«Суди ухвалюють однакові рішення». Верховний суд Росії відмовився розглядати колегією скаргу журналістки з Криму Лутфіє Зудієвої щодо її статусу «іноагентки»

Верховний суд Росії, який є останньою інстанцією для оскарження судових рішень у згаданій державі, після попереднього вивчення вирішив не передавати на розгляд судової колегії скаргу кримської правозахисниці та журналістки «Ґрат» Лутфіє Зудієвої щодо внесення її до російського реєстру «іноземних агентів». Таке рішення ухвалив суддя Володимир Хаменков 2 червня, однак із відповідним документом журналістка та її адвокатка змогли ознайомитись тільки нещодавно. 

До цього Лутфіє Зудієва, оскаржуючи статус «іноагентки», пройшла три судові інстанції в Росії. Розгляд відбувався із численними порушеннями. Зокрема, на засідання касації не пустили її адвокатку, що має ознаки порушення права журналістки на справедливий суд.  

«Ґрати» стежили за перебігом цієї справи і розповідають головне. 

«Сприймаю це рішення скоріше як політичне, а не як суто правове»

Внесення до російського реєстру «іноземних агентів» Лутфіє Зудієва оскаржує вже понад рік. При цьому російські суди не встановили факту отримання нею грошей за роботу з іноземних джерел, фокусуючись виключно на нібито перебуванні медійниці «під іноземним впливом», під чим фактично розуміли її мирну і законну журналістську та правозахисну діяльність, а також інтерв’ю медіа та міжнародним організаціям про ситуацію в Криму. 

Суддя колегії з адміністративних справ Верховного суду Росії Володимир Хаменков зауважив у постанові (документ є у розпорядженні видання «Ґрати»), що не може давати оцінку обставинам цієї справи самостійно, а мусить спиратись на висновки попередніх інстанцій, а предметом його розгляду є тільки наявність чи відсутність процесуальних порушень, які ймовірно могли б поставити під сумнів попередні рішення. 

«Всупереч твердженням у касаційній скарзі, внесення адміністративного позивача, який здійснює зазначену вище діяльність, до реєстру іноземних агентів не є втручанням у його право на свободу вираження думки та поширення інформації, а має на меті підвищення інформованості громадян та посадових осіб про те, що вона перебуває під іноземним впливом, поширюючи повідомлення та матеріали, які можуть загрожувати безпеці та суверенітету Російської Федерації, для необмеженого кола осіб», —  йдеться у документі.

Суддя Верховного суду Росії Володимир Хаменков. Фото: ssrf.ru

Коментуючи це рішення, Лутфіє Зудієва назвала його передбачуваним, адже, за її спостереженнями, тут простежується той самий підхід, як і в інших справах щодо «іноагентів».  

«Тому я сприймаю це рішення скоріше як політичне, а не як суто правове», — каже журналістка.

Як пояснила Зудієва, вона мала на меті не оскаржити обставини, на які спирались суди попередніх інстанцій, а довести, що такі обставини не можуть бути підставою для законного внесення особи до реєстру «іноземних агентів».

«У скарзі ми стверджували, що суди неправильно застосували закон, а саме: кваліфікували журналістську діяльність як політичну. В результаті чого не застосували положення [російської] конституції та Міжнародного пакту про громадянські та політичні права людини. Натомість застосували закон про контроль за діяльністю осіб, що перебувають під іноземним впливом. По суті, ми ставили питання не про факти, а про правильність застосування закону. Саме такі питання і повинна перевіряти касаційна інстанція», — зазначила вона. 

Однак насправді ніякої перевірки суд фактично не провів. За словами Зудієвої, суддя обмежився твердженням, що внесення до реєстру мало законну мету, але не відповів на запитання, чи було таке обмеження прав дійсно необхідним і пропорційним, хоча це — один із ключових критеріїв під час перевірки будь-яких обмежень конституційних прав і свобод.

«Складається враження, що вся судова практика у справах про оскарження статусу “іноземного агента” працює за одним і тим самим шаблоном. Суди ухвалюють практично однакові рішення і, як правило, не намагаються критично оцінити чи перевірити документи та висновки Мін’юсту РФ, а просто приймають їх як даність»,  — каже журналістка. 

Внесення до реєстру «іноагентів» як частина тиску на незалежну журналістку

Лутфіє Зудієва живе в Криму і висвітлює репресії на півострові, зокрема — з боку російських силовиків щодо кримських татар і мусульман. Вона сама також неодноразово зазнавала переслідувань: її затримували під час роботи на судах, дім журналістки обшукували, на неї накладали штрафи та вручали «застереження від протиправних дій». 

«Цензура в чистому вигляді». В окупованому Криму журналістці «Ґрат» Лутфіє Зудієвій та чотирьом юристам російські силовики вручили застереження 

16 травня 2025 року російське міністерство юстиції визнало Лутфіє Зудієву «іноземною агенткою», назвавши її журналістську та правозахисну діяльність «політичною». Мін’юст спирався на «інформацію», що надійшла йому від Роскомнагляду та кримських управлінь МВС РФ і ФСБ за 2024-й і 2025 роки. 

«Це — питання моєї совісті як людини». Суд в Криму оштрафував журналістку і правозахисницю Лутфіє Зудієву за законодавством про «іноагентів»

Серед іншого, йшлося про матеріали Лутфіє Зудієвої, опубліковані у виданні «Ґрати»; інтерв’ю, які правозахисниця давала іноземним медіа та міжнародним журналістським організаціям, зокрема  — «Репортерам без кордонів» (RSF) та «Комітету захисту журналістів» (CPJ), про ситуацію із переслідуваннями та політично мотивованими кримінальними справами в Криму, а також про нібито її членство в міжнародній організації допомоги правозахисникам, фонді Front Line Defenders. 

Остання теза, при цьому, не має нічого спільного з реальністю: фонд дійсно публікував заяви, якими визнавав активізм та журналістську роботу Зудієвої в Криму мирною і законною правозахисною діяльністю, але серед його співробітників вона ніколи не фігурувала. 

Також йшлося про нібито отримання Лутфіє Зудієвою коштів з іноземних джерел, бо їй на рахунок пересилав гроші зі свого рахунку її чоловік на побутові потреби. Той займається у Криму підприємницькою діяльністю із продажу аграрної продукції, і як встановила ФСБ, з лютого по серпень 2024 отримував кошти за товари від трьох осіб, що мали громадянство Німеччини, України та В’єтнаму. Жодних інших ознак «іноземного фінансування» у справі Лутфіє Зудієвої не згадується.

Сама Лутфіє Зудієва заперечує проти твердження, начебто вона діяла в інтересах будь-якої держави, та проти визнання своєї журналістської діяльності «політичною», зазначаючи, що йдеться про фундаментальне право на свободу думки і слова, яке гарантується як Міжнародним пактом про громадянські та політичні права (стаття 19), так і зокрема — конституцією Росії (стаття 29).

Російські поліцейські біля Київського райсуду Сімферополя (фото ілюстративне). Авторство : «Кримська солідарність»

Журналістка подавала скаргу на рішення російського Мін’юсту спочатку до Замоскворецького районного суду Москви, а коли той 11 серпня 2025 року відхилив її скаргу, подала апеляцію. 19 грудня 2025 року Московський районний суд відхилив апеляцію Лутфіє Зудієвої, залишивши чинним рішення попередньої інстанції, а 19 березня 2026 її скаргу без задоволення залишив Другий касаційний суд загальної юрисдикції у місті Москва. При цьому позивачці відмовили в участі у розгляді через відеоконференцію, а її адвокатку фізично не пустили на розгляд, який, як виявилось, почали раніше запланованого часу. 

Касаційний суд у Москві відхилив скаргу щодо статусу «іноагентки» правозахисниці і журналістки з Криму Лутфіє Зудієвої, не допустивши на засідання її адвокатку

Статус «іноземного агента» з 2019 року в РФ дозволили присвоювати фізичним особам, які співпрацюють зі ЗМІ, які також визнані «іноагентами», або отримують фінансування з-за кордону, а з 2022 року — перебувають під «іноземним впливом». 

На «іноагента» накладається заборона обіймати посади в органах влади, балотуватися на виборах, здійснювати просвітницьку діяльність серед неповнолітніх, працювати в державних освітніх організаціях. Також «іноагентів» позбавляють можливості отримувати фінансову державну підтримку, до них заборонено застосовувати спрощену систему оподаткування.

Редакторка: Анна Кравець