«Аркуш чистого білого паперу». У Росії засудили кримського татарина на 17 років через зустріч мусульман, на якій його не було

Азамат Еюпов у день вироку, 19 липня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»
Азамат Еюпов у день вироку, 19 липня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

Військовий суд у Ростові-на-Дону засудив 59-річного кримського татарина Азамата Еюпова до 17 років ув’язнення за приналежність до ісламської партії Хізб ут-Тахрір. У Росії її визнано терористичною, але вона не заборонена в Україні та більшості європейських країн. Слідство вважає, що у 2017 році Еюпов проводив заняття для осередку партії у Білогірську.

Однак це стверджують лише засекречені свідки ФСБ. Усі, хто брав участь у зустрічі мусульман, кажуть, що Еюпова там взагалі не було, а експерти не виявили його голосу на записі прослуховування. Більше того, захист знайшов того, хто справді модерував зустріч мусульман у 2017 році — він виїхав разом із усією родиною до Києва після того, як його дітей катували струмом та били оперативники ФСБ. Адвокати вважають, що насправді спецслужби переслідують Еюпова через його участь у протесті кримських татар проти репресій на Червоній площі.

«Ґрати» розповідають, як ветеран крамськотатарського національного руху потрапив у поле зору ФСБ через пікет у Москві, а закінчилося це величезним терміном ув’язнення.

 

Кримський протест на Червоній площі

10 липня 2019 року на Червону площу в Москві несподівано для багатьох вийшли десятки ветеранів кримськотатарського нацруху та активістів проти масових арештів і репресій у Криму. Деякі з них розповідали журналістам, що повторюються події часів їхньої молодості — вони вперше протестували на цьому ж місці в липні 1987 року.

Мітинг кримських татар на Червоній площі 1987 року. Фото: Ібраїм Воєнний

Перехожі були здивовані, багато хто знімав те, що відбувається, на телефон: незбагненно — 40 людей пікетують у самому серці сучасного російського політичного режиму. Після показових арештів за «Болотну справу» мешканці Москви відвикли від такої зухвалості. У руках кримчани тримали заздалегідь надруковані плакати. Кожен мав невеликий пакет, де були вода, печиво і килимок для молитви, — на випадок затримання. Коли із 40 людей затримали сімох, до відділу поліції Китай-міста в Москві почали з’їжджатися працівники ФСО Федеральна служба охорони РФ. Завдання ФСО — забезпечення безпеки об'єктів державної охорони та керівництво міської поліції.

«Хто вас відправив? Чому саме Червона площа? Як ви взагалі з Криму сюди приїхали?» — питали вони у кожного затриманого.

Азамат Еюпов був серед учасників, які протестували проти репресій біля мавзолею Леніна. Його дружина, Гульнара Еюпова, каже, що навіть зараз, за ґратами, він згадує про цю подію, як про найважливішу за останні роки.

«Він не боявся. Я, мабуть, більше боялася. Він прийшов увечері і сказав: «Я їду. В Москву. Усього сказати не можу. А там, як Бог вирішить, так буде». А коли приїхав, стільки емоцій, стільки розповідей. Поки вони стояли, на Червоній площі французи знімали кіно. Так ось вони повернули свій кінопрожектор до них і почали знімати їхні пікети. Десь у них тепер ці історичні кадри», — з неприхованою гордістю згадує про поїздку чоловіка Гульнара Еюпова.

Пікет кримських татар на Червоній площі 10 липня 2019 року. Скріншот відео «Грані»

У сім’ї Еюпова вважають, що його активність сформувало виховання і приклад сім’ї, а репатріація з Узбекистану і боротьба за право жити в Криму стала першим його самостійним досвідом.

«Мама в нього активістка була і, коли розпочалася боротьба за повернення до Криму у 80-х роках, усі ці збори у них вдома проходили. Брат його теж був такий. Він брав активну участь, роздавав листівки в Андижані. Тоді ще до них приходив Юрій Османов Радянський дисидент і правозахисник, один із лідерів кримськотатарського національного руху з метою повернення народу в Крим. 1993 року був жорстоко побитий у центрі Сімферополя і помер наступного дня , і вони спілкувалися. У такій атмосфері він закінчив школу. Потім в армію пішов. Коли повернувся, саме кримськотатарські активісти до Москви почали їздити. Він приєднався. Якщо батьки «горять», то й діти «горять». Він приїхав до Криму 88-го. Сам приїхав, ділянку взяв. Влаштувався працювати у будівельній організації маляром-штукатуром. Мама також приїхала за ним. Цей будинок вони почали разом будувати», — розповідає дружина Еюпова.

Правозахисниця Олександра Криленкова, яка багато років працювала в Криму після анексії, вважає, що акція кримськотатарських ветеранів на головній площі Москви привернула увагу до репресій у Криму і змусила говорити про них на міжнародному рівні.

«Мені обривали телефон журналісти з усього світу, фотографії та відео з площі розліталися зі швидкістю звуку. Раптом історія 63 кримчан На той час за обвинуваченням у причетності до ісламської партії Хізб ут-Тахрір переслідували 63 кримських мусульманина , заарештованих за обвинувачення в тероризмі, зі «складної історії» перетворилася на дуже просту, всім зрозумілу людську трагедію», — написала вона у фейсбуці одразу після подій на Червоній площі.

Наступного дня після «московських пікетів» кримських татар звільнили міністра внутрішніх справ Криму Олега Торубарова. Офіційна версія — вихід на пенсію. Володимир Путін призначив його на посаду голови МВС Криму на рік раніше. Наразі цю посаду очолює колишній заступник міністра Павло Каранда.

Азамата Еюпова тоді не затримали. Він спокійно згорнув плакат і поїхав до відділу поліції, де чекав на вулиці, доки звільнять сімох затриманих співвітчизників. Повернувся до Криму і здавалося, що на цьому історія «московських пікетів» закінчилася. Але за півтора року до нього прийшли з обшуком.

 

«Не заходьте в цю кімнату!»

Двоповерховий будинок Азамата Еюпова, який він сам будував у Білогірську багато років, потопає у виноградниках. 17 лютого 2021 року до нього увірвалися працівники ФСБ. Слідчий Сергій Босієв заявив, що главу сім’ї обвинувачують в організації терористичного осередку на території Криму. Обшук почався ще до світанку і відбувався дуже швидко. Оперативники постійно стежили за ситуацією на вулиці — здається їм не хотілося, щоб про обшук дізналися сусіди і мешканці міста.

Азамат Еюпов попросив оперативників не лякати дочок. Але особливо його турбував стан старшої 29-річної Назіфе. Вона — інвалід дитинства і потребує постійного догляду. Її мову та жести з народження розуміють лише батьки, поява сторонніх людей у ​​будинку могла спровокувати несподівану психологічну реакцію.

«Під час обшуку вона спала. Вони подивилися, що тут якісь шкільні підручники наші й вийшли. Назіфе відчула, що хтось увійшов, злякалася. Ковдрою накрилася по самі очі і не вставала. Якби вона встала, можливо все було якось по-іншому. Зазвичай, якщо її рідних хтось кривдить, у неї з’являється якась агресія. Вона хоче захистити батька і матір, нас», — хвилюючись, згадує Беян Еюпова — третя дочка Азамата Еюпова.

Після обшуку у будинку силовики перейшли в гараж. Там, у машині Еюпова, знайшли білу накидку, яку він одягав на вирок іншим кримським татарам з Білогірська, яких обвинувачуються у причетності до терористичної організації. Серед них був його ровесник 59-річний Енвер Омеров. За місяць до обшуку в будинку Еюпова, 12 січня 2021 року, військовий суд у Ростові-на-Дону засудив його до 18 років позбавлення волі.

«Я і мій народ не робили нічого, про що повинні шкодувати. Крим — наш дім і нам нікуди втікати». Останнє слово кримського татарина Енвера Омерова в російському військовому суді

Забирати накидку і долучати її до речових доказів слідчий не став, але оперативники чомусь вивісили її у відкрите вікно машини з боку водія, ніби нагадування, чому вони насправді прийшли до будинку. На авто Еюпова наклали арешт.

Після обшуку Азамата Еюпова затримали і відвезли в Сімферополь. Київський райсуд заарештував його, і ось уже півтора роки він перебуває у СІЗО. Зараз — у Ростові-на-Дону.

Автомобіль Азамата Еюпова після обшуку. Фото: «Кримська солідарність»

Старша дочка з інвалідністю після обшуку втратила опіку з боку батька. Тепер вона живе з матір’ю та молодшими сестрами.

«У нас дівич-вечір тепер у будинку. Назіфе вважає, що батько в лікарні, та й не орієнтується в часовому просторі. Ми часто при ній говоримо про те, що батькові потрібен лікар, ліки, вона розуміє, що він хворіє і думає, що він у лікарні. Але останнім часом видно, що вона дуже сумує. Весь час питає, коли він приїде додому», — каже дочка Еюпова Беян.

Кілька місяців тому здоров’я Еюпова у СІЗО серйозно погіршилося — у нього виникло оніміння кінцівок і правої сторони обличчя, йому стало важко ходити, він практично не може писати правою рукою, з’явилася задишка, порушилася координація руху. Ще до арешту Азамат Еюпов перебував на обліку у лікаря з атеросклеротичною хворобою серця.

Після незалежного обстеження у лікарні, за заявою адвоката і за кошти сім’ї, з’ясувалося, що в ув’язненні він переніс чотири ішемічні інсульти, лікарі рекомендували йому термінову госпіталізацію. Медики слідчого ізолятора діагностували йому звичайний остеохондроз. Сім’я купляє ліки та лікує його самостійно.

 

Адвокат Еміль Курбедінов. Фото: Антон Наумлюк, Ґрати

«Мабуть, адміністрація слідчого ізолятора вирішила обійтися таким легким діагнозом для себе. Щоб не підтвердився якийсь складний діагноз», — коментує дії медиків СІЗО адвокат Еміль Курбедінов.

Захисник упевнений, що Еюпов має захворювання, з якими не можна бути під вартою і, якщо він залишатиметься під арештом і далі, — це може призвести до ризиків для життя. Наразі він намагається добитися, щоб адміністрація СІЗО дозволила перемістити Еюпова на стаціонарне лікування.

 

Чий голос?

59-річного Азамата Еюпова слідчі ФСБ вважають організатором осередку ісламської партії Хізб ут-Тахрір у Білогірську. Головний доказ, за ​​винятком свідчень анонімних свідків, — аудіозапис, зроблений спецслужбами в будинку ще одного обвинуваченого в аналогічній справі — Енвера Омерова, де кримські мусульмани збиралися для обговорення переважно релігійних тем. Слідство вважає, що це були збори осередку Хізб-ут-Тахрір. Слідча експертиза встановила: голос організатора зустрічі належить обвинуваченому Азаматову. Сторона захисту, однак, вважає, що лектором на розмовах виступала зовсім інша людина — Рустам Мірпоччоєв, а незалежні експерти, які проаналізували висновки слідчих експертів, зовсім не розуміють, як вони виявили схожість зразка на оперативному аудіо ФСБ із голосом Еюпова.

«Він завжди був побожним, але дотримуватися всіх канонів Ісламу почав близько 20 років тому. З поверненням кримських татар до Криму люди почали вивчати свою релігію і ходити на п’ятничний намаз. У 2018 році він здійснив паломництво до Мекки — Хадж. Разом із Різою Омеровим їздили», — згадує дочка Еюпова.

Енвер Омеров у суді. Фото: «Кримська солідарність»

10 липня 2018 року ФСБ затримала Різу Омерова, його батька і мешканця села Зуя Білогірського району — багатодітного батька Айдера Джаппарова, а в Криму з’явилася перша «білогірська справа» Хізб ут-Тахрір. Українські правозахисники домовилися розділяти численні групи кримських татар, яких переслідують через зв’язки з ісламською партією, за географічним принципом.

На аудіозаписі бесіди мусульман датовані 2017 роком, який ФСБ використовує як основний доказ вини, чути голоси двох невідомих, та спецслужби довго не могли ідентифікувати голоси двох інших співрозмовників. Трьох кримських татар, які брали участь у цій записаній зустрічі, засудили на терміни від 13 до 18 років, але історія не закінчилася. У цій справі притягнули до відповідальності й Еюпова.

Згодом із матеріалів справи стало зрозуміло, що в нього таємно відібрали зразки голосу для майбутньої кримінальної справи.

«Цю справу треба було розкрити до кінця, і вони почали її крутити. Це було у 2020 році, у жовтні. За три місяці до арешту десь. Зателефонували з поліції Білогірська, мовляв, треба допитати. Він каже: «Ви знаєте, я без повістки не прийду. Чого це ви мене кличете ні з того, ні з цього?». Це було саме після хвороби, він тільки підвівся з ліжка. І що ви думаєте? За півгодини приїхали працівники, знайшли адресу. Говорять, що там якогось узбека шукають. Ви з ним знайомі чи ні? Він пішов. Ми вже потім тільки подумали, що треба було з якимсь адвокатом піти, бо ще яка пастка там. Виявилося, що тоді записали його голос таємно — для спецслужб», — пригадує хронологію подій дружина Еюпова.

Гульнара Еюпова. Фото: «Кримська солідарність»

Вдома він домовився з друзями і родичами, що якщо через деякий час не вийде з поліції, то ті одразу звернуться до правозахисників і битимуть на сполох.

Потім розповів, що йому показали цілий список людей, яких збираються допитувати. Хтось перетинався з якимсь узбеком за національністю — Рустамом Мірпоччаєвим. Він сказав, що його не знає. Ми й подумати не могли, що щось готується проти нього», — розповідає Гульнара.

Тепер відібрані зразки голосу й аудіозапис зборів з Енвером та Різою Омеровими слідчий ФСБ подає як основні докази провини Еюпова.

«Мій підзахисний Еюпов обвинувачувався у подіях, що мали місце у 2017 році. В основі звинувачення — свідчення прихованих свідків, оперативного працівника ФСБ, фонографічна та лінгво-релігієзнавча експертиза. У розпорядження експерта ФСБ було представлено зразки голосу Еюпова, отримані з порушенням закону, «кустарним способом», — пояснює адвокат Еміль Курбедінов.

Захист наполягав у суді, що експерти слідства помиляються, а голос у матеріалах кримінальної справи взагалі належить іншій особі.

«Еюпов не проводив жодних зборів у житлі вже засуджених Омерових, голос Еюпова відсутній на аудіозаписах, отриманих в результаті оперативно-розшукових заходів, проведених у будинку Омерових. На зазначених зустрічах, зборах та обговореннях був присутній громадянин Мірпоччаєв. Саме його голос був записаний під час прослуховування і надалі був представлений слідством і обвинуваченням як голос Еюпова», — упевнений захисник. Він вважає, що арешт Еюпова — помилка ФСБ, яку необхідно виправити. Для того, щоб довести це суду, адвокат звернувся до незалежних експертів.

Оцінку слідчої експертизи, проведеної фахівцями на прохання ФСБ, по відеозв’язку з Барнаульського військового суду дала фоноскопіст Ганна Тетеріна. Вона досліджувала 9 аудіозаписів із матеріалів кримінальної справи, а також два зразки голосів — Еюпова і Мірпоччаєва. Вона вважає, що обвинувачення помилилося — голосу Азамата Еюпова взагалі немає на записах бесіди мусульман у будинку Омерова. У своїй роботі вона зіставляла спірні фонограми зі зразками голосів чоловіків і дійшла висновку, що їхнє мовлення порівняли не повною мірою — це обмежує кількість методик дослідження.

Тетеріна звернула увагу, що при підвищенні тону у Мірпоччаєва м’який тембр голосу, а в Еюпов — різкий. Відповідно, у першого, за тих самих умов, спостерігається зниження інтенсивності, а в Еюпова — підвищення. Крім того, у промові «диктора Х» Так позначено той, хто говорить на аудіо — велика кількість граматизмів, тобто порушуються граматичні норми. В Еюпова такого не виявила.

«Тобто голос звучить по-різному», — підсумувала експерт.

Фахівці зі сторони слідства вивчали так звані неяскраві та малоінформативні ознаки: висота голосу — у двох чоловіків середній голос — і його сила. При цьому Тетеріна користувалася тими самими методиками та обладнанням, з якими працювали державні експерти.

Ірина Хухра — експертка некомерційної організації «Бюро судових експертиз», що спеціалізується на фоноскопічних експертизах. Вона підтвердила в суді велику різницю в голосах тих, хто говорить.

«Можна було навіть не слухати цих аудіо. Наприклад, у букві «е» сама програма визначила велику різницю у показниках», — пояснювала експертка.

Як розповіла Хухра, висновок про те, що «диктор Х» — ​​це не Еюпов, показало середньозважене значення. Воно перевалило поріг 15%. Згідно з методикою, це говорить про те, що голоси справді різні. Як правило, показник навіть трохи менший за 15% вже вказує на різних людей. Також експертка вказала, що спеціаліст слідства виконав дослідження не в повному обсязі — він пропустив мікроаналіз звуків, зробивши лише інтегральний. Структуру мови він взагалі не досліджував.

Адвокат Еміль Курбедінов вказав суду на ще один дивний факт у кримінальній справі.

«Оперативний працівник ФСБ, допитаний у суді як свідок, не міг бути очевидцем подій 2017 року, оскільки повідомив під час допиту, що прибув до Криму лише 2020 року», — заявив він у дебатах.

Захист самостійно відшукав Рустама Мірпоччаєва, який повідомив, що на аудіозаписах саме його голос, і це справді він був присутній на зустрічах у Білогірську у 2017 році, у будинку Омерових. Відео, де він пояснює це, опубліковане в ютубі.

Сім’я Мірпоччаєвих приїхала в Крим 2013 року, рятуючись від переслідування Росії через зв’язок з Хізб ут-Тахрір в Узбекистані. У 2017 році працівники ФСБ затримали його з братом та батьком Рустамом. Їх привезли до Сімферополя, де братів Мірпоччаєвих били, душили та катували струмом, погрожуючи зґвалтуванням.

«Удар був сильний у груди, каже: «Ти хетешник?» Я говорю: «Так, я хетешник». І одразу два-три удари в голову, в потилицю, сильно вдарили… Почали бити по нирках з двох боків, дві людини били хвилин п’ять безперестанку, довго… «Ти брешеш, не хочеш говорити,— кричали мені. — Поки ти не будеш співати, як нам хочеться, ми будемо продовжувати». І знову б’ють, б’ють, б’ють. Мішок, який у мене на голові був до носа, зверху ще обмотали скотчем, я тільки ротом дихав. Почали надягати пакет на голову і стягували. Така мука, що навіть ворогові не побажати такого… Так вони одягали 7–8 разів… Ганчіркою стягнули рота. Почали вмикати якийсь апарат, мене трясло, ніби всередині горить вогонь. Ледве прокричав: зупиніться, скажу все, що ви хочете. Зупиняють… Така межа була, що ось-ось я помру, ще раз підключать до струму, і я помру в цей момент», — розповідав Ібрахімджон Мірпоччаєв після того, як зумів виїхати на материкову частину України.

Після тортур його з батьком відпустили, а за деякий час і брата. Після цього вся родина перебралася до Києва.

Саме голос батька Рустама Мірпоччаєва — на записі ФСБ зі справи Еюпова.

«Це мій голос, не голос Азамата Еюпова. Цю людину я в Криму, у Білогірську не зустрічав і не знав… Хоча ми жили в одному районі, може поруч, але я з цією людиною не знайомий і не бачив її. Навіть мені показували його фотографію і на цих зустрічах, де ми сиділи, люди похилого віку, але цієї людини я не бачив і не знаю її. Ми сиділи, розмовляли, обговорювали релігійні моменти. Про те, що відбувається у світі були розмови: іноді стосувалося того, що відбувається в Україні чи Криму. Про те, про інше розмовляли, були такі розмови хороші… А це є фальсифікація, явна фальсифікація, використовуючи мій голос, посадити іншу людину, ще обвинувачувати її в тероризмі, якого взагалі не було в цих розмовах. І це до якого рівня треба впасти, аби використати ці моменти в обвинуваченні людей у ​​тероризмі», — розповідає Мірпоччаєв на відео. Він говорить з середньоазіатським акцентом і з великою кількістю невластивих російській мові конструкцій, на відміну від Еюпова, який чисто говорить російською.

Ще одні безпосередні учасники бесіди та очевидці — батько і син Омерови — виступили в суді свідками захисту та підтвердили, що Еюпова на зустрічі 2017 року не було. На них був присутній Мірпоччаєв. Омеров описав його так: вік близько 50, середнього зросту, світловолосий, яскраво-виражений середньоазіатський узбецький акцент.

Омерови переконували суд, що їхні розмови про Іслам та дискусію на релігійно-політичні теми не можна прирівнювати до умисної терористичної діяльності.

«Політика — це управління справами людей. У книзі, яку ми читали та обговорювали з Мірпоччаєвим, нічого не було про вибухи і теракти. Інакше я просто не став би розмовляти на ці теми», — розповів суду Енвер Омеров.

З Еюповим він познайомився 2009 року — у мечеті. Пізніше Азамат Еюпов робив євроремонт у будинку його сина. Вони потоваришували.

«Еюпов ніколи не був у мене в будинку. Слідчий Сергій Босієв запитав мене, де знаходиться цей узбек. Тобто він знав, що на аудіозаписі розмови був узбек, Мірпоччаєв», — зазначив Омеров.

Після допиту Омерова в суді адвокат попросив прочитати кілька документів зі справи — йдеться про те, що слідчий не може знайти інших учасників бесіди. З 13 квітня 2020 року і до 1 лютого 2021 року ФСБ Криму не могла встановити людину на аудіозаписі.

Приховані свідки під псевдонімами «Мустафаєв» та «Емірусеїнов» стверджували в суді, що Еюпов виступав керівником на релігійних уроках Хізб ут-Тахрір у Білогірську, фактично повторюючи версію слідства. «Емірусеїнов» коротко охарактеризував Еюпова: «Активний, цілеспрямований, видно, лідер». Окрім мечеті та уроків свідок з ним не зустрічався. «Мустафаєв» стверджував у суді, що з Еюповим познайомився у мечеті через спільних знайомих. Там Еюпов запропонував свідку навчати його норм ісламу. Свідок погодився. Навчання, за його словами, відбувалося після намазу — на території мечеті пізніше Еюпов запропонував йому відвідувати уроки в будинку одного з релігійних вчителів у Білогірську, неподалік прокуратури на вулиці Шевченка, і привіз туди свідка.

Еюпов стверджував у суді, що обидва свідки дали неправдиві свідчення. Його адвокат упевнений, що вони свідомо обманювали суд.

«Вибір ФСБ недаремно впав на Азамата Еюпова, тому що він знав Омерових, він був активістом, виступав на Червоній площі, відвідував суди. Однозначно він був у них під прицілом зі своїми активними діями. Він знав Енвера та Різу Омерових, вони спілкувалися, разом мечеть відвідували. Спецслужби не змогли знайти Мірпоччаєва, не могли його заарештувати і вирішили таким чином спрацювати. Вбили двох зайців — знайшли, ким замінити невідому особу у кримінальній справі, і надовго вибити з роботи активіста. Багато документів у його справі просто «перекочували» зі справи Білогірської групи», — каже адвокат Курбедінов.

 

Вирок

Російський прокурор Сергій Айдінов під час дебатів переконував суд, що всі аргументи захисту про різні голоси — це спосіб ухилитися від відповідальності, сумнівів в експертизах слідства у прокуратури немає, а Еюпова треба відправити в колонію суворого режиму на 17 років.

Сам Еюпов у дебатах виступити не зміг через критичний стан здоров’я, а його останнє слово відрізняється від десятків текстів інших політичних ув’язнених Криму стислістю. Курбедінов каже, що його підзахисному важко тримати ручку.

«Останнє слово — це останній шанс засудженого висловитися і довести свою невинуватість або навпаки визнати свою вину. Я не визнаватиму своєї вини, бо моя кримінальна справа зліплена абсолютно з нічого — з аудіозаписів, на яких мене немає, прихованих свідків, які не можуть мене правильно охарактеризувати. Приховані свідки є підставними лжесвідками, на те вони й приховані. Моя невинуватість ясна як аркуш чистого білого паперу… Я все життя працював на благо сім’ї. Хотів, щоб ми жили в добробуті та процвітанні, щоб ми нічого не потребували, як свого часу потребував я, бо зростав без батька. А тепер моїх дітей хочуть залишити без батька та єдиного годувальника, брехливо звинувачуючи й обмовляючи мене в тому, що я терорист», — заявив у суді Еюпов.

У результаті суд Колегія у складі суддів Кирила Кривцова, Олексія Магомадова, Володимира Цибульника повністю задовольнив вимогу прокурора і засудив 59-річного Азамата Еюпова до 17 років ув’язнення. Перші три він повинен буде провести у в’язниці — із найжорсткішими умовами ув’язнення, а решту часу — у колонії суворого режиму. Після звільнення півтора року діятимуть обмеження: Еюпову не можна буде виїжджати за межі селища, брати участь у масових заходах, змінювати місце проживання і роботу без попередження, потрібно буде відмічатися в правоохоронних органах двічі на місяць.

Книжки, вилучені в Еюпова під час обшуку, суд ухвалив знищити, натомість було знято арешт на автомобіль.

Під час оголошення вироку до Ростова-на-Дону приїхали десятки мешканців Криму — сусіди, родичі, друзі Еюпова та активісти руху «Кримська солідарність».

Родина Еюпова та активісти приїхали на вирок до Південного окружного військового суду Ростова-на-Дону, 19 липня 2022 року. Фото: «Кримська солідарність»

«Ми всі приїхали, щоб підтримати його і показати, що ми з ним разом. Він у тюремному ув’язненні переніс чотири ішемічні інсульти. Ми не згодні ні з вироком, ні з тим, що творить ця держава», — сказав його сусід Марлен Акімов.

Дружина і дочки, прощаючись з Еюповим у залі суду, обіцяли чекати на його звільнення. Судовий пристав поспішно випровадив із зали слухачів, щоб вони не спілкувалися з підсудним і не знімали його на відео.

«Сьогодні у нас вирок, суддя оголосив 17 років. Звичайно, дива ми не чекали, але якась надія була, що його відпустять, бо були представлені всі докази, що він ні в чому невинний. Але все, що відбувається з нами, ми знаємо, відбувається за волею Аллаха. І Аллах не залишить без покарання тих, хто невинно засуджує людей», — із цими словами Гульнара покинула будівлю суду.

Після вироку керівник української прокуратури Криму та Севастополя Ігор Поночевний написав у фейсбуці, що відомство розслідує факти незаконного переслідування кримських татар за релігійною ознакою частини 1 і 2 статті 146, частина 2 статті 162 і частина 1 статті 438 Кримінального кодексу України .

«Понад 8 років кримські татари зазнають систематичних репресій — така політика РФ та її окупаційної адміністрації спрямована на дискредитацію і переслідування корінного населення півострова за релігійними ознаками. Для придушення свободи слова, свободи вираження поглядів і свободи віросповідання окупанти використовують усі можливі способи залякування населення, зокрема незаконно створену систему кримінального правосуддя на окупованій території півострова Крим», — написав прокурор.


Хізб ут-Тахрір чи Партія визволення — міжнародна ісламська політична партія, метою якої є відновлення ісламського способу життя шляхом створення всесвітньої ісламської теократичної держави Халіфат. Організація була створена на початку 1950-х років на Близькому Сході, зараз діє на території щонайменше 58 країн світу. Організація має ієрархічну структуру управління та індивідуальне членство, хоча у багатьох її заходах беруть участь особи, які формально не є членами партії. Учасники жертвують на потреби організації та друк літератури.

З точки зору Хізб ут-Тахрір, нині жодна з країн Західного світу, зокрема Україна і Росія, не відповідають критеріям країни, де може виникнути Халіфат. Тому політичні завдання партія в цих країнах не ставить, обмежуючись пропагандою своїх релігійних поглядів. Однак у Росії з 2003 року її внесено до списку терористичних організацій, незважаючи на те, що жодного факту організації теракту партією немає. Членів організації регулярно звинувачують у проведенні зборів, читанні та розповсюдженні заборонених книг, обговоренні міжнародної політичної ситуації та устрою, агітації серед мусульман. ФСБ кваліфікує ці дії як організацію, участь чи пропаганду терористичної діяльності. Партія наголошує на неприйнятності у своїй діяльності терористичних методів. За 75 років її існування не було організовано жодного теракту чи збройного насильства.

2 місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання
2

місяці. В середньому стільки українці очікують від подання позову до першого судового засідання

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду «Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

«Мене жбурляли, кричали матом, а я сміялася їм в обличчя — 12 років в’язниці!»

Розповідь Галини Довгополої, засудженої в Криму за держзраду

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів