Наприкінці липня поліція у Харкові затримала Бахруза Гасанова (Гасанлі) — на батьківщині азербайджанського опозиціонера обвинуватили у шахрайстві та подали у міжнародний розшук з метою екстрадиції до Республіки Азербайджан. Гасанов — колишній охоронець заарештованого лідера опозиційної партії «Народний Фронт Азербайджану» Алі Керімлі, називає справу сфабрикованою, а переслідування — політично вмотивованим. Суд першої інстанції у Харкові відпустив Гасанова під нічний домашній арешт. За кілька днів прокуратура оскаржила — і 6 серпня Харківський апеляційний суд призначив Гасанову 40 діб тимчасового арешту. З судової зали азербайджанський опозиціонер відправився у СІЗО. 

Як затримали Гасанова

Поліцейські затримали Бахруза Гасанова 27 липня — у базі Інтерполу на громадянина Азербайджану висвітилася [suggestion title="«червона картка» " text="червона картка Інтерполу (Red Notice) — це міжнародне оповіщення про розшук, затримання та запит на подальшу екстрадицію особи, яка розсилається країнам-учасницям організації"]. 29 липня прокурор Шевченківської окружної прокуратури Харкова направив до суду клопотання про застосування до нього  [suggestion title="тимчасового арешту" text="за статтею 583 Кримінального процесуального кодексу України"], поки розглядатиметься справа про його ймовірну екстрадицію.  Деталі обвинувачення, яке Гасанову висувають в Азербайджані, стали відомі з ухвали Шевченківського райсуду Харкова, де 30 липня розглядали питання про тимчасовий арешт.  Зокрема, як зазначається у документі, азербайджанська влада стверджує, що Бахруз Гасанов нібито запропонував партнеру вести спільний бізнес із імпорту пиломатеріалів з Росії до Баку, отримав від нього 35 тисяч доларів «під приводом необхідності оплати транспортних витрат для доставки першої партії пиломатеріалів, які  [suggestion title="привласнив, завдавши потерпілому майнової шкоди у великому розмірі»" text="178.3.2 Кримінального кодексу Республіки Азербайджан"]. Це, мовиться в ухвалі, відповідає статті про [suggestion title="шахрайство " text="стаття 190 КК України"] в українському законодавстві, яка може бути підставою для екстрадиції, оскільки санкція за неї перевищує рік ув’язнення.    У травні 2025 року Бінагадінський районний суд Баку обрав Гасанову запобіжний захід у вигляді арешту на чотири місяці, і його подали у розшук.  У Шевченківському районному суд Харкова, що розглядав запобіжний захід, захисники Бахруза Гасанова заперечували проти тимчасового арешту, просили обмежитися домашнім арештом у нічний час доби. Посилалися на невідповідності клопотання прокуратури вимогам КПК, відсутність документів про вчинення злочину на території іноземної держави, наявність судового рішення ЄСПЛ на користь їхнього підзахисного та його міцні соціальні зв’язки: дружина і неповнолітній син живуть разом з Гасановим у Харкові, він має посвідку на постійне проживання в Україні. Суд обрав Гасанову запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 22:00 до 06:00 до 13 серпня.  Рішення суду першої інстанції оскаржили і прокуратура, і захист. Прокурор назвав його незаконним і таким, що не відповідає КПК. 

«Питання щодо тимчасового арешту описане у  главі [suggestion title="44 КПК " text="Видача осіб, які вчинили кримінальне правопорушення (екстрадиція)"], яка не передбачає домашнього арешту під час затримання особи», — пояснив прокурор Євген Масловський.   

Прокурор Євген Масловський (праворуч) оскаржує нічний домашній арешт Бахруза Гасанлі, 6 серпня 2026. Фото: Ірина Гнатюк для видання "Ґрати" Захист в апеляції просив відмовити прокурору повністю.  

Що вирішили в апеляції

На засідання Харківського апеляційного суду Бахруз Гасанов приходить, за словами захисників, «готовим до будь-чого». Він частково спілкується російською та у суді користується послугами перекладача на азербайджанську мову. 

«Я вважаю себе невинуватим, бо добре знаю себе. По-друге, я — політичний діяч, у мене є політична база, і це не перше моє політичне переслідування — я вже й не рахую, скільки разів мене садили в Азербайджані. Чотири рази я звертався до Європейського суду з прав людини, і він визнавав мене невинуватим, зобов’язуючи азербайджанську владу визнати свою провину і сплатити компенсацію», — коментує Гасанов журналістам.

За словами чоловіка, він уже тривалий час живе у Харкові разом з родиною, це — їхнє свідоме рішення. 

«Я живу тут законно, вже довго. Чесно, я не очікував, що через Інтерпол мене тут затримають, і я опинюся в суді. Ми лишилися тут, нікуди не поїхали навіть у воєнний час, бо розуміємо: перемога України — це перемога Азербайджану», — додає він. 

Бахруз Гасанов (Гасанлі) виступає в Харківському апеляційному суді, 6 серпня 2026. Фото: Ірина Гнатюк для видання "Ґрати" Як розповідає Гасанов під час виступу в суді, його брати, прихильники «Народного Фронту Азербайджану», зазнали переслідувань. Старшого — Бабека Гасанова — ув’язнили на три роки й катували, незадовго після звільнення він помер у лікарні в Туреччині. У випадку екстрадиції до Азербайджану така небезпека загрожує і йому, переконує чоловік.  За словами Бахруза Гасанова, Бабека затримали після того, як він виїхав з Азербайджану.

«Мені подзвонили, відкритим текстом сказали: якщо повернешся, ми звільнимо твого брата. Я не повернувся. Брат сидів три роки. Були страшні катування. Струмом, електрошоком. За три роки його відпустили, ми забрали його до Туреччини, у лікарню. Він прожив більше місяця і помер там. Прошу прийняти справедливе рішення», — звертається до суду Гасанов. 

Його адвокати Олена Річко та Володимир Глущенко переконують суд, що Гасанова не можна видавати Азербайджану: їхній підзахисний претендує на отримання статусу біженця в Україні, подавав відповідну заяву, але її не зареєстрували. Це захисники мають намір оскаржувати. 

«Крім того, звертаю увагу, що він звернувся до УВКБ ООН з проханням надати йому допомогу у зверненні за державною процедурою міжнародного захисту в Україні. І УВКБ ООН надало йому такий лист підтримки, в якому закликає всі причетні сторони не допустити його екстрадиції у країну походження до кінця перевірки», — сказала захисниця Олена Річко.  

Адвокат Володимир Глущенко звертає увагу на неналежність, на його думку, доказів. За словами захисника, деякі документи, долучені до матеріалів справи прокуратурою, не містили реквізитів, були копіями, а не оригіналами, або були незавіреними.  Харківський апеляційний суд заслухав сторони і озвучив резолютивну частину рішення — скасував ухвалу суду першої інстанції і застосував до Гасанова 40 діб тимчасового арешту. Опозиціонер вийшов із суду без кайданок, йому дозволили подзвонити дружині й сину та з речами відправили до СІЗО.  Оскарження запобіжного заходу азербайджанського опозиційного активіста Бахруза Гасанова (Гасанлі), 6 серпня 2026. Фото: Ірина Гнатюк для видання "Ґрати"

Далі — екстрадиційна перевірка 

Прокоментувати, чи враховуються ризики можливого політичного переслідування Гасанова в Азербайджані, у Харківській обласній прокуратурі «Ґратам» відмовили — направили до Офісу генпрокурора. 

«Ухвалою апеляційного суду Харківської області до затриманого застосовано тимчасовий арешт, передбачений статтею 583 Кримінального процесуального кодексу України. На цей час у відповідності до статті 587 КПК України прокуратурі Харківської області доручено проведення екстрадиційної перевірки обставин, що можуть перешкоджати видачі згаданої особи», — без деталей відповіли «Ґратам» у пресслужбі Офісу генпрокурора 7 серпня. 

Гасанов перебуватиме під арештом до моменту розгляду запиту від Азербайджану про екстрадицію, пояснює адвокат Володимир Глущенко. 

«Екстрадиція — це наступний етап. Зараз його арештували. Тоді буде судове засідання щодо застосування екстрадиційного арешту. На цьому етапі, на мою думку, у Бахруза досить великий шанс отримати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, оскільки є ознаки політичного переслідування з боку Азербайджану», — пояснює адвокат.   

Публічне звернення до Генпрокурора України Руслана Кравченка проти екстрадиції  Бахруза Гасанова 29 липня підписали Харківська правозахисна група, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Центр громадянських свобод.  На думку правозахисників, екстрадиція в Азербайджан створює для Гасанова надзвичайно високі ризики несправедливого судового розгляду, жорстокого поводження, катувань. Автори звернення зазначають, що порушення прав людини в цій країні носять системний характер. І як приклад, зокрема, вони наводять екстрадицію до Азербайджану опозиційного блогера Ельвіна Ісаєва, який зазнав катувань і був засуджений до восьми років позбавлення волі.  Правозахисні організації закликали Офіс генерального прокурора провести екстрадиційну перевірку справи Бахруза Гасанова максимально прозоро та об’єктивно, а також провести перевірку наявності неофіційних контактів посадових осіб, які причетні до ухвалення рішення про затримання Бахруза Гасанова українськими правоохоронцями, з представниками азербайджанського режиму чи посередниками, які діють від імені цього режиму.   Редакторка: Анастасія Москвичова