«Своєрідна профілактика». Столичні суди засудили до умовних термінів блогерок, які фільмували роботу ППО під час травневих обстрілів Києва

23 серпня прокуратура Києва повідомила, що чотири блогерки, які оприлюднили кадри роботи систем протиповітряної оборони під час російських атак на Київ у травні цього року, отримали умовні строки. Мова йде про Ірину Чернецьку,  Дарину Семенченко та сестер Ірину та Ольгу Дідовець. 

У червні правоохоронці обвинуватили їх, а також ще одну блогерку Людмилу Нужну в несанкціонованому поширенні інформації про роботу та переміщення підрозділів ЗСУ стаття 114-2 Кримінального кодексу . Відповідна стаття з’явилася у Кримінальному кодексі після початку повномасштабного російського вторгнення у березні минулого року.

Подробиці вироків — у дописі «Ґрат». 

Атака

У травні цього року російські війська особливо інтенсивно обстрілювали Київ. За місяць столиця витримала 17 обстрілів ракетами та дронами. Атака на місто 16 травня виділялась на загальному тлі. Російська армія атакувала місто з трьох напрямків шістьма ракетами «Кинжал», дев’ятьма «Калібрами», трьома «Іскандерами» та дев’ятьма безпілотниками «Орлан». Повітряна тривога тривала три години з другої години 25 хвилин до п’ятої години 35 хвилин ранку. 

Головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний того дня повідомив, що усі ракети та дрони збило українське ППО. Роботу сил протиповітряної оборони було добре видно у небі над містом. Військові та правоохоронці наголошували: роботу ППО не можна фільмувати, адже це допомагає ворогу визначити позиції українських військових. Проте мережею поширювались фото та відео збиття ракет та дронів. 

За два тижні, 31 травня, Служба безпеки України запідозрила одразу чотирьох блогерок у поширенні кадрів роботи ППО столиці. Найвідоміша з них — Ірина Чернецька (у дівоцтві Воронова) — виклала кадри збиття російських ракет у себе в інстаграмі, де має 187 тисяч підписників. Натомість Дарина Семенченко та Ольга Дідовець поширювали відео у телеграмі. Людмила Нужна теж поділилась відео роботи ППО у соціальних мережах. СБУ повідомила, що усім чотирьом загрожує вісім років позбавлення волі.

Відео

2 червня Солом’янський райсуд Києва обрав усім підозрюваним запобіжні заходи. Засідання проходили у закритому режимі — на цьому наполягали прокурори. Так Олексій Сибіряков, прокурор у справі Ірини Чернецької, клопотав про це, оскільки матеріали справи містили дані про розташування ППО. Суддя Олена Мазовецька погодилась з цим аргументом. 

Згодом з вироку Чернецькій стало відомо, що в суді прокурор Олексій Сибіряков, посилаючись на висновок експерта Інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ від 24 травня цього року, зазначив: відеозапис Чернецької дозволяє точно встановити напрямок до місця розташування батареї ППО.  

Також прокурор додав, що ані Генеральний штаб ЗСУ, ані Міноборони не повідомляло про дислокацію цього підрозділу протиповітряної оборони. Тож, опублікувавши відео, Чернецька, за версією слідства, несанкціоновано поширила цю інформацію. 

«Наша країна робить все для того аби з неї їхали», — сказала Чернецькій після засідання. На питання «Ґрат» чи визнає вона провину, блогерка відповіла: «Я це відео не знімала». 

Її адвокат Богдан Хмельницкий оскаржив запобіжний захід. Він наполягав, що суд мав обмежитись особистим зобов’язанням його клієнтки. 

Того ж дня під домашній арешт на два місяці суддя Мазолевська відправила й блогерку Дарину Семенченко. Після засідання, яке теж проходило у закритому режимі, вона розповіла журналістам, що дійсно знімала роботу ППО під час атаки 16 травня, однак наполягала, що особисто відео не публікувала, а лише надіслала його адміністратору одного з українських телеграм-каналів. 

«Я була впевнена, що він його (відео) заблюрить », — сказала Семенченко. 

Згодом з вироку Семенченко стало відомо, що вона зафільмувала роботу того ж підрозділу ППО, що й Чернецька. Відео, яке зняла Семенченко, опублікували не лише українські телеграм-канали. Слідство встановило, що за чотири години після атаки, о 7:20 ранку 16 травня, це відео з’явилось на одному з російських телеграм-каналів. 

