Суд у Німеччині не допустив компанії Nord Stream до процесу проти українця Сергія Кузнєцова

Вищий земельний суд Гамбурга відмовив компаніям Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG у можливості долучитися до процесу проти українця Сергія Кузнєцова у справі про підрив газопроводів «Північний потік» у Балтійському морі. Як «Ґрати» дізналися з роз’яснення Третього кримінального сенату Вищого земельного суду Гамбурга, рішення ухвалили 30 вересня. «Ґрати» також отримали тексти судових постанов.  

Детальніше про те, чому суд ухвалив таке рішення і що воно означає — у замітці.  

Чому суд відмовив Nord Stream

Nord Stream AG — оператор, де «Газпром» володіє 51% компанії. Nord Stream 2 AG — проєктна компанія, де «Газпром» є єдиним акціонером. У 2017 році ENGIE, OMV, Shell, Uniper і Wintershall домовилися профінансувати до половини вартості проєкту Nord Stream 2, однак часток у Nord Stream 2 AG не отримали — її єдиним акціонером залишався «Газпром».  

Компанії-оператори звернулися до суду із проханням долучити їх до процесу у статусі додаткових обвинувачів нім. Nebenkläger , які в німецькому кримінальному процесі виступають поряд із державним обвинуваченням. Це робиться у тому разі, коли через особливі обставини, наприклад, тяжкі наслідки злочину, доречно надати додаткові права для захисту. Цей статус дає можливість активніше брати участь у процесі. Наприклад, подавати клопотання про дослідження доказів, оголошувати відвід судді та експертів.

Суд заявив, що не вбачає особливої процесуальної потреби у статусі додаткових обвинувачів для компаній-заявниць. Адже Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG не заявляли, що пошкодження газопроводів завадило їм повноцінно захищати свої інтереси у суді.

Хоча компанії, як випливає з релізу, називали пошкодження газопроводів «екзистенційною шкодою», суд із цим не погодився: витрати на відновлення оцінюються у сотні мільйонів євро, однак витрати на їх будівництво становили 7,4 мільярдів і 9,5 мільярдів євро відповідно. Тому, за оцінкою суду, витрати на ремонт не дають підстав говорити про «повний економічний збиток». В ухвалах суду наведено конкретні оцінки компаній: Nord Stream AG вказала, що відновлення потребуватиме понад 500 мільйонів євро, а Nord Stream 2 AG — від 350 мільйонів євро до 633 мільйонів. Суд зазначив, що для першого проєкту витрати на відновлення становлять трохи менше ніж 8 % інвестицій у будівництво, а для другого — «від 4% до 7% обсягу інвестицій».

«Крім того, суд зазначив, що подальші економічні наслідки для компаній були спричинені не самим підривом газопроводів, а реакцією політичних керівників на російське військове вторгнення в Україну, тому їх не слід брати до уваги», — йдеться у повідомленні на сайті суду.

У Юридичній компанії «Катеринчук, Моор і партнери», що захищає українця, на рішення відреагували позитивно, написавши у фейсбуці: «У справі Сергія Кузнєцова є хороші новини!».

Межі самого процесу

Сергія Кузнєцова заводять до будівлі суду, 22 серпня 2025. Скриншот з відео Rai — Radiotelevisione Italiana Spa Sede legale

Німецька прокуратура обвинувачує Сергія Кузнєцова в організації підриву газогонів у Балтійському морі у вересні 2022 року та у співучасті у воєнних злочинах, внаслідок чого міжнародна газотранспортна структура, за винятком однієї гілки, вийшла з ладу. Кузнєцов, вважає прокуратура, діяв за дорученням державних органів України. А вчинений напад, як стверджується в матеріалах справи, суттєво вплинув на внутрішню безпеку Німеччини та порушив її суверенні права, бо припинення постачання газу у великих обсягах спричинило в країні дефіцит енергоносія, важливого для її економіки та для приватних господарств й населення. 

Захист Кузнєцова відкидає обвинувачення. При цьому зауважує, що газогони є по суті російською власністю, і якщо підозрювана особа діяла як учасник Збройних сил України та в умовах оборонної війни проти Російської Федерації, то це не становить кримінального правопорушення. Україна ж ніколи не визнавала, що причетна до підриву.

У Німеччині завершилося досудове розслідування у справі підриву газогонів «Північного потоку» — прокуратура обвинувачує українця у воєнному злочині

Кузнєцова було екстрадовано до Німеччини 27 листопада 2025 року і зараз він перебуває під вартою. З 14 жовтня він постане перед Вищим земельним судом Гамбурга. 

У своєму повідомленні щодо відмови в участі Nord Stream AG і Nord Stream 2 AG у судовому процесі  суд окреслив певні межі процесу. 

«Завданням кримінального провадження не є забезпечення всебічного розслідування подій, що виходять за рамки питання провини та винності відповідача, виявлення потенційних додаткових відповідачів за вимогами заявника про відшкодування збитків або навіть визначення фактичних та правових підстав для будь-яких вимог Російської Федерації проти України про відшкодування збитків», — підсумовується у повідомленні.

Суд також не бачить жодних ознак того, що обвинувачений Сергій Кузнєцов міг би висувати звинувачення проти компаній під час основного судового розгляду. Якщо ця ситуація зміниться, компанії можуть повторно подати заяву, пояснив суд.

Згідно з інформацією, викладеною у тексті судових рішень, російські компанії також зверталися із запитами про ознайомлення з матеріалами справи. Обом заявницям надали обвинувальний акт. Суд пояснив, що компанії можуть вимагати відшкодування збитків від обвинуваченого в окремому цивільному процесі й тоді просити витребувати для цього необхідні матеріали кримінальної справи. 

В рішеннях суду також викладено аргументи захисту Кузнєцова щодо можливих ризиків надання компаніям доступу до матеріалів справи. У поданні від 21 вересня адвокати стверджували, що акціонер, позначений в анонімізованих документах як «G.», утримує та фінансує воєнізовані формування, які брали участь у бойових діях проти України на боці Росії. Назви формувань у наданих редакції копіях приховано, але ймовірно йдеться про ПВК «Поток», а також «Факел» та «Пламя» які, за даними розслідування «Російської служби Бі-Бі-Сі», повʼязані із російською енергетичною корпорацією «Газпром». Захист вказував на можливу загрозу життю та здоров’ю Кузнєцова у разі надання доступу до матеріалів. Варто зазначити, що суд у цих ухвалах не встановлював, чи підтверджують наведені обставини існування такої загрози. 

Вважається, що до нападу, окрім Кузнєцова, причетні ще шестеро осіб. Інший затриманий підозрюваний — українець Володимир Журавльов — наразі перебуває під вартою в Хорватії. Суд першої інстанції дозволив передати українця Німеччині за двома ордерами на арешт.

Роль «Газпрому»

«Газпром».Фото: ТАСС

Через структуру власності захист активів операторів має економічне значення і для «Газпрому» як їхнього акціонера. Однак юридично ці дії здійснюють самі компанії-оператори.

Варто зазначити, що суд у цих ухвалах не встановлював, чи підтверджують наведені обставини існування такої загрози.

Nord Stream AG уже намагалася отримати страхове відшкодування за пошкодження газопроводу через суд у Лондоні. 6 липня 2026 року Високий суд відхилив її вимоги, визнавши, що пошкодження підпадають під передбачене договорами виключення для збитків, пов’язаних із війною. При цьому суд не встановлював, хто саме здійснив підрив: для вирішення страхового спору визначати конкретного виконавця не було потреби.

Керівництво «Газпрому» публічно коментувало наслідки вибухів ще восени 2022 року. В інтерв’ю російському «Первому каналу» в жовтні голова правління Олексій Міллер давав оцінку пошкодженням. 

Глава МЗС Росії Сергій Лавров називав пошкодження газопроводів великою проблемою для «Газпрому» та вимагав розслідування за участю Росії.

Доповнено 5 жовтня 2026: Після публікації матеріалу суд на запит «Ґрат» надав анонімізовані копії двох ухвал — у них приховано імена та частину інших ідентифікаційних даних, але вони містять докладніший виклад аргументів компаній, позицій сторін і підстав відмови суду. Ними й доповнено цю статтю.

Редакторка: Тетяна Козак