«Системна політика привласнення культурної спадщини». Польща заарештувала співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна на запит України за незаконні розкопки в окупації
Олександр Бутягін. Скриншот з відео офіційного ютуб каналу "Ермітажу"
Агентство внутрішньої безпеки Польщі затримало у Варшаві російського археолога, співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна. Україна звинувачує його у проведенні незаконних розкопок на території окупованого Криму, оцінивши збитки у понад 201,5 мільйона гривень. Зараз росіянин — під арештом, польський суд розглядатиме його екстрадицію.
«Ґрати» розповідають, що відомо про цього археолога та що саме він робив у Криму.
Російське МЗС погрожує Польщі «наслідками» за арешт
Про затримання у варшавському готелі «Олександра Б.» польські медіа повідомили 11 грудня. Речник міністра-координатора спеціальних служб Яцек Добжинський розповів Polsat News, що це сталося 4 грудня. За словами Добжинського, росіянин — археолог, був у Польщі транзитом, подорожуючи із Нідерландів до Сербії. Суд за клопотанням Окружної прокуратури Варшави узяв чоловіка під арешт на 40 днів, поки вирішується питання щодо його ймовірної екстрадиції, оскільки Україна розшукує цю особу за проведення незаконних розкопок поблизу Керчі в окупованому Криму.
«Під час розкопок команда під керівництвом Б. виявила скарб: 30 золотих монет — 26 з іменем Олександра Македонського та чотири викарбувані за часів правління його брата, Філіпа III Аррідея. Знахідку було конфісковано на користь Російської Федерації», — зазначається у матеріалі.
Те, що йдеться про наукового співробітника «Ермітажу» Олександра Бутягіна, підтвердили у російському МЗС. Речниця відомства Марія Захарова заявила, що затриманого відвідали представники посольства Росії, і що вона сподівається, що «у Польщі розуміють всю абсурдність звинувачень на адресу шанованого російського вченого-археолога в знищенні культурної спадщини на території Російської Федерації і усвідомлюють, що подібного роду політизовані акції не можуть мати перспектив і не залишаться без наслідків».
Хто такий Олександр Бутягін і в чому його звинувачують
Олександр Бутягін — російський історик та археолог, що спеціалізується на епосі античності, відповідальний секретар Археологічної комісії «Ермітажу», асистент кафедри археології Санкт-Петербурзького державного університету.
Олександр Бутягін, російський археолог, співробітник російського державного музею “Ермітаж”. Фото: з фейсбук-сторінки Бутягіна
У день свого арешту планував у Варшаві прочитати лекцію російською мовою про місто Помпеї стародавнього Риму, яка мала бути третьою в рамках його «євротуру»: археолог анонсував серію таких заходів у Празі, Амстердамі, Варшаві та Белграді, на які продавав квитки.
При цьому ще у жовтні 2024 року українські органи правопорядку оголосили йому заочну підозру в умисному незаконному частковому руйнуванні об’єктів культурної спадщини, вчиненому щодо пам’ятки національного значення з метою пошуку рухомих предметів, що походять із об’єкта археологічної спадщини .
Як зазначається в документі, Другий протокол Гаазької конвенції забороняє державі, що окупувала територію іншої держави, проводити там археологічні розкопки, якщо тільки це не вимагається виключно для охорони, обліку чи збереження культурної цінності, незаконно експортувати чи якось переміщувати культурні цінності з окупованої території, а також модифікувати чи змінювати вид використання культурної цінності з метою її приховування (стаття 9). Це дозволяється робити тільки за виняткових обставин «у тісному співробітництві з компетентними національними органами окупованої території».
Водночас законодавство України передбачає певний порядок проведення археологічних розкопок, зокрема, такі дії потребують дозволу від Міністерства культури України.
За даними слідства, із дозволу Мінкульту із 2009 року до січня 2014 року на території Криму відбувались розкопки археологічного комплексу «Стародавнє місто Мірмекій» поблизу сучасної Керчі. Їх проводили співробітники Інституту археології НАН України та Керченського історико-культурного заповідника, а також — на підставі міжнародного договору між Інститутом археології та російським федеральним бюджетним закладом культури «Ермітаж» — у них брав участь завідувач сектора археології Північного Причорномор’я «Ермітажу» Олександр Бутягін.
Олександр Бутягін показує виставлені в “Ермітажі” античні артефакти із Мірмекія. Скриншот з відео офіційного ютуб-каналу “Ермітажа”
1 січня 2014-му закінчився термін дії останнього виданого Міністерством культури України дозволу на дослідження Мірмекію. Однак після початку окупації Росією Кримського півострова у лютому 2014-го росіяни на чолі з Бутягіним продовжили розкопки, але вже без дозволу українського міністерства.
За даними української прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, ці дії завдали збитків Україні у понад 201,5 мільйона гривень.
Монети часів Олександра Македонського та інші знахідки в Мірмекії
Мірмекій — античне місто, засноване давніми греками в середині VI століття до нашої ери на березі Керченської протоки. Воно входило до складу Боспорського царства. Було розташоване на схід від Пантікапею (сучасний мис Карантинний у межах Керчі). Є пам’яткою культурної спадщини України національного значення.
Пам’ятка культурної спадщини України національного значення археологічний комплекс «Стародавнє місто Мірмекій». Фото: Вікіпедія
Як зазначено у повідомленні Представництва президента України в Автономній Республіці Крим, під час незаконних розкопок Мірмекія після 2014 року росіяни зняли культурний шар на майже 2 метри в глибину та фактично здійснили руйнування охоронюваного об’єкта.
Золоті монети, про які йдеться у матеріалах польських медіа, у тексті підозри на сайті ОГП напряму не згадуються. Однак сам «Ермітаж» говорить про цю знахідку у вересні 2022-го: 26 монет з ім’ям Олександра Македонського, а ще чотири — викарбувані в період правління його брата Філіпа ΙΙΙ Аррідея збереглись у глиняній амфорі на території давнього Мірмекія.
«Відкриття такого скарбу на території Боспорського царства можна вважати унікальною і дивовижною подією, оскільки раніше подібні монети з цього регіону потрапляли до рук вчених лише в поодиноких екземплярах. Знахідка стала найбільшим скарбом золотих ранньоеліністичних статерів на Боспорі», — зазначається у повідомленні на сайті музею.
Російський археолог Олександр Бутягін (у центрі) та його колеги з виявленими артефактами часів Олександра Македонського. Фото: “Ермітаж”
Також в «Ермітажі» тоді запевнили, що знахідку передадуть до підконтрольного Росії Східно-Кримського історико-культурного музею-заповідника у Керчі, тож вона залишатиметься на території окупованого півострова.
Водночас у різний час у Петербурзі виставлялись різні предмети, виявлені в рамках численних російських експедицій, починаючи з 1834 року, коли там знайшли мармуровий саркофаг із зображенням Ахілла. На відео на ютуб-каналі «Ермітажу» Олександр Бутягін розповідає, що уламки саркофага російські колонізатори знайшли випадково, коли рили яму для встановлення російського прапора, спочатку передали до музею в Керч, а тоді перевезли до Санкт-Петербурга.
Античні монети, знайдені в археологічному комплексі «Стародавнє місто Мірмекій» в окупованій Керчі. Фото: “Ермітаж”
Про себе Бутягін говорив, що почав розкопувати Мірмекій ще будучи школярем, а з 1999 провів там 25 сезонів досліджень. Про підозру від українських правоохоронців йому було відомо, він коментував цю подію російським медіа.
«Дещо здивований тим, що в той момент, коли доля України вирішується на полі бою, вони витрачають час на такі справи. Мабуть, у прокурорів багато вільного часу», — сказав Олександр Бутягін в інтерв’ю «РИА Новости» 16 листопада 2024 року.
В «Ермітажі» висловили занепокоєння арештом їхнього співробітника, про який дізнались із матеріалів польських медіа. У повідомленні на сайті установи зазначається, що археолог перебував у відпустці на момент затримання, та описуються його успіхи у «Мірмекійській експедиції». Приділено увагу і тому, хто саме видавав дозволи на проведення розкопок.
«Протягом усієї своєї професійної діяльності, незалежно від геополітичних обставин, А. М. Бутягін неухильно дотримувався встановлених міжнародних норм проведення археологічних досліджень, як юридичних, так і етичних. Зокрема, отримував дозвіл на проведення розкопок від державних органів виконавчої влади (спочатку України, з 2014 року — Російської Федерації). Усі археологічні виїзди оформлялися наказами Державного Ермітажу та договорами», — мовиться у повідомленні.
Частина системної політики Росії
Як зазначила юристка української правозахисної організації «Регіональний центр прав людини» Дарина Підгорна у своїй колонці для Lb.ua 9 липня цього року, у період із 2014 по 2024 роки Міністерство культури РФ видало понад 1360 дозволів на археологічні розкопки в Криму та перемістила понад 15 мільйонів одиниць археологічної спадщини України.
Як приклад РЦПЛ наводить вивезення 26 квітня 2025 року 117 археологічних предметів з фондів заповідника «Херсонес Таврійський» з території окупованого Криму до російського Єкатеринбурга. Зокрема, йшлося про колону, яка датується VIII-IX століття нашої ери, зразки античного посуду, інші архітектурні елементи та античні предмети, датовані VI століттям до нашої ери.
«Такі дії Російської Федерації є частиною системної політики привласнення української культурної спадщини. Подібні випадки не є поодинокими. Зокрема, за аналогічною схемою у травні 2023 року в Росії було організовано виставку «Золото Візантії» за участі музею-заповідника «Херсонес Таврійський» та Новгородського музею-заповідника. Тоді з окупованих територій вивезли золоті монети, ювелірні вироби, церковні предмети, фрески та мозаїки. Ці експонати досі залишаються на території РФ, а терміни їхнього перебування у виставках постійно подовжуються, фактично перетворюючи тимчасові експозиції на постійні», — йдеться у повідомленні на фейсбук-сторінці правозахисної організації.
На переконання правозахисників, такі дії Росії є частиною державної політики, що спрямована на знищення національної ідентичності та привласнення історичної спадщини України.
Розграбована антична зала Херсонського краєзнавчого музею. 17 листопада 2022 року. Фото: Максим Каменєв, Ґрати
Окрім перевезення пам’яток із окупованого Криму раніше було зафіксовано також пограбування музеїв під час окупації інших українських регіонів, а саме: Херсонського обласного краєзнавчого музею та його Каховської філії, Херсонського обласного художнього музею імені Олексія Шовкуненка, Мелітопольського міського краєзнавчого музею та Бердянського художнього музею імені Ісаака Бродського.
Розграбування музеїв українські правоохоронці розслідують як воєнні злочини проти культурної спадщини. У цей же перелік включено руйнування та викрадення археологічних пам’яток з окупованих Криму, Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей.
Як повідомили в ОГП на запит «Ґрат» 5 грудня минулого року, фактичні дані, отримані у вказаних кримінальних провадженнях, розглядаються прокурорами як докази, що доводять намір Росії на вчинення геноциду.
Знайшли помилку в тексті?
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
Виділіть її та натисніть Ctrl + Enter
