«Хаос і груповий напад на правоохоронців». В суді про розстріли на Майдані однополчанин обвинувачених «беркутівців» розповів свою версію подій 18 лютого

Бійці «Беркута» стоять біля барикади під пішохідним мостом на вулиці Інститутській 18 лютого 2014 року. Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)
Бійці «Беркута» стоять біля барикади під пішохідним мостом на вулиці Інститутській 18 лютого 2014 року. Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)

На слуханнях про масові розстріли на Майдані 20 лютого 2014 року боєць «чорної роти» Іван Барахтянський згадував правила застосування зброї проти мітингуючих, проте самої зброї згадати не зміг.

 

В Святошинському райсуді Києва продовжують слухати справу про вбивство активістів Євромайдану 20 лютого 2014 року. На лаві підсудних – двоє колишніх співробітників спецроти «Беркута», Сергій Тамтура та Олександр Маринченко. До обміну ув’язненими в грудні минулого року обвинувачених було п’ятеро – Сергій Зінченко, Павло Аброськін і Олег Янишевський залишились після обміну в «ДНР». Суд розділив справу і продовжив її слухати тільки щодо двох беркутівців.

Адвокати колишніх міліціонерів доказують в суді, що їх підзахисні невинуваті, а навпаки, самі були потерпілими на Майдані від нападів «озброєних злочинців» – учасників протесту. Тамтура і Маринченко заявляли, що хочуть «відновити чесне ім’я спецпідрозділу», а революцію на Майдані називали «державним переворотом».

Після майже річної перерви суд продовжує допит свідків захисту.10 грудня суд присяжних заслухав колишнього командира третього взводу четвертої роти київського полку «Беркут» Віталія Косенького, а 16 грудня допитали ще міліціонера – однополчанина обвинувачених Сергія Тамтури та Олександра Маринченка, бійця спецроти київського «Беркута» Івана Барахтянського.

Барахтянський, якому у 2014 році було 24 роки, не приймав участі в ранкових боях 20 лютого і не був їх свідком – за два дні до цього він отримав поранення під час сутичок під Верховною Радою і попав в госпіталь.

«Ґрати» детально переказують спогади міліціонера про події того дня.

Колишній співробітник «Беркута» Олександр Маринченко (зліва), адвокат Ігор Варфоломіїв, адвокат Олександр Горошинський, колишній співробітник «Беркута» Сергій Тамтура (справа) повернулись на підконтрольну територію після обміну. 8 лютого 2020.  Фото: фейсбук адвоката Олександра Горошинського

«Знайомий з Саньою, з Тамтурою. Працювали разом», — пояснив на початку засідання 30-річний Барахтянський суду свої стосунки з обвинуваченими.

До лютого 2014 року він вже рік служив альпіністом 3-го взводу спецроти київського «Беркута» у званні сержанта. В цьому ж взводі служили Павло Аброськін і Сергій Зінченко, Тамтура і Маринченко були в іншому.

Командира спецроти Дмитра Садовника також обвинувачують в розстрілах 48 учасників Євромайдану 20 лютого 2014 року. Його затримували в 2014 році, але суддя Світлана Волкова відпустила Садовника під домашній арешт, невдовзі він втік до Криму, де отримав російське громадянство. Цього літа суд дозволив розслідувати його злочини заочно.

Ще одного обвинуваченого, Олега Янишевського, заступника командира полку «Беркут», Барахтянський по-старому назвав «замполітом». Коли головуючий суддя Сергій Дячук зауважив, що такої посади офіційно не існує, то ексберкутівець збиваючись пояснив: «Були в нас в актовому залі якісь ці… Він там нам розповідав, зачитував».

 

«Наступали, відступали, здавалось, як по якійсь команді»

Всі дві години свого допиту колишній міліціонер говорив, з трудом підбираючи слова. Судді Дячуку навіть довелося підказувати йому, як формулювати думки в хронологічному порядку: «Наприклад, я зайшов в ліс, зліва дивлюся — маслюки. Зрізав, поїв, присів, покликав друга, з’їли по пиріжку. Пішли вправо — там появились піддубовики».

В першу чергу свідка попросили переказати події 18 лютого. Багатьох деталей Барахтянський згадати не зміг, мовляв, пройшло вже сім років.

На Майдані спецроту задіювали ще в грудні 2013 року, але до 18 лютого вона стояла в резерві. В той ранок бійців вперше вивели на передову в урядовому кварталі.
Вранці до будівлі парламенту прийшли тисячі демонстрантів з Майдану, вимагаючи від депутатів скоротити повноваження президента Віктора Януковича.. Опозиція назвала акцію «мирною ходою», проте закінчилась вона першими розстрілами протестуючих.

