«Справи честі» або премії захисникам – як у Раді шукали шляхи боротьби зі злочинами проти журналістів

«Справи честі» або премії захисникам – як у Раді шукали шляхи боротьби зі злочинами проти журналістів

В українському парламенті вперше за десять років відбулися публічні слухання, присвячені безпеці журналістів, основною темою яких стали злочини проти представників ЗМІ в Україні та їхнє неефективне розслідування. Підсумок очевидний: правоохоронці та професійні організації не бачать вирішення проблеми в дійсному правовому полі.

 

У пошуках стимулів

З січня по вересень включно українські правоохоронні органи зареєстрували 187 кримінальних проваджень про злочини, вчинені проти журналістів – такі дані підготувала до слухань Генеральна прокуратура. У той же час, більшість присутніх у середу в Раді медійників сходяться в одному: майже всі ці злочини розслідуються неефективно.

«Судові та правоохоронні органи не забезпечують належним чином права на свободу слова, на свободу професійної діяльності журналістів, фактично потурають негативним тенденціям», – йдеться в проєкті рекомендацій парламентських слухань, підготовленому профільним комітетом Верховної Ради.

Одна з головних рекомендацій комітету правоохоронним органам – призначити спеціальних уповноважених, які раз у квартал відповідатимуть перед професійним співтовариством про розкриття правопорушень. У міністерстві внутрішніх справ уже визначилися з кандидатурою – ним буде заступник міністра Антон Геращенко, який раніше неодноразово конфліктував із журналістами, серед іншого, через діяльність сайту «Миротворець», що публікував особисті дані акредитованих у «ДНР» українських та іноземних кореспондентів, який він підтримував.

Антон Геращенко. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Виступаючи на слуханнях він у черговий раз повторив, що розслідування злочинів проти журналістів – «справа честі» для МВС.

Для додаткової мотивації правоохоронців, проєкт рекомендацій парламентських слухань пропонує Кабінету міністрів заснувати спеціальну щорічну премію – «Захисник журналіста», яку вручатимуть слідчим, прокурорам і поліцейським.

 

Відповідальність у міру

Для підвищення безпеки журналістів комітет пропонує й радикальніші методи – зміни кримінального кодексу, що подовжують термін давності притягнення до відповідальності за правопорушення проти свободи слова. Сьогодні такий термін для злочинів, кваліфікованих як перешкоджання професійній діяльності журналіста, – три роки.

Перешкоджання журналістській діяльності – найпоширеніша стаття злочинів проти журналістів – за 9 місяців 2019 року за нею було відкрито 114 кримінальних проваджень. 43 з них були закриті, до суду передані тільки два. Кримінальний кодекс передбачає покарання за подібні злочини від 850 грн штрафу до трьох років позбавлення волі. Суворість цього покарання – одна з основних рекомендацій слухань парламенту.

«Але реальних термінів покарання за перешкоджання журналістській діяльності суди не призначають і зараз – у більшості випадків застосовується мінімальна санкція в 850 грн і злочини залишаються фактично безкарними», – зазначила у своєму виступі медіа-юристка суспільної організації «Платформа прав людини» Людмила Опришко.

 

Менше журналістів – менше злочинів

Голова Нацполіції Ігор Клименко, звітуючи про розслідування резонансних справ про напади на журналістів поскаржився: поліції складно кваліфікувати їх як перешкоджання професійній діяльності, адже кореспонденти не ідентифікують себе належним чином – не пред’являють посвідчень і не носять жилетів із написом «Преса».

Публічні слухання, присвячені безпеці журналістів. Фото: Верховна Рада України

«Триває дискусія про законодавче визначення професійної діяльності журналіста… Гостро стоїть питання з особами, що поширюють інформацію через інтернет, у тому числі блогерів, чия діяльність виявилася поза законом», – зазначив він у своєму виступі.

Дискусія про те, кого вважати журналістом, а кого ні, незабаром перетворилася на потік взаємних звинувачень медійників у «роботі на Кремль», власників-олігархів, зловживанні професійним статусом, порушенні професійних принципів і етики.

«Деякі діячі звинувачують нас, що ми ділимо журналістів на хороших і поганих. Ні, ми ділимо на журналістів і не журналістів. Бити нікого не можна. Але чи можна вважати перешкоджанням саме журналістській діяльності напад на тих, хто робить розслідування проти бізнес-конкурента власника на замовлення самого власника? На мою думку, ні. І хай не прикриваються ті, хто постраждав, журналістським статусом», – заявила з трибуни заступниця шеф-редактора галузевого видання «Детектор медіа» Світлана Остапа.

Втім, згодні з такою думкою були далеко не всі учасники слухань, а відсутність авторитетних професійних організацій робить неможливим консенсус. У результаті пошуком відповіді на питання, кого саме вважати «журналістом і яку діяльність журналістською, займуться політики – в рекомендаціях парламентських слухань парламенту радять привести ці терміни «у відповідність із європейськими стандартами», визначити правовий статус інтернет-ЗМІ і їхніх працівників.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів