НАБУ та САП 13 січня оголосило підозру Юлію Тимошенко, лідерці політичної партії Всеукраїнське об’єднання «Батьківщина». Їй закидають спробу побудувати системний механізм впливу на голосування у Верховній Раді шляхом підкупу народних депутатів України. Як доказ антикорупційне бюро оприлюднила аудіозапис прослуховування розмови Тимошенко й іншого народного депутата.
16 січня Вищий антикорупційний суд обрав Тимошенко запобіжний захід у вигляді застави на суму 33 мільйони 280 тисяч гривень та поклав на неї особисті зобов’язання. Тимошенко відкинула усі обвинувачення та заявила, що справа НАБУ — політично вмотивована, а докази — сфальшовані.
«Ґрати» розповідають деталі чергової справи Юлії Тимошенко.
Про обшуки у Юлії Тимошенко стало відомо ввечері 13 січня, і тривали вони усю ніч до ранку наступного дня. Обшуки провели в офісі партії «Батьківщина» у Києві. На наступний день Юлія Тимошенко з трибуни Верховної Ради обурювалася тим, як це відбувалось.
«Я знаходилась одна в офісі: там не було ані охорони, ані якихось людей, чужих людей, нікого. О 21:30 ввалилася величезна кількість людей в амуніції, зі зброєю. На пʼяти автобусах приїхали», — розповідала вона.
Тимошенко стверджувала, що правоохоронці на її вимогу не змогли надати жодних документів, які б санкціонували обшуки, не дозволили їй запросити адвоката, а працівників офісу заблокували в будівлі і залишили їх без звʼязку.
«І потім ця колосальна кількість мужиків, понад тридцять, заброньованих всіх, почали по суті цей офіс вивертати навиворіт», — так зобразила події обшуку народна депутатка.
Детективи НАБУ вилучили робочі телефони, парламентські документи та особисті заощадження, дані про які, стверджувала Тимошенко, є в офіційній декларації. Вона розповіла, що в офісі були документи, за якими ведеться аналіз голосування в інших фракціях парламенту.
Детективи НАБУ також обшукали кабінет народного депутата та заступника голови партії «Батьківщини» Сергія Власенка. Його на місті не було, як Власенко повідомив у фейсбуці пізніше, він з 10 січня перебуває за кордоном у відрядженні на засіданні Комітету ПАРЄ із виборів суддів до Європейського суду з прав людини, про що нібито було відомо працівникам НАБУ та САП.
На наступний день після обшуків на сайті НАБУ опублікували інформацію про підозру керівниці депутатської фракції у парламенті. Також оприлюднили деякі кадри з процесуальних дій, зокрема, як детектив з пластикового пакета викладає на стіл перед Тимошенко чотири пачки доларових купюр номіналом по 100.
У повідомленні НАБУ йшлося, що в грудні 2025 детективи викрили п’ятьох депутатів фракції «Слуга народу» у хабарництві у складі організованої групи, щоб забезпечити потрібне голосування за законопроєкти. Після цього Юлія Тимошенко начебто спробувала домовитися з групою депутатів про системну незаконну винагороду за голосування у парламенті за її вказівками. Ці дії НАБУ кваліфікувало як пропозицію неправомірної вигоди службовим особам, які займають особливо відповідальне становище . Юлії Тимошенко, якщо суд її визнає винною, загрожує позбавлення волі від 5 до 10 років, також можуть конфіскувати майно.
НАБУ на доказ оприлюднило аудіозаписи прослушки, датованих 12 січнем цього року, на яких начебто Тимошенко обговорює з іншим народним депутатом схему хабарів за потрібне голосування в Раді. НАБУ стверджує, що весь процес ініціювала сама голова фракції.
— Ось ці — один раз на місяць. Це постійна історія для кожної людини, — каже на аудіо жіночий голос схожий на Тимошенко.
Далі вона уточнює, що «ми сплачуємо десять за дві сесії, передоплатою».
— Якщо ми з вами сьогодні домовимося, то ми фіксуємо, хто з вами разом, або ви, або хто з вами разом, і я буду вам віддавати. А ви, і даватиму як на касу, — каже ймовірно Тимошенко своєму співрозмовнику.
На аудіо вона також зазначає, що йдеться про групу з трьох депутатів.
— Ну, ви вже з ними будете розбиратися, — каже жіночий голос співрозмовнику. — Це ж не 20 і не 30 людей. Вас тут лише троє — це нічого, можна сказати, дуже маленька група.
Народний депутат у відповідь з усім погоджується.
За вказівкою потрібно було б голосувати «за» або утриматись чи «проти», щоб зірвати голосування. Голосування стосувалося, згідно зі слідством, законопроєктів та кадрових рішень парламенту. На записі начебто Тимошенко інструктує депутата, що необхідно буде голосувати «за» зняття, але «проти» призначення. У будь-якому разі, пояснювала вона, голосувати «за» включення в порядок дня.
— А потім за них не голосуємо, щоб їх убивати, — каже на аудіозаписі начебто Тимошенко.
За що саме належало голосувати, Тимошенко начебто мала надсилати разом із номером законопроєкту в месенджері сигнал.
Вона зауважує, щоб «не було збоїв у голосуванні».
— Тому, що у нас це повʼязано. Тобто ми хочемо грохнути цю «більшість», і тому ми не повинні давати їм ніяких люфтів. Тому вже поговоріть із хлопцями. Звісно жодних штрафних санкцій не буде, але це дуже важливо».
— Дисципліна щоб була, — відповідає нардеп.
На аудіо, яке є прихованим записом розмови між депутатом та Тимошенко, народна депутатка спілкується російською та у деяких місцях пошепки для конспірації.
НАБУ оприлюднило скріни повідомлень, на яких начебто Тимошенко надіслала депутату у сигналі. В одному з них йшлося про вказівки, як голосувати по кадрових питаннях: «за» звільнення Василя Малюка, Михайла Федорова та Дениса Шмигаля. За призначення — «не голосуємо ні за кого». 13 січня у Верховній Раді голосували питання звільнення з посади Міністра оборони Дениса Шмигаля, очільника Міністерства цифрової трансформації Михайла Федорова та голови СБУ Василя Малюка. У другій половині дня депутати також мали б затвердити призначення чиновників на нові посади: Шмигаля — очільником Міністерства енергетики, Федорова — міністром оборони, а також на голову Фонда держмайна — Дмитра Наталуху. За підсумком, народні депутати звільнили посадовців, однак провалили призначення Шмигаля, після чого спікер парламенту оголосив перерву. 14 січня Рада все ж погодила всі призначення. У той день стало відомо про підозру Тимошенко.
На другому оприлюдненому НАБУ повідомленні депутат отримав вказівку про те, що належить голосувати «за» за законопроєкт №12377 «Про основні засади житлової політики», який було таки проголосовано у парламенті 13 січня.
Щойно НАБУ опублікували інформацію про підозру, Тимошенко одразу відкинула всі обвинувачення у свій бік.
«Офіційно заявляю, що оприлюднені аудіозаписи не мають до мене жодного відношення. Я відкидаю всі звинувачення і, як завжди, доведу їх безпідставність у судовому порядку. Я це вже не раз робила», — написала у фейсбуці Тимошенко.
Юлія Тимошенко припустила, що дії НАБУ та САП щодо неї були зумовлені її позицією, коли вона заявляла, що антикорупційні органи стали інструментом «політичного тиску, а не боротьби з корупцією». У липні 2025 року Юлія Тимошенко та ще 14 нардепів «Батьківщини» були серед тих, хто підтримав скандальний закон 4555, який фактично ліквідував незалежність НАБУ та САП. у відповідь на прийняття якого по Україні вибухнули протести. Суспільне обурення призвело до прийняття нового законопроєкту, що відновлював незалежність НАБУ і САП.
«Будемо однією сімʼєю». Як влада нищила, а громадяни повертали незалежність НАБУ і САП
Так само депутат Сергій Власенко стверджує, що обшуки в нього проводилися через його критику антикорупційних органів.
«Повʼязую такі спроби НАБУ із помстою за мою усталену публічну позицію, щодо НАБУ-САП-ВАКС. Та мою політичну позицію по голосуванню влітку за відомі закони, які зменшували можливість НАБУ-САП займатися “бєспрєдєлом”», — написав депутат на своїй сторінці у фейсбуці.
Сергій Власенко очолює парламентську тимчасову слідчу комісію з питань розслідування корупційних правопорушень в силових структурах, що була створена у червні 2025 року. Водночас її діяльність критикують антикорупційні та правозахисні громадські організації, заявляючи про тиск ТСК на антикорупційні органи й втручання в незалежність судової влади. Єврокомісія у звіті щодо України за 2025 рік застерегла ТСК не виходити за межі повноважень та підривати суспільну довіру до антикорупційних інституцій.
У нещодавній заяві Transparency International Україна, в якій вона приєднувалась до інших громадських організацій у вимогах припинити діяльність цієї ТСК, зазначалося, що Власенко відомий законодавчими ініціативами і своєю позицією щодо активної протидії залученню міжнародних експертів до складу конкурсних комісій, а заступник голови ТСК Максим Бужанським був автором законодавчих змін, які створили пряму загрозу незалежності антикорупційної інфраструктури.

Суддя Віталій Дубас під час обрання запобіжного заходу політикині Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді, 16 січня 2026 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Запобіжний захід Юлії Тимошенко обирали 16 січня. На засідання вона прибула у білому пальті та з фірмовою зачіскою — косою, заплетеною у вінок. Підтримати її прийшли однопартійці з «Батьківщини», які все засідання простояли за спиною у своєї лідерки та плескали після її палких промов. За одним столом з адвокатами та Тимошенко сидів її чоловік Олександр Тимошенко. У залі було присутньо кілька представниць громадського руху за права підприємців «#Save ФОП» у білих жилетках із червоно чорними написами — рух, який співпрацює з «Батьківщиною». Тимошенко представляли у суді два адвокати: Микола Титаренко та Олександр Готін.
На засідання було кілька десятків представників преси, його також транслювали на ютуб-каналі Вищого антикорупційного суду.
Тимошенко не стала оголошувати відвід судді Віталію Дубасу, заявивши, що довіряє йому і сподівається на справедливий процес. Саме слухання проходило хаотично, суддя Дубас часто жартував, а Тимошенко неодноразово перебивала прокурора та саркастично коментувала роботу і результати слідства, за що отримала від судді попередження про видалення з зали суду. Депутатка активно брала участь у засіданні, а в кінці проголосила півгодинну політичну промову.
Суддя Дубас напочатку оголосив вимоги прокуратури: застосувати до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді застави у значному розмірі — 50 мільйонів гривень. Прокуратура також клопотала накласти на Тимошенко процесуальні обов’язки: прибувати до слідчих органів та суду; не відлучатися за межі Києва та Київської області без дозволу слідства; повідомляти про зміну місця свого проживання або роботи; не спілкуватися із 65 народними депутатами Верховної Ради щодо обставин підозри, а також здати закордонний паспорт і носити електронний браслет.
Після цього суддя перейшов до оголошення матеріалів слідства. Прокурор САП Віталій Гречишкін їх коментував. Зокрема, до справи долучили протоколи огляду сайту Верховної Ради. Детективів цікавив порядок денний та результати голосування Тимошенко та інших депутатів 7 та 13 січня 2026 року. Прокурор повідомив, що ці дані свідчать про синхронне голосування конкретними парламентарями — їхні прізвища у протоколах обведені кружечком. Розголошувати їх він наразі не став.
У матеріалах слідства є протокол допиту від 9 січня 2026 року свідка — народного депутата, імʼя якого засекречено. Прокурор передав коротко суть його показань: що свідка запросили на зустріч до Юлії Тимошенко, де вона йому розповіла про схему підкупу за голосування та запропонувала приєднатися. Ця зустріч відбулася наприкінці грудня 2025 року, після чого свідок звернувся до НАБУ. Прокурор Гречишкін зазначив, що провадження про злочинну діяльність народних депутатів за статтею 369, у тому числі щодо Юлії Тимошенко, була зареєстрована генпрокурором Русланом Кравченком ще раніше — 27 листопада 2025 року. У НАБУ вже тоді була інформація про злочин, а вищезгаданого свідка залучили до викриття його учасників.
Цього ж свідка НАБУ допитало ще раз — 12 січня 2026 року. Це відбулося одразу ж після другої зустрічі нардепа із Тимошенко в її офісі у Києві. За його показами, Тимошенко запропонувала йому 10 тисяч доларів за голосування, щомісячно і наперед. Він засвідчив, що лідерка «Батьківщини» також запропонувала йому залучити інших народних депутатів — йшлося ще про двох осіб — тож загальна сума щомісячного хабаря становила 30 тисяч доларів. Перші виплати Тимошенко, за показами свідка, мала здійснити на наступний день, 13 січня. Вони також обговорювали залучення посередників для передачі грошей, а також безпечний спосіб комунікації — через месенджери.
Суд попросив прокурора оголосити ще один протокол з матеріалів слідства: той, де йшлося про прослуховування розмови Тимошенко й засекреченого нардепа 12 січня. Прокурор Гречишкін зазначив, що негласні слідчі дії були санкціоновані слідчим суддею ВАКС, а клопотання про прослуховування погодив генпрокурор. Частина цих аудіозаписів НАБУ оприлюднило, коли повідомило про підозру Юлії Тимошенко. На суді прозвучали й інші частини розмови.
Лідерка «Батьківщини» говорила своєму співрозмовнику, що в її офісі є спеціальна техніка, щоб виявляти засоби прослуховування. Прокурор Гречишкін зауважив: це доводить, що Тимошенко застосовує «високі конспірологічні заходи», тому є ризики її переховування та перешкоджання слідству.

Прокурор САП Віталій Гречишкін під час обрання запобіжного заходу політикині Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді, 16 січня 2026 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Прокурор звернув увагу на те, що на записі Тимошенко вживала фразу «ми платимо», що означає, що ймовірно депутатка діє не самостійно і йде мова про інших осіб. Також Тимошенко каже депутату, що вона буде надавати неправомірну вигоду «на касу», тобто надавати депутату всю суму, яку той буде розподіляти між іншими депутатами. Далі Тимошенко знову інструктує народного депутата щодо методів конспірації, вона каже йому говорити «тільки з тими людьми, з якими ви дійсно можете говорити, десь найбажаніше не в офіційних приміщеннях, і не на вулиці, не в ресторані, десь вдома, туди, куди не доберуться». Прокурор підкреслював, що такі методи конспірації означають, що Тимошенко усвідомлює незаконний характер своїх дій та пропозицій.
Ще один метод конспірації: залучення інших осіб при передачі коштів, при чому таких осіб більше однієї. Тимошенко у розмові наполягала, щоб про їхню співпрацю знав тільки сам депутат, ніхто більше, навіть не його помічник.
Із записів, які зачитав прокурор, також було зрозуміло, що депутатка мала на меті крім трьох депутатів, залучити ще більшу кількість членів парламенту до схеми проплаченого голосування.
Пізніше він повідомив, що розмова між Тимошенко і депутатом, яку записала НАБУ, відбулася у кабінеті народного депутата Сергія Власенка. Саме тому детективи провели обшуки й там.
Далі суддя зачитав протокол обшуку у Тимошенко від 13 січня. Прокурор повідомив, що під час обшуків у кабінеті Тимошенко з її столу та сейфу детективи вилучили чорнові записи з таблицями щодо голосувань, порядку денного пленарного засідання, позиції з голосування фракції «Батьківщина», зокрема її нотатки та аналіз голосування в інших фракціях, де згадуються прізвища народних депутатів. Саме з цих документів і був складений список осіб, з якими лідерці коаліції заборонено спілкування. Серед списку із 65 осіб є депутати від партій «Слуга Народу» — їх більшість, а також від «Батьківщини», «За майбутнє» і кілька позафракційних депутатів.
Всі ці чорнові документи зі списками депутатів від монобільшості та відмітками про їхнє голосування прокурор навів як доказ, що підкуп депутатів мав мету: Юлія Тимошенко прагнула ліквідувати монобільшість у парламенті.
Також під час обшуку в офісі Тимошенко детективи вилучили шість телефонів і комп’ютер. На телефонах, за даними слідства, знаходяться докази того, що Тимошенко використовує месенджери із зашифрованими миттєвими повідомленнями. При цьому, один серед шести телефонів був призначений для спілкування тільки з одним абонентом, що на думку прокурора Гречишкіна, додатково доводить, що Тимошенко застосовує високі методи конспірації.
Одне зі спілкувань стосується, за словами прокурора, «залучення профспілок до політичного життя, купівлю під це явище політичних партій, необхідність залучення широких мас населення до цих процесів, можливих витрат пов’язаних із цим». А інше листування з помічником Тимошенко від 12 січня 2026 року на окремому іншому телефоні стосується голосування у парламенті 13 січня за кадрові призначення Малюка, Федорова та Шмигаля.
Пароль одного з телефонів Тимошенко відмовилася надавати детективам, що прокурор потрактував як відмову у співпраці зі слідством. Він стверджував, що за допомогою іншого вилученого телефону Тимошенко, власне, й надсилала депутату повідомлення з інструкціями голосування через месенджер сигнал.
За словами прокурора, на наступний день, тобто 13 січня, народний депутат надіслав лідерці фракції повідомлення з відмовою голосувати за вказівками.
Прокурор зазначив, що слідство ще буде проводити експертне дослідження телефонів Тимошенко.
В офісі «Батьківщини» вилучили компʼютер (моноблок) з акаунтом користувача «Каса». На ньому детективи знайшли каталог під назвою «Звітність» з таблицями за період 2022-2026 років. Це відомості про отримання грошових коштів, витрати, джерела походження коштів та дати, і в деяких місцях у таблицях зазначено, що кошти надавала «ЮВ», тобто Юлія Володимирівна.
Також в матеріали справи слідством додано декларацію Тимошенко за 2024 рік і позичені третій особі 4 мільйонів доларів.
Ці відомості прокуратура додала до матеріалів справи, щоб підтвердити майновий стан Тимошенко та обґрунтувати розмір застави. Ці факти та характер злочину, також зазначив прокурор Гречишкін, можуть означати, що Тимошенко має злочинні приховані активи. Це також свідчить про те, що Тимошенко може скористатися ними для тривалого переховування від органів досудового розслідування.
У підсумку прокурор Віталій Гречишкін підкреслив, що за частиною 4 статті 369 ККУ злочин вважається закінченим з моменту висловлення пропозиції неправомірної вигоди, а його обґрунтованість підтверджується протоколом аудіозапису розмови Тимошенко з депутатом, двома протоколами допиту цього ж депутата, а також повідомлення із вказівками щодо голосування. Серед п’яти категорій ризиків, через які належить застосувати відповідний запобіжний захід до Тимошенко, прокурор називає ризик переховування від органів досудового розслідування, знищення будь-яких речей чи документів як доказів злочину, незаконно впливати на свідків та інших учасників кримінального провадження (в тому числі Тимошенко може впливати на судових експертів), перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином та вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки депутатка зацікавлена в пошуку підкупу більшої кількості депутатів.
Адвокати Тимошенко Микола Титаренко та Олександр Готін відкидали усі обвинувачення у бік своєї підзахисної та вимагали не застосовувати до неї запобіжний захід. Сама Тимошенко завіряла суд, що вона буде зʼявлятися на кожне судове засідання, й довести справу до кінця — принципово для неї.

Юлія Тимошенко із адвокатами Олександром Готиним (ліворуч) та Миколою Титаренко (праворуч) під час обрання запобіжного заходу політикині Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді, 16 січня 2026 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Захист наполягав, що підозра — необґрунтована. Що в діях лідерки парламентської фракції, які їй закидають детективи НАБУ, насправді немає складу злочину. Зокрема, аналіз голосування в парламенті іншими фракціями — це стандартна політична робота. Це стосується й синхронного голосування у парламенті.
Тимошенко та адвокати наполягали, що в неї немає прихованих чи незадекларованих доходів. Декларації нардепки захист надав суду напочатку засідання. Зокрема, 4 мільйони гривень, виявлених НАБУ, це моральна компенсація за неправомірний вирок часів Януковича, який Тимошенко передала доньці на її бізнес. Також захист пояснив, що вилучений комп’ютер, про який говорив прокурор, є не її особистим комп’ютером, а комп’ютером приймальні, і що кошти витрачалися на чай, цукерки, каву та печиво.
«Якщо ви подивитеся на матеріали, які конфісковані, ви побачите, що ніде на жодному аркуші немає жодних проставлених цінників. Там просто є аналіз голосування — це наша функція, розкладення кожної на те, хто голосує і як, щоб знати… Там буква “я” стоїть — це ядро. Ми визначили ядро тих депутатів, які не миряться з такої стратегічною політикою і ми з ними співпрацюємо. І це ядро — це люди, які оголошують свої позиції, які не голосують за ці позиції, а ми аналізуючи набираємо в парламенті пул тих людей, які можуть бути з нами в одній боротьбі за збереження України», — пояснила суду лідерка «Батьківщини».
Тимошенко заявила:
«Наша політична мета — ліквідувати цю більшість і зробити коаліцію національної єдності».
Водночас захист поставив під питання наявність умислу у Тимошенко в їй інкримінованих злочинних діях: як лояльність трьох депутатів могла допомогти їй схилити монобільшість у парламенті на свою сторону.
Юлія Тимошенко у суді підтвердила, що розмова із нардепом в її офісі дійсно була 12 січня, але записи, які САП надав суду як доказ, — сфальшовані. Адвокат Титаренко звернув увагу суду на те, що в транскрипції аудіозаписів місцями існують великі часові проміжки, тобто не вся розмова була додана до справи.
Адвокати вимагали суд надати захисту усі записи, щоб провести свою незалежну експертизу. Однак, суд їм відмовив, бо це компетенція слідства, а не слідчого судді. У відповідь Тимошенко заявила, що це додатково доводить, що запис сфальшований — інакше НАБУ не приховувало б його від неї.
Тимошенко розкрила ім’я депутата, що фігурує на аудіозаписі. Вона заявила, що мова йде про Ігоря Копитіна, нардепа від фракції «Слуга народу».
«Це не просто депутат. По цьому депутату є кримінальна справа в НАБУ. І він знаходиться під тиском НАБУ», — заявила Тимошенко.
Прокурор Гречишкін на прохання «Ґрати» підтвердити, чи є Копитін фігурантом кримінальної справи НАБУ, відмовився надавати коментар.
«Пан Копитін, він напросився до мене на одну, на другу, на третю зустріч. Він сказав про те, що він не хоче більше бути у фракції “Слуга народу”, він не хоче більше працювати разом із більшістю, з президентом. Він сказав, що закони які приймаються, — антиукраїнські, і вони не можуть голосуватися. І він багато разів пропонував співпрацювати. Ми шукаємо, безумовно, співпрацю з депутатами, які не будуть підтримувати законопроєкти, які приймаються проти національних інтересів України. Пан Копитін був зацікавлений в тому, щоб закрити свою кримінальну справу», — сказала Тимошенко.
Вона стверджувала, що Копитін передав НАБУ скомпільований аудіозапис. Зокрема у розмові ніколи не йшлося про фінанси.
Тимошенко та адвокати, поставили питання: чому, якщо 13 січня Тимошенко мала передати депутату гроші за голосування, слідство не дочекалось передачі коштів і провело обшуки, чому Тимошенко не було затримано під час вручення хабаря. Захист пояснив: цього не сталося тому, що Тимошенко й не планувала передавати кошти.
При цьому Тимошенко заявила, що ніколи не платила жодним депутатам за голосування.
Адвокати клопотали, щоб суд викликав на допит свідка з аудіозаписів НАБУ, але прокурор був проти, й суд підтримав його.
Сам Ігор Копитін відреагував на заяви, що лунали в суді.
«В інформаційному просторі цими днями поширюється низка заяв, припущень та закидів на мою адресу, які не відповідають дійсності та не мають під собою жодних підтверджених фактів.Мене намагаються втягнути в політичні інтерпретації процесуальних дій і подій, до яких я не маю жодного відношення», — написав Копитін у своєму телеграм-каналі.
Він запевнив, що «послідовно підтримує курс на боротьбу з корупцією та ефективну роботу антикорупційних інституцій».

Обрання запобіжного заходу політикині Юлії Тимошенко у Вищому антикорупційному суді, 16 січня 2026 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Тимошенко вважає, що справа проти неї — це політична розправа з метою дискредитувати її, а НАБУ і САП виконує засмолення «їхніх ляльководів» напередодні «недалеких вже виборів».
Лідерка «Батьківщини» просила суд не обмежувати її у спілкуванні з депутатами, бо інакше це заблокує її парламентську роботу, а також не забороняти подорожувати країною та за кордон в ролі членкині Європейської народної партії, де вона у січні та лютому має взяти участь у заходах. Адвокати надали суду документи про заплановану поїздку до США. А також інформацію про те, що «Батьківщина» входить до складу «Європейської народної партії» в Європарламенті.
Звертаючись до судді Віталія Дубаса Тимошенко сказала:
«Це справа мого життя, справа життя цих людей, які тут. І зараз вибити нас з політики, дискредитувати в очах українського суспільства — це головне завдання, яке вони отримали. Захистіть мене від цього, я вас дуже прошу».
За 45 хвилин суд оголосив своє рішення, частково задовольнивши клопотання прокуратури. Тимошенко призначили заставу у 33 мільйони 280 тисяч гривень та поклали обовʼязки, про які просив прокурор, окрім носіння браслета.
Після засідання Тимошенко сказала, що має намір оскаржувати рішення суду в апеляційній інстанції, а по гроші на заставу планує звертатися до своїх друзів та колег. Напередодні вона заявляла, що її банківські рахунки було заблоковано Державною службою фінансового моніторингу за запитом НАБУ.
Юлія Тимошенко вже неодноразово поставала перед судом.
У 2011 році Тимошенко засудили до семи років позбавлення волі із забороною на три роки обіймати посади в державних органах влади. Таке рішення прийняв суддя Печерського райсуду Києва Родіон Кірєєв. Тимошенко закидали перевищення службових повноважень під час укладання газових контрактів із Росією у 2009 році, які завдали державі збитків на суму 1,5 мільярда гривень. Судовий процес супроводжувався акціями протесту, а спецназівці «Беркуту» застосовували силу проти соратників Тимошенко. Справа набула не аби якого резонансу. Представники Євросоюзу заявили тоді, що справа — політична та вимагали від Віктора Януковича, який тоді був президентом, припинити переслідування опозиціонерки. Тимошенко залишалась у вʼязниці до 22 лютого 2014 року. Після втечі Януковича з країни внаслідок протестів «Євромайдану» Верховна Рада ухвалила постанову про звільнення Юлії Тимошенко на виконання міжнародних зобовʼязань України. У той же вечір Тимошенко виступала зі сцени Майдану у кріслі колісному.
У 2001 році, у розпал акції «Україна без Кучми» , Тимошенко провела у СІЗО 43 дні після арешту 13 лютого за підозрою у даванні повторного хабаря колишньому премʼєр-міністру Павлу Лазаренку. Генпрокуратура тоді порушила проти неї низку справ щодо фальсифікації митних документів, контрабанді газу, та валютних операцій, пов’язаних із її бізнесом у 1990-х роках. Проте справи стосовно діяльності Тимошенко як керівниці корпорації «Єдині енергетичні системи України» були закриті 2014 року, після перемоги Майдану.
Вищий антикорупційний суд обирав запобіжний захід Юлії Тимошенко у справі про хабарі нардепам
У 1995 році її двічі затримували за підозрою у контрабанді валюти. Ці обвинувачення зняли проти неї у 2001 році.
Тимошенко також оголошували у міжнародний розшук. Це зробила Росія у вересні 2004 року, обвинувативши українську політикиню у хабарях посадовим особам Міністерства оборони Росії через посередника, коли очолювала компанію «Єдині енергетичні системи України». Тимошенко тоді заявила, що це політичне замовлення проти неї. У вересні 2025 року російська прокуратура закрила справу проти неї.
Серед інших гучних справ, з якими пов’язана Тимошенко, це звинувачення у нецільовому використанні 380 млн євро, отриманих Україною від продажу квот на викиди парникових газів. А також звинувачення у замовленні вбивства українського політика та бізнесмена Євгена Щербаня у 2013 році. Тодішній генеральний прокурор України Віктор Пшонка заявив про те, що це Павло Лазаренко і Юлія Тимошенко замовили вбивство Щербаня на ґрунті бізнес-інтересів. Сама ж партія «Батьківщина» називала заяву Пшонки замовною.