Ціна обміну. Як влада вирішила пожертвувати справою Майдану заради порятунку полонених

Родичі зустрічають звільнених полонених в аеропорту. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Родичі зустрічають звільнених полонених в аеропорту. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Справа ексберкутівців стала центральною в дискусії, що відбулася перед обміном, про те, на що готова піти країна заради звільнення своїх громадян із полону. П’ятьох обвинувачених у масових розстрілах на Майдані в лютому 2014 року Київський апеляційний суд відпустив із СІЗО. Зараз троє з них у Луганську, двоє — в Донецьку. Їхнє повернення в суд — під великим питанням.

«Ґрати» розповідають, як розгорталися події в суді, якими можуть бути наслідки такого рішення і хто несе за нього відповідальність.

 

Майже п’ять років у Святошинському районному суді Києва слухають справу щодо п’ятьох колишніх бійців спецпідрозділу МВС «Беркут», яких звинувачують у розстрілах майданівців на вулиці Інститутській 20 лютого 2014 року.

Підозрювані — Сергій Тамтура, Сергій Зінченко, Павло Аброськін, Олег Янішевський і Олександр Маринченко були затримані і взяті під варту в першій половині 2014 року. Їм інкримінували вчинення теракту, перевищення службових повноважень, умисне вбивство, замах на вбивство, перешкоджання проведенню мирних мітингів і зібрань, розкрадання і приховування зброї після скоєння злочину. Слідство встановило, що 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській сталося 48 вбивств і 80 замахів на вбивство. Генпрокуратура стверджує, що їм вдалося ідентифікувати 25 спецназівців, які стріляли на Інститутській. На лаві підсудних перебувають лише п’ятеро, 20 — у розшуку. Один із них — екскомандир беркутівців Дмитро Садовник, заарештований у 2014 році, втік до Росії з-під домашнього арешту, куди суд направив його із СІЗО в жовтні 2014 року. Згодом, як і багато інших його колишніх товаришів по службі, які опинились у Росії, він отримав там громадянство.

10 лютого 2016 року справи п’ятьох підозрюваних були передані до суду. Вони перебували в СІЗО, але 16 липня 2019 року суд відпустив Сергія Тамтуру під цілодобовий домашній арешт. 24 жовтня судді знову пом’якшили йому запобіжний захід — призначили нічний домашній арешт без носіння електронного браслета. 19 грудня 2019 року під домашній арешт вирушив із ізолятора ще один підсудний — Олександр Маринченко. Судді мотивували це відсутністю доказів, що Маринченко стріляв у потерпілих. Суд також констатував, що автомат Маринченка не зник і зараз перебуває на обліку в поліції.

Колишні працівники «Беркуту» Павло Аброськін (ліворуч), Олександр Маринченко (у центрі) та Олег Янішевський (праворуч) під час засідання Святошинського районного суду про розстріли на вулиці Інститутській у Києві 20 лютого 2014 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Зараз справа розглядається по суті судом присяжних із головуючим суддею Сергієм Дячуком. У суді слухають свідків захисту. Свідчення вже давали ексспікер парламенту і комендант Майдану Андрій Парубій, а також один із лідерів опозиції під час Майдану і нардеп минулих скликань Сергій Пашинський. Також у суді допитали ексміністра юстиції Олену Лукаш і голову МЗС в уряді Януковича Леоніда Кожару.

Саме з цим судовим процесом рідні загиблих Героїв Небесної Сотні і їхні адвокати пов’язують, головним чином, надії на справедливість. Решта справ Майдану розглядаються зі ще меншою ефективністю.

 

«Правду сказати не можу, а брехати не хочу»

Ні влада, ні учасники судового й обмінного процесів аж до останнього моменту не підтверджували, що імена п’ятьох спецназівців перебувають у списках на обмін. Уперше інформація про це з’явилась у ЗМІ 23 грудня, після того, як тристороння контактна група провела відеоконференцію, під час якої погоджувала обмінні списки. «ГромадськеТБ» і «ВВС Україна» повідомили з посиланням на джерела, близькі до судового процесу й обміну, що ексберкутівцям готують зміну запобіжного заходу і про це повинні клопотати прокурори, про що вони отримали відповідне розпорядження від керівництва Генпрокуратури. Далі події починають розвиватися стрімко: наприкінці тижня обвинувачені опиняються на волі.

Обмен заключенными между Украиной и «Л/ДНР»

24 грудня минає чергове засідання у справі в Святошинському районному суді. За ним пильно стежать десятки телекамер і журналістів разом із потерпілими — вони чекають клопотання про зміну запобіжного заходу ексберкутівців. Однак, після години вивчення балістичної експертизи, засідання завершується. У суді так і не з’явився Віталій Кличко, який під час Майдану був одним із лідерів політичної опозиції — він мав свідчити цього дня.

У коридорі суду прокурори коментують інформацію про обмін і розпорядження від голови ГПУ, раніше опубліковану в ЗМІ.

«Детально не можу пояснити, бо правду сказати не можу, а брехати не хочу, — неоднозначно відповідає «Ґратам» Олексій Донський. — Якщо йдеться у ЗМІ про політичне рішення, то можу нагадати, що прокуратура є органом, який здійснює не політичні, а процесуальні повноваження. Очевидно, що якщо мова йде про якісь політичні рішення, то це не до прокуратури».

Разом із тим в «Адвокатській дорадчій групі», що представляє в судовому процесі потерпілих, наполягають: інформація про те, що «беркутівців» готують на обмін, достовірна. «Я вважаю, що це ненормально, що потерпілих у таких кримінальних провадженнях навіть не залучають до обговорення процесу (обміну — Ґ)», — каже адвокатка Євгенія Закревська.

Адвокатка сімей Небесної сотні Євгенія Закревська. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Адвокатська дорадча група» закликає на своїх сторінках у соцмережах президента Володимира Зеленського не включати ексбійців «Беркута» в обмінні списки. Вони заявили, що звільнення п’ятьох «беркутівців» у рамках обміну в процесі вирішення конфлікту на сході України не відповідає «ні міжнародному праву, ні заявленим цілям, ні здоровому глузду».

Адвокати обвинувачених у відповідь називають заяви про участь їхніх підзахисних в обміні чутками й нагадують, що і в минулих обмінах йшлося про включення їх до списків.

«Що стосується позиції моїх підзахисних — вона вперше була публічно висловлена ​​в 2016 році, ми відмовлялися від цих процедур категорично. На сьогодні це питання не обговорювалося. Все виглядає спекулятивно. Нам хотілось би змінити запобіжний захід на більш м’який — зараз були б зі своїми сім’ями, поки закінчився б розгляд по суті. Але суд не пішов нам на зустріч. Надміру їх тримають під вартою», — пояснює у вівторок один із адвокатів обвинувачених Стефан Решко.

 

Режим ручного правосуддя

До п’ятниці, однак, інформація, що до цього надходила «оффрекордс», почала підтверджуватися.

До кінця тижня в судах Маріуполя, Харкова, Запоріжжя, Дніпра, Одеси вже масово випускають із СІЗО під особисте зобов’язання з’являтися до суду обвинувачених у державній зраді, шпигунстві й тероризмі. Клопотання про зміну запобіжного заходу подають прокурори — вони обґрунтовують це домовленостями про обмін, досягнутими тристоронньою контактною групою. Із суду обвинувачених відвозять у місце збору для учасників обміну співробітники СБУ.

У четвер ввечері, 26 грудня, стає відомо, що адвокати ексберкутівців Тамтури, Маринченка, Аброськіна, Зінченка та Янішевського все-таки подали скарги в апеляційний суд. Захист просить скасувати рішення Святошинського районного суду від 19 грудня про арешт Аброськіна, Зінченка і Янішевського, так як «протягом шести років у суді не були надані докази їхньої провини». Відносно Маринченка й Тамтури захист також просить скасувати запобіжний захід, і теж у зв’язку з відсутністю доказів їхньої вини.

Засідання в п’ятницю почали із запізненням. У коридорі суду прокурор Олексій Донський уважно вивчає кримінально-процесуальний кодекс. Група прокурорів із представниками потерпілих і група адвокатів ексберкутівців разом із Сергієм Тамтурою стоять поруч, але не разом. Тамтура єдиний зі звинувачених, хто присутній на суді фізично. Осторонь стоять потерпілі й говорять між собою про те, що все ще не втрачають надію на справедливість у суді.

Аброськін, Зінченко і Янішевський перебувають у СІЗО й беруть участь у засіданні за допомогою відеозв’язку. Янішевський пояснює під час засідання, що вони клопотали про відеоконференцію, «щоб не було правопорушень».

Ексбійці «Беркуту» Павло Аброськін, Сергій Зінченко й Олег Янішевський у Київському апеляційному суді. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Аброськін сидить у центрі — його видно найкраще. На плечі його куртки — три смужки кольору російського прапора, що стає приводом для роздратування й обурення як у залі суду, так і в фейсбуці. Олександру Гороховському, одному з адвокатів обвинувачених, в перерві в судовому засіданні доводиться пояснювати, що це не російський триколор, а логотип куртки BMW, у якій Аброськін уже не вперше приїжджає до суду.

Захист у своїх клопотаннях про обмін не згадує. Доводи адвокатів будуються на тому, що ризиків для утримання під вартою їхніх підзахисних немає, а запобіжний захід взагалі не співмірний — протягом п’яти років так і не були пред’явлені докази вини спецназівців. Самі беркутівці не визнають своєї провини, але свідчити теж відмовляються. Маринченко та Янішевський до свого арешту брали участь в АТО і мають статус учасників бойових дій, і вони про це нагадують суду.

Адвокати ексбійців «Беркуту» також гарантують, що «розгляд справи продовжиться у Святошинському суді у присутності наших підзахисних способом, передбаченим законом». При цьому він не уточнює, яким. Однак таке формулювання може передбачати, наприклад, і відеозв’язок, якщо обвинувачені опиняться не в країні.

Суд явно поспішає оголосити рішення. Ні потерпілих, ні прокурорів навіть не інформують про те, що засідання призначене на ранок п’ятниці. Потерпілі розцінили це як спробу суду виключити їх із процесу. Сторона обвинувачення намагається перенести засідання для ознайомлення з апеляційними скаргами. Також прокурори наполягають, що фігуранти процесу мають бути присутніми на ньому особисто — до суду не приїхав Маринченко, який перебуває під домашнім арештом. Його адвокати посилаються саме на це.

Представники потерпілих також заявляють, що на суддів, імовірно, чинять тиск у зв’язку з майбутнім обміном ув’язненими між Україною та самопроголошеними «республіками», що не дозволяє їм бути неупередженими. Адвокати Небесної сотні за підтримки держобвинувачення заявляють відводи суддівської колегії, але їх відхиляє головуюча суддя Маргарита Васильєва. Захисники спецназівців заявляють, що обвинувачення намагається затягнути розгляд апеляції.

Після перерви до суду прибувають нові прокурори: Сергій Куций, Олександр Шеваленко і Віталій Суботін із постановою, підписаною генпрокурором Русланом Рябошапкою. Її зачитує суддя Васильєва.

«Беручи до уваги зміну структури і штатного розкладу Генпрокуратури України, з метою швидкого, повного та неупередженого судового розгляду кримінального провадження, забезпечення необхідного підтримання держобвинувачення в суді необхідно покласти повноваження прокурора в цьому провадженні на групу прокурорів в іншому складі», — йдеться в постанові, датованій днем ​​засідання. У постанові ще два прізвища прокурорів — Мазепиної й Чорноуса, але вони не прибули до суду.

Попри це прокурори Донський, Земсков, Симонов і Іванов продовжують боротьбу за те, щоб залишитись у процесі.

Група прокурорів на засіданні про скасування запобіжного заходу п’ятьом ексберкутівцям у Київському апеляційному суді. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

«Є сумнів, чи виносилася така постанова генпрокурором. А також необхідно уточнити, чи залишаються у нас повноваження в одному з проваджень, так як у постанові зазначено тільки кримінальне провадження щодо Аброськіна й Зінченка», — вказує Донський і просить перенести засідання для з’ясування цього. У постанові дійсно вказаний номер провадження, у якому тільки двоє обвинувачених — Зінченко й Аброськін. Провадження щодо обвинувачених Тамтури, Янішевского і Маринченка має інший номер. Але обидва провадження були об’єднані в одне 16 лютого 2016 року.

Суддя Васильєва, не вдаючись у внутрішньовідомчі суперечки, додає в засідання трьох нових прокурорів, і представників обвинувачення тепер семеро.

Позиція Куцого й інших нових прокурорів помітно відрізняється від колег. Фактично, вони підтримують адвокатів беркутівців.

Засідання завершується після дев’ятої вечора, коли суд оголошує перерву до наступного дня. Обвинуваченому Тамтурі необхідно повернутися під нічний домашній арешт. Суддя Васильєва просить також прокурорів за ніч розібратись у повноваженнях.

Донський після засідання розповів журналістам, що вже намагався отримати пояснення від Рябошапки, однак, за його словами, генпрокурор прочитав повідомлення Донського, але не відповів на них.

Засідання закривається під спів гімну слухачами. У той же вечір потерпілі йдуть до офісу ГПУ — вони теж хочуть отримати пояснення від генпрокурора. Аудієнції вони так і не домоглися. Замість цього приїхали патрульні, яким хтось повідомив «про скупчення мітингувальників перед ГПУ». Потерпілі та їхні адвокати йдуть, залишивши в приймальні Генпрокуратури лист для Рябошапки.

На другий день стає остаточно зрозуміло, що група прокурорів, яка вела справу всі попередні роки, виведена з процесу. Судді Васильєвій передають ще одну постанову від генпрокурора про позбавлення їх повноважень.

«Ми хотіли б вибачитися перед потерпілими й судом за цю ситуацію. Нам дуже соромно за те, що тут відбувається», — говорить Донський, залишаючи зал суду з іншими прокурорами, слухачі аплодують йому вслід.

Трійка суддів на засіданні про скасування запобіжного заходу п’ятьом ексберкутівцям у Київському апеляційному суді. Фото: Ігор Бурдига, Ґрати

Після того, як колеги пішли, прокурор Куций повідомляє з посиланням на черговий лист генпрокурора Руслана Рябошапки про те, що обвинувачені включені в списки на обмін. Просить долучити лист до справи та звільнити обвинувачених. Павло Дикань із «Адвокатської дорадчої групи» опублікував у фейсбуці цей документ. У ньому Рябошапка доручив домогтися звільнення обвинувачених у кримінальних провадженнях щодо злочинів, здійснених під час збройного конфлікту, з СІЗО під особисті зобов’язання. Термін звільнення — до 23 грудня. У списку, що додається до документа і який є в розпорядженні редакції, — імена п’ятьох ексбійців «Беркуту».

Незважаючи на заперечення з боку потерпілих, відводи прокурорам і суддям, колегія під крики «Ганьба!» і «Вбивці!» відпускає під особисте зобов’язання всіх ексбійців «Беркуту» — Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олега Янішевського, Олександра Маринченка та Сергія Тамтура. Двох останніх відвозять у СІЗО.

Під СІЗО, слідом за машинами, вирушають активісти, щоб не допустити вивезення спецназівців на обмін. Вони блокують сміттєвими баками вхід до ізолятора, виїзди, всю ніч перевіряють автомобілі, що від’їжджають від ізолятора. Працівники Нацгвардії, які на чотирьох машинах прибувають до СІЗО, не перешкоджають їм.

Барикади біля Лук’янівського СІЗО. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Два виснажливих дні протистояння системі ручного управління правосуддям закінчуються тим, що ексберкутівців вивозять із ізолятора на КПВВ «Майорське», де наступного дня відбудеться обмін. Після того, як цю інформацію підтверджує захисник спецназівців Ігор Варфоломєєв, барикади біля СІЗО розбирають самі протестувальники.

 

Збереження інституцій або люди

Процес в апеляційному суді проти ексберкутівців на тлі відсутності заяви від голови ГПУ Рябошапки й Офісу президента підняв дискусію на підвищених тонах про те, яку ціну може й має заплатити держава за звільнення своїх громадян.

«Адвокатська дорадча група» вважає подію в суді знищенням правосуддя і держінститутів із подачі Росії. Знищується і головна справа Майдану, предмет якої — «доленосні для України історичні події», кажуть адвокати.

«Справжньою метою такої вимоги РФ є ревізія оцінки Революції Гідності та зміна курсу України з проєвропейського на проросійський. А паралельно — розкол українського суспільства й підігрів протестних настроїв», — робить глобальні висновки адвокатська група.

Автобуси з колишніми полоненими під час обміну. Фото: Ґрати

Із ними погоджується Ольга Решетилова, координаторка «Медійної ініціативи за права людини», яка займається моніторингом справ, пов’язаних із конфліктом на Донбасі, а також процесу обміну.

«Я не погоджуюся з тими, хто каже, що в суді над беркутами було поховано правосуддя. Бо його ніколи не було… Особливо це стосується процесу взаємного звільнення, або так званого обміну, — пише вона в фейсбуці. — Те, що зробив Руслан Рябошапка, офіційно підписавши розпорядження прокурором звільняти людей для обміну, попередні генпрокурори робили по дзвінку й так само, з перегибанням через коліно. Завжди».

Потерпілі, які вже п’ять років домагаються правосуддя для своїх загиблих близьких, підтримують точку зору своїх представників у суді.

«Ми не можемо допустити, щоб жертва наших близьких була марною, вони вірили в те, що їхня участь у Майдані змінить долю країни. А що ми маємо тепер? Вбивці, які прицільно мітили в груди й голови простих людей, можуть не понести покарання і спокійно виїхати на проживання до Росії. Якщо так станеться, ми вже ніколи не знайдемо, хто за цим стоїть», — вважає Наталія Дигдалович, дружина Героя Небесної сотні Андрія Дигдаловича зі Львова.

Григорій Жаловага, батько Героя Небесної сотні Анатолія Жаловаги, запевняє, що сім’ї загиблих хочуть миру, але не за всяку ціну. «Ми дуже важко вибороли своє право на незалежність, а наші близькі поклали на це своє життя. Протягом п’яти років ми досягли чимало, а тепер це все нівелюється раз за разом. Поділ країни і зіштовхування лобами вигідне хіба що нашому ворогу й ми повинні не допустити їхнього реваншу», — говорить він.

«Вони не полонені! Вони злочинці і вбивці наших дітей!» — звертаються до влади матері загиблих майданівців із Вінниччини — Максима Шимка та Леоніда Полянського.

У «ДНР» красномовно натякали, що якщо українська сторона викреслить беркутівців зі списків, то обмін може не відбутися. «Ми твердо наполягаємо на виконанні Україною всіх гарантій, прописаних у Мінському форматі й у підсумковому комюніке «нормандської четвірки», — підкреслювала Дар’я Морозова, уповноважена з прав людини «республіки».

Обмін в’язнями. КПВВ «Майорське». Фото: Ґрати

Дружина спецназівця Сергія Глондара, Людмила, яка вже чотири роки чекає свого чоловіка з полону, зверталася через свій фейсбук до родичів убитих на Майдані та критиків участі в обміні ексберкутівців: «Прошу, дайте можливість повернутися їм додому!»

Глондар, боєць третього полку спецпризначення, потрапив у полон разом із товаришем за службою Олександром Кореньковим у лютому 2015 року, в останні дні «Дебальцевського котла», коли супроводжували колону з пораненими й убитими бійцями ВСУ й потрапили в засідку. Ще одне прізвище, яке кілька років поспіль українська сторона намагалася внести в список на обмін — Богдан Пантюшенко, командир танка, якого бойовики захопили в полон у боях за Донецький аеропорт в січні 2015 року. Всі вони пройшли через тортури.

«Наші рідні майже 5 років чекають свій квиток на свободу, і те, що зараз ціна цього квитка така висока, я теж розумію. Інше питання, що ця ціна була піднята вже давно. Політично піднята. Не зараз піднята, і не вчора. Цей процес відбувався протягом усіх цих років. Із яким розрахунком це було зроблено, мені не відомо досі», — писала Людмила. Вона зізнається, що, як і інші, хто чекає звільнення своїх рідних і близьких, стала заручницею ситуації.

Офіційне мовчання президент перервав у неділю ввечері, після того, як обмін уже завершився й літак зі звільненими з «ДНР» і «ЛНР» ув’язненими приземлився в Борисполі. На брифінгу в аеропорту він заявив, що звільнення п’ятьох колишніх бійців «Беркуту» було необхідною умовою обміну, без якого він би зірвався.

Володимир Зеленський на злітній смузі. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

«Це була умова обміну, це було складне рішення, рішення політичне. Я вважаю, що наші бійці, наші військові, наші журналісти: вони всі є героями. Я впевнений, що для нас пріоритет повернути наших людей», — сказав президент. Він додав, що з повагою ставиться до всіх родичів загиблих на Майдані, але «ми, на жаль, не можемо повернути тих, кого немає, але ми могли повернути живих».

«Я вам більше скажу, якби в мене було ще сто «беркутівців» і мені запропонували одного розвідника, я б їм віддав сто «беркутівців» і повернув би живого розвідника», — заявив Зеленський. Він запевнив, що звільнення бійців «Беркуту» не вплине на розслідування справ Майдану, і воно буде завершене.

Але яким чином він зможе стримати свою обіцянку — невідомо. Досвід попередніх обмінів, де ув’язнених також відпускали з судів під особисті зобов’язання, показує, що обвинувачені на засідання більше ніколи не поверталися, не дивлячись на запевнення їх і адвокатів — справи в судах щодо них зупинилися і, швидше за все, ніколи вже не завершаться.

Суди без обвинувачених – що відбувається з судовими процесами учасників «великого обміну»

Уже після обміну адвокати беркутівців звернулися до президента Зеленського — вони закликали його дати «політичний сигнал суспільству, правоохоронній і судовій системі», щоб адекватно оцінити події Майдану замість його героїзації і дискредитації правоохоронної системи, чим, за їхніми словами, займалася влада попереднього президента Порошенка. На їхню думку, тільки так у країни буде шанс на об’єднання країни і реінтеграцію «республік».

29 кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»
29

кримчан Росія переслідує у справі «Другої Сімферопольської групи Хізб ут-Тахрір»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу «Чим менше свідків, тим легше жити»

«Чим менше свідків, тим легше жити»

Чому очевидці референдуму в Слов’янську бояться колишнього мера Нелю Штепу

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів