Наприкінці минулого тижня поліція повідомила, що запобігла масовим заворушенням під Офісом президента і затримала двох підозрюваних. «Ґрати» висвітлювали їхній арешт у суді та розповідають, що відомо про справу та його учасників.    Суддя Печерського райсуду Києва Віта Бортницька заарештувала без можливості вийти під заставу полковника поліції Юрія Голубана та Олександра Іванова, який служив в АТО та працює тренером у центрі військово-патріотичного та спортивного виховання молоді «Десантник». Їх підозрюють у [suggestion title="підготовці масових заворушень" text="частина 2 статті 15, частина 1 статті 294 Кримінального кодексу"] у Києві та низці інших міст. Санкція статті передбачає до 8 років ув'язнення. Прокурор Павло Іванін просив для обох безальтернативний арешт — без можливості внести заставу та вийти із СІЗО. Підозрювані не визнали провину та просили не застосовувати до них жодного запобіжного заходу. Адвокати доводили, що немає ризиків, що їхні клієнти заважатимуть слідству та переховуватимуться. Підозри назвали необґрунтованими. Суддя ухвалила рішення на користь прокуратури та слідства.   

Брифінг Нацполіції та МВС

Денис Монастирський. Фото: Ігор Бурдига, «Ґрати» Про затримання двох підозрюваних в організації масових заворушень у Києві поліція повідомила у неділю, 30 січня, а в понеділок вранці міністр внутрішніх справ Денис Монастирський та голова Нацполіції Ігор Клименко провели брифінг для преси.

«Я є і залишаюся прибічником права на мирні зібрання, гарантовані Конституцією України. Але нічого спільного із мирними акціями ця акція не мала від самого початку», — запевнив на брифінгу Монастирський.

За інформацією поліції, затримані готували на 31 січня масові заворушення та жорстокі сутички з поліцією під Офісом президента. Планувалося, що ЗМІ зрештою отримають картинку з постраждалими від дій поліції: для цього долучили людей, які мали вдавати медиків, і приготували бутафорну кров. Згідно з планом, на мітингу мала бути «масовка» у кількості 3500 осіб та ще 1200 осіб для участі у сутичках. Керівник Нацполіції та очільник міністерства озвучили розцінки за участь у мітингу: від 800 гривень для мирних протестувальників, 1200 гривень – тітушкам, за додатковий підпал шин та салюти – по 2500 доларів США. Організатори, за інформацією поліції, отримали за захід понад мільйон гривень авансу, але від кого саме — не сказали. Окремо були передбачені кошти на виплату штрафів за адмінзатримання, які були би після заворушень. Закупили 200 димових шашок, 200 фаєрів, 10 вогнегасників, 20 шин, рації, надрукували листівки та банери. Серед гасел: «Наступ на Крим та ЛДНР. Війна до перемоги!», «Зниження тарифів» та «Відставка президента». У поліції стверджують, що організатори акції навмисно вирішили не повідомляти заздалегідь правоохоронців про акцію. Заяву планували подати прямо перед її початком. У ньому вказали значно меншу кількість учасників – 500 осіб. У організаторів був розрахунок, вважає слідство, що поліція не встигне адекватно підготуватися до більшої кількості людей та заворушень. У лютому схожі акції мали пройти в регіонах, що межують з Білоруссю та Росією: у Полтавській, Сумській, Чернігівській та Черкаській областях. За інформацією слідства, учасників групи більше та їхні особи встановлюють. Крім того, у пошуках людей для акцій організатори вийшли на агентів, які співпрацюють з Нацполіцією.   

Головний доказ

https://www.youtube.com/watch?v=hFa1Ikoaavw&t=277s Основний доказ, який надало слідство на цей момент, — відеозапис розмови між двома організаторами, знятий прихованою камерою. Його частину показали під час брифінгу Дениса Монастирського та голови Нацполіції у понеділок. Повну версію правоохоронці опублікували на сайті. Запис відредагований. Правоохоронці мають більше п'яти годин запису з кількох зустрічей. Про обставини зйомки поліція не повідомила. Клименко на брифінгу лише уточнив, що всі слідчі дії велися за рішенням суду. На відео двоє чоловіків обговорюють першу акцію у Києві 31 січня 2022 року. Один із них — на нього спрямована прихована камера і, судячи з усього, це Голубан — інструктує іншого, у кадр потрапляють лише його руки. З розмови зрозуміло, що вони отримали завдання від когось, але жодних імен не називають. За їхнім планом збирання людей на акцію призначено на 10:30 на виході з метро Хрещатик. Далі, кажуть чоловіки, учасники вирушать до Офісу президента, де спочатку виступатимуть спікери. З 11:15 до 11:30 має відбутися «перформанс із шинами та поліцією», о 12:00 — «почати дими», о 13:00 — фаєри та о 13:15 «спробувати колеса». Вони говорять, що для початку штурму має бути кодове слово. Наприклад, сигналом може бути закінчення виступу одного з учасників протесту.

«Хлопець виступив, наприкінці ми типу маємо робити вітер», — каже один із організаторів, на якому, очевидно, розташована прихована камера.

За планом ініціативна група має почати вимагати пустити її до дверей Офісу президента та щоб її хтось із Офісу там зустрів.

«Тобто ініціативна група підійшла, її не пускають. Починає ось 50% силового блоку давити. Починається штовханина. Я хочу, щоб під час штовханини почали дими активно використовувати. Потім у центрі задули ментів вогнегасником, не газом. Це яскравіше, ніж газ і безпечно, — каже співрозмовник людини із прихованою камерою, — мабуть, Голубан. — Отут десь виклали шини, підпалили. Однозначно мають бути бійки. Але бійки не в сенсі ланцюгами. Похитувати».

Замовник, за його словами, попросив влаштувати зіткнення з поліцією, як під час акції учасників руху «Save ФОП» під Верховною Радою 26 січня — «тільки краще».   https://graty.me/uk/news/vstav-i-pishov-chim-zakinchilis-sutichki-pidpri%d1%94mcziv-iz-pravoohoronczyami-pid-verhovnoyu-radoyu/ За їхніми підрахунками, достатньо 1000 людей, щоб «поштовхатися». Ще потрібно кілька людей, які мають стати потерпілими.

«Запиши собі, я хочу, щоб пару пацанів, яких ми плануємо окремо, розіграли виставу. Для цього потрібна бутафорська кров та наші парамедики. І щоби це обов'язково потрапило на камеру», — каже організатор. Камера в цей момент від'їжджає і не зрозуміло, хто із співрозмовників це вимовляє. Голос схожий на Голубана.

Головне завдання — «підняти градус» протистояння з поліцією.

«У нас, я впевнений, попереду ще не один місяць, не одна акція... Політичний сезон», — запевняє той самий голос.

Наступна акція має бути у лютому. Вони також обговорюють оплату за акцію людям, за плакати та штрафи та інші витрати. Відео завершується затриманням двох чоловіків у їхньому офісі десь у центрі Києва. Оперативники знаходять у кімнаті феєрверки, вудки та банери «Високі тарифи замість боротьби з корупцією» та «Скажемо ні тарифному геноциду».   

План дестабілізації

Феєрверки, знайдені, за інформацією слідства, під час обшуку офісу. Скріншот оперативного відео Загальна дестабілізація України — головна мета акцій, що готувалися, вважають у поліції. На брифінгу Денис Монастирський провів паралелі спланованих акцій із заворушеннями в Луганську, Донецьку та Криму у 2014 році.

«Завозили людей з РФ, піднімалися активісти, які нібито демонстрували волю місцевих жителів до змін, провокували насильство до правоохоронних органів та підбурювали інших», — пояснив міністр.

Він зазначив, що один із сценаріїв агресії проти України — проплачені насильницькі масові акції, які використовуються як елемент гібридної війни. Поліція встановлює замовників. Разом із СБУ вивчає зв'язки підозрюваних із бойовиками в «республіках» та спецслужбами РФ. Також перевіряють належність до українських політичних сил. Монастирський вважає, що є зв'язок між заворушеннями під ОП і агентами Росії, які готувалися, які планували теракти, про затримання яких минулого тижня повідомила СБУ.

«Я особисто вважаю — це частина загального плану дестабілізації ситуації», — висловив він припущення. 

 

Версія підозрюваних

Олександр Іванов у Печерському райсуді Києва, 1 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати У суді Голубан заперечував, що причетний до масових заворушень. За словами підозрюваного, на відео, знятому прихованою камерою, його провокували. У матеріалах справи виокремили фрази, вигідні слідству. «Немає тих слів, які я говорив під час спроби провокації мене на злочин. Коли я заперечую всі насильницькі дії, що у нас мирна акція, ми маємо висловити свою позицію, жодна людина, особливо працівники поліції, не повинні постраждати. Застосування бруківки, сльозогінного газу, прорив у будівлю адміністрації – я не схвалюю. Унеможливлюємо бійки з поліцією, не зриваємо шолома, у жодному разі не бризкаємо сльозогінний газ», — пояснював Голубан суду.

«Я сам колишній поліцейський, стояв на масових заходах, це неприємно. Я у своїх діях точно не хотів жодних порушень вчиняти. Ці провокації всі відхиляв. І наголошував, щоб акція пройшла мирно», — додав він.

У коментарі журналістам Голубан висловив припущення, що провокації зробили поліцейські «для галочки» і щоб переключити суспільство «від своєї безпорадності, хоч якось показати свою роботу». Ні до офісу, де його затримали, ні до знайдених під час обшуку помешкань речей Голубан, за його словами, стосунку не має. Іванов також заявив, що не причетний до злочинів.

«Я не організовував жодних заворушень, тим більше таких, які могли будь-кому нашкодити. Я не є організатором мітингу. Прошу застосувати до мене більш м'який запобіжний захід», — сказав Іванов у суді.

Обидва підозрювані в коментарях журналістам сказали, що мітинг планувала ультраконсервативна організація «Традиція та порядок». Прокурор не прокоментував цю інформацію і сказав, що слідчі дії тільки почалися, ні Голубан, ні Іванов ще не давали свідчення.   

Хто такий Юрій Голубан

Юрій Голубан у Печерському райсуді Києва, 1 лютого 2022 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати П'ять років тому ім'я полковника Юрія Голубана активно згадували у ЗМІ через скандальний інцидент на Донбасі. 15 березня 2017 року Голубан, тоді командир роти спецпризначення при управлінні Нацполіції Донецької області, разом із трьома іншими працівниками поліції вийшов на трибуну Верховної Ради, щоб розповісти про те, що сталося напередодні на одному з блокпостів у Слов'янську. Він повідомив, що через блокпост намагалася «прорватися» колона автомобілів із прихильниками «торговельної блокади» — перекриття залізничних колій на знак протесту проти торгівлі з окупованими територіями. Голубан звинуватив нардепа Володимира Парасюка, який їхав у колоні, у створенні конфліктної ситуації, внаслідок якої постраждали поліцейські. Парасюк у свою чергу звинуватив поліцейських у провокації зіткнення. Увечері того ж дня після виступу Голубана в Раді президент Петро Порошенко нагородив його орденом «За заслуги» третього ступеня — «за вагомий особистий внесок у забезпечення правопорядку, захисту конституційних прав і свобод громадян, зразкове виконання службових обов'язків і виявлену при цьому мужність». . Після появи поліцейського у Раді командир батальйону «Схід» сил «ДНР» Олександр Ходаковський впізнав у ньому свого колишнього бійця та опублікував відео. На ньому людина, схожа на Голубана, стоїть у чорній формі разом із бойовиками «ДНР». На початку квітня нардеп від партії «Самопоміч» Єгор Соболєв із парламентської трибуни вимагає правоохоронців перевірити це відео з Голубаном. Поліцейський у відповідь заявив, що з бойовиками — не він, а відео змонтували. І сказав, що готовий пройти поліграф. Після перевірки Арсен Аваков підтвердив слова Голубана про відео. Хоча доказів співпраці з бойовиками тоді не знайшли, проте невідомо, де він перебував понад місяць у 2014 році. СБУ порушила проти нього справу про держзраду — за заявою нардепа Ігоря Луценка, але до суду вона так і не дійшла. Що зі справою наразі оперативно з'ясувати не вдалося. Згідно з інформацією на сайті МВС, до звільнення у 2018 році Голубан служив у поліції, спецпідрозділах МВС, СБУ та Міноборони. У 2014-2015 роках воював у гарячих точках АТО. У деклараціях Голубана зазначено, що у 2015-2017 роках він служив командиром батальйону Головного управління Нацполіції у Донецькій області. У 2017 році перейшов на посаду заступника керівника тренінгового центру управління Нацполіції у Київській області.