Без попередження. Як білоруські плівки вплинуть на справу про вбивство Павла Шеремета

Четверта річниця вбивства Павла Шеремета. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати
Четверта річниця вбивства Павла Шеремета. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Колишній білоруський спецназівець Ігор Макар звинуватив в загибелі журналіста Павла Шеремета Комітет держбезпеки Білорусі. Напередодні чергового судового засідання «Ґрати» розбиралися, як аудіозапис більш ніж восьмирічної давності може вплинути на розслідування загадкового вбивства.

 

Голос з минулого

«Ось по Шеремету потрібно спрацювати, який заїбав, блять. Зробимо закладку якусь, і так далі, щоб цього щура, блять, зовсім, блять, ні рук, ні ніг не зберуть», – спокійно, наче між іншим говорить приглушений чоловічий голос на аудіозаписі, опублікованому минулого тижня бельгійським виданням EUObserver. Разом з ще двома чоловіками голос обговорює вбивства білоруських опозиціонерів, які втекли з країни, можливі складнощі і фінансування подібних операцій.

Аудіофайли журналістам передав Ігор Макар, колишній боєць антитерористичного загону «Алмаз» МВС Білорусі, а нині – опозиційний активіст в еміграції. За його словами, розмова була таємно записана в квітні 2012 року в кабінеті голови Комітету держбезпеки (КДБ) Білорусі Вадима Зайцева. Сам Макар не був присутній при моторошній бесіді, але стверджує, що отримав запис від свого анонімного джерела в КДБ – той в свою чергу спілкувався з безпосереднім учасником розмови.

Ігор Макар, колишній боєць антитерористичного загону «Алмаз» МВС Білорусі, а сьогодні – опозиційний активіст в еміграції. Фото з особистого архіву Ігоря Макара

Єдиний голос, який впізнає Макар, нібито належить Вадиму Зайцеву – саме він говорить про вбивство Шеремета і віддає інші накази. Про його двох співрозмовників колишній міліціонер знає лише те, що це співробітники антитерористичного підрозділу КДБ «Альфа».

Історія аудіозапису загадкова. Ігор Макар стверджує, що він потрапив до нього ще у 2012 році. Почувши про плани вбивства свого друга, колишнього начальника мінського слідчого ізолятора і командира тюремних катів Олега Алкаєва, він нібито передав запис чи американським спецслужбам, чи то дипломатам. Ті якимось чином запобігли замаху, розповів Макар DW.

Олег Алкаєв переказує події трохи по-іншому. У 2001 році він викрив викрадачів опозиціонерів з білоруського МВС і розповів, як за особистою вказівкою міністра Юрія Сівакова видавав їм спеціальний пістолет ПБ-9, призначений для виконання смертних вироків. Після публікації цієї історії Алкаєв отримав політичний притулок в Німеччині і через 11 років дізнався від німецької поліції про підготовлюваний замах.

«Він (Ігор Макар – Ґ) зміг попередити мене через, якщо не помиляюся, литовські спецслужби, які попередили німецькі спецслужби, а вони – мене», – згадує білоруський емігрант.

Колишній начальник мінського слідчого ізолятора і командир тюремних катів Олег Алкаєв (зліва) і колишній боєць антитерористичного загону «Алмаз» МВС Білорусі Ігор Макар (справа)

Павла Шеремета попереджати про замах Макар не став – каже, що не був знайомий з журналістом. Це спробував зробити Олег Алкаєв – в інтерв’ю DW він розповідає, як відправив Шеремету електронного листа, на який не отримав відповіді.

«Правда, я не написав про вбивство, написав про переслідування. Про вбивство не міг говорити. Я ж і сам ще живий», – каже Алкаєв. Копію листа він знайти вже не може, так як з тих пір змінив поштову скриньку.

І Макар, і Алкаєв стверджують, що білоруські спецслужби і особисто Олександр Лукашенко не відмовлялися від планів вбити журналіста. Однак ні той, ні інший не тільки не донесли до нього цю інформацію, але і не повідомляли про плани КДБ після загибелі Шеремета. Ігор Макар пояснює: раніше він не міг оприлюднити запис з кабінету Зайцева тому, що боявся за безпеку свого джерела.

«Зараз, коли вся Білорусь повстала проти режиму … я зважився на цей крок. Публікуючи нинішній запис, я керувався тим, що цей колишній співробітник КДБ вже знаходиться в ЄС, його життю не загрожує небезпека», – каже Макар.

 

Чи повернеться поліція до «білоруського сліду»?

Четверта річниця вбивства Павла Шеремета. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

Українська поліція, яка розслідує вбивство Павла Шеремета, ось уже чотири з половиною роки, повідомила про нові відомості через кілька годин після публікації EUObserver. Правоохоронці відзначали, що за допомогою Служби зовнішньої розвідки отримали аудіозапис і документи, які «представляють інтерес з точки зору встановлення замовників злочину».

Заступник голови Нацполіціі Євген Коваль розповів «Ґратам», що запис потрапив до його колег буквально напередодні Нового року.

«На ньому була інформація, схожа на ту, що пізніше вийшла в соціальних мережах та ЗМІ. Ми зараз вивчаємо, оригінали передали нам або якісь копії», – пояснив поліцейський.

Минулого тижня правоохоронці почали проводити експертизу аудіозапису Ігоря Макара. За словами заступника міністра внутрішніх справ Антона Геращенка, їм належить з’ясувати, чи дійсно голос на плівках належить колишньому голові білоруського КДБ.

«Для зразка, якщо не можна людину для цього опитати особисто, будуть брати якийсь його публічний виступ і порівнювати із записом. В цьому випадку доведеться йти таким же шляхом. Експертам необхідно час, це складна технічна робота», – повідомив він в ефірі «Громадського радіо».

EUObserver вже намагалася перевірити справжність «плівок Макара». Директор Національного центру судової експертизи ЗМІ при університеті Колорадо в США Каталін Григорас, яка вивчала запис на прохання редакції, прийшла до висновку: файл був відредагований як мінімум один раз – з нього видалили цифровий підпис, по якому можна було б дізнатися автора, що записував розмову. При цьому очевидних слідів маніпуляції на записі експертка не виявила, однак зазначила, що звук на ньому занадто низької якості для біометричної ідентифікації учасників розмови. Втім, анонімне джерело EUObserver в розвідці однієї з країн НАТО, знайоме з Вадимом Зайцевим, заявило редакції, що голос на записі «звучить, як у того хлопця».

Заступник голови Нацполіціі Євген Коваль вважає, що правоохоронці зможуть дізнатися більше про обставини розмови і інтерес білоруських спецслужб до Павла Шеремета після допиту Ігоря Макара. Колишній білоруський міліціонер вже висловив готовність дати свідчення Службі безпеки України або генеральній прокуратурі, але не поліції.

«Ми встановили з ним зв’язок. Ігоря Макара запросять до нас, або ми вилетимо в Литву. Оцінку отриманій інформації дасть процесуальний керівник з прокуратури», – пояснив «Ґратам» процедуру допиту Коваль.

 

Новий мотив, ті ж обвинувачені

Обвинувачені у вбивстві Павла Шеремета Яна Дугарь (зліва), Андрій Антоненко (в акваріумі) і Юлія Кузьменко (справа) на підготовчому засіданні в Шевченківському райсуді Києва 25 серпня 2020 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Версію про те, що мотивом вбивства Павла Шеремета була його журналістська або опозиційна діяльність в Білорусі, поліція розглядала серед основних ще на початку розслідування. Але за минулі роки так і не знайшла їй підтвердження.

«Основна версія – це дестабілізація соціально-політичної ситуації в державі шляхом вбивства відомої особи», – говорив Євген Коваль 12 грудня 2019 року на брифінгу, присвяченому затриманню підозрюваних.

Убийство журналиста Павла Шеремета. Итоги следствия

У текстах же офіційних підозр, які тоді вручили музиканту-спецназівцю Андрію Антоненку, дитячому хірургу Юлії Кузьменко і військовій медсестрі Яні Дугарь було написано інше: «Антоненко, захопившись ультранаціоналістичними ідеями і культивуючи велич арійської раси, (…) прагнучи зробити свої погляди об’єктом уваги громадськості , (…) вирішив створити організовану групу, щоб в її складі скоїти вбивство».

Андрій Антоненко і його захисники обурювалися словами слідчих про ультранаціоналістичні погляди і велич арійської раси.

«Мій дід – польський єврей. Я сам наполовину єврей. Ви наносите мені образу своїми підозрами», – говорив музикант на першому засіданні суду про арешт.

Убийство журналиста Павла Шеремета. Арест подозреваемых

Через п’ять місяців так і не знайшовши доказів того, що Антоненко був організатором вбивства, поліція змінила формулювання підозри.

З травня минулого року у справі фігурують невстановлені замовники злочину, які «діючи з особистих мотивів, вирішили створити в суспільстві резонансну подію з метою подальшої провокації численних акцій протесту». Для цього вони нібито і найняли виконавців – Антоненка, Кузьменко і Дугарь – йдеться в обвинувальному акті, який з вересня минулого року розглядає колегія присяжних Шевченківського райсуду Києва.

Резонансне вбивство в центрі Києва мало дестабілізувати українське суспільство, посіяти в ньому недовіру до уряду, роз’яснюють поліцейські в документальному фільмі «Справа Шеремета. Звинуватити неможна виправдати». Як приклад вони наводять акцію «Україна без Кучми», поштовхом до якої послужило вбивство Георгія Гонгадзе, і протести на Мальті після вбивства журналістки Дафни Галіції. Втім, чому акції протесту, нібито заплановані таємничими замовниками, після вбивства, так і не почалися, поліцейські пояснити не можуть.

Захисники Андрія Антоненка, Юлії Кузьменко та Яни Дугарь вважають, що «плівки Макара» спростовують вказаний в обвинувальному акті мотив, а значить підтверджують невинуватість їх клієнтів.

«Прокуратурі варто було б прямо зараз подати клопотання про зміну запобіжного заходу Антоненку», – заявив «Ґратам» адвокат Яни Дугарь Віталій Коломієць.

Андрій Антоненко знаходиться під вартою вже більше року – з 12 грудня 2019-го. Юлію Кузьменко Київський апеляційний суд відпустив під домашній арешт в серпні, а Дугарь домашній арешт пом’якшили до особистого зобов’язання ще в травні.

У вівторок 12 січня розгляд справи проти ймовірних виконавців вбивства продовжиться в Шевченківському райсуді після місячної перерви. Адвокат Коломієць пояснює: допит Ігоря Макара і експертиза його аудіозапису, анонсовані поліцією, формально ніяк не вплинуть на судовий процес – адже розслідування у стосунку всіх трьох обвинувачених вважається завершеним.

Але його колега Тарас Безпалий, що захищає Юлію Кузьменко, додає: захист сам зажадає залучення до справи «плівок Макара» і викличе його на слухання.

«Допит свідків буде пізніше, а поки ми постараємося дістати запис. Думаю, буде простіше отримати його від самого Макара, ніж чекати експертизи поліції», – заявив він «Ґратам» напередодні слухань.

На останньому засіданні 10 грудня суд відмовив Безпалому і адвокату Антоненка Віталію Галенченку в доступі до ще не розсекречених матеріалів розслідування. Захисники цікавилися копіями документів, що супроводжували експертизу ходи, проведену британським дослідником Іваном Бірчем – саме на ній тримаються всі обвинувачення проти підсудних.

 

 

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів