Діаманти заново рахують. Справу про корупцію в прокуратурі передали до нового суду

Обшук у «діамантових прокурорів». Фото: СБУ
Обшук у «діамантових прокурорів». Фото: СБУ

Після чотирьох років слухань справу «діамантових прокурорів» заново почне слухати Оболонський райсуд Києва. «Ґрати» розповідають про розслідування масштабної корупції в прокуратурі у простих відповідях.

 

Чому прокурори діамантові?

5 липня 2015 року спецназ СБУ вибив двері будівлі Головного слідчого управління Генпрокуратури на вулиці Борисоглібській у Києві. Оперативники увірвалися до кабінету заступника начальника управління Володимира Шапакіна, де під час обшуку знайшли $400 тис. Паралельно обшук відбувся в кабінеті та вдома в заступника прокурора Київської області Олександра Корнійця — у того крім великої суми готівки знайшли ще й незареєстрований автомат «Калашникова», а також 65 діамантів у конвертах.

Із того часу з легкої подачі антикорупційних активістів за прокурорами закріпилося прізвисько «діамантові». Їм оголосили про підозру у вимаганні хабара в керівництва компанії «Гідроресурс», що займалася видобутком піску в селі Погреби на Київщині й навесні 2015 року зіткнулася з численними перевірками обласної прокуратури. Після однієї з таких перевірок у компанії заарештували земельний снаряд — спеціальне судно для днопоглиблювальних робіт. За повернення земснаряду й відновлення нормальної роботи прокуратура вимагала $200 тис., розповідав пізніше в суді представник «гідроресурсів» Олександр Кириленко.

Власники «гідроресурсів» звернулися за допомогою до бізнесмена В’ячеслава Костянтинівського, на той момент депутата Верховної Ради від «Народного фронту», а той, у свою чергу, розповів про все заступнику генпрокурора Давиду Сакварелідзе — одному з так званих «грузинських реформаторів», запрошених у країну президентом Петром Порошенком.

 

П’ятому президенту України Петру Порошенку керівники Генпрокуратури і Служби безпеки України доповідають про статус справи «діамантових прокурорів». Фото: Сайт президента України

Сакварелідзе разом зі ще одним заступником генпрокурора Віталієм Каськом і заступником голови СБУ Віктором Трепаком почали розслідування потай від керівництва, сподіваючись, за їхніми словами, розкрити масштабну схему корупції в органах прокуратури.

 

Чому прокурори не визнають провину?

Шапакіна й Корнійця затримали в день обшуку, разом із ними — бізнесмена Валерія Гібаленка, який нібито був посередником при передачі хабара. Усіх трьох суд спершу помістив у СІЗО, але незабаром вони вийшли, внісши багатомільйонні застави.

Володимир Шапакін і Олександр Корнієць у залі суду. Фото: Радіо Свобода

 Усі троє підозри заперечували. Незважаючи на знайдені під час обшуку готівку й коштовності, неспівмірні з зарплатами в прокуратурі, слідство не виявило в Корнійця й Шапакіна того самого хабара, яке керівництво «гідроресурсів» передавало підозрюваним під контролем правоохоронців. Мічені купюри знайшли в сейфі у Гібаленка, він не заперечував, що отримав їх від ще одного посередника — Валентина Рака — але не в якості хабара, а «на зберігання».

Корнієць і Шапакін називали кримінальну справу «замовним переслідуванням» за розслідування незаконного видобутку піску «гідроресурсів», а також підкилимною боротьбою за посади в прокуратурі. Їх обох незабаром звільнили з органів.

Однак керівництво ГПУ на чолі з генпрокурором Віктором Шокіним стало на бік підозрюваних, розгорнувши проти заступників цілу кампанію: їх звинувачували в махінаціях зі службовим житлом і західними грантами, відмовляли у відрядженнях і всіляко заважали розслідуванню. У лютому 2016 року Віктор Шокін розформував відділ, що займався розслідуванням «діамантової справи», і звільнив Каська, а через місяць і Сакварелідзе — за кілька годин до своєї власної відставки.

Проте в лютому 2016 року обвинувальний акт проти Шапакіна, Корнійця й Гібаленка направили до Голосіївського суду Києва. Всім трьом закидають частину 4 статті 368 Кримінального кодексу України — одержання неправомірної вигоди відповідальною посадовою особою в особливо великому розмірі. Стаття передбачає покарання — до 12 років позбавлення волі.

 

Чому суд затягнувся на чотири роки?

Обвинувачення від початку виступало проти розгляду справи в Голосіївському суді, розповів «Ґратам» прокурор Яніс Сімонов. За його інформацією, заступниця голови суду Лариса Калініченко й Олександр Корнієць — куми, а значить є конфлікт інтересів.

За чотири роки в «трійці» Голосіївського суду в «діамантовій справі» тричі змінювалися «бічні» судді.

«Все це безумовно затягувало процес, засідання призначаються дуже рідко — раз на два-три місяці», — скаржиться Яніс Сімонов.

Прокурор Яніс Сімонов під час засідання в Голосіївському суді Києва. Фото: Судовий Репортер

Судді встигли допитати близько 50 свідків, але так і не перейшли до вивчення письмових доказів, у тому числі й матеріалів прослушки, які нібито підтверджують провину Шапакіна, Корнійця й Гібаленка.

Не закінчено допит і ключового свідка обвинувачення — неформального співвласника «гідроресурсів» Валентина Рака. У травні 2018 року він почав давати свідчення: як влітку 2015 року намагався повернути земснаряд, познайомився з Гібаленком і за його протекції зустрівся з Шапакіним і Корнійцем. Утім, свідок не стверджував, що прокурори вимагали від нього грошей за закриття розслідування щодо «гідроресурсів», а лише відзначав, що Гібаленко просив $50 тис. за юридичні послуги.

Яніс Сімонов розраховував продовжити допит і отримати від нього більше свідчень, але той перестав з’являтися на засідання — за словами дружини, він перебуває у психіатричній лікарні

 

Чому справу передають у новий суд?

Ще у вересні минулого року прокурор спробував передати «діамантову справу» до Вищого антикорупційного суду, посилаючись на підсудність йому справ про хабарництво. Але завадили ухвалені напередодні зміни до закону, за якими ВАКС міг розглядати тільки справи, розслідувані Національним антикорупційним бюро під керівництвом Спеціалізованої антикорупційної прокуратури. У січні в передачі справи Сімонову остаточно відмовив Верховний суд.

Тоді прокурор поскаржився на порушення Голосіївським судом розумних строків розгляду справи. 18 лютого Київський апеляційний суд задовольнив його скаргу й передав справу до Оболонського суду. Тепер її почнуть розглядати заново там.

Захист обвинувачених незадоволений таким рішенням. Артем Федосін, адвокат Олександра Корнійця, в розмові з «Ґратами» поскаржився, що навіть не зміг бути присутнім на судовому засіданні через зайнятість в іншому процесі.

«Київський апеляційний суд порушив усі принципи правосуддя, вирішуючи таке важливе питання без участі сторони захисту», — обурюється адвокат.

Олександр Корнієць (ліворуч) і його адвокат Артем Федосін (праворуч) під час засідання Голосіївського суду Києва. Фото: Судовий Репортер

За його словами, обвинувачені також незадоволені тривалим розглядом у Голосіївському районному суді, але впевнені, що передача справи до іншого суду заново не прискорить процес.

«Свідкам доведеться всім заново приходити, свідчити, і все затягнеться ще на кілька років. І чому саме в Оболонський суд? Всі бачили, з якими порушеннями там розглядалася справа Януковича. Ми не хочемо, щоб у нашій справі теж були такі порушення», — розповідає Федосін.

Він розповів «Ґратам», що спробує оскаржити зміну юрисдикції «діамантової справи», хоча й визнав, що юридичних механізмів оскарження рішення Київського апеляційного суду немає.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів