Наступного року українці отримають можливість оформити множинне громадянство. 15 липня президент України Володимир Зеленський підписав закон №11469, що  запроваджує це поняття, переглядає умови набуття громадянства України та підстави для його втрати. Робота над ним тривала близько року, спровокувавши дискусії у політичних та правничих колах. Прихильники ініціативи вважають, що таким чином Україна збереже зв’язок із людьми, які виїхали за кордон, рятуючись від війни. Водночас документ викликав зауваження юристів і правозахисників через відсутність в Україні чіткої позиції щодо відповідності його Конституції, а також через загрози, що він може зумовити для жителів тимчасово окупованих територій. «Ґрати» з’ясували, що саме зміниться та чого серед нововведень варто остерігатись.   

«Можливість залишити дітей в орбіті України»

Закон визначає множинне громадянство як одночасну належність особи до громадянства двох або більше держав. На сайті Міністерства національної єдності України стверджується, що запровадження множинного громадянства дозволить зберегти зв’язок з українцями й українками, які виїхали, та залучити таланти й інвестиції з-за кордону.  Як пояснювала під час роботи над документом перед другим читанням заступниця голови парламентського Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики й членкиня постійної делегації у ПАРЄ Євгенія Кравчук, множинне громадянство забезпечить українським біженцям можливість зберегти паспорт України, якщо вони набудуть громадянства іншої держави. За її словами, закон стосуватиметься і нових поколінь української еміграції. 

«У наших біженців уже народжуються діти, які можуть у багатьох країнах отримати громадянство за правом народження. Тому важливо, щоб у таких дітей громадянство принаймні було подвійне, а не лише країни перебування. Для нас це можливість залишити цих дітей в орбіті України», — зазначила Кравчук.

Пленарне засідання Верховної Ради України. Фото: А. Нестеренко, пресслужба Верховної Ради За законопроєкт в цілому проголосували 243 народні депутати, проти — 19. Ще 9 утрималися, а 34 були присутні, та не голосували. Зокрема, на засіданні Верховної Ради 18 липня, коли його розглядали в другому читанні, проти нього висловилася голова «Батьківщини» Юлія Тимошенко, розкритикувавши запропоновану у документі спрощену процедуру набуття українського громадянства для окремих держав.

«Кожна країна світу цінує свій паспорт, цінує своє громадянство й не перетворює свій паспорт на дисконтну карту, яка роздається направо і наліво», — заявила народна депутатка.

 

ЄСПЛ може визнати український закон дискримінаційним щодо росіян

Новий закон дозволяє визнавати множинне громадянство для дітей, які за народженням одночасно набули громадянства України та іншої держави або набули громадянства іншої держави внаслідок усиновлення іноземцями; для громадян України, які автоматично набули іншого громадянства внаслідок одруження з іноземцями; а також для повнолітніх українців, які автоматично набули громадянства іншої держави згідно з її законодавством, але не отримали документів, що підтверджують наявність громадянства цієї держави. Щоб набути громадянства України, іноземець або особа без громадянства має подати заяву та скласти іспити на знання Конституції, історії України та української мови. Також для набуття громадянства особа має безперервно проживати на території України протягом останніх п’яти років.  Для людей, які проходять чи проходили військову службу за контрактом, біженців, осіб без громадянства й осіб, що понад три роки перебувають у шлюбі з громадянином чи громадянкою України, відповідний термін становить три роки, а для військових у період дії воєнного стану — один рік.  Крім того, у людини має бути дозвіл на імміграцію (крім біженців та тих, що проходять в Україні військову службу за контрактом), для отримання якого іноземець чи особа без громадянства має звернутися до українського консульства чи підрозділу Державної міграційної служби. Ще одна умова набуття громадянства — довести наявність законних джерел існування.  Передбачається, що Кабінет Міністрів України сформує перелік країн, громадяни яких зможуть набути громадянства України у спрощеному порядку. У документі немає конкретних критеріїв, за якими держави будуть чи не будуть включені до цього переліку. Зазначається лише, що Кабмін враховуватиме членство країни в Євросоюзі та запровадження нею санкцій в контексті збройної агресії проти України.  Водночас множинність громадянства не допускається із державою, що визнана в Україні державою-агресором чи окупантом.  Деякі правники бачать у такому формулюванні потенційну проблему. У коментарі «Ґратам» юрист і експерт із конституційного права Центру політико-правових реформ Андрій Магера говорить, що створення списку «привілейованих» держав може бути розглянуте як порушення статті Європейської конвенції з прав людини [suggestion title="про заборону дискримінації " text="стаття 14 Європейської конвенції з прав людини"] за будь-якою ознакою. Різний правовий статус громадян різних держав в Україні може призвести до позову до Європейського суду з прав людини.

«Уявіть, що надійшла така скарга, і Європейський суд з прав людини ухвалив рішення про порушення Україною цієї конвенції через дискримінацію за національною ознакою. Це призведе до того, що ЄСПЛ та інші європейські інституції зобов’яжуть Україну зробити однаковий підхід для набуття громадянства України для всіх іноземців без винятків, зокрема для громадян Росії. Тим більше серед них є мільйони людей, які мають походження з України, й вони кинуться отримувати українські паспорти. Ми чудово розуміємо, які наслідки це матиме далі: вони братимуть участь у виборах. Вони зроблять з України Росію без жодного пострілу, просто шляхом голосування», — говорить Андрій Магера. 

Європейський суд з прав людини. Фото: European Court of Human Rights Ще однією проблемою може стати те, що Конституція вказує, що в Україні існує єдине громадянство. У пояснювальній записці до нового закону з цього приводу зазначається, що українці, які набули громадянства інших держав, у правових відносинах з Україною визнаватимуться лише громадянами України. Аналогічний підхід передбачено й для іноземців, які зможуть набути українського громадянства, зберігаючи громадянство іншої країни. Аби остаточно роз’яснити це питання, ще у 2021 році депутати звернулися до  Конституційного суду України щодо офіційного тлумачення статті Конституції про єдине громадянство. Розгляд розпочався у 2023 році, але його результату досі немає. Андрій Магера пояснює, що наразі складно спрогнозувати, коли варто очікувати на висновок КСУ з цього приводу, оскільки зараз суд працює не в повному складі: з 18 суддів Великої палати є тільки 12.  Якщо ж Конституційний суд визначить, що єдине громадянство в Україні означає відсутність громадянства чи підданства будь-якої іншої держави, то положення законів, що суперечать такому тлумаченню, втратять чинність, говорить юрист:

«Це не означає, що повернуться попередні редакції статей. Це буде «дірка» в законі, і це означатиме, що законодавець повинен буде врегулювати питання громадянства в Україні. Певною мірою, у нас навіть буде колапс в питаннях набуття та припинення громадянства», — каже він. 

Щоб уникнути такої ситуації, КСУ зможе відтермінувати набрання чинності свого рішення, скажімо, на рік, зауважує Андрій Магера. За цей час будуть внесені необхідні зміни до законів, а люди, які вже матимуть два чи більше громадянств, зможуть вирішити, яке з них залишити, а від якого відмовитися. Прийняття присяги судді Конституційного суду. Фото ілюстративне, авторство: прес-служба КСУ У пояснювальній записці до нового закону зазначено, що закон «Про громадянство України» і раніше фактично передбачав випадки множинного громадянства, наприклад, якщо дитина одночасно набувала громадянства України та іншої держави за народженням. Андрій Магера говорить, що така теза має право на існування. За його словами, закон «Про громадянство України» фактично в усіх його редакціях містить положення, що суперечать Конституції, й ці питання залишаються невирішеними.  

«Якби подали це самостійним законом, він би ніколи не пройшов» 

Прийнятий закон містить оновлений перелік підстав для втрати громадянства України, частина з яких викликала критику правозахисників. Вони опублікували заяву, де пояснили, як законопроєкт може нашкодити мешканцям тимчасово окупованих територій України. Серед підписантів документа: Центр прав людини ZMINA, ГО «Донбас СОС», Благодійний фонд «Стабілізейшен суппорт сервісез», БФ «Схід SOS», Кримська правозахисна група, Громадський холдинг «ГРУПА ВПЛИВУ», БФ «Право на захист» і ГО «КРИМСОС».  Також вони опублікували звернення до президента із закликом ветувати законопроєкт через низку вміщених у ньому проблемних пунктів. Попри це, Володимир Зеленський підписав документ. Згідно з новим законом, українське громадянство втрачає особа, яка добровільно набула громадянства, зокрема, держави-агресора чи держави-окупанта, тобто Росії. У тексті закону зазначається, що добровільним не вважатимуть набуття російського громадянства на тимчасово окупованих територіях України, навіть якщо для цього людина звернулася із відповідним клопотанням до окупаційних органів, а також якщо людину незаконно депортували на територію країни-агресора. Тим не менш закон стверджує, що людина добровільно набула громадянства РФ, «коли дії такої особи спрямовані на пропаганду війни, публічної підтримки збройної агресії проти України або створюють загрози національній безпеці та/або національним інтересам України в розумінні Закону України "Про національну безпеку України"». У коментарі «Ґратам» адвокаційна директорка Центру прав людини ZMINA Альона Луньова говорить, що такі формулювання є надто розмитими, оскільки немає чіткого переліку дій, які загрожують національним інтересам чи безпеці України. Відповідно, людина, яка проживає в окупації, не знає, які її вчинки можуть сприйняти як таку загрозу. 

«Наприклад, якщо мати відвела дитину в школу на окупованій території, де цю дитину мілітаризують, — чи це шкодить національним інтересам України? В принципі, так, шкодить. А якщо хтось отримує соціальні послуги і тим самим підтверджує, що на окупованій території Російська Федерація будує якусь нормальну державу? І це шкодить національним інтересам. Все, що не є підривною діяльністю на окупованій території, може вважатися шкодою національним інтересам. Може, й ні, ми не знаємо точно. Ця норма дуже серйозно порушує принцип правової визначеності», — каже правозахисниця.

Вона зазначає, що такі пункти закону негативно впливають на комунікацію української сторони з населенням тимчасово окупованих територій. За словами правозахисниці, РФ уже використала цей привід для пропаганди й поширює тезу, що Україна позбавить громадянства всіх мешканців окупованих територій, які отримали російські паспорти.

«Ці норми породжують підстави говорити про те, що можуть бути певні зловживання, вибіркове їх використання до людей, які проживають в окупації чи виїхали звідти. Тому є ризик, що люди припинять сюди їздити. Бо дізнатися на кордоні, що ти більше не громадянин України, — це лякалка, яку РФ дуже ефективно використовує. І люди будуть боятися сюди їхати, боятися відправляти сюди своїх дітей на навчання», — каже Луньова.

Українські переселенці на львівському вокзалі. Фото ілюстративне, авторка: Ганна Соколова, Ґрати Відповідно до іншого пункту закону, людину позбавлять громадянства України, якщо буде встановлено, що вона проходила військову службу за контрактом у державі-агресорі, воювала проти України на боці держави-агресора чи країни, що сприяла агресії проти України. До втрати українського громадянства призведе й участь в окупаційній адміністрації РФ на тимчасово окупованих територіях. Альона Луньова зазначає, що ця норма теж недостатньо конкретна. За її словами, потрібно розрізняти діяльність людини, яка працює в окупаційній адміністрації та завдає реальної шкоди інтересам України, та людей, які працюють у таких установах, скажімо, прибиральниками, водіями чи комірними. На думку правозахисниці, такі норми виглядають як забезпечення можливості позбавити громадянства України тих людей, яких не вдасться притягнути до кримінальної відповідальності через нестачу інформації. Ще одна підстава для позбавлення громадянства України, що викликала критику, — вчинення злочину, зокрема проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Правозахисники зауважують, що «фактично позбавлення громадянства стає формою кримінального покарання осіб, що суперечить Кримінальному кодексу України».

«Законопроєкт про множинне громадянство був використаний як паровоз. Це дуже погана практика: коли є гарний законопроєкт, напевно, з гарною ідеєю та завданням врегулювати питання, що давно неврегульоване, але в нього запихають норми, що не стосуються множинного громадянства. Туди запихають норми, які вони, можливо, давно хотіли прийняти, але якби подали це самостійним законом, він би ніколи не пройшов», — пояснює Альона Луньова.

Натомість новий закон скасовує одну з причин, через яку особу не прийматимуть до громадянства України, — вчинення нею злочину проти людяності чи здійснення геноциду. Правозахисники називають таке рішення «щонайменше необґрунтованим». Підписаний президентом закон набуде чинності в середині січня 2026 року — через шість місяців після його опублікування. За словами Альони Луньової, після цього можна буде внести зміни до законів про громадянство та про тимчасово окуповані території, аби встановити, яке громадянство на ТОТ Україна не визнає.   Тим часом Кабінет Міністрів України має прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації закону, а також підготувати й подати до Верховної Ради законопроєкти, що регулюватимуть питання щодо осіб, які працюють в органах влади й мають при цьому громадянства інших держав.