«Таким чином підозрювана вчинила усі залежні від неї дії на шкоду інформаційній безпеці людини і громадянина, суспільству та національній безпеці держави», — наполягала сторона обвинувачення. 

Наступна підозрювана, Ольга Дідовець, також зняла на телефон момент збиття російської ракети у небі над Києвом. Однак вона не оприлюднювала відео. Натомість надіслала його знайомому у месенджері Ватсап, а також у телеграм-чат на три особи. Тим не менш слідчі та прокурори кваліфікували її дії так само: як несанкціоноване поширення інформації про роботу та переміщення підрозділів ЗСУ. Як саме слідчі дізнались, що Ольга надсилала відео у телеграм-чат, слідство не розголошує. 

У прокуратурі Києва «Ґратам» повідомили, що сестра Ольги Дідовець —  Ірина отримала вирок за тією ж статтею 114-2. Вона зафільмувала роботу ППО 8 травня цього року, за тиждень до обстрілу, який зняла Ольга. Так само як і сестра, Ірина надіслала відео у той же чат на три особи. 

Як саме поширила відео роботи підрозділів ППО 16 травня цього року Людмила Нужна, наразі не відомо. Запобіжний захід їй так само обирали у закритому режимі, натомість вирок їй ще не ухвалений.

Вироки

До розгляду апеляції Ірини Чернецької на домашній арешт справа не дійшла. 27 червня вона пішла на угоду зі слідством та погодилась отримати умовний строк. 

5 липня суддя Дніпровського райсуду Києва Олександр Дзюба затвердив цю угоду та виніс вирок у справі. Він засудив блогерку до п’яти років ув’язнення без конфіскації майна та звільнив її від покарання з випробувальним строком на один рік. 

У тексті вироку вказано, що Чернецька повністю визнала свою провину та активно допомагала слідству. 

Адвокат блогерки Богдан Хмельницкий повідомив «Ґратам», що його клієнтка вирішила визнати провину, оскільки під домашнім арештом не могла відводити до школи двох дітей та хотіла, «аби ця історія закінчилась максимально швидко». Суд також скасував домашній арешт Чернецької. 7 серпня цього року вирок Чернецькій набрав законної сили.

Дарина Семенченко так само визнала провину та пішла на угоду зі слідством, яку 4 липня затвердила суддя того ж Дніпровського райсуду Києва Олена Козачук. Семенченко отримала рік умовно. Суд замінив домашній арешт Семенченко на особисте зобов’язання до набрання сили вироком 8 серпня цього року. ЇЇ адвокат Олександр Савчук вирок не прокоментував.

Сестри Ольга та Ірина Дідовець також пішли на угоду зі слідством. Ольга підписала її 15 червня, Ірина — 21 липня. Однак судді поставились до них суворіше ніж до Чернецької та Семенченко. 

24 липня суддя Голосіївського райсуду Києва Марина Єсауленко засудила Ольгу Дідовець до двох років умовно. Домашній арешт Ользі суд скасував. За чотири дні, 28 липня, суддя того ж суду Галина Бондаренко засудила Ірину до трьох років умовно та до набуття вироку законної сили залишила її під домашнім арештом. 

Адвокат сестер Дідовець Андрій Попов не прокоментував вироки його клієнткам. 

«Хоч ці особи і отримали умовні строки, але на них покладено певні обов’язки. Якщо вони вчинять нові злочини впродовж умовного терміну, вони будуть відбувати покарання», — сказала «Ґратам» голова пресслужби Київської міської прокуратури Надія Максимець. 

Вона зазначила, що вироки жінкам, які знімали та поширювали відео ураження повітряних цілей, можуть слугувати своєрідною профілактикою і відбити бажання фільмувати роботу підрозділів ППО в інших блогерів.

«Мова йде про життя людей. Адже такі відео допомагають загарбникам корегувати вогонь», — наголосила Надія Максимець. 

Згідно з інформацією Єдиного реєстру судових рішень станом на 29 серпня суди винесли вже 201 вирок по статті за несанкціоноване поширення інформації про роботу та пересування підрозділів ЗСУ.