Дбайливе зберігання. Як у одеського слідчого в особливо важливих справах пропали 220 тисяч гривень та інші речові докази, але він виявився невинуватим

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати
Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

15 березня Приморський районний суд Одеси визнав невинуватим у зловживанні владою колишнього слідчого в особливо важливих справах слідчого управління прокуратури Одеської області Дмитра Буглова. У 2016 році з його кабінету зникли речові докази у справі про хабар, зокрема 220 654 гривні. Обвинувачення наполягало, що слідчий мав здати докази на зберігання. Сам Буглов казав, що у відділі не було ні камери схову, ні договору на зберігання грошей в банківському сейфі.

«Ґрати» розповідають про те, як зберігаються речові докази у кримінальних справах і як вони можуть безслідно зникнути.

 

Зникнення

У січні 2016 року перший слідчий відділ слідчого управління прокуратури Одеської області повертався до роботи після різдвяних свят. На початку року відділ переїхав в корпус на вулиці Середньофонтанській, який довгий час був порожній. Співробітники перевезли зі старого будинку речі і зайняли нові кабінети. Слідчий в особливо важливих справах Дмитро Буглов повернувся до розслідування справи, яку розпочав ще до Нового року.

23 жовтня 2015 року заступник Комінтернівського районного відділення Головного управління МВС Сергій Асадчий отримав майже 230 тисяч гривень хабара, щоб закрити справу про крадіжку зерна на залізничному перегоні між селами Свердлове і Первомайське. Після отримання грошей його затримали правоохоронці. Тоді ж вони вилучили гроші та інші речові докази — банківські карти, мобільні телефони та патрони.

За інструкцією, Буглов повинен був зберігати речові докази в сейфі, патрони — в господарському підрозділі, а гроші — в банківському сейфі. Але слідчий гроші і патрони не здав, а зберігав всі докази в зеленому пакеті в своєму службовому кабінеті — спочатку в старому корпусі у Лермонтовському провулку, а потім переніс його на Середньофонтанську. Приблизно через десять днів після переїзду, вранці 14 січня, слідчий виявив, що пакет з речовими доказами зник.

«Мені необхідно було оглянути якісь документи, призначати експертизи. Я намагаюся знайти цей пакет з усім цим і встановлюю, що його немає», — згадує тепер Буглов.

Слідчого усунули від роботи й відкрили дві кримінальні справи — про крадіжку речових доказів з кабінету і про його службову недбалість. За словами Буглова, проводити слідство «ні в кого настрою не було» — після галасу, який здійнявся через зникнення речових доказів, керівництво прокуратури в першу чергу хвилювалося про те, як убезпечити себе. Через кілька днів після реєстрації справи про халатність Буглову вручили підозру.

«Про що це говорить? У справі, де немає не те що жодного доказу — жодного документу, де просто лежить виписка з реєстру, доручення слідчому й одразу йде підозра», — обурюється Буглов.

Справу хотіли передати до суду вже в березні 2016 року, але Буглов двічі через суд зобов’язував правоохоронців провести ряд слідчих дій — їх все одно не проводили. Коли термін досудового розслідування підійшов до кінця, звинувачення перекваліфікували на більш тяжке — зловживання владою частина 2 статті 364 Кримінального кодексу України , що призвело до тяжких наслідків для державних інтересів. Буглов вважає, що це було зроблено навмисно — у більш тяжкої статті довший термін розслідування.

За версією обвинувачення, Буглов навмисно не здав речові докази на зберігання, щоб допомогти Сергію Асадчому уникнути відповідальності. Прокуратура зазначала, що слідчий не призначив судово-технічну експертизу документів та експертизу спеціальних хімічних речовин, що призвело до порушення строків розслідування. Через це гроші, інші предмети і документи не змогли долучити до матеріалів справи про хабар. Це, на думку обвинувачення, ускладнило доведення провини Асадчого і унеможливило конфіскацію грошей на користь держави. Окрім цього, обвинувачення визнало, що пропажа речових доказів підірвала авторитет прокуратури.

Буглов заявив у відповідь, що не скоював ніяких злочинів, не розуміє суті звинувачення — що він скоїв чи не скоїв, щоб дати можливість Асадчому уникнути відповідальності, та яких збитків державі він завдав. Бюджетних коштів для фіксації злочину не виділялося, а гроші, які були отримані в якості хабара, надійшли від продажу краденого зерна. За словами Буглова, під час цього розслідування ніхто з керівництва прокуратури не виявляв йому недовіри або підозр у зловживанні владою.

 

Переїзд в новий корпус

Справа дійшла до суду в листопаді 2016 року і слухалася в Приморському райсуді Одеси. Буглов розповів, що наприкінці грудня 2015 року керівництво повідомило їм про переїзд, але ніякого контролю за цим не було — як зазначив потім суд, погодившись з ним, жодного офіційного документа з приводу переїзду не виявилося. Співробітники склали колективне звернення з проханням уникнути переїзду, оскільки вважали, що на Середньофонтанській не було умов для розміщення слідчого підрозділу, зокрема — була відсутня камера схову речових доказів. Але звернення проігнорували. Аналогічне звернення направили і співробітники другого слідчого відділу, яких теж збиралися переселяти. Вони в результаті на Середньофонтанську так і не перебралися.

«За переїзд же повинен хтось відповідати? Є люди, які ухвалюють ці рішення, керівники прокуратури, які повинні за це відповідати. І, відповідно, вони повинні це якось оформляти. І перед тим як оформляти, повинні переконатися, що в тому місці, куди переїжджає слідчий відділ, є всі необхідні умови, — міркує Буглов, — за ці п’ять років ніхто не міг до ладу пояснити, на підставі чого це відбувалося. Всі говорять про якусь усну вказівку. Відповідно, усну вказівку було виконано».

Крім камери схову, не було в новій будівлі відповідального за ведення обліку речових доказів та книги їх обліку. Це все, за словами Буглова, обладнали тільки влітку, через півроку після переїзду.

Буглов стверджує, що поміняв замок в дверях свого нового кабінету і не давав дублікат ключа ні керівництву, ні черговим, тільки одному знайомому колезі. За словами слідчого, він ніколи не залишав свого кабінету відкритим, тільки якщо ненадовго виходив у коридор.

В суді Буглов згадував, що охорона не записувала сторонніх у журнал відвідувань, а співробітники могли виходити на перекур через двері чорного входу і не зачиняти їх за собою.

«Назвати цей об’єкт будівлею правоохоронного органу, який проводить слідство, ну це дуже сумнівно», — розмірковує зараз Буглов.

 

Як зберігають докази

В обвинувальному акті зазначено, що пакет з речовими доказами у справі Сергія Асадчого до пропажі лежав на підлозі в кабінеті. Але, за словами Буглова, це не так. За час роботи в прокуратурі, говорив Буглов у суді, сейфу для речових доказів йому не надали, але він сам купив собі в кабінет металеву шафу. Цю шафу він перевіз на Середньофонтанську і зберігав зелений пакет з речовими доказами в ній. Коли слідчому потрібно було вийняти матеріали інших кримінальних справ, він виймав пакет і клав поруч з шафою. У якесь інше місце він його не клав, оскільки збирався найближчим часом оглянути частину речових доказів, а деякі — здати на біохімічну і криміналістичні експертизи.

Буглов розповів в суді, що у прокуратури на той час не було банківської скриньки для грошей, які мали на собі сліди злочину. За його словами, ще в 2013 році він питав у головного бухгалтера управління і процесуального керівника, куди потрібно передати гроші, вилучені в ході іншого розслідування, але йому так і не відповіли. За словами Буглова, договір послуг про використання банківської скриньки підписали тільки після зникнення грошей, але незабаром і його розірвали.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

В другому слідчому відділі була банківська скринька, в якій співробітники могли зберігати гроші. Але договір з банком укладає не відділ або прокуратура, а заступник начальника відділу особисто — як фізособа. Слідчі здавали йому гроші та цінності за актом приймання-передачі, а він вносив їх у скриньку. Гроші, вилучені першим відділом, заступник другого відмовлявся приймати, тому що «не мав до цього ніякого стосунку».

«Ситуація дійсно дуже дивна — всі чекають від правоохоронних органів якихось значущих перемог, якихось справ, і коли це відбувається, ніхто не знає, як складно людям, які це роблять», — розповідає Буглов, скаржачись на відсутність підтримки керівництва при розслідуваннях і умови роботи.

З 2019 року прокуратура більше не проводить власних розслідувань. «Ґрати» запитали слідче управління поліції, де зараз правоохоронці зберігають гроші та цінності, вилучені під час обшуків. У відповідь на запит редакції у відомстві відповіли, що всі питання, пов’язані зі зберіганням речових доказів регулюються положеннями Кримінально-процесуального кодексу, порядком зберігання доказів стороною обвинувачення, затвердженим постановою Кабміну №1104 від 19 листопада 2012 року, інструкцією, затвердженою спільним наказом №51/401/649/471/23/125 Генпрокуратури, МВС, податкової, СБУ, Верховного суду і судової адміністрації ще в серпні 2010 року.

Згідно з інструкцією, вилучені речові докази повинні зберігатися разом з матеріалами справи в сейфі слідчого. Якщо габарити, кількість, вага або обсяг доказів цього не дозволяють, їх повинні здавати у спеціальне приміщення, обладнане сейфами, стелажами, з оббитими металом дверима, ґратами на вікнах, охороною і протипожежною сигналізацією. Якщо такого приміщення у відділі немає, повинні бути виділені спеціальні сейфи достатнього розміру. Для контролю таких спеціальних приміщень або сейфів призначається відповідальний співробітник і ведеться книга обліку речових доказів.

Зброя і боєприпаси зберігаються в господарських підрозділах Нацполіціі і СБУ після їх перевірки експертами. Гроші, на яких є сліди злочину, повинні бути у триденний термін після дослідження експертами передані в банк, з яким укладено договір на обслуговування, в опечатаному пакеті під опис і з супровідним листом. У нормативних документах є застереження, що гроші можуть зберігатися в індивідуальних сейфах, але не уточнюється — чи мається на увазі сейф слідчого в кабінеті.

 

Пошук зниклого пакету

Коли пакет пропав, Буглов повідомив про це керівництву, перевірив усі службові та підсобні приміщення і переглянув відео з камер спостереження.

«Під час огляду зазначених відеозаписів з камер відеоспостереження були встановлені деякі важливі обставини, яким ніхто не надав належної оцінки», — наводяться у вироку суду свідчення Буглова.

Колишній слідчий не пояснив «Ґратам», що це були за обставини, посилаючись на таємницю слідства у справі про крадіжку, але сказав, що в нього під час перегляду цих відео «було дуже багато запитань».

Судячи з відеозаписів, в січні 2016 року сторонні майже не заходили до відділу — тільки співробітники та інші правоохоронці. Тому Буглов вирішив, що до викрадення причетні його колеги, серед яких він зазначив трьох.

Працівників відділу, яких підозрював Буглов, перевірили на поліграфі. Але, за його словами, один із слідчих, дізнавшись, що найближчим часом почнеться перевірка, почав нервувати, говорив, що не хоче у вихідний день затримуватися на роботі й пішов випивати. Двоє інших слідчих теж розпили пляшку лікеру в службовому кабінеті, що потім вплинуло на дані поліграфа. Результатів цієї перевірки так ніхто і не склав.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

За фактом зникнення пакета відкрили кримінальну справу, згідно з якою Буглов був визнаний потерпілим, але правоохоронці не змогли знайти ні речові докази, ні людину, яка їх забрала. Буглов стверджує, що слідчі дії у цій справі не проводилися, навіть ті, які правоохоронців зобов’язав провести слідчий суддя. Справу неодноразово закривали, але відкривали знову через суд за його клопотанням.

За словами Буглова, справу про крадіжку зараз розслідує Державне бюро розслідувань. «Ґрати» звернулися до ДБР з проханням розповісти, на якій стадії зараз розслідування, однак на момент публікації відповіді ще не отримали.

«Що з ним, як з ним, яка його доля, що вони встановили, а що ні, мене в це ніхто, на жаль, не посвячує», — каже Буглов.

Крім підозрюваних колег, він припустив, що викрадення речових доказів може бути пов’язано зі співробітниками управління внутрішньої безпеки, тому що, як він вважає, вони навмисне не виконували доручення слідчого в розслідуванні про хабарі і «в своїх корисливих цілях» не затримували причетних до злочину. Буглов припустив, що вони самі хотіли отримувати регулярні хабарі від крадіїв зерна на залізниці.

На початку січня 2016 року Буглов подав начальнику рапорт про необхідність реєстрації кримінального провадження за фактом зловживання владою та службовими обов’язками співробітниками УВБ при здійсненні оперативного супроводу справи про хабар. Відразу після цього речові докази зникли. Про долю цієї справи Буглову невідомо. Імена цих співробітників Буглов не назвав, пославшись на таємницю слідства.

 

Свідки

Свідчення в суді дали колеги Буглова. Всі вони говорили на користь обвинуваченого і підтвердили його слова. Всі слідчі зберігали речові докази своїх справ у службових кабінетах в сейфах або без них.

Прокурор, який вів розслідування стосовно хабара, заявив у суді, що претензій до слідчого у нього не було. При цьому він пояснив ігнорування співробітниками УВБ доручень Буглова — наприклад, передати експертам спеціальні засоби, якими мітили гроші, для біохімічного дослідження, тим, що в органах внутрішніх справ у цей час проходила реорганізація.

Начальник слідчого відділу розповів у суді, що камера для зберігання речових доказів була в другому слідчому відділі. Він піднімав питання про влаштування камери в його власному відділі, але керівництво прокуратури, за його словами, вирішило розглянути його вже після переїзду. Гроші, вилучені на місцях злочину, зберігалися безпосередньо у слідчих для їх огляду і відправки на біохімічну експертизу. Щодо поліграфа, результатів перевірки не складали, бо вона проходила неофіційно — пояснив він.

Начальник матеріально-технічного забезпечення обласної прокуратури заявив в суді, що після звернення співробітників про небажання переїжджати, він за наказом керівництва виїхав з начальниками відділів на Середньофонтанську. Там вони з’ясували, що потрібно полагодити дах в одному з кабінетів, привести в порядок підвал і обладнати кімнату для зберігання речових доказів. Кімната, за його словами, на момент переїзду була практично готова до використання, не вистачало тільки сигналізації. 13 інших свідків це спростували.

Поліграфолог в суді підтвердив, що перевірка прокурорів проводилася за усною домовленістю з начальством. Експерт не встановив причетність Буглова до якихось протиправних дій. Об’єктивний висновок про те, чи причетний хтось із працівників слідчого відділу до крадіжки, він винести не зміг через підозри слідчих у нетверезому стані.

Вислухавши всіх свідків, суд прийшов до висновку, що їх свідчення не містять жодних доказів провини Буглова або відомостей, що він змовився з кимось в інтересах поліцейського Сергія Асадчого.

Ухвала суду

Озвучуючи рішення, суддя Вадим Коваленко нагадав, що в день зникнення речових доказів Буглов написав про це рапорт. Але в підсумку, документ став підставою для порушення кримінальної справи стосовно нього самого. Тобто слідчий надав в рапорті свої пояснення ще до того, як став підозрюваним і йому ніхто не роз’яснив, що він може не давати пояснень. Через це суддя визнав документ недопустимим доказом.

Не прийняв суддя і протокол огляду службового кабінету Буглова. Під час огляду обвинувачений не брав участь, не міг робити зауваження, заявляти клопотання та доповнення до протоколу. Не було при цьому і понятих.

Не прийняв в якості доказів провини суддя ні документи з інших справ, ні відеозапис з камер спостереження, ні відеозапис слідчого експерименту, де Буглов показував, як діставав пакет з шафи і поміщав назад. Суддя Коваленко вирішив, що у обвинувачення немає підтвердження того, що речові докази зберігалися на підлозі кабінету, коли пропали.

Обвинувачення надало договір від 2012 року між прокуратурою і ПАТ «Державний експортно-імпортний банк України» про відкриття депозитного рахунку. Але суд на це вказав, що згідно із законом гроші, на яких є сліди злочину, не можуть бути покладені на депозит, а повинні міститися у звичайній скриньці.

Трасологічна експертиза показала, що на замку шафи є сліди механічної дії. І хоча експерти не змогли встановити, чи була відкрита або закрита шафа за допомогою стороннього предмета або знайти сліди зламів на замку, суддя вирішив, що речові докази міг вкрасти хтось сторонній.

Ілюстрації: Анна Щербина, Ґрати

Коваленко прийшов до висновку, що обвинувачення не надало жодних доказів провини Буглова. До того ж у справі дійсно не виявилося доказів, що вказували б на завдані збитки.

Правоохоронці так і не змогли зрозуміти, куди насправді зникли гроші та інші речові докази, хто скоїв крадіжку і з яких мотивів. Водночас слідчі судді зобов’язали працівників прокуратури оглянути кабінет і сейф Буглова, допитати свідків, встановити і допитати людей, які потрапили на відеозаписи камер спостереження. Через це, зазначив суддя, ймовірно не встановлені всі обставини, які можуть підтвердити або спростувати вину Буглова.

15 березня суддя Вадим Коваленко визнав Буглова невинуватим. Прокуратура з цим рішенням не погодилася і подала апеляцію. Дата засідання ще не призначена.

Під час розслідування Буглова відсторонили спочатку від виконання обов’язків, а потім і від займаної посади. Він звільнився з прокуратури в лютому 2016 року і зайнявся юридичною практикою. На питання про те, чи хотів би він після виправдання повернутися на минулу роботу, Буглов відповів, що любив роботу, але не хоче назад: «не в нинішніх реаліях».

«Використовую тепер свій досвід у тій же сфері, але у зовсім іншому напрямку. Тепер людей захищаю, а не звинувачую», — заявив Буглов.

У слідчому управлінні Нацполіціі на запит «Ґрат» повідомили, що зараз між одеським управлінням і «Приватбанком» укладено договір на використання банківської скриньки і відкриття депозитного рахунку. При цьому слідчий, з яким говорила кореспондентка «Ґрат», розповів, що можливість здати гроші є, але зробити це важко через паперову тяганину. Тому гроші досі часто зберігають в робочих кабінетах.

77 нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році
77

нападів на журналістів в Україні зафіксовано в 2020 році

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів