестували в цей час під стінами міськради.

Наприкінці червня вночі міська влада почала міняти таблички на фасадах будинків уздовж перейменованого проспекту, що налякало місцевих жителів. Вранці активісти зняли таблички «проспект Георгія Жукова» й повісили «проспект Петра Григоренка». Після цього муніципальні працівники встановили нові таблички з Жуковим, але вже на рівні третього поверху, щоб дістати їх було важче.

 

Суд перший

Через зворотне перейменування до суду звернулися представники харківських осередків політичних партій «БПП «Солідарність», «Демократична сокира», «Свобода», а також лідер партії «Національний корпус» Андрій Білецький, засновники громадської організації «Харківський антикорупційний центр», депутат міськради Ігор Черняк і депутат облради Дмитро Булах. Вони вимагали визнати незаконним і скасувати рішення міськради про повернення проспекту імені Жукова.

У вересні Харківський окружний адміністративний суд задовольнив їхній позов. При цьому суд не відповів на питання, чи суперечить зворотне перейменування закону про декомунізацію. На рішення суду вплинув один із аргументів позивачів – про недотримання процедури й регламенту. Порушенням суд визнав те, що перед поверненням Жукова на карту міста міськрада не провела громадські слухання.

Геннадій Кернес заявив, що міськрада оскаржуватиме рішення суду

«Ми наполягатимемо на тому, що мали право повернути його ім’я проспекту саме в рамках так званого «Закону про декомунізацію», оскільки Георгій Жуков був одним із ключових воєначальників, які визволяли Україну від нацизму», – написав Кернес у своєму офіційному телеграм-каналі.

У той же час директорка Північно-східного відділення Українського інституту національної пам’яті Марія Тахтаулова в коментарі «Ґратам» сказала, що законних підстав для чергового перейменування немає. Український інститут національної пам’яті бере участь у процесі як третя особа.

«Позиція Українського інституту національної пам’яті залишається незмінною. Жоден топонім на мапі України і Харкова зокрема не може бути названий на честь Георгія Жукова», – сказала Тахтаулова.

На її думку, це суперечить Закону України «Про присвоєння юридичним особам та об’єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій».

 

Спори

8 листопада перед початком розгляду апеляції міськради на акцію протесту зібралися активісти і представники політичних партій «БПП «Солідарність», «Демократична сокира», «Свобода», «Національний корпус» і «Правий сектор». Вони вийшли з прапорами партій, висловилися проти перейменування й наклеїли на фасад суду карикатури із зображеннями Георгія Жукова й Геннадія Кернеса.

Активісти. Харків. Фото: Павло Стех

«Політична складова цього питання полягає в тому, що ця історія почалася напередодні 9 травня, – сказав «Ґратам» учасник процесу, голова Харківської обласної організації Всеукраїнського об’єднання «Свобода» Ігор Швайка. – Це спроба Харківської міськради пограти на почуттях людей, які досі дивляться на «хороший» Радянський Союз. Спроба повернути старі імена, щоб набрати собі електоральні очки».

Один із активістів переодягнувся в маршала Жукова. На ньому був кітель із медалями й кашкет, на обличчі й руках – червона фарба, що символізує кров. «Я дуже вдячний нашій міській раді, нашим харків’янам, які так активно підтримали петицію, щоб увічнити, не дати знищити пам’ять про мене в нашому славному і великому місті», – іронізував активіст, стоячи на табуреті.

«Жуков» та інші активісти. Харків. Фото: Павло Стех

«Я оголошую в нашому місті військовий стан, – продовжив він. – В ім’я нових подвигів – трудових і військових, і заявляю, що розпускаю всю міську раду, а посада мера скасовується».

«Ти взагалі розумієш, що таке комунізм?» – відреагував на виступ «Жукова» перехожий.

«Прекрасно розумію, у мене диплом із політології, я фахівець. Це абсолютно недієздатна ідея», – відповів «Жуков».

«Хто такий піонер? Хто такий комсомол? Ти це розумієш?» – обурився перехожий.

Після словесної перепалки «Жуков» повернувся на табурет, налив у стопку сік із пачки з написом «Кров хохляцька» і випив зі словами «В ім’я Леніна і вождя нашого Сталіна!».

 

Суд другий

Під час розгляду апеляції міськради заступник директора юрдепартаменту Костянтин Прокоп’єв перерахував аргументи своєї скарги, серед яких була «відсутність порушення прав позивача».

«На мій погляд, саме з’ясування цієї обставини – саме участі маршала Жукова у вигнанні нацистських окупантів із України, є головним питанням», – заявив Прокоп’єв.

Ймовірно, він мав на увазі, що суд першої інстанції не відповів на питання, чи суперечить рішення міськради закону про декомунізацію.

Костянтин Прокоп’єв зазначив, що в Україні немає реєстру осіб, імена яких підпадають під цей закон. Він також клопотав про військову експертизу, щоб з’ясувати, чи брав Георгій Жуков участь у Другій світовій війні. Але суд відмовив йому, з формулюванням: «це не має відношення до справи».

Представник міськради Костянтин Прокоп’єв (ліворуч) і позивачі (праворуч). Фото: Павло Стех

Зі свого боку позивачі – представники політичних партій і громадські активісти – просили залишити в силі рішення суду першої інстанції. Як і раніше, вони апелювали до того, що міськрада не провела громадські слухання перед ухваленням рішення про повернення Жукова.

Крім того, позивачі зажадали у Прокоп’єва доказів того, що Жуков «був визволителем України і Харкова зокрема». Суддя Тетяна Перцова кілька разів просила учасників процесу не оцінювати Жукова. «Я розумію, що у вас різні погляди», – говорила вона.

У результаті суд частково задовольнив апеляційну скаргу. Він скасував рішення суду першої інстанції й виніс своє, яке знову скасувало рішення міськради. Фактично апеляційний суд залишив у силі рішення про заборону називати проспект іменем Жукова.

Судді Тетяна Перцова, Ігор Чалий і Сергій Жигилія. Фото: Павло Стех

«Рішення – на користь позивачів, – пояснила процедуру суддя Тетяна Перцова. – Однак, оскільки суд першої інстанції розглянув справу в порядку спрощеного позовного провадження, це є обов’язковою підставою для скасування рішення, правильне воно чи ні».

Постанова набула чинності й може бути оскаржена у Верховному Суді протягом місяця. Офіційної заяви представників міськради про те, що вони його оскаржуватимуть, поки не було.

 

Трохи пізніше в пресслужбі міськради повідомили, що після судового засідання невідомі облили зеленкою замдиректора юрдепартаменту Костянтина Прокоп’єва, через що він потрапив до лікарні. За словами пресслужби, чиновник встиг сфотографувати одного з нападників.

«У свою чергу Харківська міська рада вимагає від правоохоронних органів оперативно розслідувати цей інцидент і притягнути винних до відповідальності», – заявили в міськраді.

Через годину в поліції відкрили кримінальне провадження за статтею «хуліганство». За інформацією поліцейських, чиновник міськради отримав опік очей.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів