«Антитіла» vs «патентний троль». Як рок-гурт намагається в суді відстояти право користуватися музичною тональністю і нотами

Колаж: Евеліна Ганська, Ґрати
Колаж: Евеліна Ганська, Ґрати

На початку 2019 року музиканти гурту «Антитіла» дізналися про те, що на них подав до суду житель Луцька Сергій Лапковський, вимагаючи понад мільйон гривень компенсації за використання запатентованої ним музичної тональності. Тарас Тополя, фронтмен гурту, написав у себе в фейсбуці про те, що Лапковський пропонував їм виплатити певну суму для того, щоб позов був відкликаний, але музиканти не погодилися. За словами директора й музиканта гурту Сергія Вусика, це перший відомий випадок у світі музики, коли в музикантів вимагають гроші за використання нот у своїх композиціях.

«Ґрати» розбирались у подробицях історії.

 

Мільйон у справі

Сергій Лапковський подавав позови проти гурту ще 2017 року, але, за його словами, тоді два судді відмовилися розглядати справу. Влітку 2018 року Лапковському все ж вдалося подати позов до міськсуду Луцька — він звинуватив музикантів у використанні запатентованої ним ще у 2012 році «корисної моделі №74516» — певної музичної тональності.

Самі музиканти про позови й існування Лапковського дізналися тільки в січні 2019 року — до цього позовні документи приходили музикантам за адресою прописки. У літнього батька одного з них стався серцевий напад, коли він побачив суму позову.

Сергій Вусик, композитор і музикант, учасник гурту «Антитіла» розповів «Ґратам» про те, що Лапковський зв’язувався з ним влітку 2018 року, але тоді він представився Андрієм Швецем, працівником луцького заводу «Кромберг енд Шуберт Україна», і домовлявся про виступ гурту на одному з заходів цього заводу. «Представник заводу» просив директора гурту взяти організацію всього заходу на себе, включаючи звук, світло, діджеїв і розважальну програму, крім виступу самих музикантів. Сергій, у якості винятку, погодився і почав складати договір і кошторис заходу. Підсумкова сума з організації заходу становила близько 1 мільйона гривень і була відправлена ​​з усіма підтверджувальними документами «Андрію Швецю». Пізніше він перестав виходити на зв’язок, а коли Вусик зумів усе ж йому додзвонитися, то почув, що на заводі в цей момент «відбуваються певні зміни, у зв’язку з якими вони змушені відмовитися від організації заходу». На тому й розійшлися без будь-яких претензій із боку музикантів. Пізніше в документах, зібраних Лапковським для позову, з’явився той самий рахунок-кошторис на 1 мільйон гривень із печаткою ТОВ «Антитіла», директором якого є Сергій Вусик. Звідки кошторис у Лапковського — позивач так і не зізнався.

На підготовче засідання 23 січня Лапковський до суду не з’явився, натомість подав клопотання про заміну своїх адвокатів. Цікаво, що після цього засідання з номера, з якого телефонував «представник заводу», Вусик зателефонував Лапковському і, представившись уже своїм ім’ям, запропонував урегулювати питання за позовом — Лапковський запропонував музикантам купити в нього ліцензію на використання тональності, яку назвав своїм винаходом. Вусик відмовився.

На друге судове засідання Лапковський теж не з’явився — він подав підтвердження, що перебуває на лікуванні у Волинському психдиспансері, і 11 лютого 2019 року суд вирішив залишити позовну заяву Лапковського без розгляду — отримати мільйон із музичного гурту за використання нот у нього не вийшло.

Колаж: Евеліна Ганська, Ґрати

 

Зустрічний рух

Гурт «Антитіла» подав зустрічний позов проти Сергія Лапковського з вимогою грошової компенсації в розмірі 1 гривні за порушення тепер уже їхніх авторських прав, а також вимагаючи порушення кримінальної справи за статтею шахрайство проти авторів експертизи, за допомогою якої Лапковський намагався отримати мільйон у суді. Паралельно музиканти подали позов на анулювання його патенту.

«Ми направили наш позов до міського суду за місцем реєстрації Лапковського та звернулися до Інституту інтелектуальної власності щодо перевірки його патенту на предмет патентоспроможності. У середині 2019 року ми отримали позитивний висновок експертів Інституту інтелектуальної власності про визнання цього патенту непатентоспроможним за двома критеріями», — говорить Голова адвокатського об’єднання «А2КТ» і адвокат гурту Ярослав Куц.

Провівши експертизу, «Антитіла» подали позов до Печерського районного суду Києва про визнання патенту недійсним і скасування його реєстрації. Відповідачем у цій справі виступає Мінекономрозвитку, представник якого на першому засіданні 9 грудня 2019 заявив, що відповідачем себе не вважає, хоча й визнає висновки експертів про непатентоспромжність. Тобто, Мінекономрозвитку хоче бути виключно третьою особою, що в майбутньому виконає рішення суду про скасування реєстрації патенту. Друге засідання у цій справі призначене на 20 січня 2020 року.

«Антитіла» всерйоз побоюються таких позовів щодо інших українських музикантів. При підготовці власних матеріалів для суду вони звернулися до відомих фахівців у музичній сфері — професури інституту імені Глієра, до аранжирувальника, композитора та клавішника гурту «Океан Ельзи» Мілоша Єліча, Віталія Телезіна й інших, і всі вони в один голос заявили, що таким патентом можна шантажувати всіх відомих музикантів, адже, теоретично, пісні Ірини Білик, Вєрки Сердючки, гурту «Скрябін», Потапа й інших виконавців теж підпадають під цей патент.

Водночас із судовою тяганиною про патент музиканти подали позов до Волинського суду, стверджуючи, що це Лапковський порушив їхні авторські права, а не навпаки. У суді представники «Антитіл» посилалися на порушення, які допустив Лапковський, коли проводив свою експертизу для позову. Він придбав ліцензійні диски гурту, на яких були відмітки про заборону на комерційне використання або будь-яке копіювання. Незважаючи на застереження, Лапковський здійснив незаконне копіювання зазначених вище композицій без отримання дозволу в «Антитіл», доводив у суді Ярослав Куц. Таке копіювання, на його думку, було необхідне для використання в комерційних цілях — для спроби отримання 1 млн гривень із музичного гурту.

 

Композитор чи патентний троль

Сам Лапковський називає себе композитором і каже, що його винахід коштує дорого, але ні адвокату гурту, ні самим музикантам так і не вдалося знайти його творів. «Раніше не морочилися тим, щоб ставити темп у тональність. Це я придумав. У мене всі композиції так зроблені, вперше у світі. Все повинно бути організовано так, щоб звуки вас не дратували, щоб було приємно слухати», — розповідав Лапковський інформагентству «Волинські Новини».

Пошук композицій гурту «Антитіла», які, на думку Лапковського, потрапляють під патент, здійснювала його мати Тетяна Лифенко. Вона стверджує, що купила ліцензійні диски «Антитіл» для проведення експертизи, й отримала від свого сина за це 21 тис. грн. До музики Тетяна відношення не має.

Колаж: Евеліна Ганська, Ґрати

Пізніше музиканти опублікували на своїй сторінці в фейсбуці скани результатів експертизи трьох своїх пісень, у яких нібито використовується та сама музична тональність, запатентована підприємцем із Луцька. За 21 тисячу гривень луцький композитор Віктор Тиможинський підтвердив, що пісні гурту «Антитіла» створені за допомогою запатентованого поєднання нот. Сам предмет патентування відомого місцевого композитора анітрохи не збентежив. Луцький патентний повірений на прізвище Кужель за ту ж саму 21 тисячу гривень на запит Лапковського й на основі висновку Тиможинського підтвердила факт використання «патенту». У справі фігурує одна й та ж сума в якості гонорару всім учасникам позову Лапковського.

Адвокат гурту Ярослав Куц у розмові з «Ґратами» назвав патент Лапковського «повним абсурдом». По суті реєстрація його «корисної моделі» не є реєстрацією нового винаходу, зазначив адвокат. Під назвою «спосіб налаштування музичних композицій» він зареєстрував усі відомі тональності в співвідношенні з різними темпами — тобто не музику, не конкретні твори, а виключно певні ноти, цілі тональності й будь-які темпи, які використовували ще з часів Баха й використовують і зараз. Із пояснень Лапковського — це і є формула хіта. Представники гурту вважають, що «Антитіла» стали жертвою «патентного троля» — людини, яка спеціально реєструє патенти винаходів очевидних речей, щоб потім вимагати через суд гроші за їхнє використання.

Згідно з українським законодавством, запатентувати в країні можна не тільки винахід, але й так звані «корисні моделі». На відміну від патенту на винахід, реєстрація документів на корисну модель оформляється лише на технічні рішення без перевірки ідеї на оригінальність: мабуть вважається, що оригінальність винаходу автоматично гарантує сам заявник.

Україна посідає перше місце за кількістю виданих на корисну модель патентів у світі. У перші шість місяців 2019 року від винахідників надійшло 28 956 заявок на патентування. У всіх виданих патентним бюро документів є термін дії — документи на винахід оформляються на 20 років, на корисну модель — на 10. Наприклад, у США і Великій Британії охорона корисних моделей не передбачена, існує тільки патент на сам винахід.

«Патентні тролі», як називають тих, хто користується такою системою, роблять гроші фактично з повітря, шантажуючи компанії позовами про порушення патентного законодавства, в розрахунку, що тим простіше відкупитися, ніж витрачатися на судовий процес. Особливо розвинута така практика у США, де судові позови обходяться недешево.

Найвідоміший випадок патентного тролінгу в Україні трапився 2012 року — львів’янин Віталій Голєв запатентував плечики для одягу, після чого почав вимагати з компаній-постачальників меблів і фурнітури гроші за ввезення і продаж їх на території країни. Деякі компанії йому платили.

У жовтні цього року у Верховній Раді зареєстрували два законопроєкти — №2258 і №2259, які передбачають реформу патентного законодавства. Законопроєкти передбачають можливість будь-якій людині оскаржити заявку на винахід протягом шести місяців із дати публікації й можливість визнання прав на винахід і корисну модель недійсними через суд — саме цього зараз домагаються «Антитіла» у випадку з Лапковським.

Після єдиного інтерв’ю Сергій Лапковський на контакт із журналістами не йде і не дає коментарів. «Ґрати» намагалися з ним зв’язатися, але його телефон або відключений, або не відповідає. Про позови від нього до інших музичних груп невідомо. Також незрозуміло, чому він пред’явив претензії саме «Антитілам». Сергій Вусик стверджує, що на одному із судових засідань музиканти дізналися від Лапковського про існування якогось інвестора, який фінансував реєстрацію патенту, але хто він — їм дізнатися не вдалося.

Зараз музиканти й адвокат чекають на повну версію рішення міського суду з доводами судді для того, щоб подати апеляцію — музиканти хочуть створити прецедент, щоб спробувати захистити колег за цехом від можливих переслідувань із боку «патентних тролів» у майбутньому.

57880 випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації
57880

випадків перевищення швидкості зафіксовано в Києві за першу добу роботи камер автофіксації

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги «Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

«Скільки пасажирів побито, скільки провідників порізано»

Начальник поїзда про кишенькових злодіїв, дебоширів і повернення поліції в потяги

Раз на тиждень наші автори діляться своїми враженнями від головних подій і текстів