Прокуратура 20 листопада остаточно втратила право вести досудове розслідування у кримінальних справах. Кілька сотень проваджень тепер мають передати іншим слідчим органам: ДБР, НАБУ, СБУ і поліції. «Ґрати» розбирались у тонкощах цього процесу і з’ясовували, як міграція справ позначиться на їхньому розслідуванні.

Із 20 листопада 2019 року органи прокуратури остаточно втрачають слідчі функції. Такі зміни були передбачені ухваленими ще 1996 року положеннями Конституції України, потім закріплені в Кримінально-процесуальному кодексі 2012 року, однак дедлайн неодноразово переносили. Останні зміни набрали чинності в листопаді 2017-го — з того часу органи прокуратури не можуть відкривати нові кримінальні справи. Два роки було у слідчих, щоб закінчити старі.

Повністю з цим завданням прокуратура не впоралася — на кінець жовтня в роботі залишалося ще 708 нерозкритих справ. Генеральний прокурор Руслан Рябошапка в середу не зміг назвати точну кількість розслідувань, що залишалися в органах прокуратури до 20 листопада. Зі статистики Генпрокуратури (ГПУ) слідує, що справи активно передавали іншим слідчим органам протягом усього року — за січень-жовтень прокуратура перенаправила за підслідністю 1317 справ.

ДБР в очікуванні «справ Майдану»

Розслідування злочинів, скоєних під час протестних акцій взимку 2013-2014 років — найпублічніша частина роботи слідчих Генпрокуратури останніх років. Більшість цих справ вело управління спеціальних розслідувань під керівництвом Сергія Горбатюка, звільненого з ГПУ в жовтні.

Ні Горбатюк, ні Рябошапка не називають точну кількість кримінальних проваджень, які перебували в роботі управління. Зараз ГПУ проводить аудит цих справ, у середу генеральний прокурор запропонував родичам загиблих учасників протесту увійти до «інвентаризаційної комісії».

Формально, більшість «справ Майдану» вже передані в Держбюро розслідувань (ДБР), однак суто фізично передача матеріалів із офісу прокуратури та їхній аудит, за словами Рябошапки, займуть до трьох місяців. На цей час слідчий процес буде припинений. «Ми б дуже хотіли, щоб процес пройшов максимально швидко, але йдеться про тисячі томів», — сказав у середу генпрокурор.

У ДБР для нових справ створили спеціальний підрозділ. За словами директора бюро Романа Труби, поки в ньому працює 20 слідчих. Як швидко вони зможуть увійти в курс нових справ поки не зрозуміло, але допомагатимуть їм у цьому прокурори з управління спецрозслідувань — за ними збереглося процесуальне керівництво над «справами Майдану». Крім того, Руслан Рябошапка стверджує, що прокурори зі створеного в жовтні департаменту процесуального керівництва щодо злочинів, здійснених у зв’язку з масовими протестами в 2013-2014 роках, зможуть у разі потреби забезпечити невідкладні слідчі дії у «справах Майдану».

Передбачалося, що разом зі справами в ДБР перейдуть і слідчі з ГПУ — на цьому зокрема наполягає Адвокатська дорадча група (АДГ), що представляє потерпілих учасників протестів. Однак штатна чисельність бюро обмежена півтора тисячами посад по всій країні, до того ж набір у нього відбувається на конкурсній основі. Виправити ситуацію може поправка до закону про ДБР, яка дозволить слідчим управління спецрозслідувань переводитися в бюро поза конкурсом.

Поправку вже схвалив профільний комітет Верховної Ради, однак депутати не встигли розглянути її минулого тижня в сесійній залі, й питання відклалося до наступного пленарного засідання вже в грудні. Тепер АДГ вимагає позачергового засідання парламенту для розгляду законопроєкту про ДБР, а також призупинити фактичну передачу справ бюро до формування там повноцінного відділу під керівництвом Сергія Горбатюка.

21 листопада, в шосту річницю початку протестів адвокати потерпілих проводять мітинг «Не злий справи Майдану», побоюючись заморожування розслідування злочинів.

Родичі постраждалих учасників Майдану пікетують Офіс президента, 8 листопада 2019 року. Фото: Адвокатська дорадча група

НАБУ та інші

Близько 40 проваджень управління спецрозслідувань — ті, що стосуються корупційної діяльності вищих посадових осіб часів Віктора Януковича, — ГПУ передасть у Національне антикорупційне бюро. Як пояснив «Ґратам» Олексій Донський — заступник начальника департаменту процесуального керівництва у «справах Майдану» — контролювати передані в НАБУ справи зможе тільки Спеціалізована антикорупційна прокуратура. «Максимум — до групи зможуть включити нашого прокурора, але це теж спірне питання», — пояснив він.

У НАБУ перейдуть провадження не тільки управління спецрозслідувань, але й інших слідчих підрозділів прокуратури — Головного слідчого управління і слідчих відділів військової прокуратури. За словами Руслана Рябошапки, серед справ останньої — близько двох третин стосуються невластивих їй корупційних злочинів.

Серед проваджень, у які тепер повинні вникати детективи НАБУ, справа про виведення з Приватбанку декількох мільярдів гривень у вигляді кредитів підконтрольних Ігорю Коломойському компаній. Ще одна резонансна справа — про «злочинну організацію» олігарха Сергія Курченка, в рамках якої минулого тижня був затриманий, але пізніше відпущений під заставу голова правління Укрексімбанку Олександр Гриценко.

«Прокуратура вже майже втратила право розслідувати цю справу, але хоче спихнути її в НАБУ, причепивши до неї хоч одного підозрюваного», — стверджував у розмові з «Ґратами» адвокат Гриценка Денис Галанський.

У пресслужбі НАБУ не змогли назвати «Ґратам» точну кількість нових проваджень, що на них звалилися. У 2017 році масова передача справ уже призводила до конфлікту між відомствами. Тоді пресслужба НАБУ стверджувала, що велика кількість нових проваджень фактично зупинить роботу 200 детективів над розслідуванням злочинів високопосадовців.

Сьогодні начальниця відділу зі зв’язків з громадськістю бюро Оксана Митницька пояснює, що передача проваджень від ГПУ до НАБУ стала звичайною справою, однак, як саме бюро вчинить із новими справами, поки не ясно. «Їх усе доведеться перевіряти на предмет фактологічних даних, — пояснює вона. — Може там деякі й доведеться взагалі закрити».