28 березня Господарський суд Києва відмовив у забезпеченні позову чоловічого монастиря Києво-Печерської Лаври Української Православної Церкви Московського патріархату (УПЦ МП) до національного заповідника «Києво-Печерська лавра».
Монахи просили, щоб суд дозволив їм залишитися в монастирі, доки буде розглянутий їхній позов до заповідника. Вони оскаржують рішення заповідника про розірвання договіру з монастирем. На його підставі монахи з 2013 року безкоштовно жили і проводили богослужіння у лаврі.
Суддя Ростислав Сташків назвав вимогу монахів необґрунтованою і відмовив у задоволенні позову. Деталі судового рішення, яке оприлюднили 30 березня, — у замітці «Ґрат».
У позові, який монастир направив до суду 28 березня — за день до закінчення дії договору з заповідником, монахи вказали, що перебувають у лаврі на підставі договору про безкоштовне використання релігійної організації культових будівель та іншого держмайна. Документ монастир і заповідник підписали 19 липня 2013 року.
10 березня монахи отримали від заповідника лист-попередження, в якому повідомлялося, що з 29 березня договір із монастирем буде розірваний.
«З метою проведення процедури прийому-передачі державного майна, Монастир має звільнити будівлі і споруди, що знаходяться на балансі Заповідника за адресою: місто Київ, вулиця Лаврська, 11 та вулиця Лаврська 15 до 29 березня 2023 року», — йшлося у листі.
Повідомляючи про розірвання договору, заповідник посилався на висновки урядової міжвідомчої комісії і лист міністерства культури та інформаційної політики.
https://graty.me/uk/obespechim-duhovnuyu-nezavisimost-kak-i-za-chto-sudyat-svyashhennikov-ukrainskoj-pravoslavnoj-czerkvi-moskovskogo-patriarhata/
Раніше міністр культури Олександр Ткаченко стверджував, що керівництво монастиря незаконно забудовувало територію лаври, яка є об’єктом всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Видання “Лівий берег” опублікувало фрагмент аудиторської перевірки території заповідника, яка виявила 36 незаконних об’єктів на території лаври.
Також заповідник посилався на указ президента про санкції, зокрема щодо намісника монастиря митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла .
У монастирі вважали, що заповідник незаконно розірвав договір й оскаржили це рішення у суді.
У позові вони наполягали, що заповідник не мав права розірвати договір в односторонньому порядку та апелювали до норм Цивільного кодексу , який визначає правило, що незаконний правочин не має правових наслідків, крім тих, що пов’язані з її недійсністю.
Разом із позовом монастир направив до суду заяву про його забезпечення. Він просив суд заборонити заповіднику перешкоджати УПЦ використовувати споруди і майно лаври.
Монахи наполягали на тому, що договір із заповідником продовжує діяти, оскільки суд ще не розглянув позов щодо його розірвання, а тому підстав для того, щоб вони залишили лавру, немає. В іншому випадку, за версією монастиря, буде порушено його право мати у власності та використовувати культові споруди, право монахів на житло, а також право на свободу совісті і віросповідання громадян України — парафіян УПЦ МП.
Монахи вважають, що якщо їх зараз виселять із лаври, вони не зможуть повернутися назад, навіть якщо в майбутньому суд задовольнить їхній позов до заповідника і визнає договір ще чинним. Тому що за цей час заповідник може передати майно третім особам і дозволить богослужіння в лаврі іншим релігійним організаціям. Очевидно, це натяк на Православну церкву України.

Парафіяни УПЦ МП виступають на підтримку монастиря під час «останньої літургії у лаврі», 29 березня 2023 року. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Відповідно до Господарського процесуального кодексу (ГПК), суд має розглянути заяву про забезпечення позову суд протягом двох днів. Суддя Ростислав Сташків впорався за добу.
У рішенні він зазначив, що заходи забезпечення позову, про які просили ченці — дозволити їм залишитися в лаврі і продовжувати користуватися спірним майном — фактично спрямовані на досягнення того самого результату, що й їхній основний позов до заповідника. Також суд зазначив, що ченці не надали жодних доказів, що у разі незастосування заходів щодо забезпечення позову майно буде знищене або пошкоджене, а в лаврі облаштуються інші релігійні організації.
«Відповідно до частини 1 статті 137 ГПК України, не допускається вжиття заходів щодо забезпечення позову, які є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті», — зазначив у рішенні суддя Сташків і відхилив прохання монастиря.
23 березня митрополит Павло заявив, що монахи УПЦ не підуть із Києво-Печерської лаври.
«Нам дали два тижні — до 29 березня — щоб ми виселилися з обителі. Ми не зможемо це зробити з будь-якої причини. Тому що за 35 років братія зробила все, щоб упорядкувати життя обителі і паломників. У нас просто немає місця, куди все — кухні, пральню — вивезти, а у нас немає наміру щось залишати», — сказав митрополит у відеозверненні, оприлюдненому на ютуб-каналі лаври.

Настоятель Києво-Печерської Лаври Павло (Лебідь). Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Митрополит також звернувся до парафіян і сказав, що їхній обов’язок захищати святиню.
30 березня парафіяни УПЦ не пропустили на територію робочу комісію міністерства культури з питань прийому-передачі державного майна.
«Представники Монастиря від Свято-Успенської Києво-Печерської лаври, які входять до складу комісії, не змогли пояснити, хто має ключі від будівлі, перевірку якої було заплановано. До того ж, численні невідомі особи перешкоджали членам комісії потрапити всередину будівлі», — написав Ткаченко у своєму телеграм-каналі. Міністр додав, що 31 березня комісія «у будь-якому разі» продовжить роботу у лаврі.

Поліція у Києво-Печерській лаврі. Фото: Стас Юрченко, Ґрати
Виконувач обов’язків директора заповідника Олександр Рудник звернувся до Національної поліції і попросив відкрити кримінальне провадження за статтею про перешкоджання доступу до державного майна .
На цьому проблеми мешканців монастиря не закінчилися. Головне управління Нацполіції Києва повідомило, що відкрило кримінальне провадження за фактом перешкоджання журналістській діяльності . 30 березня на території лаври один із священнослужителів УПЦ штовхнув журналістку телеканалу «Суспільне» і пошкодив обладнання оператора.