Індустріальний районний суд Харкова відмовив українському військовому Нацгвардії Дмитру Лясковецькому у визнанні факту спільного проживання однією сім’єю, фактичних шлюбних відносин з його партнером Євгенієм Донцем «за недоведеністю». Рішення про це суддя Віктор Черняк оголосив під час засідання 20 березня. Після оголошення позивач Дмитро Лясковецький висловив припущення, що на суд чинився тиск.
На засідання підтримати пару прийшли люди із харківської ЛГБТІК-спільноти. Також під стінами суду мітингували близько п’ятдесяти молодиків у балаклавах, що не мали на собі символіки і відмовились повідомити, які організації чи рухи представляють. Двоє із них також були присутні у залі суду.
«Ґрати» стежили за перебігом справи і розповідають деталі.
«Почуття кохання може виникнути і з першого погляду, в тому числі — і у людей однієї статі»
Позов про визнання фактичних шлюбних відносин зі своїм партнером нацгвардієць Дмитро Лясковецький подав у січні цього року.
Такі позови суд розглядає у випадку, якщо встановлення факту впливає на виникнення, зміну або припинення особистих або майнових прав особи. Позивач Дмитро Лясковецький у своїй заяві пояснював, що це йому як військовослужбовцеві, зокрема, потрібно для забезпечення доступу Євгенія Донця до нього у разі поранення, перебування на лікуванні, а також встановлення цього факту є важливим на випадок можливої загибелі, потрапляння в полон, зникнення безвісти.
«Я на службі перебуваю із 2024 року. Спочатку був контрактником, потім пішов навчатися до Національної академії сухопутних військ імені Петра Сагайдачного, однак під час навчання я розірвав цей [освітній] контракт і був мобілізований», — розповів про себе Дмитро Лясковецький під час засідання 13 березня, коли суд розглядав матеріали справи.
Заявник та його партнер повідомили суду, що з листопада минулого року живуть разом, спільно орендуючи квартиру, ведуть спільний побут і фінанси (мають спільний банківський рахунок, яким користуються обоє), а також мають собаку, вважаючись обоє у документах тварини її власниками. Також вони зазначили, що не приховують своїх стосунків, і знайомі їх сприймають саме як пару.
Євгеній Донець відповідає на запитання судді на засіданні 13 березня. Фото: Тетяна Федоркова для видання «Ґрати»
Суд, однак, дійшов висновку про недостатність наданих доказів, що підтверджують факт спільного проживання однією сім’єю.
«Почуття кохання може виникнути і з першого погляду, в тому числі — і у людей однієї статі. Проте для встановлення юридичного факту проживання однією сім’єю одних проявів взаємних почуттів недостатньо. Для встановлення факту (…) проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу обов’язковим є встановлення наявності сукупності обставин, притаманних проживанню людей однією сім’єю без реєстрації шлюбу», — йдеться у тексті рішення, з яким мали змогу ознайомитись «Ґрати».
У рішенні суду також зазначається, що окрім наявності ознак проживання однією сім’єю, потрібно довести усталеність таких відносин. Попри те, що законодавство не визначає чіткого терміну, за який стосунки можуть вважатись проживанням однією сім’єю, спроби унормувати це були: за Цивільним кодексом (стаття 1264) право на спадкування виникає в осіб, які проживали разом зі спадкоємцем однією сім’єю щонайменше 5 років до часу відкриття спадщини.
«Суд розглядав цю справу так само, як розглядав би стосовно гетеросексуальних осіб»
Адвокатка позивача Оксана Гузь розповіла в коментарі «Ґратам», що зараз вони аналізують мотиваційну частину рішення, щоб вирішити щодо своїх подальших дій в контексті цього позову.
«Суд учергове підтвердив, що одностатеві пари повинні мати однаковий рівень захисту із гетеросексуальними парами. Суд розглядав цю справу так само, як розглядав би стосовно гетеросексуальних осіб, і аналізував докази так само. Тому нам потрібно зараз передивитись рішення суду, подумати, проаналізувати мотиви суду з приводу того, які докази були враховані, а які — ні, і тоді вже ухвалювати рішення щодо звернення з апеляційною скаргою», — зазначила вона.
Раніше після засідання Дмитро Лясковецький говорив журналістам про два можливі шляхи продовження його позову: він може подати апеляцію чи готуватиме новий позов із більшою кількістю доказів.
Мітинг у балаклавах під судом
На це і попереднє засідання суду за позовом Дмитра Лясковецького до Індустріального районного суду приходили активісти та активістки на його підтримку.
Акція на підтримку пари біля Індустріального райсуду Харкова, 13 березня 2026 року . Фото: Тетяна Федоркова для видання«Ґрати»
На засіданні 20 березня, як повідомила кореспондентка «Ґрат» на місці події, були присутні близько десяти людей з харківської ЛГБТІК-спільноти, а також двоє людей, що виступали проти позовних вимог — вони не назвалися і були у балаклавах.
Основна група противників — близько 50 людей — стояла біля центрального входу до суду. Вони скандували: «Ідея нації — проти деградації», «Одностатеві шлюби — загроза України» та інше подібне. При цьому учасники демонстрації якоїсь символіки на собі не мали і назвати, яку саме організацію чи рух вони представляють, вони відмовились.
Під будівлю суду за позовом одностатевої пари в Харкові прийшли також противники виконання їхніх позовних вимог, 20 березня 2026 року. Фото: Тетяна Федоркова для видання «Ґрати»
Дехто з них був дуже молодий на вигляд, ймовірно йдеться про неповнолітніх. Журналісти запитували про цей факт поліцію, але та у відповідь закликала звертатись у випадку, якщо буде вчинено правопорушення. Мітинг відбувся мирно. Про конфлікти чи сутички не правоохоронці не повідомляли.
Другий позов про визнання фактичного шлюбу від одностатевих пар
Позов Дмитра Лясковецького та Євгенія Донця — друга судова справа щодо визнання фактичних шлюбних відносин в Україні. Перша стосувалась дипломата Зоряна Кіся та його партнера — громадського активіста Тимура Левчука.
2024 року Кіся призначили на посаду першого секретаря посольства України в державі Ізраїль та відрядили туди на службу, однак Міністерство закордонних справ не дозволило йому перебувати у довгостроковому відрядженні спільно зі своїм партнером, з яким вони були разом із 2013 року, «у зв`язку з тим, що за законодавством України визначено поняття шлюбу як сімейного союзу жінки та чоловіка». Тож пара мусила доводити факт свого співжиття через суд.
Дипломат Зорян Кісь та громадський активіст Тимур Левчук. Фото зі сторінки Левчука у фейсбуці
10 червня минулого року Деснянський районний суд Києва задовольнив їхні позовні вимоги. Суд також окремо прокомунікував це своє рішення, пояснивши, що спирався як на українське законодавство, так і, зокрема, низку рішень Європейського суду з прав людини, що визначали відмову держави визнати фактичні шлюбні відносини між особами однієї статі як можливе порушення їхніх прав на повагу до приватного та сімейного життя.
https://graty.me/news/vazhlivij-krok-do-shlyubno%d1%97-rivnosti-v-ukra%d1%97ni-sud-u-ki%d1%94vi-viznav-fakt-prozhivannya-odnostatevo%d1%97-pari-yak-podruzhzhya/
На це подала апеляційну скаргу організація Громадянський рух «Всі разом!», що публічно виступає проти гендерної рівності та ЛГБТІК, хоча вона не була стороною у справі в суді першої інстанції. Київський апеляційний суд, однак, дійшов висновку, що рішення Деснянського райсуду ніяким чином не порушило права учасників «Всі разом!», тож залишив його чинним та закрив провадження.
https://graty.me/news/tretya-storona-ne-zaznala-zhodnogo-porushennya-prav-apelyaczijnij-sud-vidhiliv-skargu-shhodo-viznannya-odnostatevo%d1%97-pari-podruzhzhyam/
Після цього «Всі разом!» подала касаційну скаргу до Верховного суду, мотивуючи її тим, що «рішення щодо встановлення факту проживання двох чоловіків однією сім`єю фактично є легалізацією одностатевих шлюбів, а протидія легалізації одностатевих шлюбів, популяризація традиційних сімейних цінностей є предметом діяльності громадської організації, а отже прямо стосується кола її прав та обов’язків».
Третя судова палата Касаційного цивільного суду розглянула цю скаргу і залишила її без задоволення, а рішення апеляційної інстанції — без змін, зазначивши, що доводи скаржників зводяться до суб’єктивного тлумачення Конституції та наділення судової влади функціями, які є виключною компетенцію законодавчого органу влади.
«Натомість встановлення судом юридичного факту проживання однією сім’єю осіб незалежно від їх статі, покликаного на виникнення юридичних наслідків, пов’язаних з виникненням, зміною чи припиненням прав, визначених чинним законодавством, не є законотворчою діяльністю, яка полягає в наданні законності сімейним союзам осіб однієї статі, що свідчить про помилковість та безпідставність доводів громадської організації щодо порушення її прав рішенням суду першої інстанції про встановлення факту проживання однією сім’єю осіб однієї статі», — йдеться у рішенні суду від 25 лютого 2026 року.
Визнання факту шлюбних відносин через суд наразі є єдиною опцією для одностатевих пар в Україні, попри те, що, зокрема, запровадження інституту цивільних партнерств (для різностатевих та одностатевих пар) було одним із пунктів затвердженої українським урядом Дорожньої карти з питань верховенства права у межах переговорного процесу щодо вступу України до ЄС.
Матеріал підготовано за участі кореспондентки у Харкові Тетяни Федоркової