За злочини 18 лютого на лаві підсудних опинилися бійці харківського і львівського «Беркута». Столичні беркутівці, як вважає слідство, відкрили вогонь по протестуючих 20 лютого. Кривавий розгін Майдану санкціонував президент Віктор Янукович, доручивши виконання голові МВС Віталію Захарченку і керівнику СБУ Олександру Якименку.

Війна і «Мирна хода». З чого почалися розстріли на Майдані, хто за це відповів, а хто пішов на підвищення

«У нас була команда не дати пройти до Верховної Ради», — почав свою розповідь про події Іван Барахтянський, — Було все тихо. Мітингуючі виявляли свої побажання, а потім десь ближче до обіду почалися безпорядки. І наш ротний дав команду виставлятися».

Командування не інструктувало бійців про завідомо мирний характер демонстрації. Але Барахтянський знав, що протестуючі «вимагали євроінтеграції».

Правоохоронці, озброєні спецзасобами -щитами, кийками і газовим балончиком —  вишикувалися піввіссю навпроти входу до Верховної Ради, по всій ширині Маріїнського парку до вулиці Грушевського. Барахтянський стояв десь в середині шеренги. В ній разом з «беркутівцями» в строю були бійці внутрішніх військ.

Подальші події колишній міліціонер описує як «хаос»: протестуючі, яких, за його оцінкою, було в два-три рази більше, ніж правоохоронців, атакували хвилями.

«Вони побігли, потім назад відійшли. Коли набігали — поводили себе агресивно, били, стріляли з різніх якихось різних… зброя-не-зброя. Потім на якийсь час вони відійшли. Ми стояли знову. Знову вони почали наступати, знову почалися безпорядки. Знову те ж саме каміння полетіло. Скільки часу — важко сказати», — збиваючись, згадував свідок.

Барахтянський розповідає: зі сторони Маріїнського парку в його шеренгу летіли камені, бруківка, феєрверки, димові гранати, коктейлі Молотова. Люди «кричали різні лозунги» і «нецензурно лаялись» вимагали від правоохоронців піти.

Протестуючі в урядовому кварталі, лютий 2014 року. Фото: Євгеній Фельдман

На думку Барахтянського атаки протестуючих були організованими.

«Наступали, відступали, здавалось, як по якійсь команді… Серед мітингуючих кричав хтось: Стій! Назад!», — розповідав він. Але хто саме віддавав ці команди, «беркутівець» не знає.

В боях в Маріїнському парку на боці силовиків бились учасники Антимайдану — «тітушки», що били протестуючих бітами і металевими прутами. Адвокатка потерпілих Євгенія Закревська намагалась розпитати Барахтянського про їх ролі. Але він стверджував, що не бачив нічого подібного, а згорілу недалеко палатку Антимайдану прийняв за палатку внутрішніх військ.
В одній з атак Барахтянський отримав поранення.

«Я відчув біль в правому бедрі… Відійшов, відчув тепле щось. Зрозумів, що кров. Вийшов з шеренги, підійшов до автобуса. Кров тече. Зайшов в автобус, водій дав мені аптечку. Я подивився — там дірка. Напевно, на адреналіні, що я на ногу наступав адекватно, не кульгав. Було боляче, але терпимо», — згадував Барахтянський. Потім з його ноги витягнули гумову кулю.

«Беркутівець» перемотав ногу бинтом і знову став у стрій. Сутички затихли на годину чи навіть більше. Протестуючі з кимось домовлялись, припускав Барахтянський в суді.
Але вже в наступній атаці він отримав друге поранення — в ліве коліно прилетіла бруківка.

«Я впав, мене підняли пацани, не знаю навіть хто. Один ВВ-шник і хтось ще з моїх пацанів. Підняли і відтягнули до автобуса. Я там сів, вже не встати», — розповідав свідок.

Близько 17 чи 18 години разом із всією ротою він вирушив на базу. Звідти Барахтянського повезли в госпіталь МВС на Лук’янівці. Там він пролежав два тижні, а після ще два чи три тижні знаходився вдома на лікарняному. Повернувшись на службу, міліціонер дізнався, що «Беркута» більше немає.

 

Чи видавали зброю?

Слідство вважає, що ввечері 18 лютого командир столичного «Беркута» Сергій Кусюк усно наказав озброїти спецроту Дмитра Садовника. Бійці із зброєю виїхали в центр Києва — стріляти вони почали добу потому, вранці 20-го . Про ці обставини Івана Барахтянського детально допитували прокуратура, адвокати обвинувачених і представники потерпілих.
Колишній міліціонер не зміг згадати, чи бачив він Кусюка під Верховною Радою чи ввечері на базі. Наказів озброювати спецроту він не чув, зброї в руках своїх бійців чи в автобусах не бачив.

Втім, один дробовик «Форт-500» Барахтянський все ж помітив. Він розповів, що зі зброї в Маріїнському парку стріляв правоохоронець, але не впізнав з якого саме підрозділу той був.

«Мирна хода» і подальші зіткнення в Києві 18 лютого 2014 року. Фото: Радіо Свобода (RFE/RL)

У 2014 році з арсеналу столичного «Беркута» пропало 24 автомати Калашникова, снайперська гвинтівка Драгунова і три помпові рушниці. Слідство вважає, що саме з них розстрілювали протестуючих 20 лютого.

Рік потому на Жуковому острові знайшли фрагменти 23 «калашникових», гвинтівки і гладкоствольної зброї — ідентифікаційні номери на них спиляли і зачистили, проте слідство встановило, що знайдені деталі — частина озброєння «беркутівців», яке пропало.

Сторона обвинувачення розпитувала Барахтянського, чи знав він щось про пропажу зброї, і що сталося з автоматом, закріпленим за ним. Але свідок не зміг згадати, яку саме зброю отримав після повернення з лікарняного: свою стару чи якусь нову. При цьому саму процедуру поводження зі зброєю він не описав як строгу — її видавав тільки черговий в обмін на контрольну карточку із серійним номером автомата. Якщо б зброя пропала, його б обов’язково спитали про це в полку, стверджував міліціонер.

В суді представники обвинувачення показали Барахтянському декілька скріншотів з відеосюжетів, знятих 20 лютого «BBC», «Радіо Свобода» і «ТРК Україна». На них люди в чорній формі з жовтими пов’язками і автоматами «Калашникова» стріляють в протестуючих — по версії слідства, серед них були і підсудні.

Але свідок нікого не впізнав достеменно. Барахтянський підтвердив, що в одного з людей на скріншоті рукавиця, схожа на рукавицю Садовника — у того чітко видно протез правої кисті. Прокурори спитали «беркутівця», чи знав він, що Сергій Зінченко, який служив з ним в одному взводі, був шульгою — на одному з відео спецназовець в чорному стоїть в лівосторонній стійці. Барахтянський не мог згадати і цього, але розповів, що на полігоні їх вчили стріляти з обох стійок.

Спецназівці з автоматами Калашникова і снайперською гвинтівкою ведуть вогонь по протестуючих. Київ, 20 лютого 2014. Скріншот з відео Радіо Свобода

Він пояснив, що спецрота була не єдиним підрозділом, який носив в ті дні чорну форму. Схожа, наприклад, була у спецназу внутрішніх військ з «Омеги», однак вони відрізнялись нашивками. Нашивки «Беркута» свідок опізнав на скріншотах з відео 20 лютого, як втім і особливості автоматів: чорні магазини і приклади, які складаються вгору.

 

«Обстановка для застосування зброї»

Барахтянський в суді стверджував, що нічого не чув про підготовку Антитерористичної операції — її СБУ оголосила в ніч на 19 лютого.

«Виїжджали на масові заходи», — розказував він про завдання, поставлені перед підрозділом 18 лютого.

Того ранку в автобусі по дорозі до центру Києва командири спецроти екзаменували бійців по нормах, які регламентують застосування зброї — в якості тренування. Ці норми міліціонери вивчали ще на навчанні і постійно повторювали. «Беркутівці» також регулярно тренувались з автоматами Калашникова на полігоні.

Головуючий суддя Дячук спитав  Барахтянського: чи вважав той, що обстановка на Майдані 18 лютого давала право міліціонерам стріляти в протестуючих, згідно закону?

«Знаєте, тоді такі часи були… Якщо брати закони, то співробітник міліції має право без попередження застосовувати зброю при груповому нападі осіб», — повідомив він.

На питання адвоката обвинувачених Стефана Решки, чи були у Барахтянського підстави вважати, що 18 лютого відбувався груповий напад на правоохоронців, той відповів: так, звичайно.

«Якщо в законному полі, то співробітник міліції повинен був вже давним давно застосувати зброю для захисту себе, оточуючих. Тим не менше…» — запнувся він.

На питання прокурора Яніса Сімонова, чи готовий був Барахтянський сам стріляти в протестуючих, той знову однозначно відповів: звичайно, ні.

— Якщо б ваш керівник роти, взводу, полку дав таку вказівку застосовувати зброю, ви б її застосували в такій обстановці, саме в протистоянні? — уточняв Сімонов

— Не знаю, — відповів Іван Барахтянський.

Допит свідка тривав майже дві години. Суд оголосив перерву до 23 грудня. На наступному засіданні продовжать слухати нових свідків захисту.

 

 

 

 

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів