Російський прокурор Сергій Айдінов завершив свій виступ у судових дебатах у справі 64-річного Зекір’ї Муратова з Алушти. Держобвинувачувач просить у судової колегії для нього 12 років ув’язнення, перші три роки з яких Муратов має провести у в’язниці, решту — у колонії суворого режиму, а після відбуття терміну додати обмеження волі на півтора роки.

Кримського татарина звинувачують у належності до забороненої в Росії ісламської партії Хізб ут-Тахрір. Разом із шістьма мусульманами його затримали в липні 2020 року. Слідство тривало пів року. Наприкінці березня 2021 року розпочався розгляд справи Муратова в Південному окружному військовому суді в Ростові-на-Дону.

«Ґрати» коротко розповідають про справу Зекір’ї Муратова.

Затримання влітку 2020 року в Криму

7 липня 2020 року після масових обшуків у Криму працівники ФСБ затримали сімох людей. Згодом Київський районний суд Сімферополя обрав їм запобіжний захід — відправив під варту. Знавців арабської мови Ісмета Ібрагімова та Вадима Бектемірова із Сімферополя, дитячого тренера Еміля Зіядінова з Червоногвардійського району Криму, активістів Аліма Суф’янова та Сейрана Хайредінова з Бахчисарайського району заарештували в залі суду та відправили до слідчого ізолятора Сімферополя. Разом із ними на лаві підсудних опинився Зекір’я Муратов. Ще одного затриманого — Олександра Сізікова з Бахчисарайського району, який має інвалідність першої групи через стан зору після автомобільної аварії, відправили під домашній арешт.

Затримання кримських татар улітку 2020 року. Фото: «Кримська солідарність»Усіх звинуватили в участі в ісламській партії Хізб ут-Тахрір стаття 205.5 Кримінального кодексу РФ . Організація була визнана терористичною та заборонена Верховним судом РФ у 2003 році. В Україні та більшості європейських країн вона діє вільно. Пізніше затриманим додали звинувачення також у спробі захоплення влади стаття 278 КК РФ .

Доказів причетності кримських мусульман до терористичної діяльності за весь час їх переслідування російською владою не було. Російський правозахисний рух «Меморіал» визнав усіх переслідуваних кримських мусульман політв’язнями. Зокрема через це російська влада заборонила «Меморіал», звинувативши у виправдовуванні терористів.

«Це ніби садити людину на 20 років за перехід дороги у недозволеному місці». За що російська влада хоче знищити найдавнішу в країні правозахисну організацію «Меморіал»

У групу слідство зібрало лише трьох затриманих жителів Бахчисарайського району — Хайредінова, Суф’янова та Сізікова, а щодо інших кримських татар порушили чотири незалежних одна від одної справи.

Ким є Зекір’я Муратов і як він переживає арешт

Справа Зекір’ї Муратова опинилася в провадженні колегії з трьох федеральних суддів: головуючого Тимура Машукова та його колег Ігоря Костіна та Романа Пліска. Усі вони не вперше судять кримських мусульман через зв’язки з ісламською партією.

Зекір’я Муратов у Південному окружному військовому суді, 20 січня 2022 року. Фото: Ґрати

На першому ж засіданні Муратов заявив, що не вважає себе винним. Він не заперечував і не підтверджував участь у Хізб ут-Тахрір, але пояснював позицію тим, що партія не була заборонена в Криму до 2014 року й не заборонена зараз в Україні, громадянином якої він себе досі вважає.

«Мені 64 роки, я — терорист? Ви самі себе чуєте?» — звертався до державного обвинувачувача Муратов на одному із засідань.

Його захист надав суду медичні довідки, що доводять захворювання Муратова, які не дозволяють тримати його в СІЗО, зокрема серцеву недостатність, ваду серця та інші.

У слідчому ізоляторі літній кримський татарин пережив гіпертонічний криз. Чоловіка лікували препаратами, які надавала медсанчастина СІЗО, проте на запити адвоката щодо стану здоров’я ув’язненого адміністрація ізолятора не відповіла.

«Як людина, яка не може піднятися на п’ятий поверх, могла планувати захоплення влади у РФ? Це ж абсурд», — обурювалася адвокатка Ліля Гемеджі.

Поки тривав судовий розгляд, 48 днів Муратов перебував на карантині, захворівши в ізоляторі. Він написав родичам, що його здоров’я різко погіршилося, а вже за кілька днів його в тяжкому стані доставили до туберкульозної лікарні з діагнозом «двостороння пневмонія». Аналізи показали в нього COVID-19 та 50 % ураження легень.

«Перші дні лежав нерухомо, не їв, не пив, задихався від нестачі повітря, доки не принесли мені апарат для дихання. 15 днів не їв, тільки трохи пив воду. Після 15 днів почав потроху їсти й почав оживати, але біль у грудях та хрипи в легенях залишилися», — описував пізніше свій стан Муратов активістам об’єднання «Кримської солідарності».

Інвалідність Муратов набув ще в армії. Він служив у Красноярському краї у взводі розшуку, навчання часто проходили за температури до -50. Під час одного з марш-кидків він отримав обмороження та атрофію м’язів нижньої кінцівки. Муратов лікувався в шпиталі, а потім був демобілізований.

Повернувшись з армії, вступив до Ташкентської державної консерваторії. Коли в 1989 році сім’я повернулася до Криму, він оселився в селі Оріхівка Кіровського району. Муратов працював трактористом, але за рік влаштувався за фахом — викладачем класу кларнет у музичну школу в селищі Кіровському. Пізніше сім’я Муратова переїхала до Алушти. Тут кримський татарин познайомився з мусульманами, яких згодом заарештували за звинуваченням у причетності до Хізб ут-Тахрір у справі «Алуштинської групи».

Мечеть розбрату. У що для релігійної громади вилилося протистояння з муфтіятом

Вербування і відмова співпрацювати з ФСБ

Зекір’я Муратов розповів суду, як оперуповноважений кримського управління ФСБ Олександр Компанійцев, який до 2014 року служив у СБУ, намагався завербувати його для оперативної роботи. Розмова про це, за словами кримського татарина, відбулася в середині квітня 2020 року, але тоді він категорично відмовився від угоди зі спецслужбами. За кілька місяців Муратова заарештували.

Муратов розповів, що Компанійцев поскаржився — від попереднього «інформатора» немає сенсу. Його цікавили подробиці життя кримських мусульман, обставини їхніх зустрічей та зміст розмов. Оперативник запропонував Муратову співпрацю: «Зі мною працюватимеш — тобі зелене світло. Якщо ні, то підеш «тяжко».

«Я відмовився, сказав, що нехай мене посадять краще, але проти свого народу і проти релігії я не піду», — передав його слова підсудний.

Компанійцев був свідком обвинувачення в справі Муратова в суді. Оперативник не зміг відповісти на багато питань, забув про адреси конспіративних зустрічей «Хізб ут-Тахрір» та інше. Також, за словами адвокатів, він намагався давати релігієзнавчі оцінки діям підсудного, але захист вимагав це припинити. Компанійцев неодноразово згадував, що учасники зустрічей забороненої партії вимикали телефони для дотримання секретності. Але водночас він визнавав, що вимкнений телефон не означає наявність конспірації.

Компанійцев розповідав, що члени Хізб ут-Тахрір під час зустрічей використовували планшети та електронні книги для читання текстів. Що з цього було в Муратова він не зміг відповісти.

Компанійцев не вперше фігурує як вербувальник ФСБ у Криму. Він також намагався схилити до «співпраці» інших мешканців Південного берега Криму, заарештованих після того, як вони відмовилися співпрацювати зі спецслужбою — Арсена Джеппарова з Червонокам’янки та правозахисника Емір-Усейна Куку з Ялти.

Емір-Усейн Куку. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Куку мав конфлікт із Компанійцевим, який намагався його завербувати, але кримський татарин теж відмовився співпрацювати. Його, а також Арсена Джеппарова, Рефата Алімова, Мусліма Алієва, Інвера Бекірова та Вадима Сірука затримали в лютому-квітні 2016 року в Ялті. У листопаді 2019 року Південний окружний військовий суд у Ростові-на-Дону засудив їх до ув’язнення на такі терміни: Мусліма Алієва до 19 років ув’язнення, Інвера Бекірова — до 18, Вадима Сірука та Еміра-Усейна Куку — до 12 років кожного, Рефата Алімова — до 8 та Арсена Джеппарова — до 7 років ув’язнення.

Компанійцев брав участь у судових засіданнях у «ялтинській справі» Хізб ут-Тахрір як основний свідок обвинувачення.

Релігієзнавець без знання термінології та приховані свідки

Фахівець у галузі філософських наук і доцент Ігор Мєшков, якого обвинувачення представило, як релігієзнавця, виступав як фахівець у суді на прохання обвинувачення.

Під час допиту Мєшков не зміг назвати, на чому базуються ідеї «Хізб ут-Тахрір», не згадав термінологію та був не знайомим з фаховою літературою. Експерт лише підтвердив, що «Хізб ут-Тахрір» є забороненою в Росії терористичною організацією. Захист Муратова висловлював сумніви щодо його компетенції. У результаті Мєшков сам визнав під час допиту, що не має достатніх знань у релігієзнавстві.

Ще однією підставою обвинувачення стали свідчення прихованих свідків. Свідок з Алушти, зашифрований під ім’ям «Наріман Ісметов», несподівано заявив у суді, що особисто ніколи не контактував із підсудним, подробиць його життя не знає, зокрема, чим займався Муратов.

Адвокатка Ліля Гемеджі клопотала про розсекречення свідків або пропонувала допитати їх у закритому режимі, оскільки вони не пояснили, чому бояться розсекречення. Суд у цьому відмовив захисту і свідки виступали зі спотвореними голосами з окремої кімнати.

Ще один прихований свідок під псевдонімом «Бекіров» пояснив суду, що сам перебував у Хізб ут-Тахрір, але вийшов звідти і звернувся до ФСБ, коли зрозумів, що організація заборонена.

«Бекіров» розповів у суді, що знайомий із багатьма членами Хізб ут-Тахрір в Алушті, зокрема з Муратовим. Руслан Месутов, заарештований у 2019 році в справі «Алуштинської групи», за його словами, проводив вивчення ісламського віровчення в себе вдома, запросив до себе прихованого свідка, потім заняття перенесли до п’ятиповерхового будинку до Алушти. За словами свідка, Муратов брав активну участь у зустрічах і ставив питання. Водночас свідок стверджував, що він був звичайним учасником.

Заняття називалися «халакат». Їх вів учитель — «мушриф», займалися учні — «даріси». Учень зачитував кілька абзаців, учитель за потреби коментував. Заняття були спрямовані «на прив’язку ісламу до політики» та проводилися щотижня.

На «халакатах», які відвідав «Бекіров», вивчалася лише одна книга — Так’іюдіна Ан-Набхані — «Система Ісламу». Після неї можна було перейти до книги «Ісламська нафсія», вона також видана Хізб ут-Тахрір. У них йшлося, що не треба змушувати людину виконувати всі правила — зрештою, вона сама має захотіти це робити.

Допитуючи прихованого свідка, Гемеджі фактично встановила його особу. Вона порахувала, що на «халакаті» були присутні шестеро людей. З них п’ятеро заарештовані, той що залишився — свідок.

Муратов у суді згадував, що вони зі свідком виходили разом, і він бачив у нього пристрій для прослуховування. Муратов був певен, що свідка залякав Компанійцев.

Під час допиту з’ясувалося, що це оперативник запропонував свідку приховати свою особу під час процесу та загалом дати свідчення. Муратов повідомив суду, що Компанійцев сам назвав йому ім’я прихованого свідка, коли казав, що від нього немає зиску. Ним виявився Енвер Халілов.

«А крім нього більше нікого поряд не було. Ми просто поклонялися Аллаху і вивчали, як правильно це робити. [Після] ми якраз із цим Енвером вийшли на вулицю, залишилися вдвох на вулиці, стояли біля моєї машини — і йшов цей запис. Я, коли цей запис прослухав, одразу зрозумів, коли він голосно каже, а я поряд стою й тихо чутно. Він сам себе видав. [Коли] Компанійцев Енвера сам мені здав. Каже, що від нього немає толку, давай зі мною працювати. Я вже знав, що це Енвер усіх нас записав… Це сплановані дії ФСБ», — пояснював Муратов.

Позиція обвинувачення

Прокурор Сергій Айдінов, виступаючи в дебатах, швидко оголошував текст промови. Він багато цитував ісламські релігійні тексти. За цей час Муратов кілька разів засинав від втоми та монотонної мови держобвинувачувача. Сумні пристави та конвоїри намагалися теж не заснути. Адвокатка Світлана Олексенко була присутня в залі Південного окружного військового суду, захисниця Ліля Гемеджі — за допомогою відеозв’язку з Кримського гарнізонного суду в Сімферополі.

Прокурор згадував історичні та релігійні розмови про поділ багатств халіфом, говорив про міри ваги та обсягу в ісламі.

Зекір’я Муратов у Південному окружному військовому суді, 20 січня 2022 року. Фото: Ґрати

Основну увагу прокурор приділяв доказам слідства. За результатами фонографічної експертизи — на плівках прослуховування зустрічей мусульман виявлено голос Муратова. Аудіозаписи проаналізували експерти Казанського федерального університету Ільшат Мухаметзаріпов та Катерина Палеха. Захист розкритикував цей аналіз, але суд обіцяв оцінити його пізніше.

Прокурор вважає, що Зекір’я Муратов є учасником ісламської політичної партії Хізб ут-Тахрір, неодноразово брав участь у заходах організації, вів розмови, закликав віруючих об’єднатися для створення теократичної держави з ісламськими нормами в управлінні та державному апараті. Його провина, на думку обвинувачення, повністю доведена.

Факт того, що Муратов не повідомив про діяльність Хізб ут-Тахрір у Криму, обвинувачення розцінює як «мовчазну згоду з її ідеологією». Позицію підсудного прокурор оцінив як «спробу уникнути відповідальності» і просив суд поставитися до цього критично. Як пом’якшувальні обставини він просив суд врахувати малу дитину Муратова та його стан здоров’я. Водночас прокурор попросив призначити реальний термін у колонії суворого режиму, ігноруючи інвалідність та медичні діагнози.

«Визнати Муратова винним і призначити покарання шляхом часткового додавання: позбавлення волі строком на 12 років із подальшим обмеженням волі на 1 рік і 6 місяців, перші 3 роки з призначеного покарання визначити у в’язниці, решту — у колонії суворого режиму. Обмеження після відбуття строку позбавлення волі: без згоди ФСІН не виходити з місця постійного проживання та перебування після 22 години, до 6 години не відвідувати ресторани, бари, розважальні установи та заходи на яких продають спиртні напої. Не залишати території відповідного муніципалітету, не змінювати місце проживання або перебування та місце роботи. З’являтися для відмітки 2 рази на місяць у ФСІН», — резюмував прокурор Айдінов.

«Збиралися люди з бородами й щось гучно обговорювали». Позиція захисту

Адвокати Муратова нагадували суду про пріоритет над національним міжнародного права, яке не визнає Крим суб’єктом Російської Федерації.

Захисниця Ліля Гемеджі заявляла в суді, що російська влада має виконувати резолюції ООН, включно з вимогою безперешкодного доступу неурядових правозахисних організацій на півострів та проведення незалежного розслідування щодо тиску на кримських татар та арештів, виплати компенсацій постраждалим та припинення релігійного переслідування.

«Сьогоднішня промова державного обвинувачувача мала посилання на докази, які є недопустимими за нормами Кримінально-процесуального Кодексу Російської Федерації. Зокрема свідчення оперативного працівника, які базувалися на матеріалах оперативно-розшукових заходів та свідченнях свідка, який повідомив, що вдома в Муратова збиралися люди з бородами й щось гучно обговорювали. Докази того, що вони обговорювали захоплення влади, а не побутові теми, відсутні», — прокоментувала «Ґратам» виступ прокурора адвокатка Ліля Гемеджі.

Адвокатка Ліля Гемеджі. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Прокурор попросив 12 років у колонії суворого режиму. Фактично, для 64-річного Зекір’ї Муратова — це довічний термін. З огляду на його інвалідність та стан здоров’я — це дуже жорстокий термін. Тим паче, що його намагаються засудити не за реальні терористичні дії та спробу захоплення влади, а лише за розмови зі своїми одновірцями, які слідство трактувало за допомогою «ручних» експертів, що потрапляє під ці дії. Черговий крок до того, щоби до статистики політв’язнів додалася нова людина, яка відбуватиме термін — до цього ми рухаємось. У нас є підстави вважати, що суд прийме бік державного обвинувачення, вони базуються на досвіді ведення цих справ та майже нульовій статистиці виправдувальних вироків. Тим не менш, ми до кінця обстоюватимемо позицію невинуватості нашого підзахисного», — додала захисниця Муратова.

Вона, і ще два адвокати, виступатимуть зі своєю позицією в дебатах 9 лютого.