«Солдата принизив не я, а той, хто виклав відео в соцмережі». У Дніпрі суд допитав обвинуваченого у побитті військовослужбовця 155 ОМБр
Військовослужбовець Анатолій Руденко під час судового засідання. Фото: Ольга Журавель, Ґрати
Дніпровський районний суд Дніпропетровщини розглядає справу військовослужбовця Анатолія Руденка, якого обвинувачують в побитті та катуванні іншого військового, Сергія Маленка, а також дезертирстві. Відео побиття солдата зі зв’язаними за спиною руками перед строєм потрапило у соцмережі, і після розголосу ДБР почало розслідування.
Руденко заявив у суді, що визнає свою провину, однак під час допиту зʼясувалося, що він не памʼятає, хто одягнув стяжки на руки потерпілому Маленку, і таким чином він відкидає обвинувачення у катуванні побратима з іншого підрозділу.
За матеріалами справи, інцидент стався у тимчасовому розташуванні окремого штурмового полку «Скеля», хоча у суді наразі не зʼясували, у чиєму підпорядкуванні були підрозділи, в яких служать обвинувачений та потерпілий. Службове розслідування, як відповіли на запит «Ґрат» у 155 ОМБр, провели у частині за місцем події, у підпорядкуванні командування якої військовослужбовці тоді перебували. У самій «Скелі» заперечували відповідальність за інцидент.
«Ґрати» відвідали засідання у справі, на яких прокурор зачитав обвинувальний акт і відбувся допит обвинуваченого, та розповідають деталі.
«Відчуй, що таке війна!»
Ввечері 4 травня 2026 року на телеграм-каналі «ДТП Київ Інфо» з’явилось відео, на якому чоловік у військовому однострої жорстоко б’є ногами по тілу та обличчі іншого чоловіка у формі. Той лежить на землі, а його руки зв’язані за спиною. Позаду них видно стрій військовослужбовців, що стоять і дивляться на це.
«Ти живий завдяки йому, ти знаєш, чим зобов’язаний комбату? Життям. Та ти маєш ноги йому цілувати. Відчуй, що таке війна», — каже на відео чоловік, що завдає ударів.
У повідомленні до відео було прохання від дружини потерпілого допомогти знайти командира 155 окремої механізованої бригади ЗСУ підполковника Станіслава Лучанова, який начебто зник після інциденту.
Однак на наступний день після публікації відео, у Сухопутних військах заперечили, що людина на відео — Лучанов, та повідомили, що за фактом події призначили службову перевірку. Про розпочате розслідування поінформувала Військова служба правопорядку, яка встановила, що до побиття причетний солдат, оператор БпЛА, а після інциденту він самовільно залишив військову частину і його розшукують. У ЗСУ наголосили, що «не толерують насильства, приниження людської гідності чи дій, що суперечать військовій дисципліні та закону».
Про потерпілого зазначили, що його знайшли та оперативно доставили до медичного закладу, де йому надали необхідну допомогу.
«Стан здоров’я військовослужбовця — задовільний», — повідомила ВСП.
6 травня із заявою вийшов підполковник Лучанов. На сторінці 155 ОМБр оприлюднили його відео, в якому командир бригади назвав насильство неприпустимим та повідомив, що сталося. Але чомусь зазначив, що у того, хто бив, було інше звання — сержант.
«Після виконання бойового завдання та повернення в розташування частини сержант, який відповідає за виведення особового складу на позиції БПЛА, вчинив насильство щодо свого підлеглого. За наявною інформацією, під впливом емоцій він завдав військовослужбовцю жорстких тілесних ушкоджень через надумані звинувачення», — розповів він.
Невдовзі журналісти «Слідства. Інфо» зʼясували імена причетних до інциденту та оприлюднили їх. Побиття, за їхніми даними, вчинив солдат Анатолій Руденко з позивним Карабас, який служить у 210 окремому батальйоні безпілотних систем, що підпорядковується 425 Окремому штурмовому полку «Скеля». Як зазначили журналісти, начальником штабу полку до лютого 2026 року був Станіслав Лучанов, а далі його призначили очолювати 155 бригаду.
Потерпілий, за даними «Слідства. Інфо», — військовослужбовець Сергій Маленко. Видання поговорило з його сестрою Мариною Пирог. Вона розповіла, що брата мобілізували у 31 грудня 2025 року і він служив у полку «Скеля». Навіть тоді, коли його оформили солдатом до 155 бригади 2 березня 2026 року, на переконання Марини, її брат продовжував бути у «Скелі». Зокрема, вона вказала на той факт, що він виступав на силових змаганнях із прапором «Скелі». У минулому Сергій Маленко — чемпіон з карате.
Військовий Сергій Маленко в лікарні після побиття. Скриншот з відеосюжету Суспільного
Сестра стверджувала, що брат не знав, через що стався конфлікт, а з Руденком в нього були «прекрасні стосунки» й вони служили усі разом.
За її словами, Сергія били протягом години, і в цьому брали участь вісім людей. На відео — лише один причетний. Знімали побиття побратими Маленка. Нападника на відео вона назвала правою рукою комбата, і, як вона стверджувала, він втік у СЗЧ після того, як відео із побиттям набуло резонансу.
Допомогу Сергію Маленку, за свідченнями сестри, надали лише 4 травня, хоча побиття сталося 1 травня. Ще три дні він працював на будівництві зі струсом мозку.
У розмові з журналістами «Суспільного» Сергій Маленко також сказав, що не розумів, чому його били, і що після побиття старший сержант змусив його та ще кількох бійців пробігти у бронежилетах пʼять кілометрів під наглядом інших військових з автоматами.
У відповідь на публікацію «Слідства. Інфо», у «Скелі» заперечили, що причетний до побиття військовослужбовець служить у полку, та наголосили: «Скеля», 155 бригада та 210 батальйон є трьома окремими військовими частинами.
«Слідство. Інфо» також з’ясувало, що Руденко є обвинуваченим в іншій справі, яку розглядають у суді Кропивницького. З повідомлення поліції та даних з судового реєстру, журналістам стало відомо, що у листопаді минулого року під час відпустки у Кропивницькому Руденко посварився на вулиці зі знайомим йому чоловіком та вистрілив тому у груди з пістолета «Глок». Зброя була нагородна — це поліція підтвердила «Слідству. Інфо». Чоловік отримав важке поранення, але вижив. Слідство кваліфікувало злочин як закінчений замах на умисне вбивство . У суді Руденко визнав вину і наполягав, що не мав умислу вбивати.
Суд зрештою його відпустив з-під арешту під особисте зобовʼязання.
На засіданні у січні 2026 року адвокатка обвинуваченого просила суд зняти арешт з пістолета, який Руденко здав одразу поліції на місці інциденту, і передати зброю до військової частини, посилаючись на необхідність зброї для забезпечення її боєздатності. В клопотанні адвокатки, зокрема, вказано, що військова частина, де служить Руденко, входить до складу окремого штурмового полку.
7 травня Державне бюро розслідувань повідомило про затримання нападника на у Кропивницькому на Дніпропетровщині. На оприлюдненому ДБР відео затриманий, обличчя якого заблюрено, каже:
«Я зі своїх особистих спонукань влаштував шикування всього особового складу, також, маючи особисту неприязнь до військовослужбовця, наніс йому тяжкі тілесні ушкодження, за що маю право відповісти згідно з законодавством».
Сергію Руденку оголосили підозру у катуванні , дезертирстві та порушенні статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності відносин підлеглості . Санкції інкримінованих військовослужбовцю статей передбачають до 12 років позбавлення волі.
Інцидент стався у тимчасовому місці розташування ОШП «Скеля»
14 липня ДБР завершило досудове розслідування та передало справу до суду. На засіданні 16 вересня прокурор Олександр Дубінін зачитав обвинувальний акт.
Суддя Дніпровського районного суду Дніпропетровщини Євген Качаленко. Фото: Ольга Журавель, Ґрати
Як зазначив прокурор Дубінін, обвинувачений Анатолій Руденко є військовослужбовцем у званні солдата, який перебував на посаді оператора БпЛА 1-го відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1-го взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 4-ї роти безпілотних ударних авіаційних комплексів військової частини А7379 — 210 окремого батальйону безпілотних систем. Потерпілий — солдат Сергій Маленко. Він служить у першому механізованому батальйоні 155 ОМБр (військова частина А5001) на посаді оператора відділення радіоелектронної боротьби.
Інцидент, як йдеться в обвинувальному акті, стався 1 травня 2026 року, приблизно о третій годині дня у тимчасовому місці розташування військової частини А4862 — окремого штурмового полку «Скеля» — у Дніпровському районі. Тоді, за версією обвинувачення, між Руденком та Маленком, сталася «словесна перепалка з приводу проходження військової служби». Прокурор Дубінін повідомив, що причина побиття — бажання обвинуваченого продемонструвати фізичну перевагу в присутності інших військовослужбовців ОШП «Скеля» та утвердити власний авторитет у військовій частині.
«Руденко з особливою зухвалістю, маючи особисті неприязні стосунки, розпочав публічне глумління над солдатом Маленком. Обвинувачений Руденко підійшов до першої шеренги, схопив солдата Маленка за формений одяг, повалив на землю, зв’язав Маленку руки за спиною пластиковими стяжками та наніс не менше 16 ударів руками та ногами Сергію Маленку», — оголошував прокурор.
В момент побиття, йдеться в обвинувальному акті, «потерпілий перебував у положенні сидячи, зі зв’язаними позаду руками, тобто завідомо знаходився у безпорадному стані та був позбавлений можливості чинити фізичний опір». Вказані побої, згідно з висновком судово-медичної експертизи, кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження.
За даними слідства, одразу після вчинення побиття Руденко самовільно залишив військову частину і був незаконно відсутній на військовій службі з 1 до 6 травня 2026 року, коли його затримали.
Позов на 1 мільйон гривень
Потерпілий Сергій Маленко після отриманих тілесних ушкоджень досі проходить лікування у місті Жовті Води за місцем своєї реєстрації. Замість нього у судових засіданнях братиме участь його представник — адвокат Дмитро Свірідов. Однак Маленко особисто надасть свідчення у суді та відвідуватиме засідання, коли цього вимагатиме суд.
Він подав цивільний позов із вимогою компенсації.
«Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому завдано моральної шкоди, яка полягає у приниженні честі та гідності, військової честі. Психологічна травма та катування завдали наслідки для психологічного та морального стану», — зачитував позов адвокат на засіданні 16 вересня.
Потерпілий просить стягнути з обвинуваченого 1 мільйон гривень.
«Я трохи не впорався з емоціями»
На наступному засіданні, 29 вересня, згідно з затвердженим порядком, у суді мали почати розглядати письмові докази. Та несподівано обвинувачений Анатолій Руденко звернувся до судді Євгена Качаленка із заявою про визнання вини, щоб розглянути його справу за скороченою процедурою . Про це також клопотала захисниця Руденка Олена Мельник.
«Ваша честь! Я згоден з обвинуваченням у повному обсязі!» — сказав Руденко.
На попередніх засіданнях, однак, Руденко лише частково визнавав свою причетність до інкримінованих злочинів: погоджувався, що завдав тілесних ушкоджень Маленку, але заперечував причетність до катувань та факт дезертирства. Суддя Качаленко, зважаючи на це, зазначив, що тепер він має зʼясувати причину зміни позиції обвинуваченого та постановив новий порядок дослідження доказів, розпочавши допит Руденка.
Версія Руденка подій 1 травня виглядала наступним чином. Він зазначив, що за усним наказом командира свого підрозділу прибув до місця розташування батальйону розвідки, щоб «підібрати хлопців для виконання бойового завдання» серед тих, хто пройшов базову загальновійськову підготовку (БЗВП).
Події відбувалися на місці тимчасового розташування ОШП «Скеля».
«“Скеля” має повне право забезпечувати новоприбулих військовослужбовців на розташуванні своєї частини, має сертифікати, для того, щоб хлопці проходили БЗВП. Їх вже не потрібно відправляти на загальну військову учебку — вони мають право проходити її 51 день на базі розташування військової частини», — розповів Руденко.
За його словами, ОШП «Скеля», 155 ОМБр та 210 батальйон «є одним цілим» зі «Скелею».
Руденко каже, що мав завдання поговорити із бійцями та зʼясувати їхню готовність до служби. Командир, за словами обвинуваченого, йому це доручив, бо, попри звання солдата, він досвідчений військовослужбовець, за плечима якого понад 13 бойових виходів. Імʼя командира Руденко під час допиту не називав.
Руденко розповів, що вишикував бійців у присутності «старшого локації» батальйону розвідки, імʼя якого він також не назвав, лише позивний — Морячок.
«По статуту може я й не мав права шикувати підрозділ. Повноважень для цього мені не надавали», — визнав він.
За словами Руденка, лише тоді він вперше побачив Маленка.
«Мені не сподобалось, що солдат Маленко не вийшов на загальне шикування і був не у статутній формі. З цього й почався у мене з ними конфлікт», — сказав обвинувачений.
Він пояснив, що інші військовослужбовці — їх було понад 40 чоловіків — стояли у форменому одязі, лише Маленко був, хоч і у військових штанях, але при цьому у цивільній кофті.
«Конфлікт почався через форму, а далі продовжився через нестатутне звернення Маленка до мене як до військовослужбовця. Я вдарив його — і Маленко впав», — розповідав Руденко далі.
Він наголосив, що причина конфлікту — його особиста неприязнь до Маленка.
«По-перше, нехтування шикуванням, по-друге, нехтування статутним зовнішнім виглядом, по-третє, словесна перепалка. На питання: “А що в тебе не складається з шикуванням?”, — я почув: “А що? Що я кому винний?”», — повідомив Руденко суду.
Руденко розповів, що після першого удару, який він завдав Маленку, він став пояснювати військовослужбовцям на шикуванні, що як поводиться Маленко, «такого між бойовим колективом не має бути».
«Тим часом солдат Маленко встав і почав з ним сперечатися. А далі я не пам’ятаю, як мене зірвало. Я почав бити Маленка ногами. І по факту почав робити перед строєм те, що не є гідним. Це перебір. Це просто проблеми з головою! Мене переклинило, зірвало в момент!», — пояснив він суду, що сталося між ним та потерпілим.
Руденко додав, що має понад вісім контузій та черепно-мозкові травми, як наслідки війни. Після поранень страждав на головний біль. Востаннє проходив військову-лікарську комісію ще на початку 2025 року. В рамках досудового розслідування, зʼясував суд, Руденку не проводили психіатричну експертизу.
Прокурор Олександр Дубінін під час засідання у Дніпровському районному суді Дніпропетровщини. Фото: Ольга Журавель, Ґрати
Далі, відповідаючи на питання прокурора, обвинувачений повідомив, що наніс потерпілому близько десяти ударів ногами та дав ляпаса по обличчю.
— Як Ви можете пояснити, чому в Маленка були зв’язані руки? — спитав прокурор в Руденка.
— В ході моєї агресії я просто не пам’ятаю цього.
Під час допиту стороною потерпілого, обвинувачений сказав, що перед останнім ударом по обличчю все-таки помітив, що руки Маленка були звʼязані. Щоправда, хто саме і коли зв’язав руки солдату, він так і не згадав. Він також запевняв, що не бачив сліди забоїв на тілі потерпілого — «лише одну маленьку подряпину на голові».
Після побиття, сказав Руденко, він змусив пройти Маленко «смугу перешкод» на естафетному майданчику на локації військової частини.
Відповідаючи на питання прокурора Олександра Дубініна, обвинувачений зазначив, що Маленко не був його підлеглим: за статутом права віддавати накази солдату Маленку він, такий самий солдат, хоч і з бойовим досвідом, не мав. Отже, Сергій Маленко мав повне право не коритися Руденку.
«На його розсуд, я ж йому не особистий командир. Але потім почалась словесна перепалка. Я трохи не впорався з емоціями», — додав він.
Щодо відео побиття, яке розійшлося соцмережами, Руденко стверджував, що не знає, хто і коли його зняв: вперше побачив його у соцмережах і так дізнався, що перебуває в розшуку.
Представник потерпілого Дмитро Свірідов, спитав у Руденка, про якого саме комбата він, як це зафіксовано на відео, говорив Маленку під час процесу побиття і чому. На що Руденко лише відповів: «Це пов’язано з репутацією Маленка». Звідки він знав щось по репутацію бійця, якого, за його ж словами, бачив перше, Руденко пояснив так: «Спитав у Морячка, що це за дєрзький хлопець?».
На питання адвоката Свірідова, чи розуміє обвинувачений, що принизив честь і гідність потерпілого, Анатолій Руденко відповів: «Я вважаю, що ні. Його принизив той, хто виклав це відео!»
Щодо реакції на побиття вишукуваних військовослужбовців, Руденко зазначив: «Військові не реагували, бо по військових поняттях розуміли, за що це і чому. Морячок також не встрявав у перепалку».
Після побиття Маленка Руденко, за його словами, ще кілька годин побув у місці розташування військової частини. Потім поїхав до свого підрозділу, але не доїхав.
«Вирішив, що сімейні проблеми. які трапились на той момент, у більш важливі для мене. Тому я поїхав до родини в місто Кропивницький», — сказав він у суді.
Факт дезертирства він визнав.
На завершення допиту Руденко заявив: «Я скоїв злочин. І за це треба відповідати. Я визнаю всі обставини пред’явленого обвинувачення. Я щиро каюсь, бо у зв’язку із моєю вислугою в армії — це не та поведінка, яка мала б бути. Але на той момент мене перехопили емоції з приводу хамського поводження. Військовослужбовець, який провів два місяці в армії — і так поводиться! І я трохи зірвався».
Після допиту обвинуваченого, суддя Качаленко оголосив, що оскільки обвинуваченим визнаються не всі обставини, зокрема, щодо зв’язування потерпілого, суд не вбачає підстав для зміни порядку судового розгляду. Тож на наступному засіданні будуть досліджуватися письмові докази.
Після затримання обвинувачений весь час перебуває під вартою: суд продовжує йому запобіжні заходи у вигляді арешту попри клопотання захисту про домашній арешт за місцем розташування військової частини у Києві. Зокрема, командир 427 окремої бригади безпілотних систем «Рарог» просив взяти Руденко на поруки, щоб той під час судового процесу мав можливість проходити військову службу. А захисниця Олена Мельник наголошувала, що Руденко «позитивно характеризується» за місцем служби, має відзнаки — орден «За мужність» 3-го ступеня та нагородну зброю. Однак сторона потерпілого та обвинувачення виступали проти, і суд з ними погодився.
«Скеля», 155 бригада та екскомбат Станіслав Лучанов
155 ОМБр публічно заявляла про здійснення внутрішньої службової перевірки по факту побиття, тож «Ґрати» звернулися до неї із запитом, щоб дізнатися про результати заявленої перевірки. У бригаді повідомили, що на момент інциденту (1 травня 2026 року) військовослужбовець Сергій Маленко перебував у тимчасовому підпорядкуванні командування іншої військової частини. Яка це частина, у відповіді не зазначається. Так саме Анатолій Руденко перебував у підпорядкуванні командування частини за місцем події. Його причетність до побиття Маленка «за матеріалами перевірки підтверджено».
Службове розслідування, вказали у відповіді, проводилася не 155 ОМБр, а «військовою частиною, у підпорядкуванні якої військовослужбовці перебували на час події». Номер цієї частини у відповіді не зазначають.
«Одночасне проведення кількох службових розслідувань щодо одного випадку не допускається», — йдеться у відповіді за підписом командира військової частини 155 ОМБр полковника Андрія Крока.
Офіс військового омбудсмана у відповідь на запит «Ґрат» розповів, що скарги щодо вказаної ситуації з побиттям або інші скарги, у яких фігурує обвинувачений Руденко, до інституції не надходили. Натомість надходили скарги від військовослужбовців 155-ї окремої механізованої бригади імені Анни Київської, зокрема з питань звільнення з військової служби, направлення на лікування та проходження медичного огляду військово-лікарською комісією, тривалого непроведення ротації з бойових позицій, а також можливого неправомірного оформлення військовослужбовців такими, що самовільно залишили військову частину, попри їхнє перебування на лікуванні.
Раніше було відомо про масові випадки СЗЧ у 155-й ОМБр під час підготовки військовослужбовців у Франції. Відповідальність за це поклали на тогочасного командира бригади — полковника Дмитра Рюмшина. Його відсторонили, затримали та оголосили підозру в умисному невиконанні службових обов’язків. Суд триває.
У липні цього року колишнього комбрига 155-ї бригади Станіслава Лучанова, а також девʼятьох його підлеглих затримали за підозрою в організації викрадення та вбивства двох братів Максима та Романа Мосейчуків, жителів села Калинівка на Київщині.
Що стосується 425 ОШП «Скеля», яка заперечує, що має відношення до побиття солдата Маленка, влітку 2026 року вийшло журналістське розслідування «Бабеля» про небойові смерті новобранців під час підготовки, а також побиття і катування людей, які намагалися піти в СЗЧ.
Сам полк заперечував узагальнення журналістів і заявляв, що більшість описаних смертей пов’язана із захворюваннями. Факти катування, насильства та перевищення службових повноважень, про які повідомили журналісти у розслідуваннях, розслідує ДБР. Кільком військовослужбовцям ОШП оголосили підозру.
«Слідство. Інфо» розповіло про загибель мобілізованого Олександра Завалова. Журналісти встановили, що його застрелив військовослужбовець «Скелі» ймовірно під час втечі загиблого. Було порушено кримінальне провадження. Справа дійшла до суду. Наразі судовий розгляд триває.
На початку вересня стало відомо, що 425-й ОШП «Скеля» перейшов в оперативне підпорядкування корпусу «Азов». У заяві корпусу, зокрема, зазначили про покращення у полку «рівня виконавчої дисципліни та мінімізацію втрат під час виконання бойових завдань» та про вдале виконання завдань з зачистки противника в смугах оборони бригад.
Редакторка: Тетяна Козак
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
