Продовження судової реформи. Частина 2. Депутати пропонують обмежити повноваження Великої палати Верховного суду, і це розділило суддів

«Ґрати» продовжують серію матеріалів про ситуацію в судовій системі та судову реформу. У першому ми писали про законодавчі ініціативи парламенту, що стосуються перевірки суддів і посилення кримінальної відповідальності за корупційні злочини у системі правосуддя.

Цього разу розповідаємо про ініціативи депутатів Верховної Ради реформувати Велику палату Верховного суду. Як перший, так і другий блок законопроєктів були зареєстровані у парламенті після скандалу із затриманням уже ексголови цього суду Всеволода Князєва. 

Дехто із суддів вважає, що такі зміни необхідні, і заявляє, що судді не бояться чергових реформ, інші — вбачають у цьому спробу тиску на суддівську незалежність.

Детальніше — у нашому матеріалі.

Як працює Велика палата

Велика палата входить до структури Верховного суду Верховний суд переглядає в касаційному порядку судові рішення, прийняті судами першої та апеляційної інстанцій. Верховний суд складається з 4-х касаційних судів: Касаційного адміністративного, Касаційного господарського, Касаційного кримінального та Касаційного цивільного . 

Судова система України. Інфографіка — Вікторія Матола, Стас Юрченко, Ґрати

До палати надходять на розгляд найскладніші справи. Колегія суддів будь-якого з чотирьох касаційних судів Верховного суду має право передати на розгляд Великої палати справу, якщо дійде висновку, що вона містить виняткову правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права і формування єдиної судової практики. До прикладу, касаційні суди можуть передати справу до Великої палати, якщо мають на розгляді ідентичні позови, але є законодавча колізія щодо юрисдикції під час їх розгляду. До прикладу, так було щодо справи «Приватбанку» за позовом сім’ї Суркісів. Касаційний цивільний суд свого часу передав Великій палаті справу про відсторонення від роботи працівниці «Укрзалізниці» через відсутність щеплення від коронавірусу.

Велика палата також переглядає в апеляційному порядку судові рішення у справах, які Верховний суд розглядає як суд першої інстанції. Зокрема, йдеться про оскарження рішень Верховної Ради, президента, Вищої ради правосуддя (ВРП) Орган в системі правосуддя, що звільняє суддів, приймає рішення про їх призначення, притягає до дисциплінарної відповідальності, дає згоду на затримання та арешт суддів та Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) Орган в системі правосуддя, що веде облік суддів, проводить конкурси на вакантні посади суддів, проводить кваліфікаційне оцінювання суддів , Центральної виборчої комісії тощо. Велика палата також переглядає справи після рішень Європейського суду з прав людини.

Органи, що забезпечують роботу судової системи. Інфографіка — Вікторія Матола, Стас Юрченко, Ґрати

До складу Великої палати входить 21 суддя. По п’ятеро суддів обирають на зборах суддів касаційних судів, ще один суддя — голова Верховного суду, входить до Палати автоматично. 

Термін повноважень суддів Верховного суду — три роки. Але після його спливу вони можуть переобратися ще на три роки, щоб працювати у Палаті.

Суддя, якого обирають до Великої палати, перестає здійснювати правосуддя у відповідному касаційному суді. 

Розподіл справ у Палаті відбувається за юрисдикцією: цивільні — до суддів-«цивілістів», кримінальні — до «криміналістів», і так далі. За остаточні рішення судді Великої палати голосують більшістю.

Справа Князєва

Національне антикорупційне бюро затримало Всеволода Князєва у середині травні цього року. На той час він як голова Верховного суду був суддею Великої палати.

У Великій палаті він почав працювати ще раніше, із моменту запуску роботи нового Верховного суду 15 грудня 2017 року, після судової реформи команди президента Петра Порошенка. Князєва делегували до Палати від Касаційного адміністративного суду, його одразу обрали секретарем палати, тобто головуючим.

Колишній голова Верховного суду Всеволод Князєв на лаві підсудних під час обрання йому запобіжного заходу. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Історія із його затриманням повʼязана із розглядом у Великій палаті справи щодо договору купівлі-продажу акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату Ferrexpo. Компанія бізнесмена та політика Костянтина Жеваго купила близько 40% акцій комбінату 20 років тому. Кілька разів колишні акціонери пробували оскаржити законність купівлі і повернути частину акцій. Велика палата почала розглядати цю справу у січні цього року, і в підсумку стала на сторону Жеваго.

За версією слідства, за таке рішення Князєв попросив хабар у 1 мільйон 800 тисяч доларів. Ще 900 тисяч доларів повинні були отримати адвокат Олег Горецький та нотаріус Кирило Горбуров. Перший фігурує у справі як підозрюваний, другий — як викривач злочину. Горбуров був близьким другом Князєва, але став агентом Національного антикорупційного бюро і безпосередньо передавав йому хабар. 

«Друг», два відсотки і нові прізвища суддів. Що стало відомо про справу ексголови Верховного суду та адвоката після арешту за підозрою в отриманні хабаря

Після затримання Князєва і Горецького правоохоронці заявляли, що у ще трьох суддів Великої палати знайшли «мічені» кошти, які передавали Князєву. Їхні прізвища слідство не розголошує. Утім, жодному із них не пред’явили підозру, вони так і залишилися працювати у Великій палаті, хоча деякий час після скандалу перебували у відпустках. 

Депутатські ініціативи

Після викриття голови Верховного суду та головуючого Великої палати на хабарі депутати зареєстрували у Верховній Раді два законопроєкти, що стосуються реформування Великої палати. Автор одного з них — законопроєкту №9643 —  депутат фракції «Батьківщина», член парламентського Комітету з питань правової політики Сергій Власенко. Депутат від фракції «Слуга народу», заступник голови цього ж комітету Павло Павліш зареєстрував альтернативний законопроєкт №9643-1. 

У пояснювальних записках до законопроєктів йдеться, що їхнє ухвалення необхідне для оптимізації роботи Великої палати, і нічого не йдеться про скандал із Князєвим. 

Голосование Пленума Верховного суда за отстранение Всеволода Князева от должности председателя. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Разом з тим, депутат Власенко аргументує необхідність реформувати Велику палату тим, що, на його думку, «під час створення нового Верховного суду Після Революції гідності та позачергових виборів у 2014 році президент Петро Порошенко запровадив судову реформу, результатом якої стало, зокрема, формування нового складу Верховного суду, що об’єднав у своєму складі усі касаційні суди та Велику палату , виникла ідея створення у складі ВС своєрідної «надструктури». Він вважає, що з часом, Велика палата стала своєрідним «судом в суді», яка, нерідко, на власний розсуд і розуміння почала формувати судову практику без огляду на попередні позиції касаційних судів». 

«Найбільш обговорювані наразі ідеї — певне обмеження повноважень Великої палати або її діяльність ad hoc, тобто Велика палата має діяти не на постійній основі, а час від часу збиратися для вирішення конкретних (виключних) правових чи юрисдикційних питань. В інший час судді, обрані у склад Великої палати, мають розглядати справи у своїх касаційних судах у складі звичайних колегій», — йдеться у пояснювальній записці до законопроєкту Власенка.

Деякі пропозиції у цих законопроєктах збігаються. Зокрема, депутати пропонують скоротити склад Великої палати на третину — до 14 суддів. 12 суддів, по три від кожної юрисдикції, обиратимуть касаційні суди, секретаря Палати обиратиме пленум суду збори усіх суддів , а голова Верховного суду входитиме, як і зараз, автоматично, тобто за посадою. 

«Зменшення кількісного складу Великої палати відповідно збільшить кількість суддів, які відправлятимуть правосуддя у відповідних касаційних судах у складі Верховного суду, що прискорить розгляд відповідних судових справ», — йдеться у пояснювальній записці ініціатора альтернативного законопроєкту. 

Вони також вказують на те, що наразі ані голова Державної судової адміністрації, ані Державна судова адміністрація (ДСА)” text=”Державна судова адміністрація здійснює організаційне та фінансове забезпечення судової системи”] не мають ефективних засобів моніторингу діяльності посадових осіб Верховного суду.

Для того, щоб це змінити, депутати пропонують, щоб збори суддів відповідного касаційного суду могли достроково відкликати обраного до палати суддю. Також судді Великої палати мають продовжувати здійснювати правосуддя у відповідних касаційних судах, йдеться у проєктах законів. 

Пропонується також, що справи, в яких Велика палата діє як суд апеляційної інстанції, розподілятимуться на всіх суддів палати незалежно від спеціалізації та юрисдикції.

Альтернативний законопроєкт додатково пропонує внести зміни щодо процедури призначення керівництва апарату Верховного суду. Зараз це робить голова Державної судової адміністрації за погодженням із головою Верховного суду. У законопроєкті йдеться, що пленум Верховного суду призначатиме на посаду та звільнятиме з посади за поданням голови суду керівника апарату та його першого заступника. 

До речі, після затримання Князєва НАБУ пред’явило підозру і чинному голові Державної судової адміністрації Олексію Сальнікову.  Його підозрюють у підбурюванні до хабаря суддів Касаційного адміністративного суду та шахрайстві.

Судді розділилися

Пленум Верховного Суду. Фото: Стас Юрченко, Ґрати

Представники судової системи почали активно обговорювати нові пропозиції парламентарів. Зокрема, голова Вищої ради правосуддя, до призначення на цю посаду — суддя Верховного суду Григорій Усик вважає, що Велика палата «в такому кількісному складі неефективно виконує покладені на неї обов’язки».

«Зараз Велика палата об’єднує по п’ять представників від кожної юрисдикції Верховного суду — адміністративної, цивільної, кримінальної та господарської. І вирішуючи питання однієї юрисдикції, інші взагалі до цього ніякого стосунку не мають. Тому що в них інша спеціалізація. І виходить, що ці п’ять осіб з допомогою тих членів Великої палати, яких вони перетягнуть на свій бік, визначають правову позицію для суддів усієї судової системи. Навіть не для суду. Ну, хіба це ефективно? Треба визнати, що ця частина реформи не вдалася», — сказав він в інтерв’ю ZN.ua на початку червня цього року.

Він вважає, що Великій палаті треба залишити оскарження виборчих рішень та дисциплінарних рішень Вищої ради правосуддя. А повноваження стосовно визначення сталості судової практики повернути пленумам Верховного суду, як це було раніше.

Згодом голова Верховного суду Станіслав Кравченко заявив, що Велика палата дійсно потребує перезавантаження свого складу. Під час брифінгу у липні цього року Кравченко розповів, що в суді обговорюють різні підходи до формування Великої палати й анонсував пленум, що має затвердити висновок щодо зареєстрованих у парламенті законопроєктів.

Судді Верховного суду розділилися щодо пропозицій Верховної Ради реформувати Велику палату. Під час пленуму 6 жовтня на голосування суддям представили два фактично протилежні проєкти висновків. Зрештою затвердили той, що запропонував голова Верховного суду Станіслав Кравченко. Тобто судді по суті погодилися на реформу палати, але сформулювали свої зауваження. 

Зокрема, у підтриманому висновку, що є в розпорядженні «Ґрат», йдеться, що судді підтримують зменшення кількості суддів Великої палати, посилаючись на те, що упродовж останніх п’яти років (2018-2022) зменшилася кількість справ і звернень у палату. Утім, судді запропонували законодавцям визначити непарну кількість суддів Великої палати — 13, оскільки за рішення вони голосують більшістю голосів. У висновку також пропонується, щоб секретаря палати обирав пленум, а голова Верховного суду не входив до палати взагалі. На остінній пропозиції окремо наполягав голова суду Станіслав Кравченко.

Щодо пропозиції розподілити справи на всіх суддів палати незалежно від їхньої спеціалізації, то Верховний суд пропонує, щоб категорії справ, які можна розподіляти на всіх суддів, визначив пленум суду. 

Судді також застерегли депутатів щодо зобов’язання суддів Великої палати розглядати справи і в касаційному суді, звідки їх делегували. У висновку йдеться, що судді не зможуть поєднати роботу з Великою палатою, зважаючи на навантаженість у касаційних судах. 

Щодо повноважень зборів суддів касаційних судів достроково відкликати суддів Великої палати, то у висновку, запропонованому Кравченком, таку ідею підтримали, однак запропонували законодавцям визначити «додаткові гарантії для суддів палати та встановити, що таке відкликання здійснюється  у разі, якщо за нього проголосувало дві третини від загальної кількості суддів відповідного касаційного суду».

Інший проєкт висновку представляв під час пленуму його автор — суддя Великої палати Дмитро Гудима Гудима був автором проєкту висновку, але його підтримували й інші судді . Він пропонував суддям відкинути будь-які спроби законодавчої гілки влади реформувати судову, оскільки вони «створюють загрози для інституційної незалежності Верховного суду і для виконання ним завдання із забезпечення єдності та сталості судової практики».

У цьому проєкті також йшлося про те, що законопроєкти не враховують реальну кількість часу, яка об’єктивно необхідна, щоби палата могла розглядати справи. А пропозиція достроково відкликати суддів зі складу палати загрожуватиме незалежності цього судді, адже він «має бути вільним від побоювань, що якщо його переконання не «сподобаються» касаційному суду, то той за рішенням зборів судді його відкличе із ВП ВС». 

Гудима наголосив, що пропозиції реформувати Велику палату надійшли від парламентарів, коли в суспільстві обговорюють можливість провести вибори до Верховної Ради та президента у 2024 році. А виборчі питання оскаржують у Верховному суді та Великій палаті. Так само як й рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів (ВККС) та Вищої ради правосуддя (ВРП). Саме зараз ВККС починає конкурси на сотні вакансій суддів. А ВРП планує знову почати розглядати дисциплінарні скарги на суддів.

Крім того, суддя зазначив, що є ті, кому хотілося би змінити практику Великої палати. 

«Впровадження цих пропозицій у найближчій перспективі може мати руйнівні наслідки для інституційної спроможності Верховного суду, його незалежності та забезпечення ним єдності правозастосування. Це може дати підстави для чергової реформи всього Верховного суду», — йдеться у висновку, запропонованому Гудимою.

Перед голосуванням під час пленуму інша суддя Великої палати Олена Ситник закликала колег:

«Велика палата — це не щось чужеродне, відокремлена, тому подумайте, чи захочете ви працювати в такій палаті, якщо у будь-який момент, коли ви ухвалите рішення, яке комусь не сподобається, вас зможуть відкликати».

Своєю чергою суддя Касаційного кримінального суду Микола Мазур зауважив, що після ситуації з Князєвим можна було зменшити напругу в суспільстві, якби судді Великої палати подали заяви про переобрання, але не зробили цього. Тому, на його думку, пропозиція законопроєкту надати можливість відкликати суддів палати є цілком розумною. Тим більше, що це питання вирішуватимуть самі судді Верховного суду. Та в підсумку пленум затвердив висновок, запропонований Кравченком: 75 суддів — «за», 31 — «проти». 

Цей висновок судді направлять до профільного комітету парламенту. Депутати у складі комітету мають розглянути пропозиції та прийняти рішення, в якому вигляді виносити законопроєкти на голосування чи відхилити їх.

Продовження судової реформи. Частина 1. Як влада пропонує боротися з корупцією у судах: перевірки, поліграф та посилення відповідальності