Рада проголосувала у першому читанні за законопроєкт, який дозволить заборонити УПЦ Московського патріархату

Верховна Рада 19 жовтня проголосувала у першому читанні за законопроєкт №8371. Він пропонує заборонити «релігійні організації, якими керують з Росії». Автори законопроєкту розраховують у такий спосіб ліквідувати Українську православну церкву Московського патріархату, яка, на їхню думку, працює на користь Кремля.

«Ґрати» розповідають, як саме законопроєкт пропонує ліквідувати УПЦ, і чому цей процес може сильно затягнутися.

Передісторія

Українська православна церква Московського патріархату — одна з двох найбільших релігійних організацій в Україні. За статутом Російської православної церкви, УПЦ — «самоврядна церква з правами широкої автономії». Але минулого року глава РПЦ патріарх Кирило фактично підтримав російське вторгнення в Україну, і тоді УПЦ публічно відмежувалась від Москви.

Настоятель церкви митрополит Онуфрій закликав президента Росії Володимира Путіна «негайно припинити братовбивчу війну». А 27 травня 2022 року УПЦ провела Собор Собор — найвищий орган управління УПЦ МП , який «висловив незгоду з патріархом Кирилом щодо війни». Церква заявила, що внесла до свого статуту зміни, «які свідчать про повну самостійність та незалежність УПЦ».

Державна служба з етнополітики та свободи совісті створила експертну раду, яка проаналізувала нещодавні зміни у статуті УПЦ та дала їм оцінку. У лютому 2023 року експерти дійшли висновку, що, незважаючи на усні заяви Собору, канонічно УПЦ не розірвала зв’язків із Російською церквою й залишається її частиною.

Із осені 2022 року Служба безпеки України провела десятки перевірок та обшуків у церквах й інших будівлях УПЦ. З початку великої війни СБУ оголосила 26 священникам Московського патріархату підозри у виправданні російської агресії, розпалюванні міжрелігійної ворожнечі та колабораціонізмі.

У грудні минулого року Рада національної безпеки та оборони доручила уряду розробити законопроєкт про «заборону релігійних організацій, якими керують з Росії».

«Забезпечимо духовну незалежність». Як і за що судять священників Української православної церкви Московського Патріархату

Що пропонує законопроєкт

На початку січня 2023 року прем’єр-міністр Денис Шмигаль подав до парламенту законопроєкт №8371, який, за задумом влади, дозволить заборонити УПЦ. 19 жовтня Верховна Рада підтримала його у першому читанні. «За» проголосували 267 депутатів.

Законопроєкт передбачає зміни до закону «Про свободу совісті та релігійних організацій», який регулює діяльність церков. Зокрема проєкт пропонує запровадити таку норму: «Не допускається діяльність релігійних організацій, які афілійовані з центрами впливу релігійної організації, керівний центр яких перебуває в державі, яка здійснює збройну агресію проти України».

Законопроєктом передбачений певний порядок заборони релігійних об’єднань, які порушують цю норму. На початку Державна служба з етнополітики та свободи совісті проводить експертизу і виявляє, чи знаходиться центр управління церквою «на території держави-агресора». Якщо знаходиться, то служба направляє до релігійної організації припис про те, що це порушення треба усунути. Якщо церква не виконує припис протягом місяця, то Держслужба зі свободи совісті або прокуратура можуть подати до суду позов про заборону цієї церкви.

Якщо законопроєкт ухвалять у такому вигляді, то заборона УПЦ може сильно затягнутися. Як пояснив «Ґратам» релігієзнавець Олександр Саган Керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України. Глава експертної групи Держслужби зі свободи віросповідання, яка у лютому 2023 року дійшла висновку, що УПЦ зберігає канонічний зв'язок з Російською церквою навіть після заявлених змін , такої юридичної особи як «Українська православна церква» немає. Де юре вона складається з багатьох окремих релігійних організацій: громад, монастирів, навчальних закладів, єпархіальних управлінь. За даними проєкту OpenDataBot, наразі в УПЦ 8428 таких зареєстрованих юридичних осіб.

«Але великої проблеми тут немає, тому що можна почати [забороняти] не знизу, а зверху. Не з сільських громад, а з великих монастирів, єпархіальних управлінь та керівного центру всієї церкви — Київської митрополії, яка є юридичною особою. Але з цим доведеться повозитись», — сказав Саган «Ґратам».

Літургія у Києво-Печерській Лаврі, 19 березня 2023 року. Фото: пресслужба УПЦ МП

Реакції УПЦ та її опонентів

Один із найактивніших противників УПЦ МП у партії влади «Слуга народу» — нардеп Олександр Олексійчук. Він збирав серед депутатів підписи за включення цього законопроєкту до порядку денного.

«Зараз зрадники України ховаються за рясами й ми, як основний законодавчий орган, спільно зі Службою безпеки України, зобов’язані зробити все для того, аби викрити їх усіх та притягнути до відповідальності… Далі більше!» — заявив депутат після ухвалення законопроєкту.

Сама УПЦ засудила рішення Ради. Юридичний відділ церкви вкотре заявив, що їхня церква самостійна і незалежна від Росії. На думку відділу, законопроєкт суперечить Конституції України, яка гарантує право на свободу віросповідання всім, зокрема парафіянам УПЦ.

«Безумовно, що прийняття цього законопроєкту буде свідчити про те, що права і свободи людини, за які також воює наша Держава, втрачають свій сенс», — сказано у заяві УПЦ.

Поки що законопроєкт ухвалений лише у першому читанні. Щоб він став законом і набув чинності, депутати мають ухвалити його у другому та третьому читанні, а потім документ має підписати президент. Під час розгляду у наступних читаннях парламентарі можуть вносити до проєкту зміни.